Рішення

від 07.02.2024 по справі 302/1666/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1666/23

Провадження № 2/302/40/24

Номер рядка звіту 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2024 смт. Міжгір?я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Митряк І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особабез самостійнихвимог:Служба усправах дітейМіжгірської селищноїради Хустськогорайону Закарпатськоїобласті, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтовування вимог якої представник зазначив, що від спільного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом із позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. З наведених підстав у позовній заяві висловлено прохання стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, а також понесені позивачкою судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 26-27).

21 вересня 2023 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 вересня 2007 року між ним та відповідачкою укладено шлюб. Після чого, відповідачка переїхала проживати до нього в АДРЕСА_1 .

У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя у них не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. У зв`язку з цим 07 квітня 2023 року він звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області із позовом про розірвання шлюбу й рішенням цього ж суду від 03.05.2023 шлюб між ними було розірвано.

За домовленістю із відповідачкою та за згодою дітей після припинення між ними подружніх відносин діти залишилися проживати з ним в АДРЕСА_1 . На момент звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу між ними був відсутній спір щодо визначення місця проживання дітей.

Однак, у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 із позовом до нього про стягнення аліментів на обох дітей, він змушений звернутися до суду із даним зустрічним позовом.

Житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 (далі АДРЕСА_2 ) належить на праві власності його батькові ОСОБА_5 , який не заперечує проти його проживання у Будинку № 1 разом з дітьми. В Будинку № 1 він проживає від свого народження. В цьому ж будинку він проживав разом із ОСОБА_1 та дітьми до розірвання шлюбу й на момент звернення до суду із зустрічною позовною заявою проживає разом із дітьми.

Зареєстроване місце проживання доньки, ОСОБА_3 , також знаходиться в Будинку № 1.

З 2013 року він працює в пожежно-рятувальній частині (смт. Міжгір`я) 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.

Вказував, що як у період перебування у шлюбі із ОСОБА_1 , так і після розірвання шлюбу їх діти перебували і продовжують перебувати на його повному утриманні, оскільки ОСОБА_1 джерел прибутку немає.

Діти навчаються в Міжгірському ліцеї № 2 імені Августина Волошина Міжгірської селищної ради, що розташований за адресою: 90000, Закарпатська область, смт. Міжгір`я, вул. Гагаріна, 30. Відповідно відвідування ними школи є більш зручнішим саме з його місця проживання, аніж з місця проживання відповідачки.

Посилаючись на вказані обставини та норми діючого законодавства, в зустрічній позовній заяві висловлено прохання:

- визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_2 ;

- стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2023 року:

--- зустрічну позовнузаяву прийнятодо спільногорозгляду з первісним позовом;

--- здійснено перехід до розгляду цивільної справи за первісним позовом та за зустрічним позовом за правилами загального позовного провадження;

---об`єднанов однепровадження цивільнусправу №302/1666/23із цивільноюсправою №302/1732/23та об`єднанійсправі присвоєнономер 302/1666/23 (а.с. 62-64).

18 вересня 2023 року відповідачкою подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Таку свою позицію обґрунтовувала зокрема тим, що підстави зазначені ОСОБА_2 фактично не відповідають дійсності (а.с. 68-70).

18 жовтня 2023 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 , посилаючись на проживання дітей разом із нею про долю яких вона постійно піклується, доповнила первісний позов вимогою про визначення місця проживання спільних дітей разом із нею, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн (а.с. 83-90).

Ухвалою судувід 24листопада 2023року доучасті всправі залученов якості третьої особи без самостійних вимог Службу у справах дітей Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області (а.с. 107-108).

07.02.2024 ОСОБА_2 подано заяву з проханням залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, також висловив позицію про визнання ним вимог первісного позову. При цьому, розгляд справи просив продовжити без його участі.

ОСОБА_1 подала заяву з проханням розгляду справи без її участі, вимоги за заявленим нею позовом підтримує та не наполягає на стягненні з відповідача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07.02.2024 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особабез самостійнихвимог:Служба усправах дітейМіжгірської селищноїради Хустськогорайону Закарпатськоїобласті,провизначення місцяпроживання неповнолітніхдітей тастягнення аліментівна їхутримання залишено без розгляду.

Представником органу опіки та піклування Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області подано заяву з проханням розгляду справи без її участі з огляду на надання рішень органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей з матір?ю та щодо участі батька у вихованні дітей.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4ЦПК України).

Статтею 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12ЦПК України).

За змістом частин 1 та 6 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 77 та частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

За частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається наступне.

29 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано на підставі рішенням Міжгірського районного суду від 03 травня 2023 року у справі № 302/713/23 (а.с. 18-19).

У шлюбі в них народилася двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями повторно виданих свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 16, 17).

Як вбачається з довідки № 331, виданої 17 жовтня 2023 року Соймівським старостинським округом Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 91).

За змістом довідки № 942/02-06, виданої Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_1 згідно розпорядження № 163-р від 11 жовтня 2023 року було прийнято на посаду інспектора військово-облікового столу Пилипецької сільради з 16 жовтня 2023 року, де вона працює по дату видачі довідки (а.с. 99).

З 2013 року ОСОБА_2 працює водієм 16 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Міжгір`я) 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, де характеризується виключно з позитивної сторони. Його середньомісячна заробітна плата за період з березня по серпень 2023 року включно склала 36883,62 грн (а.с. 46, 47).

Згідно зі статтею 8Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з рішення № 201 від 10 листопада 2023 року, виконавчим комітетом Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області визначено постійне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , разом із матір?ю дітей ОСОБА_1 (а.с. 115).

Відповідно до принципів 2 та 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особисті потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

Всі ці вимоги цілковито забезпечуються з боку матері, що підтверджується вищенаведеними доказами у справі.

Також, відповідно до законодавства під час розгляду справ, котрі стосуються визначення місця проживання дитини, її думку слід ураховувати, якщо дитина досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити (положення статті 171 СК України).

В судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомили суду про їх бажання проживати разом із матір?ю.

На переконання суду, згода й бажання дітей щодо проживання з матір?ю відповідають та сприятимуть захисту прав та інтересів дітей.

Відповідно до частини 3 статті 181, частини 1 статті 182 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантованийрозмір аліментівна однудитину неможе бутименшим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, суд, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що вони вже тривалий час проживають разом із мамою, вважає необхідним визначити місце їх проживання саме з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у визначеному позивачкою розмірі.

Суд зазначає, що визначення місця проживання дітей за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким будуть проживати діти, зокрема, проживати де завгодно, унаслідок чого батько дітей не буде мати змоги брати участь у їх вихованні.

Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їх здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до положень статей 141, 142 ЦПК України та з урахуванням позиції позивачки.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-82, 141, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особабез самостійнихвимог:Служба усправах дітейМіжгірської селищноїради Хустськогорайону Закарпатськоїобласті, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на їх утримання задовольнити.

Визначити місце проживання дітей: неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дітей: неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.09.2023 та до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 536,80 грн (п?ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Міжгірському районі Закарпатської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі даного позову на підставі квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 2182120179 від 21.09.2023, що становить 536,80 грн. (п?ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2024 року.

Суддя Міжгірського районного суду

Закарпатської області Пухальський С. В.