Ухвала

від 07.02.2024 по справі 585/3342/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/3342/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/425/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2023 року, якою замінено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, -

ВСТАНОВИЛА:

До Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло спільне подання начальника ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» ОСОБА_10 та голови спостережної комісії при Роменській районній державній адміністрації Сумської області ОСОБА_11 про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2023 року, замінено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що ОСОБА_7 за період перебування в колонії характеризується з позитивного боку; до дисциплінарної відповідальності не притягувався; заохочувався три рази; приймає активну участь по благоустрою місць позбавлення волі; у відношенні до персоналу установи дотримується правомірних, ввічливих взаємин; виконує їх законні вимоги; дотримується правил санітарії та гігієни; має охайний зовнішній вигляд; дбайливо ставиться до майна установи; виконує роботи із самообслуговування; має достатній рівень навичок для цього; до заходів, що сприяють становленню засудженого на життєву позицію відноситься позитивно; підтримує соціально-корисні зв`язки з матір`ю, батьком та дружиною шляхом телефонних розмов, листування; відвідує побачення; отримує посилки; за характером спокійний, врівноважений; за вольовим якостями спокійний; станом на 01.07.2019 погасив суму позову на користь держави в розмірі 209 грн. 23 коп.

Також, за період відбування покарання вбачається зміни у відношенні засудженого ОСОБА_7 до вчиненого ним злочину та призначеного покарання. Так, спочатку останній вину в скоєному злочині визнав частково, а в подальшому вину визнав повністю та щиро розкаявся. При цьому на щирість такого розкаяння вказує повне погашення присуджених виплат ще у 2019 році, тобто задовго до реальної можливості отримати позитивне рішення щодо заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк, готовність повторно вибачитись перед потерпілими.

Допущене засудженим порушення режиму тримання за невиконання встановленої законодавством вимоги персоналу Чернігівського СІЗО 29.09.2004, погашене в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду першої інстанції вважає, що позитивна градація поведінки засудженого ОСОБА_7 в сторону виправлення, яка характеризується сталістю і логічністю, дає суду реальні підстави вважати, що за період подальшого відбування покарання у виді 15 років позбавлення волі, засуджений ОСОБА_7 виправиться та не нестиме загрозу суспільству, що сприятиме досягненню мети покарання.

Не погодившись з таким судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2023, скасувати та призначити новий розгляд подання ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком п`ятнадцять років, в суді першої інстанції.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, прокурор вказує, що комісією виправної установи 06.12.2022, ще до прийняття Методики визначення ступеня виправлення засудженого та форма індивідуального плану виправлення та ресоціалізації засудженого, та набрання нею чинності, прийнято рішення (протокол № 26) про представлення засудженого ОСОБА_7 до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Відповідне рішення комісії прийнято за відсутності висновку про ступінь виправлення засудженого, з подальшим направлення у грудні 2022 року подання про заміну покарання до Роменського міськрайонного суду Сумської області. Лише у лютому 2023 року, після набрання Методикою чинності, виправною установою до суду додатково подані відповідні документи, насамперед висновок, щодо ступеню виправлення засудженого ОСОБА_7 .

Оцінювання ступеню виправлення засудженого проведено суб`єктивно та упереджено, а висновок складено формально. Так, в порушення вимог п. 1 розділу ІІ Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженого наказом МЮ України від 19.01.2023 року № 294/5, при складанні висновку, щодо ступеню виправлення засудженого, не забезпечено використання матеріалів особової справи засудженого, яка була спрямована до суду ще у грудні 2022 року, і для складання висновку, до виправної установи не поверталася.

Лише з матеріалів особової справи, до якої долучені всі необхідні документи, в тому числі характеристики засудженого, можливо почерпнути інформацію для відповіді на переважну більшість питань, що відображені у висновку щодо ступеню виправлення засудженого.

Крім того викликає сумнів факт реального проведення засідання комісії чи обговорення на засіданні комісії питань про визначення ступеню виправлення засуджених.

Так, протоколу засіданні комісії присвоєно реєстраційний номер « 26-1», у той час як упродовж січня-лютого 2023 року було проведено чотири засідання відповідної комісії, зі складанням протоколів та присвоєння їм реєстраційних номерів від «1» до «4».

Прокурор звертає увагу на те, що подання про зміну покарання засудженому ОСОБА_7 вже було подано і складаючи висновок щодо ступеню виправлення засудженого у лютому 2023 року, адміністрація виправної установи була заінтересована в позитивній оцінці засудженого, оскільки інакша оцінка безпосередньо суперечитиме поданому поданню і буде ставити під сумнів об`єктивність та законність.

Окрім того, за результатом дослідження щоденника індивідуально-виховної роботи засудженого ОСОБА_7 , вбачається, що висновок про те, що засуджений став на шлях виправдання, не знаходить свого підтвердження.

Вище вказані порушення, які були допущені судом першої інстанції при ухваленні відповідного рішення свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме закону України про кримінальну відповідальність, кримінально-виконавчого законодавства, а також невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Засуджений ОСОБА_7 у поданому запереченні на апеляційну скаргу прокурора зазначає про те, що адміністрація виправної установи дотрималася вимог чинних норм Закону України та обґрунтовано подала до суду подання про заміну йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Так, після набрання чинності нових підзаконно-нормативних актів, щодо визначення методики рахування балів, які вказують на ступінь виправлення засудженого, ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» було проведено додатково оцінювання засудженого, результати якого направлено до суду першої інстанції.

Захисник засудженого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 також подав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Так, зазначені апелянтом сумніви щодо достовірності та належності долучених доказів, ретельно перевірені судом першої інстанції, жодних зауважень, заперечень чи клопотань під час розгляду подання, від прокурора не надходило. Всі необхідні передбачені законодавством процедури дотримані, а рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно, захисник просить апеляційну скаргу прокурора відхилити, а ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2023 - залишити без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, прокурора, який подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, думку засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які вважають ухвалу суду законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали даного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Кримінальний кодекс України визначає два види покарання у виді позбавлення волі - позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Згідно з положеннями ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

За правилами ч.1 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України).

Відповідно до положень ч.5 цієї статі покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Згідно роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він став на шлях виправлення.

За змістом зазначеної вище статті та роз`яснень, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.

На думку колегії суддів, вказаних вимог закону при розгляді спільного подання начальника ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» та голови спостережної комісії при Роменській районній державній адміністрації Сумської області про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покаранням у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції дотримався та обґрунтовано прийшов вірного до висновку про те, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, а тому наявні правові підстави для заміни засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі.

Так, у поданні були зазначені дані, які характеризують засудженого ОСОБА_7 , під час відбування покарання у виді довічного позбавлення волі та які свідчать про те, що останній став на шлях виправлення.

З 24 жовтня 2004 року засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Роменська виправна колонія (№56)». За час відбування покарання, зарекомендував себе з позитивного боку. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. За сумлінну поведінку та ставленням до праці неодноразово заохочувався (3), хоча і мав 1 стягнення, яке зняте та погашене в установленому порядку. На виробництві підприємства установи не працевлаштований, у зв`язку з обмеженістю робочих місць на секторі до довічного позбавлення волі. Приймає активну участь у роботах по благоустрою колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених. Позов на користь держави відшкодував в повному обсязі. Виконавчих листів не має. Приймає активну участь у житті відділенні, проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходах. Задіяний до програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності відноситься позитивно. Повністю визнає свою вину, міру призначену судом покарання вважає справедливою, щиро розкаюється.

Відповідно до витягу з протоколу № 26 від 06.12.2022 року, на засіданні комісії ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» по розгляду матеріалів засуджених на заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від 15 років до 20 років згідно зі ст. 82 КК України, поставлено направити в суд матеріали на засудженого ОСОБА_7 для вирішення питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років.

Як вбачається з матеріалів подання, згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 , останній отримав 75 бал, отже став на шлях виправлення та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке у виді позбавлення волі на певний строк.

Судом першої інстанції окрім того зазначено, що станом на 28.03.2023, засуджений ОСОБА_7 відбув 22 роки 08 місяців 22 дні призначеного судом покарання.

Отже, проаналізувавши сукупність вищевказаних даних щодо поведінки засудженого та його ставлення до праці протягом строку відбування покарання, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх даних, які свідчать про те, що засуджений ОСОБА_7 довів, що став на шлях виправлення, а тому вважав за необхідне замінити йому покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі.

Наведені вище обставини в сукупності з іншими обставинами, які належним чином оцінені судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, свідчать про глибокі зміни у свідомості засудженого ОСОБА_7 та вказують про наявність достатніх підстав вважати, що засуджений довів, що став на шлях виправлення.

Щодо апеляційних доводів прокурора про те, що оцінювання ступеню виправлення засудженого ОСОБА_7 було проведено суб`єктивно та упереджено, а висновок складено формально, а тому в колегії суддів першої інстанції були відсутні підстави щодо заміни засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі, то колегія суддів вважає такі доводи не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, твердження прокурора про порушення комісією порядку складання висновку щодо ступеню виправлення засудженого, за відсутністю матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_7 , не може бути підставою для визнання такого висновку не дійсним. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженого Наказом МЮ України від 19.01.2023 р. № 294/5, під час складання проекту висновку враховується у тому числі також інформація, отримана з матеріалів особової справи. Тобто нормами вказаного підзаконно-нормативного акту не передбачено обов`язкової наявності, на момент складання висновку, особової справи засудженого. Крім того слід взяти до уваги, що засуджений відбуває покарання в ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56) з 24.10.2004, а тому в разі необхідності уточнення певної інформації, комісія державної установи не була позбавлена права на звернення до суду з клопотанням про повернення особової справи.

Також, для складання висновку, комісія використовувала інформацію з Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту та щоденника індивідуальної роботи із засудженими.

Доводи апелянта про не відповідність реєстраційного номеру протоколу засідання, проведеного 08 лютого 2023 року, колегія суддів не бере до уваги, оскільки це є лише припущення прокурора та ніяким чином не обґрунтовуються, як і стосовно того, що висновок щодо ступеню виправлення засудженого був складений комісією із врахуванням заінтересованості адміністрації колонії. Вище викладені твердження апелянта є лише його суб`єктивною думкою.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містить протокол засідання комісії від 08.02.2023 р. № 26-1, про що зазначає апелянт, а тому перевірити та надати належної оцінки вказаним доводам апеляційної скарги, колегія суддів не має можливості.

Щодо тверджень прокурора про прийняття рішення комісією за відсутності висновку про ступінь виправлення засудженого, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пєтухов проти України №2», Законом України №2690-IX від 18.10.2022 року, який набрав чинності 26.11.2022 року, було внесено зміни, в тому числі, до ст.ст.81, 82 КК.

Згідно положень ч.ч.1, 5 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінена судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк.

Відтак, з 26.11.2022 національним законодавством України передбачено право засуджених, що відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням та в подальшому на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Крім того, визначено чіткий механізм реалізації такого права.

Лише, 19 січня 2023 року Наказом Міністерства юстиції України №294/5 затверджено Порядок та Методику визначення ступеня виправлення засудженого, форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації, відповідно до яких встановлено процедуру визначення ступеня виправлення засудженого, перелік та форму документів, які додаються до клопотання адміністрації установи виконання покарань щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.

Вказаний ступінь виправлення засудженого відображається у відповідному висновку. Крім того, засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації.

Тобто, метод визначення ступеня виправлення засуджених, щодо яких може бути застосовано заміна покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розроблено та прийнято після набрання чинності Законом України №2690-IX від 18.10.2022 року, який має вищу юридичну силу над вказаним підзаконно-нормативним актом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що адміністрацію ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» разом із спостережною комісією при Роменській районній державній адміністрації Сумської області, дотримано вимоги чинного законодавства та у відповідності до вимог Закону України №2690-IX від 18.10.2022 року, яким внесено до зміни до ст. 81, ст. 82 КК України, складено подання про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років.

Надання суду висновку щодо ступеня виправлення засудженого після звернення із подання, не заборонено вказаним нормативними актами.

Тому аналізуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду подання про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі, повністю дотримався вимог кримінального закон, розділу 8 КПК України та обґрунтовано дійшов висновку про його задоволення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 28 березня 2023 року, якою спільне подання начальника ДУ «Роменська виправна колонія ( № 56 ) » ОСОБА_10 та голови спостережної комісії при Роменській районній державній адміністрації Сумської області ОСОБА_11 про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, задоволено - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає чинності негайно та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4