Справа №303/10936/23
2/303/1701/23
Ряд. стат. звіту - 79
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Мирошниченка Ю.М.
за участю секретаря судових засідань Лукач К.М.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про припинення виплат середньої заробітної плати та зобов`язання здійснити виплати середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Вказував, що з 31.08.2018 р. працює у відповідача на посаді командира взводу офіцера-вихователя. З 24 лютого 2022 року мобілізований до ВСУ й проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . Того ж дня наказом директора ліцею увільнений від роботи на час воєнного стану зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку. Проте з 19 липня 2022 року виплата відповідачем середнього заробітку припинено з огляду на Закон України від 01.07.2022 р. № 2352-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким у частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Водночас, як стверджує позивач, частиною 2 статті 57 Закону України «Про освіту» передбачено гарантію педагогічним працівникам збереження попереднього середнього заробітку на час проходження військової служби. Цей закон, на його думку, є спеціальним і має пріоритет перед нормами КЗпП України.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 ОСОБА_1 31.08.2018 р. прийнятий на роботу на посаду командира взводу офіцера-вихователя.
Відповідно до наказу «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 у звязку з прийняттям на військову службу на час військового стану» № 17-к з 24 лютого 2022 р. ОСОБА_1 увільнений на час проходження військової служби під час військового стану зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на строк до його закінчення або до дня фактичного увільнення з військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та частини третьої ст. 119 КЗпП України.
З довідки про доходи позивача вбачається, що він отримував середній заробіток за попереднім місцем роботи до липня 2022 року.
Законом Українивід 01.07.2022р.№ 2352-ХІ«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»,який набравчинності 19.07.2022р.,в частині третій статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
На цій підставі наказом «Про припинення виплати середньої заробітної влати працівникам ліцею-інтернату» від 25.07.2022 р. № 38-к припинено виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 , командиру взводу офіцеру-вихователю, якого увільнено від роботи з 24.02.2022 року на час проходження військової служби під час військового стану з 19.07.2022 року.
Водночас частина 2 статті 57 Закону України «Про освіту» в редакції, яка була чинною на день винесення зазначеного наказу, передбачала, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.
Права позиція щодо колізії, яка виникла між положеннями частини 3 статті 119 КЗпП України у новій редакції та частини 2 статті 57 Закону України «Про освіту», сформульована Верховним судом у постанові від 16 жовтня 2023 року (справа № 718/209/23), де сказано, що згідно з частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу під час мобілізації, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Натомість частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту» за педагогічними та науково-педагогічними працівниками на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.Будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації не внесено.
Отже,частина друга статті 57 Закону України «Про освіту» щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації чинна і має реалізовуватися в повному обсязі.
Проте Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» участині другійстатті 57 Закону України «Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключено.
Цей Закон набрав чинності 24.12.2023 р., а отже за педагогічнимипрацівниками,до якихналежить посадапозивача,на періодпроходження військовоїслужби запризовом підчас мобілізаціїпопередній середнійзаробіток зберігався до 23 грудня 2023 року.
Нормами статті233КЗпП Українипередбачено,що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно зі статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. роз`яснив, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов`язки сторін.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що між сторонами виник спір, пов`язаним з недотриманням законодавства про державні гарантії дляпрацівників начас виконаннядержавних абогромадських обов`язків,а самепро гарантії педагогічнимі науково-педагогічнимпрацівникам про оплату праці на збереження середнього заробітку під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом.
З огляду на це строк звернення до суду з цим позовом та порядок його обчислення визначається за правилами частини 1 статті 233 КЗпП Украйни, згідно з якими працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.
Зміст цієї норми тлумачиться Верховним Судом (постанова від 20.02.2020 р. у справі № 520/3809/19) таким чином, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день установити точно неможливо, то строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом у цій справі встановлено, що виплата позивачу середнього заробітку припинилась, починаючи з серпня 2022 року. За таких обставин відсутні будь-які розумні підстави вважати, що він не знав про порушення свого права і об`єктивних перешкод дізнатися протягом року про причини його порушення не існує.
Водночас суд не залишає без уваги той факт, що порушення відповідачем права позивача на отримання середнього заробітку відбулося у період дії карантину, а відповідно до пункту 1Глави XIX «Прикінцевих положень» КЗпП Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року N 1423«Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року N 1423«Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року№ 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території Україникарантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, позивач мав звернутися до суду з розглядуваним позовом протягом трьох місяців, починаючи з 01 липня 2023 року, проте позовну заяву подав до суду 15 листопада 2023 року, тобто поза межами встановленого законом строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів відповідної категорії.
Водночас суд нагадує, що згідно зі статтею 234 КЗпП України строки, встановленістаттею 233цього Кодексу, можуть бути поновлені судом у разі їх пропуску з поважних причин.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 06 вересня 2023 року (справа № 158/2439/22), у статті 234 КЗпП не передбачається переліку поважних причин для поновлення строку, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Вочевидь, що як поважні причини пропущення строку мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Суд бере до уваги те, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення та відповідно доЗакону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,Указу ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року N65/2022«Про загальнумобілізацію» бувмобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС) і перебуває на військовій службі до цього часу.
За довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2024 р. за № 44/кп підполковник ОСОБА_1 у період з 28.02.2022р. по 28.10.2023р., з 04.11.2023р. по 13.01.2024р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Запорізької, Херсонської, Донецької областей.
Зазначені обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин, які є підставою для поновлення судом строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 2 червня 2022 року у справі N 757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі N 380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі N 380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі N 380/12913/21, від 4 серпня 2022 року у справі N 420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі N 400/3957/21, від 21 вересня 2022 у справі N 360/4969/21 та від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.
Відповідно до ч астини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та беручи до уваги часткове задоволення позову, суд стягує з відповідача в дохід держави половини розміру судового збору, передбаченого Законом України «Про судовий збір», за подання відповідної категорії позовних заяв, тобто 1073,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Закарпатського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради від 25.07.2022 року № 38-к «Про припинення виплати середньої заробітної плати працівникам ліцею-інтернату», в частині, що стосується командира взводу офіцера-вихователя ОСОБА_1 .
Зобов`язати Закарпатський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 23грудня 2023року середній заробіток, який він мав на посаді командира взводу офіцера-вихователя станом на день його мобілізації.
Стягнути із Закарпатського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Закарпатській обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради, місцезнаходження: м. Мукачево, вул. Духновича, буд. 17, код ЄДРПОУ 30444332.
Головуючий Юрій Мирошниченко
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 09.02.2024 |
Номер документу | 116844649 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Мирошниченко Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні