Рішення

від 31.01.2024 по справі 523/20617/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/20617/23

Провадження №2/523/251/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"31" січня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса цивільну справу № 523/20617/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за завдані збитки на праві зворотної вимоги (регресу),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффік» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за завдані збитки на праві зворотної вимоги (регресу). Обґрунтовуючи вимоги поданого позову вказує на те, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Траффік» відповідно до наказу № 108-п від 26 вересня 2023 року та його прийнято на роботу за посадою водій автотранспортних засобів від 27 вересня 2023 року, про що свідчить трудовий договір. З даним співробітником при працевлаштуванні було проведено роз`яснення щодо трудових обов`язків, ознайомлено з посадовою інструкцією та складено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 27 вересня 2023 року.

Так, 29.09.2023 року близько 14год. 43хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302», н/з НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, пр-т. Добровольського, 96-А, під час руху заднім ходом був неуважним, не скористався допомогою сторонніх осіб, не впевнився у безпеці руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «BMW», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який був припаркований, після чого ОСОБА_1 залишив місце події, чим порушив п.п. 2.3б, 2.10, 10.9 «Правил дорожнього руху». Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/18731/23 від 03.11.2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності заст.124 та ст. 122-4 КпАП України.

Транспортний засіб марки ГАРЗ ЗНГ ГАЗ 3302 н/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТОВ «Траффік». Цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки ГАРЗ ЗНГ ГАЗ 3302 н/з НОМЕР_3 застрахована у страховій компанії ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». В результаті зазначеної дорожньо транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «BMW», д/н НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 . До страхової компанії ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було звернення від потерпілої особи ОСОБА_2 , власника пошкодженого транспортного засобу марки ВМW 318 СІ н/з НОМЕР_4 з заявою про факт настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування. В свою чергу, оцінивши збитки, заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди страхова компанія ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснила виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 20464,00 грн., та за запитом ТОВ «Траффік» надала підтвердження щодо вище зазначених виплат.

Згідно п. 38.1.1. ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Перебуваючи втрудових відносинахз ТОВ«Траффік» такеруючи услужбових справахтранспортним засобом маркиГАРЗ ЗНГГАЗ 3302н/з НОМЕР_3 ,водій ОСОБА_1 не повідомивсвоє керівництвопро вчиненнядорожньо-транспортноїпригоди від29вересня 2023року зпошкодженням транспортногозасобу потерпілоїсторони.Тим самим,навмисно приховавшифакт скоєннядорожньо-транспортноїпригоди зайого участі.В результатідій працівника ОСОБА_1 ,призвело до вимушених заходів ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернутися з претензією до страхувальника ТОВ «Траффік». В свою чергу, ТОВ «Траффік» претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу повністю задовільнило, про що свідчить платіжна інструкція № 5049 від 15 листопада 2023 року на суму 20464,00 грн.

Між ТОВ «Траффік» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого робітник, який займає посаду водій автотранспортних засобів безпосередньо пов`язану із зберіганням, відпуском, перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих йому цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність по забезпеченню збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. Згідно розділу 4 посадової інструкції водія автотранспортних засобів у випадку незабезпечення збереження транспортного засобу, наданих для перевезення товарно-матеріальних цінностей та/або грошових коштів, знищення, пошкодження, псування з вини робітника товарно-матеріальних цінностей, водій автотранспортних засобів несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Траффік» та вчинивши дане діяння залишив місце пригоди не повідомивши про це керівництво.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Траффік» витрати, за завдані збитки в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 20464,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.11.2023 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Представник позивача ТОВ «Траффік» Стойкова Т.І. в судове засідання не з`явилась. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «Траффік» водієм автотранспортних засобів, що підтверджується наявним в матеріалах справи Наказом (розпорядженням) № 108-п від 26.09.2023 року.

Окрім того, 26.09.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Траффік» укладено Трудовий договір, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного документа.

Відповідно до п.1.1 Трудового договору, даний договір є строковим, укладеним за погодженням сторін на строк 1 рік. На підставі даного Договору виникають трудові відносини між Ротодавцем та Працівником.

В матеріалах справи наявна копія Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність укладеного між ТОВ «Траффік» та ОСОБА_1 від 27.09.2023 року, за умовами якого «працівник», обіймаючий посаду Водій автотранспортних засобів і виконуючий роботу Водій автотранспортних засобів, безпосередньо пов`язану з прийманням на зберігання, зберіганням, відпуском і перевезенням для продажу матеріальних цінностей (грошових коштів), приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому «Роботодавцем» матеріальних цінностей.

Пунктом 3 вищевказаного договору врегульовано, що працівник несе повну матеріальну відповідальність за завданий роботодавцю збиток, при цьому визначення розміру збитку і його відшкодування проводяться відповідно до чинного законодавства.

Так, 29.09.2023 року близько 14год. 43хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 3302», н/з НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, пр-т. Добровольського, 96-А, під час руху заднім ходом був неуважним, не скористався допомогою сторонніх осіб, не впевнився у безпеці руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «BMW», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який був припаркований, після чого ОСОБА_1 залишив місце події, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Причиною дорожньо транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 2.10, 10.9 ПДР.

Згідно ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З наявної в матеріалах справи копії Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 03.11.2023 року у справі № 523/18731/23 вбачається, що громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4КпАП України за результатами вказаної дорожньо транспортної пригоди та накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу.

Транспортний засіб марки ГАРЗ ЗНГ ГАЗ 3302 н/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТОВ «Траффік». Цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки ГАРЗ ЗНГ ГАЗ 3302 н/з НОМЕР_3 застрахована у страховій компанії ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211234159.

В результаті зазначеної дорожньо транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «BMW», д/н НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 .

До страхової компанії ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» було звернення від потерпілої особи ОСОБА_2 , власника пошкодженого транспортного засобу марки ВМW 318 СІ н/з НОМЕР_4 з заявою про факт настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

В подальшому, оцінивши збитки, заподіяні в наслідок дорожньо-транспортної пригоди страхова компанія ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» здійснила виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 20464,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Платіжної інструкції № 3Р089224 від 16.10.2023 року.

Згідно приписів п. 38.1.1. ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

ПрАТ «УСК«Княжа ВієннаІншуранс груп»відповідно доЗУ «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів»,звернулось зпретензією дострахувальника ТОВ«Траффік» узв`язку зтим,що 29.09.2023року сталасьдорожньо-транспортнапригода врезультаті порушення ОСОБА_1 ПДР України.Внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди булопошкоджена автомобільмарки «BMW»,д/н НОМЕР_2 .На виконанняумов укладеногоПолісу таЗакону ПрАТ«УСК «КняжаВієнна Іншурансгруп» виплатилострахове відшкодуванняу розмірі20464,00грн.Однак,водій забезпеченогот/з ОСОБА_1 після дорожньо-транспортноїпригоди зайого участюсамовільно залишивмісце пригоди,у звязкуз чиму ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» виникло право вимоги щодо відшкодування в порядку регресу до ТОВ «Траффік».

В матеріалах справи наявна Платіжна інструкція № 5049 від 15.11.2023 року з якої вбачається, що ТОВ «Траффік» відшкодувало ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» грошову суму у розмірі 20464,00 грн.

Згідно приписівч.1ст.1172ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З роз`яснень, які містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 року №14, слідує, що право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього часу обчислюється строк на пред`явлення позову.

Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно зі ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;

10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 29.12.1992р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», у відповідності зі ст.130 КЗпП відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Статтею 135-1 КЗпП України встановлено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів до ст.ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, із відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати, за завдані збитки в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 20464,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 282 ЦПК України, ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за завдані збитки на праві зворотної вимоги (регресу) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Траффік» витрати за завдані збитки в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 20464/двадцять тисяч чотириста шістдесят чотири/грн. 00 коп., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Траффік», код за ЄДРПОУ 32323595, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Середня. 83-В.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення складено 31 січня 2024 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер