Постанова

від 29.01.2024 по справі 521/21832/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/516/24

Номер справи місцевого суду: 521/21832/23

Головуючий у першій інстанції Черевко С. П.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці Кептене Д.А., представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Ковташа Д.М., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2023, відносно:

ОСОБА_1 , керівник ТОВ «МЕЛВУ» (код ЄДРПОУ 45152972, Україна, 02000, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1), РНОКПП 3668204306,

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2023 провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. України ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил вбачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічної операції ТОВ «МЕЛВУ» (код ЄДРПОУ 45152972), згідно контракту №11/01/23-V від 11.01.2023, укладеного з «VIKING INTERNATIONAL TRADING CORP. 2169 ASTORIA CIR APT 106, HERNDON, VA 20170 USA».

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «МЕЛВУ», яке починаючи з лютого 2023 розпочало свою роботу в зоні діяльності Одеської митниці, з використанням преференції «410» зі ставкою вивізного мита 2,7%, здійснило оформлення товару «Насіння соняшнику продовольче» загальною вагою (нетто) 2419130,00 кг за наступними митними деклараціями (далі МД) типу «ЕК10ДР» від 04.03.2023 №23UA500390002471U2 та від 20.02.2023 №23UA500530001900U0, №23UA500530001899U6.

Митне оформлення вищезазначених МД здійснено з наданням сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR. 1, а саме: №№ A500.066210, A500.065554, A500.065553.

Згідно декларацій експортера від 21.02.2023 № б/н, які подавались для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 зазначається, що виробником даного товару є Приватне сільськогосподарське підприємство «Фортуна» (код ЄДРПОУ 32780561).

За вищезазначеними МД ТОВ «МЕЛВУ» використано преференцією «410» (графа 36 МД) та сплачено 2,7% платежів з вартості товару, що склало 525477,33 грн, шляхом зазначення виробником товарів Україна, ПСП «ФОРТУНА».

В рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони» для товарів походження з України або з ЄС, які відповідають правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, застосовується ставка вивізного мита за преференцією 2,7% замість 10%.

11.05.2023 на адресу ПСП «ФОРТУНА» був направлений запит вих. №7.10-4/29-01/13/8878 про підтвердження або спростування взаємовідносин з ТОВ «МЕЛВУ». Листом від 23.05.2023 за вих. №36 (вх. ОМ від 23.05.2023 №11141/13) ПСП «ФОРТУНА» заперечила фінансово-господарську діяльність з ТОВ «МЕЛВУ», а також укладання договорів поставки сільськогосподарської продукції протягом 2022-2023 років, а отже за вищевказаними МД ТОВ «МЕЛВУ», на думку митного органу, безпідставно було використано преференцією «410» зі сплати вивізного (експортного) мита 2,7%.

Відповідно до вищевказаних 3 МД відправником, продавцем та відповідальною особою за фінансове врегулювання є ТОВ «МЕЛВУ».

Згідно ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

З облікової карти суб`єкта зовнішньої діяльності та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на посаді керівника ТОВ «МЕЛВУ» (код ЄДРПОУ 45152972) перебуває гр. України ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку митного органу, керівником ТОВ «МЕЛВУ» ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів у розмірі 1420735,01 грн, шляхом надання недостовірних відомостей щодо походження товару та протиправного використання пільги за преференцією «410».

На підставі вищевказаних обставин, посадовою особою митниці був складений протокол про порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеської митниці Іванчикова А. подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від 50% до 150 % від недоборів митних платежів у сумі 1420735,01 грн.

Доводи обґрунтовує тим, що листом від 23.05.2023 року ПСП «ФОРТУНА» заперечує фінансово-господарську діяльність з ТОВ «МЕЛВУ», а також укладання договорів поставки сільськогосподарської продукції з даним підприємством не здійснювали, а отже за вищевказаним МД ТОВ «МЕЛВУ» безпідставно використано преференцію «410», зі сплати вивізного (експортного) мита 2,7%. Таким чином, ТОВ «МЕЛВУ» за вищевказаними митними деклараціями повинно було сплатити 10% ставки вивізного мита з вартості товару, що складає 1946212,34 грн. Загальна сума різниці нарахування митних платежів за вищевказаними митними деклараціями складає 1420735,01 грн.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці Кептене Д.А, який підтримав апеляційну скаргу, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Ковташа Д.М., який заперечував проти її задоволення, прихожу до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Склад правопорушення, передбачений статтею 485 МК України обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу, оскільки передбачає необхідність наявності у діях особи спеціальної противоправної мети.

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа №569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа №553/1435/17), від 25.06.2020 (справа №163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Особа яка вчиняє відповідні дії повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати настання від таких дій суспільно-шкідливих наслідків у формі неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також бажати їх настання.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до Одеської митниці ОСОБА_1 , як декларантом, були подані електронні митні декларації (далі - ЕМД) типу «ЕК10ДР» №23UA500390002471U2 від 04.03.2023, №23UA500530001899U6 та №23UA500530001900U0 від 20.02.2023 для поміщення в митний режим експорту товару «насіння соняшника продовольче, не лущене, не подрібнене, у лушпинні чорного кольору, не для сівби, врожай 2022. Країна виробництва: UA (Україна)», графа 31 митної декларації.

У графі 34 «Код країни походження» вищезазначених ЕМД декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 №32 літерний код альфа-2 країни походження товару, описаного в графі 31 митної декларації UA (Україна).

У графі 36 «Преференція» декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «410», який означає «Товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Разом з ЕМД №23UA500390002471U2 від 04.03.2023 декларантом до митниці подані наступні документи (графа 44 МД): інвойс №3 від 21.02.2023, коносамент №1 від 21.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate) №А500.066210 від 24.02.2023, контракт №11/01/23-V від 11.01.2023, довідку експортера ТОВ «МЕЛВУ» (код ЄДРПОУ 45152972) №б/н від 21.02.2023.

Разом з ЕМД №23UA500530001899U6 від 20.02.2023 декларантом до митниці подані наступні документи (графа 44 МД): інвойс №1 від 15.02.2023, коносамент №1 від 15.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate) №А500.065553 від 16.02.2023, контракт №11/01/23-V від 11.01.2023.

Разом з ЕМД №23UA500530001900U0 від 20.02.2023 декларантом до митниці подані наступні документи (графа 44 МД): інвойс №2 від 10.02.2023, коносамент №1 від 10.02.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate) №А500.065554 від 16.02.2023, контракт №11/01/23-V від 11.01.2023.

Товар «насіння соняшника» був оформлений Одеською митницею із застосуванням преференції по миту «410» (ставка вивізного мита 2,7%) передбачених Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та випущений за межі митної території України.

Однак, як слідує з матеріалів справи, митницею в рамках перевірки листом від 11.05.2023 №7.10-4/29-01/13/8878 направлено запит на адресу ПСП «Фортуна», як виробника сільськогосподарської продукції щодо підтвердження або спростування факту взаємовідносин з ТОВ «МЕЛВУ».

У відповідь на зазначений запит ПСП «Фортуна» листом від 22.05.2023 №36 повідомила, що з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «МЕЛВУ» договори поставки сільськогосподарської продукції не укладались, видаткові накладні, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі не надавались протягом 2022-2023 років.

На підставі зазначеного листа 25.05.2023 посадовою особою Одеської митниці відносно керівника ТОВ «МЕЛВУ» ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0985/50000/23 за ст. 485 МК України - «вчинення дій, спрямованих на зменшення розміру сплати митних платежів, шляхом надання недостовірних відомостей щодо походження товару та протиправного використання пільги за преференцією «410».

Частинами 1, 2 статті 36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Законом України від 16.09.2014 №1678-VІІ ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі Угода).

Статтею 31 частиною 2 глави 1 розділу ІV Угоди передбачено, що сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Пунктами 1 (а), 1 (b) статті 2 розділу ІІ Доповнення І «Визначення поняття» походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження передбачено, що з метою імплементації відповідної Угоди наступні продукти вважаються такими, що вироблені в Договірній Стороні при експорті в іншу Договірну Сторону: (a) товари цілком вироблені в певній країні відповідно до Статті 4; (b) товари, отримані в Договірній Стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови, що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних Сторонах відповідно до Статті 5.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 15 розділу V Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Незважаючи на положення пункту 1 товари, що походять з певної країни в розумінні цієї Конвенції, підпадають під положення відповідних угод без необхідності подання будь-яких підтверджень походження, вказаних у пункті 1 цієї Статті.

Пунктами 1, 2, 3, 7 статті 16 розділу V Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження визначено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку III a і b.

Також процедура заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження передбачена Порядком заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 №139 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2021 за №355/35977).

Пунктом 3 розділу І Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 визначено, що сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 (далі - сертифікат EUR.1) - оригінал паперового документа, що підтверджує статус преференційного походження товару(ів), форму та бланк якого наведено у додатках до Конвенції та Угод.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ІІІ Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 сертифікат EUR.1 або EUR-MED видається безоплатно у разі, якщо його потрібно пред`явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією або Угодами, у разі застосування преференційних ставок ввізного (вивізного) мита.

Сертифікат EUR.1 або EUR-MED видає посадова особа митниці під час здійснення експорту (реекспорту) товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення та/або розташування структурного підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або після експорту (реекспорту) товару(ів) у випадках, встановлених Конвенцією та Угодами, за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) та/або розташування структурного підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або за місцем державної реєстрації експортера.

Для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера (далі - заява), за формою, визначеною Конвенцією та Угодами;

електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4) (далі - декларація), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Конвенцією та Угодами, та/або їх електронні (скановані) копії.

Пунктами 6, 7 розділу ІІІ Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2021 № 139 передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції або Угод, а саме:

формі (технічні характеристики) поданого бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності);

правильності заповнення заяви та бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності);

наявності відомостей, що містяться в декларації(ях), для підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

Рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або з часу відправлення посадовою особою митниці на адресу експортера електронного повідомлення про переведення електронної заяви, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення, у статус «в роботі».

Для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) ТОВ «МЕЛВУ» надало до Одеської митниці документи (декларація експортера, довідка експортера, контракт, інвойс, коносамент, тощо), які інформують, що товар «насіння соняшнику» має преференційний статус походження з України відповідно до правил походження в рамках вільної торгівлі з ЄС.

З документів, які надані стороною захисту в суді першої інстанції вбачається, що справжнім виробником сільськогосподарської продукції дійсно є ПСП «Фортуна», проте прямих поставок товару «насіння соняшнику» від ПСП «Фортуна» в адресу ТОВ «МЕЛВУ» не здійснювалось.

Так як, 02.02.2023 між ПСП «Фортуна» та ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОТРЕЙД ПЛЮС» було укладено договір комісії №11/02, відповідно до умов якого ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОТРЕЙД ПЛЮС» (Комісіонер) здійснює пошук покупців сільськогосподарської продукції на ринку за дорученням, в інтересах і за рахунок ПСП «Фортуна» (Комітент), що підтверджується копіями договору комісії №11/02 від 02.02.2023 року, Звітом комітенту №01/02 від 03.02.2023 року та Актом надання послуг комісії №2 від 03.02.2023 року.

В подальшому на виконання зазначеного договору комісії ТОВ «КОМПАНІЯ «АГРОТРЕЙД ПЛЮС» знайшла чергового покупця ТОВ «МЕЛВУ», з яким уклала договір поставки №01-2 від 05.02.2023 року та на підставі якого була здійснена поставка (продаж) сільськогосподарської продукції (насіння соняшника 2022 року) покупцю ТОВ «МЕЛВУ», про що свідчать копії договору поставки №01-2 від 05.02.2023 року, Додатку №1 від 05.02.2023 до договору поставки, видаткових накладних №31, 33, 38 від 12.02.2023.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що керівником ТОВ «МЕЛВУ» ОСОБА_1 надано достовірні відомості щодо українського походження товару «насіння соняшника», у зв`язку з чим правно використано пільги за преференцією «410» та сплачено 2,7% платежів з вартості товару.

Одночасно, Одеською митницею не надано жодних належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку є підстави кваліфікувати дії ОСОБА_1 як порушення митних правил.

Також, необхідно зазначити, що сам по собі протокол про порушення митних правил не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та надавши зібраним доказам правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, статтями 472, 529, 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А. залишити без задоволення.

Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2023, якою закрито провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 за ст. 485 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов