Постанова

від 23.01.2024 по справі 911/2150/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 911/2150/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від прокуратури: Ясир Є.М. (в залі суду);

від позивача: Воєвода І.А. (в залі суду);

від відповідачів: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Української міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023, повний текст рішення складено 30.08.2023

у справі № 911/2150/22 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області

в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України

до 1) Виконавчого комітету Української міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд"

про визнання недійсними рішення та договору підряду,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України (далі - позивач) до Виконавчого комітету Української міської ради (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" (далі - другий відповідач) про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Української міської ради від 24.01.2022 № 15 та договору підряду від 21.02.2022 № 33, укладеного між Виконавчим комітетом Української міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд".

Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме неправомірним застосуванням переговорної процедури при укладенні договору підряду від 21.02.2022 №33 на суму 8658127,98 грн, враховуючи, що на момент укладення договору його сума перевищувала 50% ціни основного договору від 06.08.2021 №173, укладеного за результатами відкритих торгів на закупівлю UA-2021-06-17-007050-c. Також прокурор посилається на невідповідність тендерної пропозиції відповідача-2 вимогам тендерної документації відповідача-1 при проведенні основної закупівлі UA-2021-06-17-007050-c та укладенні основного договору від 06.08.2021 №173. Прокурор зазначає, що рішенням уповноваженої особи Виконавчого комітету Української міської ради, оформленим протоколом від 24.01.2022 №15, про намір укласти договір про закупівлю та укладеним договором підряду від 21.02.2022 №33 порушено вимоги п.5 ч.2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок неправомірного застосування при цій закупівлі переговорної процедури, а укладений за результатами спірної закупівлі між відповідачами договір підряду від 21.02.2022 №33 підлягає визнанню недійсним на підставі ст.203 та 215 Цивільного кодексу України у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 5 та 40 Закону України "Про публічні закупівлі". Порушення інтересів держави керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області обґрунтував порушеннями з боку відповідачів у вигляді незаконного застосування переговорної процедури для проведення закупівлі, а також тим, що Державна аудиторська служба України не здійснює захист порушених інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 позовні вимоги Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної аудиторської служби України до Виконавчого комітету Української міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" про визнання недійсними рішення та договору підряду задоволено; визнано недійсним рішення уповноваженої особи Виконавчого комітету Української міської ради, оформлене протоколом від 24.01.2022 №15, про намір укласти договір про закупівлю "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул.Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування" з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд"; визнано недійсним договір від 21.02.2022 №33, укладений між Виконавчим комітетом Української міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" з предметом договору "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул.Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування"; стягнуто з Виконавчого комітету Української міської ради на користь Київської обласної прокуратури 2481 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" на користь Київської обласної прокуратури 2481 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач-1 міг укладати спірний договір підряду №33 у межах закупівлі UA-2022-01-24-002397-a лише за наслідками застосування однієї з конкурентних процедур, передбачених ч.1 ст.13 Закону, а не шляхом переговорної процедури, враховуючи, що сума спірного договору підряду №33 на момент його укладення перевищувала 50% ціни основного договору від 04.08.2021 №173. При проведенні закупівлі UA-2022-01-24-002397-a відповідач-1 та відповідач-2 не могли не знати про те, що на момент проведення цієї закупівлі сума основного договору від 04.08.2021 №173 не перевищувала 13206447,33 грн, беручи до уваги, що основний договір від 04.08.2021 №173 був фактично виконаний на суму не більше 13206447,33 грн і що сторони у зв`язку з цим підписали додаткову угоду №2 від 18.02.2022, якою документально оформили зменшення суми основного договору від 04.08.2021 №173 до розміру 13206447,33 грн. Незастосування відповідачами в такому випадку конкурентної процедури, передбаченої ч.1 ст.13 Закону, було також порушенням передбачених ст.5 Закону принципів закупівель, таких як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням, враховуючи, що інші потенційні учасники (постачальники) не були допущені до участі у закупівлі, яка проводилась за переговорною процедурою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22, Виконавчий комітет Української міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 та постановити нове про відмову в задоволені позову про визнання недійсними рішення та договору підряду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурором при зверненні з позовом не вказано, які саме збитки державні завдано вчиненим правочином, не вказано розміру неефективно використаних бюджетних коштів та не заявлено вимог про відшкодування державі розміру понесених збитків, не доведено обставин щодо невідповідності кількості, вартості або ж якості поставленого товару, розмір збитків, чи інших істотних порушень, які б могли вплинути на виконання умов оспорюваного договору. Також прокурором не доводилось ні наявність інших потенційних учасників закупівлі, що могли б задовольнити потреби першого відповідача за менші кошти, ні наявність на ринку, на той час, більш вигідних для заповідника цінових пропозицій, незважаючи на те, що вказане є невід`ємною частиною для висновку про порушення прав держави, та, відповідно, про можливість задовольнити заявлені у справі вимоги із вказаних підстав.

На думку скаржника, оскільки матеріали справи не містять, а прокурором не надано належних та допустимих доказів порушення чи загрози порушення інтересів держави укладенням спірного договору шляхом неефективного використання бюджетних коштів, з урахуванням принципів добросовісності, розумності та справедливості, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Також скаржник зазначив про часткове виконання умов договору, станом на день подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи письмових пояснень та відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у поясненнях на апеляційну скаргу, поданому до суду 12.10.2023, вказав на те, що аналізом інформації та документів, встановлено, що перший відповідач провів процедуру закупівлі з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, позаяк уклав Основний договір з учасником торгів ТОВ "ФПК-Портал-Буд", пропозиція якого не відповідала кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922, умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а також підлягала відхиленню замовником на підставі ч. 1 ст. 31 Закону № 922 (висновок не оскаржений замовником у судовому порядку).

Позивач вказує на те, що першого відповідача було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, однак, у визначений законом № 922 строк, не усунуто зазначеного порушення та не оскаржено висновку про результати моніторингу процедури закупівлі до суду.

На думку позивача, ним вжито усіх заходів відповідно до Закону № 922 для усунення порушень, виявлених під час моніторингу зазначеної процедури закупівлі.

28.11.2023 від прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказав на те, що у апеляційній скарзі, представник першого відповідача упускає вищевказаний факт про зміну ціни основного договору, а саме, замовником здійснено переговорну процедуру закупівлі та укладено договір на закупівлю додаткових аналогічних робіт на суму 8 658 127,98 грн, яка на момент його укладення перевищувала 50% ціни основного договору. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Незастосування відповідачами конкурентної процедури, передбаченої процедури, передбаченої ч. 1 ст. 13 Закону, було також порушенням, передбачених ст. 5 Закону принципів закупівель, таких як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням, враховуючи, що інші потенційні учасники (постачальники) не були допущені до участі у закупівлі, яка проводилась за переговорною процедурою, при цьому прокурор не зобов`язаний доводити наявність інших потенційних учасників закупівлі за менші кошти.

Прокурор зазначає, що посилання у апеляційній скарзі на те, що прокурором в позовній заяві не вказано розмір неефективно використаних бюджетних коштів та не заявлена позовна вимога щодо застосування двосторонньої реституції або відшкодування шкоди чи збитків, що забезпечило б реальний захист інтересів держави, є недоречним, оскільки на момент пред`явлення позову, грошові кошти на виконання договору підряду № 33, не сплачувались, що встановлено опрацюванням інформації на офіційному веб-порталі використання публічних коштів України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи № 911/2150/22 раніше визначеному складу суду передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 7 443,00 грн.

10.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 до якої додано платіжну інструкцію № 505 від 06.10.2023, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 7 443,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.10.2023, відкрито провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22. Призначено справу № 911/2150/23 до розгляду у судовому засіданні 28.11.2023.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді справи № 911/2150/22 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 до 23.01.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 22.01.2024, для розгляду справи № 911/2150/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 прийнято справу № 911/2150/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2150/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

23.01.2024 від Української міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 23.01.2024 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, першим відповідачем в 2021 році проведена процедура закупівлі за бюджетні кошти "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул. Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування", ідентифікатор в системі закупівель UA-2021-06-17-007050-c, надалі - закупівля UA-2021-06-17-007050-c, за результатами якої, між першим відповідачем, як замовником, та другим відповідачем, як учасником (виконавцем робіт) укладено договір від 04.08.2021 №173, надалі - основний договір №173, відповідно до якого другий відповідач зобов`язався на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати відповідно до проектно-кошторисної документації роботи "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул. Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування" і здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлені цим договором, а перший відповідач зобов`язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.3.1 основного договору № 173 загальна сума цього договору становить 20 481 663,86 грн. В подальшому додатковою угодою № 2 від 18.02.2022 загальна сума основного договору № 173 була зменшена до розміру 13 206 447,33 грн, в тому числі викладено в новій редакції п. 3.1 основного договору № 173 та Додаток 1 "Договірна ціна" у зв`язку із зменшенням суми договору. Відповідно до цих змін загальна сума основного договору № 173 становить 13 206 447,33 грн.

Крім того, 18.02.2022 першим відповідачем в системі закупівель опубліковано звіт про результати виконання договору про закупівлю UA-2021-06-17-007050-c, із якого також вбачається що ціна в основному договорі № 173 становить 13 206 447,33 грн.

24.01.2022 першим відповідачем в особі уповноваженої особи першого відповідача прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 24.01.2022 №15, про намір укласти договір про закупівлю "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул.Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування" на суму 8 658 127,98 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" (другим відповідачем) за результатами проведених переговорів.

У зв`язку з цим 24.01.2022 відповідачем в системі закупівель оприлюднене оголошення про проведення закупівлі за бюджетні кошти, а саме повідомлення про намір укласти договір під час переговорної процедури відповідно до пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", ідентифікатор закупівлі UA-2022-01-24-002397-a, надалі - закупівля UA-2022-01-24-002397-a. Суму цієї закупівлі визначено в розмірі 8 658 127,98 грн, постачальником визначено ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (відповідача-2). В якості обґрунтування проведення цієї закупівлі UA-2022-01-24-002397-a за переговорною процедурою в оголошенні вказана необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника, що передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера та/або здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю і загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю. При цьому в оголошенні також зазначалось, що учасник ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (відповідач-2) у 2021 році був обраний переможцем відритих торгів (UA-2021-06-17-007050-c) на закупівлю робіт: "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул. Юності, 3 в м. Українка Обухівського району Київської області. Коригування", відповідачем-1 з цим переможцем - другим відповідачем укладено основний договір на виконання будівельних робіт на суму 20 481 663,86 грн, при цьому під час виконання будівельних робіт виникла необхідність виконання додаткових робіт, не зазначених у початковому проєкті.

За результатами цієї процедури закупівлі UA-2022-01-24-002397-a між першим відповідачем, в якості замовника, та другим відповідачем, в якості учасника (виконавця робіт) укладено договір від 21.02.2022 №33, надалі - договір підряду № 33, відповідно до якого другий відповідач зобов`язався на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати відповідно до проєктно-кошторисної документації роботи "Реконструкція будівлі дитячого садочку-початкової школи за адресою: вул. Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування" і здати роботи закінчені роботи в порядку і строк, встановлені цим договором, а перший відповідач зобов`язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.3.1 договору підряду №33 загальна сума цього договору становить 8 658 127,98 грн.

Отже, на момент укладення договору підряду №33 від 21.02.2023 із ціною 8 658 127,98 грн його ціна перевищувала 50% ціни в основному договорі №173 з урахуванням додаткової угоди №2 від 18.02.2022 до основного договору (8 658 127,98:13 206 447,33 х 100=65,56%).

На підставі наказу Держаудитслужби від 26.05.2022 №83 "Про початок моніторингу процедур закупівель" позивачем здійснено моніторинг закупівлі UA-2022-01-24-002397-a, за результатом якого позивачем складено Висновок від 17.06.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-24-002397-a. У цьому Висновку від 17.06.2022 позивач вказав, що ним виявлено порушення при проведенні цієї закупівлі, яке полягало у застосуванні переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом, що є порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі". У зв`язку із виявленням порушення законодавства у сфері публічних закупівель позивач у межах своєї компетенції в цьому Висновку від 17.06.2022 зобов`язав першого відповідача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором підряду №33 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Прокурор у позовній заяві посилається на порушення відповідачами вимог пункту 5 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні закупівлі UA-2022-01-24-002397-a, враховуючи відсутність законних підстав для застосування переговорної процедури у цій закупівлі. Також прокурор посилається на невідповідність тендерної пропозиції другого відповідача вимогам тендерної документації першого відповідача при проведенні основної закупівлі UA-2021-06-17-007050-c та укладенні основного договору від 06.08.2021 №173.

В свою чергу, перший відповідач заперечив проти позову, вказавши на те, що у нього були підстави для проведення закупівлі UA-2022-01-24-002397-a та укладання спірного договору підряду №33 із застосуванням переговорної процедури закупівлі, оскільки сума основного договору від 04.08.2021 №173 становила 20 481 663,86 грн, тобто відповідач стверджує, що сума спірного договору підряду №33 не перевищувала 50% суми основного договору № 173. Також перший відповідач посилається на те, що визнання недійсним спірного договору підряду №33 може призвести до затягування виконання ремонтних робіт в дитячому садочку-початковій школі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Матеріали справи свідчать, що в обґрунтування підстав для звернення з цим позовом, прокурор посилається на порушення економічних інтересів держави, оскільки не обґрунтовано та документально не підтверджено наявність підстави застосування переговорної процедури закупівлі, тобто остання проведена у порушенні п. 5 ч. 2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", та, відповідно, невжиття Державною аудиторською службою України, як контролюючим суб`єктом, заходів, направлених на захист законних інтересів держави, зокрема, щодо визнання недійсним рішення уповноваженої особи замовника, визнання недійсним договору від 21.02.2022 № 33 (за результатами закупівлі UA-2022-01-24-002397-а, за переговорною процедурою).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини перша, третя статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститься опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що, реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням наведеного, Державна аудиторська служба України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Колегія суддів зазначає, що аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Тобто, прокурором правильно визначено позивача у цій справі.

Як зазначила Державна аудиторська служба України у листі від 14.09.2022, норми статті 8 Закону не передбачають вжиття заходів, як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій і з огляду на викладене Держаудитслужбою в межах повноважень вжито усіх заходів відповідно до Закону для усунення порушень, виявлених під час моніторингу зазначеної процедури закупівлі, і поряд із цим, у разі подання органом прокуратури позову до суду Держаудитслужба готова взяти участь у справі як третя особа.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням відповідачами оспорюваного договору всупереч вимогам чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала та обставина, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно бути стати відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ст.5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Використання коштів місцевого бюджету та дотримання передбачених статтею 3 Закону принципів закупівлі становить публічний інтерес, що обумовлено, насамперед, тим, що, з одного боку, бюджетні ресурси є обмеженими, а з іншого боку, обсяги державних закупівель є значними та державні закупівлі забезпечують розвиток та функціонування галузей економіки та сфер охорони здоров`я, освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, охорони порядку, системи національної безпеки та ін. Як вказано з цього приводу в п.8.47 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21 від 21.06.2023, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині 2 статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Із вищевказаного випливає, що стаття 13 Закону при проведенні закупівель надає пріоритет саме конкурентним процедурам обрання переможця (постачальника), в той час як застосування переговорної процедури є можливим лише як виняток та відповідно до умов, які визначені у ч.2 ст.40 Закону.

Застосовуючи при проведенні закупівлі UA-2022-01-24-002397-a переговорну процедуру, перший відповідач необхідність застосування цієї неконкурентної процедури обґрунтовував пунктом 5 частини 2 статті 40 Закону, посилаючись на необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у учасника ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (другий відповідач), який у 2021 році обраний переможцем відритих торгів (UA-2021-06-17-007050-c) і з яким першим відповідачем укладено основний договір від 04.08.2021 № 173 на суму 20 481 663,86 грн.

В пункті 5 частини 2 статті 40 Закону зазначено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

Як вже зазначалось, за результатом проведення тендера UA-2021-06-17-007050-c між першим та другим відповідачами укладено основний договір від 04.08.2021 № 173 на суму 20 481 663,86 грн. Однак в подальшому та до укладення спірного договору підряду № 33 перший та другий відповідачі внесли зміни до основного договору від 04.08.2021 №173, підписавши додаткову угоду №2 від 18.02.2022, якою зменшили суму основного договору від 04.08.2021 № 173 до розміру 13 206 447,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що у першого та другого відповідачів не було правових підстав для укладення договору підряду № 33 від 21.02.2022 за переговорною процедурою відповідно до пункту 5 частини 2 статті 40 Закону, враховуючи що на момент укладення цього договору його ціна документально та фактично перевищувала 50% ціни основного договору від 04.08.2021 №173 з урахуванням додаткової угоди №2 від 18.02.2022 (8658127,98: 13206447,33 х 100=65,56%).

Зазначене підтверджується також діями першого відповідача, який 18.02.2022 в системі закупівель опублікував звіт про результати виконання основного договору № 173 про закупівлю UA-2021-06-17-007050-c, із якого також вбачається що остаточна ціна основного договору №173 становила 13206447,33 грн. Тобто сума основного договору №173, укладеного за результатами проведення тендера, на момент укладення спірного договору підряду №33 становила саме 13 206 447,33 грн.

Таким чином, перший відповідач міг укладати спірний договір підряду № 33 у межах закупівлі UA-2022-01-24-002397-a лише за наслідками застосування однієї з конкурентних процедур, передбачених ч.1 ст.13 Закону, а не шляхом переговорної процедури, враховуючи, що сума спірного договору підряду № 33 на момент його укладення перевищувала 50% ціни основного договору від 04.08.2021 № 173.

Так, при проведенні закупівлі UA-2022-01-24-002397-a перший та другий відповідачі не могли не знати про те, що на момент проведення цієї закупівлі сума основного договору від 04.08.2021 № 173 не перевищувала 13 206 447,33 грн, беручи до уваги, що основний договір від 04.08.2021 №173 був фактично виконаний на суму не більше 13 206 447,33 грн і що сторони у зв`язку з цим підписали додаткову угоду № 2 від 18.02.2022, якою документально оформили зменшення суми основного договору від 04.08.2021 № 173 до розміру 13 206 447,33 грн.

Крім того, незастосування відповідачами в такому випадку конкурентної процедури, передбаченої ч.1 ст.13 Закону, є порушенням передбачених ст.5 Закону принципів закупівель, таких як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням, враховуючи, що інші потенційні учасники (постачальники) не були допущені до участі у закупівлі, яка проводилась за переговорною процедурою.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 Цивільного кодексу України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 Цивільного кодексу України.

За змістом частини п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частинами 1-3 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

Таким чином, в порушення вимог ч.1 ст. 13 та ч.2 40 Закону України "Про публічні закупівлі" спірний договір підряду № 33 укладений не за результатами конкурентної процедури закупівлі, у зв`язку із чим, укладення цього договору підряду №33 першим та другим відповідачами суперечить вимогам ст.ст. 5, 13 та 40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання недійсним договору підряду №33 відповідно до ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, оскільки першим та другим відповідачами не дотримано добросовісної конкуренції серед учасників, а переможця закупівлі (постачальника) було визначено неконкурентним способом всупереч наведеним умовам ч.1 ст. 13 та ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", а доводи прокурора про порушення з боку першого та другого відповідачів законодавства про публічні закупівлі у вигляді неправомірного застосування при проведенні закупівлі переговорної процедури та доводи про бездіяльність Державної аудиторської служби України щодо не здійснення захисту порушених інтересів знайшли підтвердження при розгляді справи.

Враховуючи викладене, рішення уповноваженої особи першого відповідача, оформлене протоколом від 24.01.2022 №15, про намір укласти договір про закупівлю "Реконструкція будівлі дитячого садочку - початкової школи за адресою: вул.Юності, 3 в м.Українка Обухівського району Київської області. Коригування" з другим відповідачем, та укладений відповідачами договір підряду від 21.02.2022 №33 підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам ст.ст. 5, ч.1 13 та ч.2 40 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до встановлених обставин справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на незастосування відповідачами конкурентної процедури, передбаченої ч.1 ст.13 Закону, що є порушенням передбачених ст.5 Закону принципів закупівель, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Української міської ради від 24.01.2022 № 15 та договору підряду від 21.02.2022 № 33, укладеного між Виконавчим комітетом Української міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд", у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Поняття "інтереси Держави" відрізняються від інтересів інших сторін господарського процесу. В основу перших завжди покладена потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист закону, прав та інтересів усіх суб`єктів господарювання тощо. "Інтереси Держави" є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутись порушення матеріальних чи інших інтересів Держави.

Тобто, подаючи позов в інтересах Держави, не можна говорити лише про матеріальне благо Держави, адже відновлення законності є не менш вагомим чинником у демократичному суспільстві, основним покликанням якого є насамперед недопущення порушення закону у майбутньому.

Дотримання приписів закону відповідає легітимній меті встановленим правилам у Законі України "Про публічні закупівлі", що покликані зробити конкурентні та прозорі умови для проведення закупівель, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на приписи статті 68 Конституції України, де, зокрема відзначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Поряд з цим, аналізуючи поняття "майнової шкоди державі" з точки зору мети Закону України "Про публічні закупівлі" у контексті обставин даної справи вагомим є аспект щодо дотримання чи порушення вимог цього Закону, наявності/відсутності умов для визнання недійсним договору.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 917/53/21.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22, відсутні.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти російської федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Виконавчого комітету Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Української міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі № 911/2150/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/2150/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 06.02.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич