Постанова

від 05.02.2024 по справі 918/569/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 лютого 2024 року Справа № 918/569/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023

(ухвалене у м. Рівному, повний текст складено 23.10.2023)

у справі № 918/569/23 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Рівненської міської ради

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест"

2) фізичної особи-підприємця Табачук Тетяни Дмитрівни

про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення нерухомого майна

за участю представників сторін:

від Рівненської міської ради - Чепиль М.І.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" - не з`явився;

від фізичної особи-підприємця Табачук Тетяни Дмитрівни - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення самочинного побудованого об`єкту нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Рівненського міського суду від 17.06.2021 у справі № 569/19915/19 визнано дії щодо внесення запису державного реєстру речових прав незаконними та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталії Анатоліївни від 23.04.2019 р. індексний № 46606655, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення - торговий павільйон загальною площею 28 кв. м., розташованого за адресою: м. Рівне. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

Також, позивач зазначає, що вказаним рішенням встановлено ряд фактів, якими підтверджено, що Табачук Т.Д., будучи притягнутою до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП, отримавши припис згідно якого на неї було покладено обов`язок щодо знесення торгового павільйону розташованого за адресою: м. Рівне, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101, у термін до 18.04.2018, припис не виконала.

Враховуючи відсутність документів, які давали б право на виконання підготовчих та будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а також беручи до уваги те, що державна реєстрація права власності на торговий павільйон була здійснена на підставі технічного паспорту, який визнаний таким, що не є документом, на підставі якого може бути здійснена державна реєстрація права власності, а відтак державна реєстрація проведена з порушенням, позивач вважає, що наявні усі підстави для припинення права власності на торговий павільйон загальною площею 28 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084, який належить на праві власності ТОВ "Траст Ін Інвест", звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 99 кв. м. та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна.

В подальшому, позивач подав суду уточнення до позовної заяви, в якому просив припинити право ТОВ "Траст Ін Інвест" на об`єкт нерухомого майна: "Торговий павільйон" площею 28 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101), який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5610100000:01:011:084; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" (код 44677906) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 99 кв. м., з кадастровим номером 5610100000:01:011:084 та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту нерухомого майна: "Торговий павільйон" площею 28 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101).

Також, позивач подав суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, якою п. 2 прохальної частини змінено з "зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" (код 44677906) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 99 кв. м., з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084 та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту нерухомого майна: "Торговий павільйон" площею 28 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101)" на "зобов`язати Фізичну особу - підприємця Табачук Тетяну Дмитрівну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 99 кв. м., з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084 та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту нерухомого майна: "Торговий павільйон" площею 28 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101)".

Крім того, позивач подав клопотання про залучення співвідповідача - фізичну особу-підприємця Табачук Тетяну Дмитрівну.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 31.08.2023, серед іншого, задовольнив заяву позивача про зміну предмету позову та вирішив здійснювати подальший розгляд справи з її врахуванням. Залучив фізичну особу-підприємця Табачук Тетяну Дмитрівну в якості співвідповідача.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 12.10.2023 у справі №918/569/23 позов задовольнив. Припинив право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" на об`єкт нерухомого майна: "Торговий павільйон" площею 28 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101), який знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084. Ухвалив фізичній особі - підприємцю Табачук Тетяні Дмитрівні звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності, площею 99 кв. м. з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084 та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту нерухомого майна "Торговий павільйон" площею 28 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101). Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" на користь Рівненської міської ради 2 684 грн судового збору. Стягнув з фізичної особи - підприємця Табачук Тетяни Дмитрівни на користь Рівненської міської ради 2 684 грн судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що торговий павільйон загальною площею 28 кв. м, розташований за адресою: м. Рівне перехрестя Євгена Коновальця та Богоявленської, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101 збудований без дозвільних документів та в експлуатацію не приймався, а відповідно, така будівля вважається самочинним будівництвом. Дана обставина встановлена та не спростована відповідачами у справі.

Суд вказав, що неіснуюче право щодо об`єкта нерухомості не породжує й прав власника (на той час Табачук Т.Д.) щодо розпорядження майном, зокрема, продажу (в цьому випадку передачі до статутного капіталу) третім особам (ТОВ "Траст Ін Інвест").

Тому суд дійшов висновку, що відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації неіснуючого права власності за Табачук Т.Д., а в подальшому за ТОВ "Траст Ін Інвест" має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, яке можливе шляхом припинення права власності на нежитлове приміщення Торговий павільйон 28 кв. м. за адресою м. Рівне перехрестя Євгена Коновальця та Богоявленської, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

Також, оскільки у Табачук Т.Д. на момент переходу права власності на спірне майно до ТОВ "Траст Ін Інвест" не існувало законного права власності на об`єкт нерухомості та не існувало речового права (ні права користування, ні оренди, ні права власності, ні іншого встановленого законом права) на земельну ділянку, на якій знаходився об`єкт нерухомості, таке право власності (за його відсутності) не могло бути передано ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест", і як наслідок внесення такого майна до статутного капіталу ТОВ "Траст Ін Інвест" суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд виснував про задоволення позовних вимог та припинення права власності ТОВ "Траст Ін Інвест" на спірний об`єкт нерухомості та зобов`язання ФОП Табачук Т.Д. звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. 14 Конституції України, ст. ст. 11, 182, 317, 328, 331, 334, 375, 376, 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 116, 118, 120 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 3, 5, 10, 18, 27, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 1, 12, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі №918/569/23 скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Судом першої інстанції не взято до уваги того факту, що предметом позову у справі №569/19915/19, не було вимоги про припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна 1817385756101.

Тому, після набрання законної сили рішенням у справі №569/19915/19, право власності Табачук Т.Д. на торговий павільйон припинено не було.

Однак, Господарським судом Рівненської області без врахування наведених обставин, зроблено висновок, що у Табачук Т.Д на момент переходу права власності на спірне майно до ТОВ "Траст Ін Інвест" не існувало законного права власності на об`єкт нерухомості та не існувало речового права на земельну ділянку, на якій знаходився об`єкт нерухомості, таке право власності (за його відсутності) не могло бути передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест".

Поза увагою суду залишилась та обставина, що на підставі нотаріально посвідченого акту приймання-передачі та оцінки майнових внесків до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" від 29.12.2022 та рішення учасника ТОВ "Траст Ін Інвест" 12.01.2023 відповідач набув право власності на Торговий павільйон, що свідчить про добросовісність набувача.

Суд першої інстанції не взяв до уваги того, що акт приймання - передачі та оцінки майнових внесків до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест", який став підставою для набуття товариством права власності на Торговий павільйон не скасований, в установленому законом порядку не оскаржувався, недійсним не визнавався.

Наведене свідчить про неефективний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції не встановив обставин приналежності спірного об`єкту до категорії рухомого чи нерухомого майна, тимчасових чи капітальних споруд, а також не дослідив можливості проведення демонтажу спірного об`єкту за рішенням органу місцевого самоврядування без звернення до суду.

Матеріали справи не містять жодних документів на підставі яких можна було б встановити особу яка здійснювала будівництво Торгового павільйону, що вказує на передчасність висновків суду в частині належності вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності, та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок об`єкту нерухомого майна "Торговий павільйон" до ФОП Табачук Т. Д.

09.10.2023 представник ТОВ "Траст Ін Інвест" подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою, у задоволенні якого було відмовлено.

Однак, відмовивши в задоволенні клопотання суд позбавив відповідача права на правничу допомогу та права на участь в судовому засіданні. У зв`язку з чим, стороною відповідача не були наданні пояснення по суті спору, та як наслідок, судом не встановлено всіх обставин справи, що призвело до не правильного вирішення спору.

При цьому, в день ухвалення рішення, керівника ТОВ "Траст Ін Інвест" не було допущено до розгляду справи в приміщенні господарського суду, що свідчить про грубе порушення прав відповідача.

Тому скаржник вважає оскаржене рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, за не з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рівненська міська рада подала відзив, в якому з підстав викладених у рішенні, вважає, що судом першої інстанції було всебічно, повно і об`єктивно досліджені всі обставини справи, всі доводи сторін, надана їм, в свою чергу, правова оцінка, що спростовує твердження скаржника про порушення вимог ст. ст. 86, 236 ГПК України щодо оцінки доказів, законності та обґрунтованості судового рішення.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі № 918/569/23 залишити без змін.

Фізична особа-підприємець Табачук Тетяна Дмитрівна не скористалася правом подати відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Траст Ін Інвест", що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 05.02.2024 заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 05.02.2024 представники відповідачів не з`явилися.

При цьому від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, котре мотивоване тим, що 05.02.2024 ним було отримано відзив позивача на апеляційну скаргу, а тому з метою ознайомлення зі змістом відзиву, подання відповіді на відзив та у зв`язку із потребою в отриманні правової допомоги заявник просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглядаючи таке клопотання, суд апеляційної інстанції зважає на те, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК України справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Також, в силу ст. 202 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Разом із тим суд враховує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Судом із доданих позивачем до відзиву доказів надсилання його копій іншим учасникам справи встановлено, що примірник надісланий скаржнику надійшов у поштове відділення 23.01.2024 (трек-номер 3302813764935) і лише 05.02.2024 був вручений. На переконання суду, таке пізнє отримання відзиву було зумовлено діями самого скаржника.

Щодо необхідності скаржнику скористатися правовою допомогою, суд вказує, що за змістом ч. ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як убачається із поданої апеляційної скарги, її було підписано керівником ТОВ "Траст Ін Інвест" Красько О.Г., а сама скарга містить посилання на норми, як матеріального, так і на норми процесуального права.

Також суд зауважує, що керівник скаржника усував недоліки апеляційної скарги, а тому суд висновує, що в цій справі скаржник бере участь через свого керівника.

Крім того, скаржник не був побавлений права та можливості своєчасно залучити до участі в справі представника, ознайомитися із матеріалами справи, зокрема наявним в них відзивом позивача.

З огляду на викладене, оскільки судом не встановлено обставин за котрих вирішення спору у цьому судовому засіданні є неможливим, суд відхиляє клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Також, суд зауважує, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 про відкриття апеляційного провадження направлялася ФОП Табачук Т.Д. за адресою вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 33028, Рівненська область, Рівненський район, місто Рівне, вул. Мазепи, будинок 3, квартира 128, однак, не була вручена.

Вказане підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, списком №19082 згрупованих відправлень та відстеженням відправлення з трек-номером 0600243787227 (т. 2, а. с. 80, 94-95).

Апеляційний господарський суд зауважує, що вищевказана адреса Табачук Тетяни Дмитрівни, як фізичної особи, вказана в Єдиному державному демографічному реєстрі (т. 1, а. с. 57).

Суд бере до уваги, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що ФОП Табачук Т.Д. була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, відхилення клопотання ТОВ "Траст Ін Інвест" про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася та як вказано вище, судом не встановлено обставин за котрих вирішення спору у цьому судовому засіданні є неможливим, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що з 2000 року між Рівненською міською радою та фізичною особою - підприємцем Табачук Тетяною Дмитрівною неодноразово укладалися договори оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування торгового павільйону, з правом дострокового вилучення цієї ділянки для потреб міста), з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084, яка розташована в м. Рівне на перехресті вулиць Євгена Коновальця та Богоявленської (т. 1, а. с. 108-113).

Зокрема, 31.01.2017 між Рівненською міською радою та фізичною особою - підприємцем Табачук Тетяною Дмитрівною укладено Додатковий договір про поновлення договору оренди землі, яким сторони поновили Договір на три роки.

Також, сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому, рішенням Рівненської міської ради № 7105 від 06.02.2020 відмовлено громадянці Табачук Тетяні Дмитрівні в поновленні на п`ять років договору оренди земельної ділянки площею 99 кв. м. на перехресті вулиць Євгена Коновальця та Богоявленської з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування торгового павільйону) у зв`язку з наявністю суперечності законодавству (т. 1, а. с. 47).

Отже, Договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який він укладався та відмови у його продовженні.

При цьому, як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, на вказаній земельній ділянці площею 99 кв. м. на перехресті вулиць Євгена Коновальця та Богоявленської з кадастровим номером 5610100000:01:011:0084 розташоване нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 28 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46606655 від 23.04.2019, прийнятим державним реєстратором Насанович Наталією Анатоліївною Виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію за Табачук Т.Д. права приватної власності на нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 28 кв. м., розташоване за адресою: м. Рівне. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 17.06.2021 у справі №569/19915/19 задовольнив позовні вимоги Рівненської міської ради до ОСОБА_1 . Визнав дії щодо внесення запису до державного реєстру речових прав незаконними та скасував рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталії Анатоліївни від 23.04.2019 індексний № 46606655, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення - торговий павільйон загальною площею 28 кв. м., розташованого за адресою: м. Рівне, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101 (т. 1, а. с. 53-55).

Зазначене рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 08.02.2022.

В подальшому, ОСОБА_1 передала право власності на вказаний Торговий павільйон до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест", що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 335499256 від 13.06.2023 (т. 1, а. с. 48-49).

Так, зазначено, що для реєстрації права власності на Торговий павільйон загальною площею 28 кв.м., що розташований у м. Рівне на земельній ділянці з кадастровим номером 561010000:01:011:0084, реєстраційний номер 1161744456101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа 0,0099 га, подано: рішення учасника ТОВ "Траст Ін Інвест" посвідчене приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Камінською Я.М., серія та номер: 05/2022, виданий 29.12.2022, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест"; акт приймання - передачі та оцінки майнових внесків до статутного капіталу ТОВ "Траст Ін Інвест" посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Камінською Я.М., серія та номер: 01/2022, виданий 29.12.2022 видавник: ТОВ "Траст Ін Інвест" / Табачук Т.Д.

В матеріалах справи наявна копія Акту №01/2022 приймання - передачі та оцінки майнових внесків до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" від 29.12.2022, згідно якого громадянка України ОСОБА_1 передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" приймає в якості внесків до статутного капіталу наступне нерухоме майно: Торговий павільйон, загальною площею 28,0 кв. м.; кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна - 5610100000:01:011:0084, що розташований за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вартістю 140 000,00 грн., право приватної власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1817385756101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1, а. . 13).

Позивач зазначає, що ФОП Табачук Тетяна Дмитрівна передала спірний об`єкт нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Траст Ін Інвест" з порушенням чинного законодавства та не звільнила орендовану земельну ділянку після закінчення строку дії Договору, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За приписами ст. ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Пунктом 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Отже, законом встановлено, що розпоряджатись майном може тільки власник.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

У частині четвертій статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав є обов`язковою в Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Частиною 2 цієї статті визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону.

В силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити такі ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Згідно з ст. ст. 375 ЦК України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

В той же час, згідно статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки як вбачається із встановлених обставин справи та наведених норм права, у разі здійснення самочинного будівництва особа, яка вважає, що її права цим порушено, має вирішувати питання про їх захист шляхом вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю, згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України, є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Частиною першою статті 27 вказаного Закону України встановлено перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно із п. 12 Порядку, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

Відповідно до п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Вище судом встановлено, що Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 17.06.2021 у справі №569/19915/19 визнав дії щодо внесення запису до державного реєстру речових прав незаконними та скасував рішення державного реєстратора виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталії Анатоліївни від 23.04.2019 індексний № 46606655, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна приміщення - торговий павільйон загальною площею 28 кв. м., розташованого за адресою: м. Рівне, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

Апеляційний господарський суд погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що зазначеним підтверджується те, що торговий павільйон загальною площею 28 кв.м, розташований за адресою: м. Рівне перехрестя Євгена Коновальця та Богоявленської, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101 збудований без дозвільних документів та в експлуатацію не приймався.

При цьому суд зважає, що в силу приписів ч.4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди державній реєстрації не підлягають.

Враховуючи факт реєстрації речових прав на вказаний вище об`єкт, апеляційний господарський суд вказує, що останній не є тимчасовою спорудою, а являється об`єктом нерухомого майна, капітальною спорудою.

А, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, така будівля вважається самочинним будівництвом. Дана обставина встановлена та не спростована відповідачами у справі.

Неіснуюче право щодо об`єкта нерухомості не породжує й прав власника (на той час Табачук Т.Д.) щодо розпорядження майном, зокрема, продажу (в цьому випадку передачі до статного капіталу) третім особам (ТОВ "Траст Ін Інвест").

Отже, відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації неіснуючого права власності за ФОП Табачук Т.Д., а в подальшому за ТОВ "Траст Ін Інвест" має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, яке можливе шляхом припинення права власності на нежитлове приміщення Торговий павільйон 28 кв.м. за адресою м. Рівне перехрестя Євгена Коновальця та Богоявленської, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1817385756101.

За змістом ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно із ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Разом з тим, при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно установленої практики Верховного Суду, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб. При вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі таких відомостей.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 так чи інакше має відношення до ТОВ "Траст Ін Інвест", оскільки є одним із учасників вказаного товариства та внесла спірне майно до статутного капіталу.

В той же час, при складанні Акту №01/2022 приймання - передачі та оцінки майнових внесків до статутного капіталу ТОВ "Траст Ін Інвест" від 29.12.2022 від ТОВ "Траст Ін Інвест" його підписав ОСОБА_2 , який, в свою чергу був учасником справи №569/19915/19 (третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_1 ), а тому був обізнаний зі спором щодо реєстрації нерухомого майна, до того ж він був присутній при ухваленні рішення в такій справі.

Тобто, оскільки у ОСОБА_1 на момент переходу права власності на спірне майно до ТОВ "Траст Ін Інвест" не існувало законного права власності на об`єкт нерухомості та не існувало речового права (ні права користування, ні оренди, ні права власності, ні іншого встановленого законом права) на земельну ділянку, на якій знаходився об`єкт нерухомості, таке право власності (за його відсутності) не могло бути передано ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест", і як наслідок внесення такого майна до статутного капіталу ТОВ "Траст Ін Інвест" суперечить нормам чинного законодавства.

Також, суд вважає, що подальша перереєстрація об`єкту нерухомості має на меті легалізацію самочинного будівництва та утруднення його знесення.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині не встановлення особи, котра здійснила самочинне будівництво, суд зауважує, що зі змісту відзиву на позов скаржник не посилався на таку обставину, а лише вказував, що відсутні докази здійснення самочинного будівництва саме ТОВ "Траст Ін Інвест" та вважав себе неналежним відповідачем за такою вимогою.

Місцевий господарський суд надав оцінку таким доводам та вказав, що позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій заявлено вимогу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок не до ТОВ "Траст Ін Інвест", а до ФОП Табачук Т.Д.

Одночасно суд звертає увагу на те, що Рівненський міський суд Рівненської області в рішенні від 17.06.2021 у справі № 569/19915/19 встановив, що 26.03.2019 управлінням ДАБК винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №22А/01-22, згідно з якої ОСОБА_1 притягнена до відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 8 500 грн. 08.04.2019 зазначена сума штрафу була сплачена.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Крім того, суд зважає на первинну реєстрацію на самочинне будівництво за ОСОБА_1 та те, що земельна ділянка в період такої реєстрації була в користуванні ФОП Табачук Т.Д., апеляційний господарський суд доходить висновку, що саме Табачук Т.Д. здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці.

Щодо способу захисту, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, відповідно до якого, за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Тому належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Такі висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судовій практиці Верховного Суду.

В той же час, такі висновки були зроблені у правовідносинах, коли особа, якою здійснено самочинне будівництво збігається з особою, за котрою зареєстроване право власності на об`єкт самочинного будівництва.

Однак, в цьому випадку, вище встановлено, що Табачук Т.Д. здійснила самочинне будівництво, а відповідний об`єкт нерухомого майна в подальшому було передано в статутний капітал ТОВ "Траст Ін Інвест".

Тобто в цьому випадку, не збігається особа котра вчинила самочинне будівництво з особою за котрою зареєстроване право власності на таке будівництво.

Також незадоволення позовної вимоги про припинення права власності породжуватиме нові судові спори і це, на переконання суду апеляційної інстанції, може утруднити виконання рішення в цій справі, поза як ФОП Табачук Т.Д. муситиме знести об`єкт нерухомості, котрий зареєстрований за іншою особою - ТОВ "Траст Ін Інвест", що не відповідає завданню господарського судочинства.

Суд бере до уваги, що позов у цій справі спрямований на захист прав власника земельної ділянки - територіальної громади міста Рівне, від імені якої діє Рівненська міська рада, порушення яких відбулося внаслідок здійснення ФОП Табачук Т.Д. самочинного будівництва на земельній ділянці та подальшої передачі об`єкту нерухомості ТОВ "Траст Ін Інвест".

Також, суд зважає на те, що Верховний Суд в постанові від 16.01.2024 вказав, що оскільки самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності та на нього не поширюється дія статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому позовні вимоги, зокрема про повернення земельної ділянки та її звільнення від об`єктів нерухомості не становлять втручання у право на мирне володіння своїм майном.

Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо порушення норм процесуального права, які на думку скаржника, допущені місцевим господарським судом та які проявилися у невідкладенні розгляду справи за клопотанням його представника, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Як вказано вище, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Відповідно до п статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Судом першої інстанції було враховано, що участь представників в цій справі не визнавалася обов`язковою, а також суд зауважив, що ТОВ "Траст Ін Інвест" надано відзив на позовну заяву, в якому висвітлено його правову позицію. Крім того, суд встановив подане клопотання про відкладення не містило обґрунтованих підстав, які унеможливили б розгляд справи по суті у відповідному судовому засіданні.

Тому, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вважав за можливе розглянути справу в судовому засіданні 12.10.2023, зокрема, за відсутності представника ТОВ "Траст Ін Інвест".

Крім того, суд апеляційної інстанції не надає оцінку доводам скаржника, що керівника ТОВ "Траст Ін Інвест" не було допущено до розгляду справи в приміщенні господарського суду, оскільки скаржник не підтверджує їх жодними доказами.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі №918/569/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається судом апеляційної інстанції без задоволення, а в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд на підставі ч. 5 ст. 262 ГПК України зупинив дію оскаржуваного рішення, то суд дійшов висновку про поновлення дії рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі №918/569/23.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Ін Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі №918/569/23 - без змін.

2. Поновити дію рішення Господарського суду Рівненської області від 12.10.2023 у справі №918/569/23.

3. Справу № 918/569/23 надіслати Господарському суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "08" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.