Постанова

від 05.02.2024 по справі 912/717/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року м. Дніпро Справа № 912/717/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання Липинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Асперо"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023р. (повне рішення складено 04.09.2023, суддя Кабакова В.Г.) у справі № 912/717/23

за позовом Фермерського господарства "Надія", с. Соснівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

до відповідача Фермерського господарства "Асперо", смт.Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Олександрівської селищної ради Кропивницькою району Кіровоградської області, смт.Олександрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

ОСОБА_1 , с. Соснівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

про визнання права постійного користування на земельну ділянку, припинення права постійного користування на земельну ділянку, скасування державної реєстрації, визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Надія" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства "Асперо", в якій просило:

- визнати право постійного користування за Фермерським господарством "Надія" (ідентифікаційний код: 20654596) на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993;

- припинити право постійного користування Фермерського господарства "Асперо" (ідентифікаційний код: 45046726) на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада за Фермерське господарство "Асперо" (ідентифікаційний код: 45046726) (номер запису про інше речове право - 46212734);

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Олександрівської селищної ради Кропивницькою району Кіровоградської області Кравців Олександра Анатолійовича від 01.12.2022 індексний номер 65632059, яким зареєстроване право постійного користування Фермерського господарства "Асперо" (ідентифікаційний код: 45046726) на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини:

- громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського фермерського господарства надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові голові селянського (фермерського) господарства;

- фактично, ОСОБА_2 не має права постійного користування, оскільки воно перейшло до юридичної особи, яку він створив ФГ Надія;

- користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 гектарів має позивач та відповідні особи, які мають частку у статутному капіталі цього товариства, шляхом прийняття рішення в цьому господарстві, а не будь-яка інша індивідуальна фізична особа, навіть та, на ім`я якої видавався державний акт щодо такої землі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023 у даній справі позов задоволено частково;

- визнано право постійного користування за Фермерським господарством "Надія" (ідентифікаційний код: 20654596) на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993;

- скасовано державну реєстрацію іншого речового права - право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада за Фермерське господарство "Асперо" (Ідентифікаційний код: 45046726) (номер запису про інше речове право - 46212734);

- визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора Олександрівської селищної ради Кропивницькою району Кіровоградської області Кравців Олександра Анатолійовича від 01.12.2022 індексний номер 65632059, яким було зареєстроване право постійного користування Фермерського господарства "Асперо" (Ідентифікаційний код: 45046726) на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993;

- стягнуто з Фермерського господарства "Асперо" на користь Фермерського господарства "Надія" 8052,00 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- у правовідносинах постійного користування земельною ділянкою. наданою засновнику фермерського господарства, відбувається фактична заміна користувача і обов`язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації;

- з моменту створення Фермерського господарства "Надія" усі права та обов`язки щодо спірної земельної ділянки перейшли до цього господарства;

- вимога позивача про припинення права постійного користування ФГ "Асперо" на земельну ділянку не призведе до захисту прав позивача;

- інші позовні вимоги відповідають наведеним у ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень способам захисту порушеного права.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство Асперо звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає наступні обставини:

- позивачем не доведено, що Фермерське господарство Надія створене на базі земельної ділянки з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства;

- з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Фермерське господарство Надія було створено 26.12.1992, а спірна земельна ділянка площею 42,87 гектара була передана у постійне користування ОСОБА_1 лише 25.05.1993 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №010788;

- ОСОБА_1 у розумінні з чинним станом на 1992 рік земельним законодавством, не набув прав землекористувача визначеної земельної ділянки та не отримував земельну ділянку у користування на підставі рішення №38 Соснівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 26.12.1992, яке це помилково встановлено судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерське господарство Надія просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на такі обставини:

- відповідно до ч.1 ст.23 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент створення ФГ Надія) державний акт на право постійного користування землею лише посвідчує таке право, а не створює його;

- право на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 отримав на підставі рішення №38 Соснівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 26..12.1992, відповідно до якого йому було виділено у постійне користування земельну ділянку загальною площею 42,87 га;

- на підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 26.12.1992 створив ФГ Надія;

- чинним на момент створення ФГ Надія було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ, як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акту, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідно місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи № 912/717/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Асперо" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023р.; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.01.2024р. на 12:00 год.

08.01.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.02.2024р. до 15:30 год

05.02.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

05.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання Фермерського господарства Асперо, в якому заявник просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою його представника адвоката Константінова О.Ф..

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того слід зазначити, що відповідно до положень статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.

Отже, у разі хвороби представника, відповідач не був позбавлений права призначити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням десятої сесії Соснівської сільської ради народних депутатів №38 від 26.12.1992 року надано згоду на надання земельної ділянки в постійне користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в розмірі 42,87 га в полі № 3 ґрунтозахисної сівозміни ділянки № 4.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серії Б № 010788.

Згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 №121533 від 26.12.1992 Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області проведено державну реєстрацію Фермерського господарства "Надія", як юридичної особи за ідентифікаційним кодом 20654596, про що вчинено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР за номером: 14361200000000032.

Відповідно до п.1.1 статуту фермерського господарства "Надія", зареєстрованого розпорядженням голови Олександрівської районної державної адміністрації від 09.04.1997 № 112-р, Фермерське господарство створено на основі рішення Соснівської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області від 26.12.1992 року "Про надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 " та Закону України "Про селянське фермерське господарство".

Відповідно до п.1.4 статуту місцезнаходження господарства - с.Соснівка, Олександрівського району, Кіровоградської області. Земельна ділянка - 42,87 га виділена із запасу Соснівської сільської ради/Державний акт на право постійного користування землею, серія Б №010788.

Керівник фермерського господарства Зеленський Василь Петрович (п.1.5 статуту).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Фермерське господарство "Надія" обробляло спірну земельну ділянку з 1992 до 2022 роки та звітувало з цього приводу до органів статистики та податкової.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 , як колишній засновник ФГ "Надія" залишався керівником (головою) господарства до грудня 2022 року. 10.08.2020 ОСОБА_1 , будучи головою ФГ "Надія" подав до податкових органів повідомлення форми 20-ОПП, про те, що господарство обробляє спірну земельну ділянку.

В процесі своєї діяльності Фермерське господарство "Надія" здійснила виділ спірної земельної ділянки в натурі на місцевості, в результаті чого вона отримала кадастровий номер 3520586500:02:000:9033 та її площа зменшилася до 39,5363 гектарів.

Фермерське господарство "Надія" неодноразово змінювало своїх власників. Станом на дату подання даного позову єдиним засновком ФГ "Надія" є ОСОБА_3 , який одночасно є і керівником господарства, що підтверджуються договором купівлі-продажу частки в складеному капіталі від 26.12.2022, рішенням засновника №4/22 від 26.12.2022 та статутом ФГ "Надія" в редакції від 26.12.2022.

Під час проведення бухгалтерського та правового аудиту ФГ Надія, новим власником встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033 площею 39,5363 гектарів вибула з постійного користування господарства.

Так, відповідно до відкритої інформації з державних реєстрів земельна ділянка з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033 перейшла в користування Фермерського господарства "Асперо", яке в листопаді 2022 року було створене ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно з протоколом №1 загальних зборів засновників (учасників) Фермерського господарства "Асперо" від 22.11.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вирішили створити статутний капітал Фермерського господарства "Асперо" за рахунок грошових внесків у розмірі 100 000,00 грн та земельної ділянки розташованої за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Олександрівська територіальна громада (Соснівська сільська рада), цільове призначення якої: для ведення фермерського господарства, площею 39,5363 га, кадастровий номер: 3520586500:02:000:9033, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 для створення фермерського господарства.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.01.2022 №295105467 свідчить про те, що 18.01.2022 за ОСОБА_1 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий №3520586500:02:000:9033, площею 39,5363 га, для ведення фермерського господарства; підстава для державної реєстрації: державний акт на право постійного користування землею серія та номер Б №010788, виданий 25.05.1993, видавник: Соснівська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області.

В подальшому, 18.01.2022 право постійного користування на вказану вище земельну ділянку було зареєстровано за Фермерським господарством Асперо; підстава державної реєстрації: державний акт на право постійного користування землею серія та номер Б №010788, виданий 25.05.1993, видавник: Соснівська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області; протокол загальних зборів засновників ФГ Асперо, серія та номер 1 від 22.11.2022, видавник: засновники ФГ Асперо ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №316478020 від 01.12.2022).

Позивач вважає, що ФГ Надія було безпідставно позбавлено права постійного користування спірною земельною ділянкою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст.7 Земельного кодексу України (у редакції від 13.03.1992, чинній на момент створення ФГ Надія) користування землею може бути постійним або тимчасовим.У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства. Постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення СФГ, особистого підсобного господарства.

Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України).

Частинами 1,2,3,4,5 ст.51 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства; у заяві зазначали: бажані розмір і місце розташування ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства, повідомляли про їх досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки; можливими були також інші обґрунтування щодо виділення земельної ділянки; заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання в користування відповідна Рада народних депутатів розглядає у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розробку проекту її відведення; проект відведення земельної ділянки погоджується з власниками землі або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами і органом архітектури; рішення про передачу у власність або надання у користування земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства чи про відмову у передачі або наданні землі відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі у справі №922/989/18).

Статтею 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час створення ФГ Надія), зокрема визначено, що Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України.

Земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду. Право приватної власності на земельну ділянку селянським (фермерським) господарством може набуватись після шести років володіння нею (ч.1 ст.5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство").

За приписами ч.5 ст.5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" заяву громадянина про надання земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність або в оренду за поданням сільської, селищної Ради народних депутатів розглядає виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з землеволодільцями, землевласниками або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами, органом архітектури і подається до районної, міської Ради народних депутатів. Рішення про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства або про відмову у наданні землі районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування. Для державної реєстрації до відповідної Ради народних депутатів селянське (фермерське) господарство подає заяву про реєстрацію цього господарства, список осіб, які виявили бажання створити його, прізвище, ім`я, по батькові голови, документ про внесення плати за державну реєстрацію. За державну реєстрацію вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавством, чинним на момент створення ФГ Надія, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц, від 23.06.2020 у справі №922/989/18).

З урахуванням наведеного, користування земельною ділянкою, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 в постійне користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії Б №010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області, з моменту створення ФГ Надія має вказане господарство та відповідні особи, які мають частку у статутному капіталі цього господарства, а не будь-яка інша індивідуальна фізична особа, навіть та, на ім`я якої видавався державний акт щодо такої землі.

У даному випадку ОСОБА_1 не має жодного права розпоряджатися на власний розсуд спірною земельною ділянкою та здійснювати реєстрацію права постійного користування за будь-якою іншою юридичною особою.

01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України, частиною 1 статті 92 якого встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, визначено у частині 2 статті 92 цього Кодексу.

Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали.

Разом із тим у пункті 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) визнав неконституційним пункт 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди.

Конституційний Суд України вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках.

Також Суд зауважив, що Земельний кодексу України у редакції від 13.03.1992 закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6). Поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір, забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за законом не може бути позбавлена права на таке володіння. На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновиду мирного володіння майном в розумінні Конвенції і як речового права, захищеного статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право (такі правові висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17, від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

З урахуванням положень статті 141 Земельного кодексу України (у редакції 2001 року) та статті 27 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №906/392/18).

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Таким чином, у разі виходу зі складу фермерського господарства громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18).

Встановивши наведені обставини, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у ФГ Надія не припинилося право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993.

Відповідно до п. п. 26, 27, 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Тобто, наведені в ст. 152 Земельного кодексу України способи не є вичерпними. Суд може захистити право на землю іншими способом, встановленим законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, прагне відновити своє право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3520586500:02:000:9033, загальною площею 39,5363 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства, місце знаходження: Кіровоградська область, Олександрівський район, Соснівська сільська рада, яка була надана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в постійне користування згідно Державного акта на право постійного користування землею серії Б № 010788, виданого Соснівською сільською радою народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області від 25.05.1993.

Матеріалами справи підтверджується та учасниками справи не спростовується фактичне використання ФГ Надія спірною земельною ділянкою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16 зроблено висновок, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 143 постанови).

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в чинній редакції, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третіми особами є способом захисту права позивача на спірне нерухоме майно від його порушення іншими особами, за якими зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду:від 06.11.2019р. у справі №826/3051/18).

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач поєднав вимоги про скасування державної реєстрації та рішення державного реєстратора з вимогою про визнання права постійного користування земельною ділянкою, що в силу положень статті 152 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень свідчить про належність обраного способу захисту та його ефективність.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що право постійного користування спірною земельною ділянкою належить ФГ Надія, а також неможливість створення двох фермерських господарств за рахунок однієї земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації іншого речового права, скасування рішення державного реєстратора та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

В решті рішення господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 спірну земельну ділянку було отримано у постійне користування не для створення Фермерського господарства Надія, оскільки матеріалами справи доведено, а відповідачем не спростовано обставини надання ОСОБА_1 у постійне користування спірної земельної ділянки саме для створення фермерського господарства. Будь-яких обставин, які б давали підстави вважати, що спірна земельні ділянка знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_1 як фізичної особи та не пов`язана зі створенням СФГ, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Апеляційний господарський суд погоджується із скаржником, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії Б №010788 від 25.05.1993 було отримано ОСОБА_1 після створення ФГ Надія.

Разом з цим матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів отримання ОСОБА_1 іншої земельної ділянки для створення фермерського господарства, крім спірної.

При цьому позивач не може відповідати за дії органів державної влади щодо реєстрації ними фермерського господарства на підставі рішення №38 від 26.12.1992, тобто до оформлення державного акта на право користування землею.

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст.277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023 відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Асперо" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023р. у справі № 912/717/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.08.2023р. у справі № 912/717/23 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фермерське господарство "Асперо".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 08.02.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз