Рішення

від 02.02.2024 по справі 902/1274/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2024 р.Cправа № 902/1274/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Московчук Є.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4д, ідентифікаційний код юридичної особи 42086719

до Донецького національного університету імені Василя Стуса, 21021, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-Річчя, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 02070803

про стягнення 272 778,11 гривень

за участю представників:

від позивача Калитвянська С.О., згідно довіреності

від відповідача адвокат Турченко Є.І., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 10.10.2023 року надійшла позовна заява № б/н від 09.10.2023 (вх. № 1295/23 від 10.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Донецького національного університету імені Василя Стуса про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем укладеного між сторонами договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2050 від 11.02.2021 року в частині проведення оплат за спожиту у грудні 2021 року електричну енергію у розмірі 272 778,11 гривень, у тому числі: 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 вказану заяву розподілено судді Маслію І.В.

11.10.2023 суддею Маслієм І.В. постановлено ухвалу про задоволення самовідводу судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/1274/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Донецького національного університету імені Василя Стуса про стягнення 272 778,11 гривень заборгованості, справу № 902/1274/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 12.10.2023 судом відкрито провадження у справі № 902/1274/23 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 09.11.2023 року о 12:30 год.

23.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 22.10.2023 (вх. № 01-34/9951/23 від 23.10.2023) у якому останній проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

09.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 09.11.2023 (вх. № 01-34/10613/23 від 09.11.2023) на електронну адресу суду та через систему Електронний суд (вх. № 01-34/10615/23).

У судовому засіданні 09.11.2023 судом постановлено ухвали про задоволення клопотання представника відповідача, оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 30.11.2023 о 10:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

29.11.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 28.11.2023 (вх. № 01-34/11411/23) про долучення податкової накладної на виконання вимог суду.

29.11.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 28.11.2023 (вх. № 01-34/11414/23) про поновлення строку для надання відповіді на відзив.

29.11.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 28.11.2023 (вх. № 01-34/11430/23) про відкладення розгляду справи.

29.11.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 29.11.2023 (вх. № 01-34/11448/23).

У судовому засіданні 30.11.2023 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача, відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 12.12.2023 о 15:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

12.12.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 12.12.2023 (вх. № 01-34/11928/23) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 12.12.2023 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача, відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 27.12.2023 об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

26.12.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 26.12.2023 (вх. № 01-34/12387/23) у якому позивач повідомив суд про зміну адреси місцезнаходження позивача на наступну: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4д.

У судовому засіданні 27.12.2023 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 12.01.2024 об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

11.01.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 11.01.2024 (вх. № 01-34/381/24) про відкладення розгляду справи.

За наслідком судового засідання 12.01.2024 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 26.01.2024 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

25.01.2024 представником відповідача подано заяву про приєднання доказів відправки кореспонденції, рахунків та доказів оплати до матеріалів справи (вх. № 01-34/905/24 від 25.01.2024).

У судовому засіданні 26.01.2024 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1274/23 по суті на 02.02.2024 до 15:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

01.02.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі № б/н від 01.02.2024 (вх. № 01-34/1182/24 від 01.02.2024).

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося з позовом до Донецького національного університету імені Василя Стуса про стягнення 272 778,11 гривень заборгованості, у тому числі: 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2021 року відповідачу згідно договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2050 від 11.02.2021 року було поставлено електричну енергію на загальну суму 207 676,87 гривень, оплата за яку здійснена не у повному обсязі.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем оплати за спожиту електричну енергію у розмірі 207 676,87 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення у примусовому порядку 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та зазначає, що між позивачем та відповідачем дійсно був укладений договір про постачання електричної енергії №2050 від 11.02.2021 року на бюджетний 2021 рік та у вказаному договорі сторони погодили обсяг постачання електричної енергії (125000 кВт*год.) та загальну суму договору 462 500,00 грн.

Як зазначає відповідач станом на 31.10.2021 року ним було спожито 110 406,00 кВт*год електричної енергії на суму 450 421,95 грн. та за відсутністю додаткового державного фінансування та необхідності споживання електричної енергії за об`єктом відповідача звернувся до позивача листом від 19.11.2021 року у якому, зокрема, просив про відключення об`єкту від електроспоживання. Аналогічний лист від 06.12.2021 року також було направлено позивачу та у цьому листі відповідач просив позивача розірвати договір.

За твердженням відповідача ним повністю оплачені визначені договором обсяги постачання електричної енергії (125000 кВт*год) на суму 462 500,00 грн. Донецький національний університет імені Василя Стуса не просив збільшувати обсяги постачання електричної енергії та не споживав електричну енергію понад встановлені договором обсяги по об`єкту, розташованому за адресою: вул. Бібліотечна,45, с. Дронівка, Донецька обл., 87441. Доказів звернення відповідача до позивача про збільшення обсягів споживання електричної енергії та про фактичне споживання електричної енергії понад встановлені договором обсяги позивачем не надано.

З урахуванням наведеного відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у відповіді на відзив проти зазначеного у відзиві заперечив, зазначив, що відповідно до умов договору споживач зобов`язався забезпечити оплату спожитої електричної енергії. Про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний був повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. В обґрунтування своїх заперечень відповідачем наданий лист від 06.12.2021 про припинення договору, натомість вказаний договір згідно приписів діючого законодавства припиняється через 20 робочих днів, а тому його дію припинено 31.12.2021 року. Також позивачем зазначено, що нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені відповідачеві, є належними, оскільки вони здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", як адміністратора комерційного обліку, а тому позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

На обгрунтування своїх правових позицій позивачем та відповідачем подавалися додаткові письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

11 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - постачальник, позивач) та Донецьким національним університетом імені Василя Стуса (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2050 (далі - договір) (т.1 а.с. 9-15).

Згідно пунктів 1.1., 1.2. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

За умовами пункту 1.3. договору ціна (вартість) електричної енергії включає всі витрати постачальника, в тому числі вартість розподілу та передачі електричної енергії. Послуги з розподілу та передачі електричної енергії сплачуються через постачальника

Відповідно до пункту 1.4. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії з дати вказаної в заяві приєднання по 31.12.2021 року становить 125 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що строк (термін) поставки товару: по 31.12.2021 року включно.

Згідно пункту 4.1. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до пункту 4.1.1 договору загальна вартість цього договору становить 462 500 грн. 00 коп. в тому числі 20 % ПДВ: 77 083 грн. 33 коп., в тому числі відшкодування орендарів - 462 500 грн. 00 коп. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Відповідно до пункту 4.3. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

За умовами пункту 4.5. договору оплата акту виконаних робіт та рахунку виставлених постачальником за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, який не може бути більшим 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За умовами пункту 4.16. договору у разі наявності у споживача обґрунтованих заперечень щодо окремих положень (умов) комерційної пропозиції, сторони узгоджують їх застосування (редакцію) шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно пункту 8.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір набирає чинності з дати вказаної в заяві приєднання та діє до 31.12.2021 року, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (ст. 631 ЦКУ) (п. 12.1 договору).

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" та Донецьким національним університетом імені Василя Стуса підписана комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" (далі - комерційна пропозиція) за умовами пункту 1.1 якої на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,70 грн. (3,08333 грн. без ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованої ціни на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

За умовами пункту 1.2 комерційної пропозиції (Узгодження порядку зміни ціни) ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю (далі - договір) до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору у разі:

- зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (підпункт 1.2.1. пункту 1.2. комерційної пропозиції);

- погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне корегування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.5 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (підпункт 1.2.2. пункту 1.2. комерційної пропозиції);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.соm.uа і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (підпункт 1.2.3. пункту 1.2. комерційної пропозиції).

Згідно пункту 1.3. договору в разі необхідності змін відповідно до пп.1.2.1-1.2.3 цієї комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обгрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.

Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо споживач не повідомив постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору.

Пунктами 3.1., 3.2. комерційної пропозиції визначено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника. Прийняттям даної цієї комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

За умовами пункту 4.1. комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції.

Згідно пункту 4.2. комерційної пропозиціїоплата електричної енергії за розрахунковий період здійснюється споживачем у строк протягом 7 (семи) робочих днів.

Пунктом 5.1. комерційної пропозиції сторонами погоджено, що споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі "Особистий кабінет". Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Згідно пункту 7.1. комерційної пропозиціїза внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до пункту 10.1. комерційної пропозиції договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

Згідно пункту 13.6. комерційної пропозиції постачальник інформує споживача про будь-яку зміну умов договору та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу споживача; СМС-повідомленням на номер, наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.

За умовами пункту 13.7. комерційної пропозиції у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції.

Договір та всі додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору, протягом грудня 2021 позивач поставив відповідачу електричну енергію в обсязі фактичного споживання відповідачем.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі отриманих даних від Оператора системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2021 року згідно договору № 2050 від 11.02.2021 року та рахунок на оплату спожитої електричної енергії № 2050 за грудень 2021 року на суму 207 676,87 гривень.

Згідно акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) позивач поставив відповідачу електричну енергію у грудні 2021 року у кількості 37220 кВт/год на суму 207 676,87 гривень.

Вказані акт та рахунок позивачем надіслано відповідачу 15.01.2022 року (т. 1 а.с. 18-21).

Обставини, щодо постачання позивачем та споживання відповідачем електричної енергії у грудні 2021 у обсязі 37220 кВт/год підтверджується наданою Оператором системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") інформацією щодо фактичного (звітного) обсягу споживання електричної енергії за грудень 2021 року по точках комерційного обліку споживача - Донецький національний університет імені Василя Стуса (т. 1 а.с. 16,17).

Згідно наданих позивачем банківських виписок відповідач 09.12.2021 сплатив 7922,54 гривень із призначенням платежу - "за спожиту електричну енергію за листопад 2021" та 28.12.2021 - 3 403,62 гривень із зазначенням у графі призначення платежу - "активна електроенергія за грудень 2021".

Як зазначено позивачем після погашення нарахувань за попередній розрахунковий період залишок коштів, які сплачені відповідачем 09.12.2021 року у розмірі 2 672,07 гривень зараховано в рахунок заборгованості за грудень 2021 року. Представник відповідача не заперечив щодо вказаної обставини.

Таким чином, як зазначено позивачем відповідачем спожита електрична енергія у грудні 2021 року оплачена частково у сумі 6 075,69 гривень.

За твердженням позивача, вартість електричної енергії спожитої відповідачем у грудні 2021 у розмірі 201 601,18 гривень відповідачем не оплачено.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2050 від 11.02.2021 року за грудень 2021 року, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору з оплати поставленої електричної енергії у розмірі 272778,11 гривень, у тому числі 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки електричної енергії (енергопостачання).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Постанова) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) передбачено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2.15 глави 1.2 розділу I Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 3.1.7. глави 3.1. розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно вимог статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (пункт 4.3 розділу IV Правил).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (абз. 1 пункту 4.19. розділу IV Правил).

Згідно абзацу 2 пункту 4.24. розділу IV Правил у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Положеннями частини 3 статті 670 ЦК України визначено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриману та спожиту електричну енергію на суму 201 601,18 гривень належним чином не виконав.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на відсутність договірних зобов`язань про поставку електричної енергії у більшому обсязі та понад домовлену між сторонами її загальну вартість.

Розглянувши наведені відповідачем заперечення, суд зазначає, що 11.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" та Донецьким національним університетом імені Василя Стуса було укладено договір № 2050 від 11.02.2021 про постачання (закупівлю) електричної енергії, строк дії якого визначено сторонами до 31.12.2023 року.

Доказів укладення договору про постачання електричної енергії із іншим постачальником за спірний період матеріали справи не містять.

Відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог посилаючись на надіслання позивачу листа від 19.11.2021 року №2245/01-09/01.1.7 із клопотанням про відключення об`єкту від електроспоживання за відсутності державного фінансування та відсутності потреби подальшого електропостачання та листа від 06.12.2021 року за №2355/01-09/18 у якому він клопотав про відключення об`єкту від електроспоживання за відсутності державного фінансування, потреби подальшого електропостачання та про розірвання договору № 2050 від 11.02.2021 року (т. 1 а.с. 50, 51).

Разом із тим згідно пункту 4.26 розділу IV Правил у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт.

Доказів на підтвердження користування об`єктом відповідача та споживання електричної енергії за точкою комерційного обліку іншою особою окрім відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до пунктів 4.13., 4.14 розділу IV Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією.

Пунктом 4.2. договору № 2050 від 11.02.2021 року визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.

Згідно пункту 13.2. комерційної пропозиції у разі незгоди зі зміною будь-яких умов договору, про які постачальник проінформував споживача належним чином, споживач зобов`язаний протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення про зміну умов ініціювати дострокове розірвання договору шляхом підписання та направлення постачальнику відповідної додаткової угоди повідомивши таким чином про свою незгоду постачальника. У разі, якщо споживач не направив постачальнику додаткової угоди про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору.

Відповідно до пункту 13.5. комерційної пропозиції погодившись з цією комерційною пропозицією, споживач надає постачальнику згоду на отримання своїх персональних даних/інформації/копій документів від оператора системи розподілу.

У матеріалах справи міститься акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2021 року згідно договору № 2050 від 11.02.2021 року відповідно до якого позивач поставив відповідачу електричну енергію у грудні 2021 року у кількості 37220 кВт/год на суму 207 676,87 гривень та рахунок на оплату спожитої електричної енергії № 2050 за грудень 2021 року на суму 207 676,87 гривень.

Дослідивши вказаний акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2021 року, судом встановлено, що зазначений документ містить посилання на умови договору № 2050 від 11.02.2021, відображає зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та її вартість; підпис уповноваженої особи та відтиски печатки позивача, а тому є первинним (товаророзпорядчими) документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджє її здійснення.

Згідно пункту 5.5.5. розділу V Правил за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач електричної енергії зобов`язаний припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

Натомість, споживання відповідачем електричної енергії у грудні 2021 у обсязі 37220 кВт/год підтверджується наданою Оператором системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") інформацією щодо фактичного (звітного) обсягу споживання електричної енергії за грудень 2021 року по точках комерційного обліку споживача - Донецький національний університет імені Василя Стуса (т. 1 а.с. 16.17).

Згідно пунктів 4.9, 4.10 договору звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду проводиться за вимогою однієї із сторін, але не рідше одного разу на рік, шляхом складання двостороннього акту звіряння взаєморозрахунків. Один примірник цього акту споживач зобов`язаний повернути постачальнику підписаним у термін протягом 10 днів з дня його отримання.

У разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. Але в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків (актів прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг).

Разом з тим, доказів звернення до позивача з вимогами про надання пояснень щодо отриманого рахунку та/або щодо звіряння розрахункових даних, тощо відповідачем не надано.

За умовами договору, до якого приєднався відповідач, зокрема за умовами підпункту 1 пункту 5.2. договору споживач зобов`язався забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1.7. розділу II Правил передбачено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Доказів щодо завчасного, до припинення фактичного споживання електричної енергії, подання заяви про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт відповідачем не подано.

Посилання відповідача на обставини листування щодо припинення постачання електричної енергії і розірвання договору укладеного з позивачем не спростовують встановленої судом обставини споживання відповідачем електричної енергії за грудень 2021 року у обсязі зазначеному оператором за точкою комерційного обліку відповідача встановленою договором.

Суд також звертає увагу, що невідповідність між обсягом бюджетного асигнування, фактичним обсягом спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2021 року та його вартістю за договором, а також відсутність державних асигнувань на вказані цілі не звільняє відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором та не є підставою для припинення такого грошового зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Державної казначейської служби з метою проведення оплати за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року, відмов казначейства у реєстрації бюджетних зобов`язань, а також вжиття відповідачем інших можливих заходів з метою виконання зобов`язання перед позивачем та недопущення виникнення його прострочення.

У свою чергу, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.11.2019 р. по справі № 916/1345/18).

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи відповідача безпідставними.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно проведено нарахування обсягу та вартості поставленої електричної енергії за спірний період на підставі даних про обсяги спожитої електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2050 від 11.02.2021 року.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо) матеріали справи не містять, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення несплаченої суми заборгованості за спожиту електричну енергію.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 201 601,18 гривень заборгованості за спожиту електричну енергію є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 279,20 гривень 3% річних та 61 897,73 гривень інфляційних втрат.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова ВП ВС від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію відповідач згідно рахунку мав здійснити до 17.01.2022 року, прострочення з оплати виникло з 18.01.2022 року. Станом на 18.01.2022 та на день розгляду справи у суді зобов`язання з оплати 201 601,18 гривень заборгованості відповідачем не виконані.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Як вбачається із розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем за період з 01.02.2022 по 31.07.2023 загальна сума нарахованих позивачем інфляційних втрат складає 61 897,73 гривень.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) спостерігалася інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто відбулася дефляція).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд встановив його часткову помилковість з огляду на неврахування позивачем, що у липні 2023 року індекс інфляції становив 99,40%.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, що нараховані на суму заборгованості за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат складає 60 316,73 гривень.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 60 316,73 гривень, в іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 581,00 гривень слід відмовити у зв`язку із їх необгрунтованістю.

Також здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок 3% річних за період з 18.01.2022 по 31.07.2023, суд дійшов висновку, що сума 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання становить 9 279,18 гривень.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 9279,18 гривень, в іншій частині вимог про стягнення 3% річних у розмірі 0,02 гривень слід відмовити у зв`язку із їх безпідставністю.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 271 197,09 гривень заборгованості, у тому числі 201 601,18 гривень основного боргу, 60 316,73 гривень інфляційних втрат, 9 279,18 гривень 3% річних, в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжних інструкцій № 3153885 від 28.09.2023 сплачено судовий збір у розмірі 3 273,34 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 273,34 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 254,35 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 18,99 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Донецького національного університету імені Василя Стуса (21021, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 600-річчя, будинок 21, ідентифікаційний код юридичної особи 02070803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4д, ідентифікаційний код юридичної особи 42086719) 271 197,11 гривень (двісті сімдесят одну тисячу сто дев`яносто сім гривень, 11 копійок) заборгованості, у тому числі: 201 601,18 гривень основного боргу, 9 279,18 гривень 3% річних, 60 316,73 гривень інфляційних втрат та 3 254,35 гривень (три тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні, 35 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,02 гривень 3% річних та 1 581,00 гривень інфляційних втрат відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 18,99 гривень залишити за позивачем.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.