Рішення

від 08.02.2024 по справі 904/6027/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6027/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Фурсов Р.М.;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/6027/23

за позовом Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАВОДСЬКА, 17"

про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користуванні технічним підвальним приміщенням,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 13.11.2023 за вих. №3342 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАВОДСЬКА, 17" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

встановити позивачу постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання;

зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлограді Дніпропетровській області шляхом надання доступу позивачу до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6027/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023.

Ухвалою від 17.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати заправилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 13.12.2023 о 11:20 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань № 1-405.

Ухвалою суду від 13.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 10.01.2024.

Через відділ документального забезпечення 09.01.2024 від відповідача надійшла заява, у якій останній просить розглядати справу без участі відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає себе неналежним відповідачем у даній справі.

Ухвалою суду від 10.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024.

У судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач у позові зазначає про те, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку холодної води, однак відповідач, зі свого боку, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла обліку не надав, самостійно вузол комерційного обліку холодної води у строки, передбачені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», не встановив.

Тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку 17 по вулиці Заводська вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку 17 по вулиці Заводська міста Павлограда Дніпропетровської області.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки не є власником будинку, а також технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується актом приймання-передачі житлового будинку та прибудинкової території №172 від 18.08.2017. Зазначений будинок було передано на обслуговування ОСББ. Власником будинку є комунальне підприємство «ПЖС».

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: наявності/відсутності підстав для встановлення позивачу постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання; зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлограді Дніпропетровській області шляхом надання доступу позивачу до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла.

Суд встановив, що згідно зі статутом Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради останнє є підприємством комунальної власності, засновником та власником якого є територіальна громада міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради.

Станом на 13.11.2023 КП «Павлоградводоканал» внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.8, том 1).

Відповідно до статуту позивача Комунальне підприємство «Павлоградводоканал» створене для задоволення потреб територіальної громади міста Павлограда шляхом здійснення господарської діяльності, пов`язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією абонентам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб (арк. 9-18, том 1).

Згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради № 234-10/ХХІУ від 23.10.2003 «Про деякі питання, пов`язані з діяльністю комунальних підприємств» передано у власність територіальної громади м. Павлограда цілісний майновий комплекс Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41-а, як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області (арк. 21, том 1 витяг з рішення).

02.08.2017 вступив в силу Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII від 22.06.2017 (далі - Закон №2119).

Згідно з п. 2 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2119 «Павлоградводоканал» виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим законом вийшли з ладу.

Згідно з ч. 1 ст.3 Закону № 2119 оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 2119 оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.

Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 4 порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2018 №444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

На виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» позивач звернувся з листом №1801 від 23.05.2023 за роз`ясненням до комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово - комунальних послуг (арк.27, том 1).

Надання відповіді передоручено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У відповіді від 30.06.2023 №6784/19.1.3/7-23 НКРЕКП зазначило, що «Пунктом 5 порядку встановлено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а уразі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під 'їзда».

На виконання вимог Закону № 2119 та порядку 08.05.2023 на офіційному сайті КП «Павлоградводоканал» (https://vodokanal-pvp.org.ua) було розміщено інформацію (повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку №1521 від 05.05.2023) щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 17 (арк. 22-24, том 1).

Також позивач у позові зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення на дошках оголошень біля під`їздів.

13.06.2023 від голови ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17» надійшла відповідь (вх. №740 від 13.06.2023 року) на повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку №1521 від 05.05.2023, в якій зазначено, що на загальних зборах мешканці будинку проголосували проти встановлення комерційного приладу обліку централізованого водопостачання.

Своїм листом «Про розгляд звернення» від 15.06.2023 №1513 КП «Павлоградводоканал» повідомило ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17», що у випадку створення перешкод для встановлення вузла комерційного обліку підприємство буде змушене звернутися до суду з метою встановлення сервітуту щодо частини будівлі (арк. 26, том 1).

Також позивач у позові зазначає про те, що двері підвального приміщення за адресою позивача обладнанні замками, ключі від яких знаходяться у співвласників будинку, на телефоні дзвінки з проханням усунути перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку уповноважені особи ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17» не відповідають взагалі, або відповідають відмовою.

З метою здійснення оснащення будинку № 17 по вулиці Заводська міста Павлограда Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку підприємством було погоджено робочий проект 2023-80-ВК «Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 17».

Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися відповідно до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.

Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх, відповідно до схематичного зображення, наведеного в схемі підключення В1, який додається до проекту (арк. 29-61, том 1).

Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку холодної води.

Відповідач, зі свого боку, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку холодної води у строки, передбачені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», не встановив.

Тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку 17 по вулиці Заводська вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку 17 по вулиці Заводська міста Павлограда Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік» у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

У довідці позивача зазначено, що станом на 09.11.2023 вузол комерційного обліку на будинок № 17 по вулиці Заводська міста Павлограда Дніпропетровської області не встановлений (арк. 62, том 1).

Відповідач в свою чергу просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки не є власником будинку, а також технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується актом приймання-передачі житлового будинку та прибудинкової території №172 від 18.08.2017. Зазначений будинок було передано на обслуговування ОСББ. Власником будинку є комунальне підприємство «ПЖС».

Оскільки у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку 17 по вул. Заводська в м. Павлограді вузлом комерційного обліку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання та зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлограді Дніпропетровській області, шляхом надання доступу позивачу до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені законом не встановив (що відповідачем не заперечується), а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинків вузлами комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку.

Відповідно до п. 2 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк: теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом; гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідно до п. 4 порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 (далі - Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному вебсайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого вебсайту - на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування (п. 5 порядку).

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону та Порядку 08.05.2023 на офіційному сайті КП «Павлоградводоканал» https://vodokanal-pvp.org.ua було розміщено інформацію (повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку №1521 від 05.05.2023) щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 17 (арк.22-24, том 1).

Також позивач у позові зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення на дошках оголошень біля під`їздів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону №206 від 09.08.2018 "Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку".

Відповідно до пункту 13 цього Порядку вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.

Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.

Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою здійснення оснащення будинку № 17 по вулиці Заводська міста Павлограда Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку підприємством було погоджено робочий проект 2023-80-ВК «Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м. Павлоград, вул. Заводська, 17».

Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника.

Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх, відповідно до схематичного зображення, наведеного в схемі підключення В1, який додається до проекту (арк. 29-61, том 1).

13.06.2023 від голови ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17» надійшла відповідь (вх. №740 від 13.06.2023 року) на повідомлення про намір встановити вузол комерційного обліку №1521 від 05.05.2023, в якій зазначено, що на загальних зборах мешканці будинку проголосували проти встановлення комерційного приладу обліку централізованого водопостачання.

Своїм листом «Про розгляд звернення» від 15.06.2023 №1513 КП «Павлоградводоканал» повідомило ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17», що у випадку створення перешкод для встановлення вузла комерційного обліку підприємство буде змушене звернутися до суду з метою встановлення сервітуту щодо частини будівлі (арк. 26, том 1).

Також позивач у позові зазначає про те, що двері підвального приміщення за адресою позивача обладнанні замками, ключі від яких знаходяться у співвласників будинку, на телефоні дзвінки з проханням усунути перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку уповноважені особи ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17» не відповідають взагалі, або відповідають відмовою.

Абзацами 3, 4 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки не є власником будинку, а також технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується актом приймання-передачі житлового будинку та прибудинкової території №172 від 18.08.2017. Зазначений будинок було передано на обслуговування ОСББ. Власником будинку є комунальне підприємство «ПЖС».

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласників покладено обов`язок дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово- комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг...»

Стаття 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 17.05.2005 № 76: «Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством».

Як зазначено вище ОСББ створюється для забезпечення належного утримання та використання спільного майна, передбачених законодавством та статутними документами.

З огляду на вище викладене посилання відповідача на те, що він не є власником будинку, а також технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлограді є необґрунтованим, оскільки власники квартири шляхом створення юридичної особи ОСББ «ЗАВОДСЬКА, 17» надали йому повноваження здійснювати від їх імені управління, утримання і використання спільного майна.

При цьому акт приймання-передачі житлового будинку та прибудинкової території №172 від 18.08.2017 на обслуговування ОСББ, жодним чином підтверджує того, що власником вищевказаного будинку є комунальне підприємство «ПЖС».

Беручи до уваги те, що з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача (08.05.2023) будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, а також не повідомлено позивача у належний спосіб про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, суд дійшов погоджується з доводами позивача щодо виникнення у останнього обов`язку з його встановлення згідно вищенаведених приписів Закону.

Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині встановлення позивачу постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання підлягає задоволенню, зважаючи на перешкоди, які чинить відповідач для надання доступу до будівлі і встановлення вузла комерційного обліку води.

Водночас позовна вимога, щодо зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлограді Дніпропетровській області шляхом надання доступу позивачу до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання, для встановлення та обслуговування такого вузла є безпідставною, оскільки зміст вимоги (…шляхом надання доступу до технічного підвального приміщення) фактично охоплюється змістом вимоги, зазначеної у пункті 1 прохальної частини позову.

При цьому суть сервітуту полягає у праві користування чужим майном, а вимога про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні майном є за своїм змістом негаторною. Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Проте позивач не є власником приміщення, не захищає своє право власності, а тому не може вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування ним.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2.684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Встановити Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА, будинок 41-А; ідентифікаційний код 03341345) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №17 по вулиці Заводська в місті Павлоград Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.

У задоволенні решти позовних вимог (про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням) відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЗАВОДСЬКА, 17" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 17; ідентифікаційний код 41495489) на користь Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА, будинок 41-А; ідентифікаційний код 03341345) 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 08.02.2024.

Суддя С.А. Дупляк