Рішення

від 05.02.2024 по справі 904/4419/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4419/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької федерації бойових мистецтв, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заріччя 69", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за типовим договором у розмірі 340 764,19 грн.

Представники:

Від позивача: Корж Ю.С., довіреність № 73/01 від 03.01.2024, адвокат

Від відповідача: Козаченко Д.І, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 179 від 16.08.2023

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду з позовом до Криворізької федерації бойових мистецтв про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за типовим договором №487/жб від 01.11.2021 у розмірі 340 764,19 грн., з яких:

- 276 602,12 грн. - основний борг;

- 8 101,29 грн. - 3 % річних;

- 46 073,69 грн. - інфляційні втрати;

- 9 856, 59 грн. - пеня;

- 130,50 грн. - плата за абонентське обслуговування.

Ухвалою від 17.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.09.2023.

05.09.2023 сторони в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилися.

Позивач направив клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з відпусткою повноважного представника.

Ухвалою від 05.09.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.10.2023.

19.09.2023 від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив,

22.09.2023 від відповідача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

29.09.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Зважаючи на перебування судді Назаренко Н.Г. з 18.09.2023 по 29.09.2023 у відпустці, клопотання позивача та заява відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не були розглянуті.

Таким чином, судове засідання, призначене на 02.10.2023, вирішено проводити в звичайному режимі.

02.10.2023 позивач в судове засідання не з`явився.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 02.10.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заріччя 69, місто Кривий Ріг, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 30.10.2023 о 12:00 год.

Позивач та третя особа в судове засідання не з`явились.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 30.10.2023 відкладено засідання на 20.11.2023.

10.11.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення.

17.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

17.11.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач не з`явився.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою від 20.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 01.01.2024 та відкладено підготовче засідання на 12.12.2023.

20.11.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи в режимі відео конференції.

Ухвалою від 27.11.2023 в задоволенні заяви представника Криворізької федерації бойових мистецтв суд вирішив відмовлно.

04.12.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

11.12.2023 від позивача через систему "Електронний суд"надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

12.12.2023 в підготовчому засіданні Відповідач заперечив проти позову.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Ухвалою від 12.12.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 09.01.2024.

14.12.23р. від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 18.12.2023 у задоволенні заяви Криворізької федерації бойових мистецтв про розгляд справи в режимі відеоконференції судом відмовлено.

18.12.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

09.01.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

09.01.2024 Відповідач підтримав свої позовні вимоги. Позивач в та третя особа судове засідання не з`явились, представників в судове засідання не направили.

Ухвалою від 09.01.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.01.2024.

10.01.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 15.01.2024 у задоволенні заяви представника відповідача відмовлено.

22.01.2024 від третьої особи надійшли додаткові пояснення.

30.01.2024 в судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції. Судом було заслухано вступні промови сторін.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, представника в судове засідання не направила, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надала, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.

Ухвалою від 30.01.2024 судом було відкладено судове засідання на 05.02.2024 об 12:10 год.

01.02.2024 через систему "Електронний суд " від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 02.02.2024 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.02.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

05.02.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку щодо сплати заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 276 602,12 грн за період з листопада 2021 по березень 2023.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що, згідно актів, які підписані позивачем та Головою ОСББ "Заріччя-69", у період 2021-2023 роки була здійснена подача та припинена подача теплоносія за адресою: м. Кривий Ріг, мкр-н 5-й Зарічний, буд. 69.

Відповідач стверджує, що дані акти не мають до нього відношення, оскільки він знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, мкр-н 5-й Зарічний, буд. 69 А.

Відповідач зазначає, що в опалювальний період 2021-2022 р.р. ним не подавалися заяви на підключення опалення, а, оскільки тільки представниками позивача має бути розпочато подання теплоносія шляхом відкриття вентелю, тому відповідачу не подавалося теплопостачання в даний опалювальний період.

Відповідач вказує, що самостійно здійснював опалення в зазначений період за допомогою обігрівачів і тільки у період з 06.12.2022 по 23.03.2023 використовував опалення шляхом підключення його представниками позивача.

Крім того, відповідач стверджує, що ним 10.11.2022 було направлено лист голові правління ОСББ Заріччя-69 щодо врегулювання відносин між відповідачем та позивачем хз питань теплопостачання.

Згідно відповіді від 24.11.2022, трубопроводи центрального опалення до першого зварювального шва (точки А2, В) після урізки БК Барс знаходяться на балансі і обслуговуються позивачем. Без дозволу позивача ніяких включень, примикань, дій, що можуть впливати на гідравлічний режим на внутрішньо будинкових мережах не виконується, до включення та відключення теплопостачання на мережі позивача до БК Барс ОСББ Заріччя-69 ніякого відношення не має.

На думку відповідача дана відповідь ОСББ Заріччя-69 підтверджує те, що до включення та відключення теплопостачання на мережі позивача до БК Барс ОСББ Заріччя-69 ніякого відношення не має, тобто акти про подачу та припинення подачі теплоносія, які містяться в матеріалах справи, підписані між позивачем та ОСББ Заріччя-69, не мають взаємозв`язку між позивачем та відповідачем.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначає, що згідно тексту відзиву на позовну заяву представник Відповідача визнає, що в період часу з 06.12.2022 по 23.03.2023 отримував послугу з постачання теплової енергії від АТ Криворізька теплоцентраль, про що надає відповідні докази.

Отже, Відповідач частково визнає наявність заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії та нараховані компенсацію за інфляцію, 3% річних та пеню.

Щодо долученої Відповідачем до відзиву схеми позивач зауважив, що вона не може бути доказом по справі, оскільки вона складена без погодження з представниками АТ Криворізька теплоцентраль.

Позивач вказує, що до позовної заяви було додано акт розмежування балансової належності, складений за участю представників Позивача, Відповідача та третьої особи ОСББ Заріччя 69. До акта додається схема розподілу меж обслуговування теплових мереж між Відповідачем та Позивачем.

Вказана схема разом з доданими до позовної заявами актами подачі та припинення подачі теплоносія підтверджує та обґрунтовує позовні вимоги АТ Криворізька теплоцентраль.

Також згідно наданої відділом збуту теплової енергії інформації, Криворізька федерація бойових мистецтв займає нежитлове приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 69-А, яке є прибудовою до житлового будинку №69 мкрн. 5-ий Зарічний. Згідно вимог ДБН В.2.2.-28:2010 та у відповідності до роз`яснень Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України прибудоване до житлового будинку приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку. Також, згідно наданої відділом збуту теплової енергії інформації Відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії в період часу з 11.2021- 03.2023 і за ним обліковується заборгованість у розмірі за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 276 602,12 грн., за послугу з абонентського обслуговування у розмірі 130,50 грн., а всього 276 732,62 грн.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 13.12.2005, Криворізька федерація бойових мистецтв продала ОСОБА_1 нежитлове приміщення, загальною площею 504,0 кв.м, №1 огорожу, №2 браму, І замощення, що знаходиться за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок під номером 69А.

Потім ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Згідно Свідоцтва про право власності від 31.01.2022 року ОСОБА_2 , яка згідно з свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 17 вересня 1983 року Жовтневим відділом ЗАГС м. Кривого Рогу, актовий запис №908 від 17 вересня 1983 року, є тим з подружжя, якій належить частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . (копія Свідоцтва про право власності від 31.01.2022 року додається).

Також згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2022 року ОСОБА_2 є спадкоємцем частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 надає безперешкодне користування даної нежитлової будівлі Криворізькій федерації бойових мистецтв. Тому, у Відповідача не зберігся технічний паспорт на даний об`єкт.

Відповідач вказує, що дана нежитлова будівля має ізольоване від будинку вхід в приміщення, тому відповідає статусу нежитлового та є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Отже, згідно договору купівлі-продажу від 13.12.2003р. та свідоцтв вбачається, що даний об`єкт є нежитловою будівлею, з присвоєною адресою, тобто є самостійним об`єктом нерухомого майна, право на якого зареєстровано в реєстрі речових прав.

Також, нежитлова будівля має територію, відокремлену від території житлового будинку, та окремі входи ззовні.

Тому, зазначаючи в договорі купівлі-продажу від 11.02.2003 року те, що нежитлове приміщення, яке прибудоване до житлового будинку, використовувалося тільки для ідентифікації даного нежитлового приміщення на місцевості.

Таким чином, на думку відповідача, нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не є прибудовою до житлового будинку №69 у м. Кривий Ріг, що у свою чергу свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії.

Крім того, оскільки Позивачем до позову надані докази щодо подачі теплоносія за період 2021-2023 щодо ОСББ Заріччя 69, а не щодо нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тому надання послуг з постачання теплоносія, про які йдеться у позові, мають відношення до відносин між Позивачем та ОСББ Заріччя-69.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа погоджується з запереченнями відповідача та зазначає, що додана до відзиву схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін між ДП Криворізька ТЦ та ОСББ Заріччя 69, є доказом підтвердження розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності вищевказаних сторін.

трубопроводи центрального опалення до першого зварювального шва (точки А2, В) після урізки БК Барс знаходяться на балансі і обслуговуються позивачем. Без дозволу позивача ніяких включень, примикань, дій, що можуть впливати на гідравлічний режим на внутрішньо будинкових мережах не виконується, до включення та відключення теплопостачання на мережі позивача до БК Барс ОСББ Заріччя-69 ніякого відношення не має.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА.

Щодо факту, що об`єкт архітектури за адресою: мкрн. 5-ий Зарічний, 69-А є нежитловим приміщенням позивач зазначив, що згідно вимог ДБН В.2.2.-28:2010 та у відповідності до роз`яснень Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України: прибудоване до житлового приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку.

Представник Відповідача самостійно зазначає у запереченнях, що зазначений об`єкт нерухомого майна є нежитловим приміщенням згідно договору купівлі продажу від 13.12.2005.

При цьому, Відповідача робить висновок, що згідно договору купівлі-продажу від 13.12.2003 та свідоцтв вбачається, що даний об`єкт є нежитловою будівлею

Документи, наявні у Позивача, які були подані разом з позовною заявою свідчать про те, що вказаний об`єкт нерухомого майна є саме нежитловим приміщенням.

В матеріалах справи наявний акт №302 від 15.06.2023, складений інспекторами теплової інспекції АТ Криворізька теплоцентраль, до якого додані фотографії місце розташування приміщення Відповідача. З наданих фотографій вбачається, що приміщення дійсно має спільну капітальну стіну з житловим будинком №69 по мкрн 5-ий Зарічний у м. Кривий Ріг.

Будь-яких документів, які б підтверджували зміну статусу об`єкта нерухомого майна з нежитлового приміщення на нежитлову будівлю Відповідачем не надано.

Щодо твердження відповідача, що подання теплоносія здійснюється шляхом відкривання вентелю, позивач зазначив, що згідно акта №352 від 22.09.2020 за наслідками обстеження нежитлового приміщення споживача Криворізької федерації бойових мистецтв встановлено, що вхідні засувки розпломбовано.

Тобто, після подачі теплоносія на будинок 69 по мкр-н 5-й Зарічний, теплоносій надходить абсолютно до всіх приміщень, як житлових, так і нежитлових, розташованих в будинку, та прибудованих до нього. Розпломбування вхідних засувок означає, що перешкоди у доступі теплоносія до нежитлового приміщення відсутні.

Щодо наданих представником Відповідача актів від 06.12.2022 та 23.03.2023 позивач повідомив, що згідно отриманої інформації від відділу збуту теплової енергії, зазначені акти в АТ Криворізька теплоцентраль відсутні.

Уповноваженим відділом Позивача ведуться реєстри актів подачі теплоносія та припинення подачі теплоносія, які передаються від експлуатаційних районів за наслідками включення та відключення об`єктів архітектури на початку та після припинення опалювального сезону.

Згідно наданих витягів з реєстрів, надані представником Відповідача акти від 06.12.2022 та 23.03.2023 відсутні в АТ Криворізька теплоцентраль. Це свідчить про те, що співробітники Позивача не складали акти, на які посилається Відповідач.

Вказане нежитлове приміщення є саме приміщенням, а не будівлею, що підтверджується наданими правовстановлюючими документами. Оскільки прибудова є невід`ємною частиною житлового будинку, вона є частиною єдиної системи теплопостачання і подача теплоносія до будинку автоматично підтверджує подання теплоносія до всіх без виключення приміщення в даному будинку.

ДОДАТКОВІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач зазначив, що акти, які долучені до позову самим Позивачем підписані співробітником Позивача, а саме слюсарем з обслуговування теплопостачання ОСОБА_3 . Також даний співробітник підписав акти від 06.12.2022р. та від 23.03.2023р., що свідчить про те, що дані акти є належними та допустимими доказами підтвердження подачі та припинення подачі теплоносія за опалювальний період 2022-2023р.

Також, для підтвердження того, що саме акти є підставою для подачі та припинення подачі теплоносія долучаємо акт від 22.11.2023р., згідно якого даний акт підписаний представником Позивача, а саме слюсарем з обслуговування теплопостачання ОСОБА_3 , згідно якого 22.11.2023р. було подано теплоносій.

Відповідач вказав, що у опалювальний період 2020-2021р. ним самостійно за допомогою обігрівачів здійснювалося опалення, але у 2021 році змінився власник, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, тому у Відповідача не має в наявності всіх квитанцій за даний період, збереглася тільки квитанція від 05.01.2021р., згідно якої оплата за енергопостачання за грудень 2020 року складає 3559,10 грн, квитанція від 08.02.2021р., згідно якої оплата за енергопостачання за січень 2021 року складає 2754,40 грн.

Відповідач стверджує, що після подачі теплоносія, зокрема вже з січня 2023 року Відповідачем здійснювалися оплати вже меншої суми за електроенергію, оскільки тоді було подано тепло, а до цього, як вбачається з квитанцій від 12.12.2022р та від 11.01.2023р., Відповідач самостійно обігрівав нежитлову будівлю за допомогою обігрівачів, тому суми у вказані періоди були набагато більшими ніж у січні 2023р. та після припинення теплопостачання, зокрема у травні та червні 2023 року.

Таким чином, Відповідач у опалювальний період 2021-2022 р. самостійно за допомогою обігрівачів здійснював опалення, про що свідчать квитанції, отже Позивач та Відповідач не складали акти про подачу та припинення подачі, зокрема, за опалювальний період 2020-2021, 2021-2022.

Відповідач вважає, що, оскільки Позивачем до позову надані докази щодо подачі теплоносія за період 2021-2023 щодо ОСББ Заріччя 69, а не щодо нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тому надання послуг з постачання теплоносія, про які йдеться у позові, мають відношення до відносин між Позивачем та ОСББ Заріччя-69, що свідчить, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами подачу та припинення подачі теплоносія за опалювальний період 2021-2022, 2022-2023р.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа зазначила, що до включення та відключення теплопостачання на мережі позивача до відповідача ОСББ Заріччя 69 ніякого відношення не має, додатки до позову, які надані позивачем, стосуються відносин між позивачем та третьою особою. Тому акти, подані позивачем, підтверджують подачу та припинення подачі теплоносія щодо ОСББ Заріччя 69 ,а не щодо відповідача, оскільки за адресою м. Кривий Ріг, мкрн 5-й Зарічний ,буд 69А знаходиться нежитлова будівля, яка має відмінну адресу від адреси третьої особи, тобто є самостійним об`єктом нерухомого майна.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у справі є обставини укладання типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії, нарахування штрафних санкцій по договору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

У зв`язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до витягу з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також договору купівлі-продажу споруди серія ВАЕ № 037568 від 10.02.2003, Криворізька федерація бойових мистецтв знаходиться за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69А та є власником даного нежитлового приміщення загальною площею 504,4 кв.м., яке прибудоване до житлового будинку № 69 в м-ні 5-й Зарічний.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Криворізькою федерацією бойових мистецтв укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 487/жб від 01.11.2021, відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830,

- в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).

На виконання умов договору позивач в період з листопада 2021 по березень 2023 здійснив постачання теплової енергії за адресою: місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 69А, що підтверджується актами приймання- передачі теплової енергії (надання послуг): № 9200 від 30.11.2021 на суму 35 622,40 грн., № 10911 від 31.12.2021 на суму 39 584,17грн., № 1615 від 31.01.2022 на суму 60151,02 грн., № 5018 від 28.02.2022 на суму 34745,71 грн., № 9005 від 02.03.2022 на суму 53844,80 грн., № 11352 від 31.03.2022 на суму 40734,92 грн, № 3651 від 30.04.2022 на суму 761,88 грн., № 26900 від 30.11.2022 на суму 21331,59 грн., №31938 від 31.12.2022 на суму 27156,84 грн., №1586 від 31.01.2023 на суму 27317,17 грн., №5238 від 28.02.2023 на суму 26889,63 грн., № 8186 від 31.03.2023 на суму 17751,29 грн.

Також позивач надав послуги з абонентського обслуговування в період з листопада 2021 по березень 2023, що підтверджується актами надання послуг з абонентського обслуговування: № 9200 від 30.11.2021, № 10911 від 31.12.2021, № 1615 від 31.01.2022, № 5018 від 28.02.2022, № 11352 від 31.03.2022, № 14110 від 30.04.2022,, №15982 від 31.05.2022, № 17614 від 30.06.2022, 19302 від 31.07.2022, № 20917 від 31.08.2022, № 22552 від 30.09.2022, № 24817 від 31.10.2022, № 26900 від 30.11.2022, №31938 від 31.12.2022, №1586 від 31.01.2023, №5238 від 28.02.2023, № 8186 від 31.03.2023.

Позивач зазначає, що не підписані відповідачем акти та рахунки до них були надіслані відповідачу разом із супровідним листом (а.с. 78-79).

Позивач зазначає, що відповідач не сплатив вартість поставленої теплової енергії в розмірі 276 602,12 грн. та плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50 грн.

Вказане стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 19 "Про житлово-комунальні послуги" визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте судом встановлено, що всупереч наведених вимог закону відповідачем у спірний період не був укладений відповідний договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом із цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 в справі № 904/6293/17.

Суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (пункт 20 Правил).

Відповідно до пункту 3 Правил послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 17.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу для формування тарифів на житлово-комунальні послуги" тарифи формуються для трьох категорій споживачів: населення, бюджетних установ, інших споживачів.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 № 2450/15/61-15 надано роз`яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для "інших споживачів".

Таким чином, господарський суд зазначає, що підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Факт поставки теплової енергії у період з 11.2021 по 03.2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок 69 по мкр-н 5-й Зарічний, до якого прибудоване приміщення Відповідача, що підтверджується також схемою поділу меж теплових мереж, що була подана разом з позовною заявою.

Криворізька федерація бойових мистецтв займає нежитлове приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн 5-ий Зарічний, буд. 69-А, яке є прибудовою до житлового будинку №69 по мкрн 5-ий Зарічний.

Згідно вимог ДБН В.2.2.-28:2010 та у відповідності до роз`яснень Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України: прибудоване до житлового приміщення є невід`ємною частиною житлового будинку.

Представник Відповідача у відзиві на позов підтвердив, що подання теплоносія здійснюється шляхом відкривання вентелю, який розташований на трубі в підвальному приміщенні будинку № 69.

Згідно акта №352 від 22.09.2020 за наслідками обстеження нежитлового приміщення споживача Криворізької федерації бойових мистецтв встановлено, що вхідні засувки на вентелях розпломбовано.

Тобто, після подачі теплоносія на будинок 69 по мкр-н 5-й Зарічний, теплоносій надходить до всіх приміщень, як житлових, так і нежитлових, розташованих в як в будинку, так і в прибудованих до нього. Розпломбування вхідних засувок означає, що перешкоди у доступі теплоносія до нежитлового приміщення відсутні, а регулювання подачі тепла залежить від власників приміщень.

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги.

Заперечення відповідача відносно того, що у спірний період подачі тепла не відбувалося, оскільки від опалював приміщення за допомогою електроприборів, є не належними доказами, які спростовують позовні вимоги, оскільки таким доказом міг бути Акт про відсутність поставки теплоносія у приміщення відповідача, або докази опломбування засувок, які перекривають подачу теплоносія відповідачу.

Таким чином, з урахуванням приписів пункту 34 договору, строк оплати відповідачем поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період листопад 2021 року - березень 2023 року є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем вартості поставленої теплової енергії в розмірі 276 602,12 грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 130,50 грн. суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача вартості поставленої теплової енергії в розмірі 276 602,12 грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 130,50 грн.

Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата пені.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 45 договору визначено, що за У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Позивач нарахував 9 856,59 грн. пені за загальний період прострочення з 03.01.2022 по 27.07.2023.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, підстави для нарахування відповідачу заявленої до стягнення пені за період з 03.01.2022 по 27.07.2023 відсутні.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за загальний період прострочення з 03.01.2022 по 27.07.2023 в розмірі 9 856,59 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував 8101,29 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 03.01.2022 по 27.07.2023.

Відповідач розрахунок позивача не спростував, контррозрахунок трьох процентів річних не надав.

При перевірці розрахунку, суд помилок не виявив, таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 8 101,29 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 46073,69 грн. нараховані за період з 03.01.2022 по 20.06.2023.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд виявив в ньому помилку, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано дефляцію в липні 2023, тому вважає вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню в розмірі 44 137,63 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 936,06 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача вартості поставленої теплової енергії в розмірі 276 602,12 грн. та плати за абонентське обслуговування в розмірі 130,50 грн., інфляційних втрат в розмірі 44 137,63 грн., 3% річних у розмірі 8 101,29 грн.,

В частині стягнення пені в розмірі 9 856,59грн, інфляційних втрат у розмірі 1 936,06 грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Криворізької федерації бойових мистецтв, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заріччя 69" про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за типовим договором у розмірі 340 764,19 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Криворізької федерації бойових мистецтв (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн 5-й Зарічний, буд. 69А; ідентифікаційний код 25913776) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) основний борг в розмірі 276 602,12 грн., плату за абонентське обслуговування в розмірі 130,50 грн., інфляційні втрати в розмірі 44 137,63 грн., 3% річних у розмірі 8 101,29грн., судовий збір у розмірі 4 934,57 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 08.02.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко