Рішення

від 08.02.2024 по справі 904/6164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6164/23

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради", м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

до Споживчого товариства "СВЯТАГОР", с. Олександропіль, Солонянський район, Дніпропетровська область

про відшкодування збитків, пов`язаних з невиконанням договору будівельного підряду

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Комунальне некомерційне підприємство "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Споживчого товариства "СВЯТАГОР" про стягнення із Споживчого Товариства «Святагор» на користь Комунального некомерційного підприємства «Новомосковська центральна міська лікарня» Новомосковської міської ради» зайво перераховані кошти в сумі 76 243, 98 грн, які виникли в результаті неправильно складеної проектно-кошторисної документації по договорам закупівлі послуг від 23.06.2022 № 2306703 та від 13.09.2022 № 245.

Ухвалою від 29.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/6164/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

14.12.2023 від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, який прийнято до розгляду.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

Позиція позивача викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на виконання укладених між сторонами договорів закупівлі послуг № 2306703 від 23.06.2022 та № 245 від 13.09.2022, відповідачем були виконані ремонтні роботи на суму 897 988,98 грн. (без ПДВ) та 2 179 736,48 грн. (без ПДВ), відповідно. Вказані роботи були оплачені позивачем повністю. Проте, Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 від 11.08.2023 № 04.04-20/5 Східного офісу Державної аудиторської служби України встановлено, що внаслідок невірного застосування ДСТУ у сфері визначення вартості будівництва та кошторисної документації, що є порушенням ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, ст. 877 Цивільного кодексу України, позивачем понесено збитки в сумі 76 243, 98 грн, які виникли в результаті неправильно складеної проектно кошторисної документації за договорами закупівлі, що призвело до необґрунтованого завищення вартості спірних робіт.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обгрунтування заперечень на позові відповідач посилався на те, що висновки Акту ревізії (зокрема стосовно того, що роботи з шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою були надлишково включені до вартості робіт) є необгрунтованими, оскільки необхідність виконання відповідних робіт обумовлено, зокрема у дефектних актах. У зв`язку з тим, що виконання робіт зі шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою Ceresit було передбачено невід`ємною частиною оголошення про проведення закупівлі - дефектним актом, сформованим позивачем, необхідність таких робіт була технічно обґрунтованою і була передумовою для виконання наступного етапу робіт; зазначені роботи були виконані якісно та у повному обсязі, прийняті позивачем. Посилання в Акті ревізії на те, що гіпсокартон (листи якого використовувалися для ремонту стін) це суха штукатурка і тому не потребувала додаткового шпаклювання, є необґрунтованими.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Відповідно до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Поточний ремонт вхідної групи та частини приміщень 1 поверху поліклініки за адресою м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40», ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, позивач прийняв участь у відповідній закупівлі, та погодився з ума умовами такої закупівлі, про що надав позивачу лист № 6/08 від 31.08.2022.

Також, 31.08.2022 за участі представників позивача та відповідача було складено Акт обстеження (огляду) об`єкту на виконання оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Поточний ремонт вхідної групи та частини приміщень 1 поверху поліклініки за адресою м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40», ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, 23.06.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», було укладено договір про закупівлю № 2306702, за умовами якого підрядник зобов`язався надати послуги: Поточний ремонт приміщень рентген кабінетів та частки коридору поліклініки КПН «Новомосковська ЦМЛ» НМР за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Договором про закупівлю № 2306702 від 23.06.2022 було визначено, що ціна договору становить 897 988, 98 грн та визначена згідно Договірної ціни з кошторисними розрахунками. Договірна ціна є твердою та визначена згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1: 2013 (п. 3.2 договору).

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, на виконання Договору про закупівлю № 2306702 від 23.06.2022 відповідачем виконано роботи з поточного ремонту на загальну суму 897 988, 98 грн (без ПДВ), які включено до актів КБ-2в: № 1 від 30.06.2022 за червень на суму 199 816, 57 грн, № 2 за липень 2022 на суму 69 012, 33 грн, № 3 за серпень 2022 на суму 76 469, 04 грн, № 4 від 11.08.2022 на суму 204 072, 87 грн, № 5 від 08.09.2022 на суму 168 178, 14 грн, № 6 від 05.10.2022 на суму 80 440,03 грн, і які були оплачені позивачем у повному обсязі.

Також, 13.09.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», було укладено договір про закупівлю № 245, згідно якого виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з поточного ремонту вхідної групи та частини приміщень першого поверху поліклініки за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40 (код за ДК 021:2015:45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи), а замовник прийняти й оплатити надані послуги в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.1).

Договором про закупівлю № 245 від 13.09.2022 було визначено:

- що ціна договору становить 2 179 736, 48 грн, є твердою та складена на підставі кошторисів, розрахованих відповідно до Настанов з визначення вартості будівництва, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 (п. 3.2);

- договірна ціна є незмінною на весь обсяг наданих послуг, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника або у випадку передачі об`єкта на баланс третіх осіб; виникнення обставин непереборної сили надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість послуг (п. 3.3);

- приймання послуг за якістю та кількістю проводиться замовником та оформлюється актом приймання виконаних послуг (типова форма КБ-2в); акт оформлюється у двох примірниках, один з яких передається виконавцю, а один залишається замовнику; належним чином оформлений та підписаний акт є підтвердженням приймання послуг за якістю і кількістю (п. 2.3);

- замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів та вартості наданих послуг будівельним нормам та правилам, та за відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій стандартам , технічним умовам та сертифікатам; при виявленні відхилень замовник надає виконавцю письмовий припис на їх усунення за власний рахунок (п. 5.9);

- виконавець зобов`язаний надати відомості про надані послуги, визначені дефектним актом для приймання замовником разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти надані послуги на умовах цього договору (п. 6.3.4).

Крім того, до договору про закупівлю № 245 від 13.09.2022 сформовано наступні додатки:

- Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на загальнобудівельні роботи на суму 221 461, 70 грн;

- Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису загальнобудівельних робіт;

- локальний кошторис на будівельні роботи: загальнобудівельні роботи: вхідна група та частина приміщень 1 поверху поліклініки;

- договірну ціну.

Також, 13.09.2022 позивачем було затверджено дефектний акт на роботи: Поточний ремонт вхідної групи та частини приміщень першого поверху поліклініки за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40, а також акт № 1 від 03.102022 на закриття прихованих робіт.

Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, на виконання Договору про закупівлю № 245 від 13.09.2022 відповідачем виконано роботи з поточного ремонту на загальну суму 2 179 736,48 грн, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами КБ-2в за вересень 2022 на суму 560 949, 13 грн, за жовтень 2022 року на суму 425 807,98 грн., за жовтень 2022 року на суму 460 583,48 грн., за жовтень 2022 року на суму 318 895, 40 грн, за листопад 2022 на суму 413 500, 49 грн, та відповідними довідками про вартість виконаних робіт КБ-3, і які були оплачені позивачем у повному обсязі, що сторонами не заперечувалось.

В свою чергу, Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 від 11.08.2023 № 04.04-20/5 Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Акт ревізії) встановлено, що:

- по договору про закупівлю № 2306702 від 23.06.2022: «при здійсненні перевірки вибірковим методом актів виконаних робіт за ф. № КБ-2в в ході ревізії встановлено, що внаслідок невірного застосування ресурсних елементних кошторисних норм, що є порушення п.6.3 Настанови №281, п.4.2 Вказівок по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, п. п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013, підрядною організацією СТ «Святагор» надлишково пред`явлено до оплати вартість будівельних робіт по об`єкту «Поточний ремонт приміщень рентген-кабінетів та частки коридору поліклініки КНП «Новомосковська НМЛ» НМР, за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова,40» на загальну суму 2 343, 29 грн, чим завдано збитків підприємству на зазначену суму. Порушення допущено колишнім інженером Дядько А.В., який відповідно до посадових обов`язків прийняв роботи та перевірив акти виконаних робіт та посадовими особами організації підрядника - СТ «Святагор». Внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на загальну суму 2 343,29 гривень.»;

- по договору про закупівлю № 245 від 13.09.2022: «Перевіркою вибірковим методом актів виконаних робіт за ф. № КБ-2в шляхом порівняння складу прямих витрат актів ф. №КБ-2в на предмет їх відповідності договірній ціні, вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 (далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013), ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» (далі - ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013), ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих та адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (зі змінами) (далі - ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013), затверджені наказом Мінрегіону від 27.08.2013 №405, нормам ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 «Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затвердженого наказом Мінрегіону від 28.12.2012 №667, ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування», затвердженого наказом Мінрегіону від 28.12.2012 року № 668, встановлено порушення їх застосування, про які наведено нижче.

Акт ф.№КБ-2в №2 від 11 жовтня 2022р. на суму 425 807, 98 гривень.

У п. 2 «Демонтаж вимикачів, розеток» акту ф. № КБ2-в підрядною організацією надлишково включено роботи по демонтажу вимикачів та розеток, які враховані нормою PH 17-1-1 (п.1 акту за ф.КБ-2в№2). Вищезазначене призвело до завищення вартості виконаних робіт, саме: трудовитрат на 1,38л/г, заробітної плати на суму 129,00 гривень (з урахуванням Єдиного податку за ставкою 2 %).

Акт ф.№КБ-2в №3 за жовтень 2022р. на суму 460 583, 48 гривень.

У п. 1 «Шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою Cerezit» акту за ф.КБ-2в№3 підрядною організацією надлишково включено роботи Із шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою Cerezit, при тому що шпаклювання гіпсокартонних листів державними ресурсними елементними кошторисними нормами відсутні (Гіпсокартон - це суха штукатурка та до збірних конструкцій не відноситься). Вищезазначене призвело до завищення вартості виконаних робіт, саме: трудовитрат на 597,37л/г, заробітної плати на суму 61 164,79 грн та матеріалів на суму 15 164,15 гривень;

За результатами перерахунку акту:

Прямі витрати становлять: 256 977, 93 грн, в т.ч.:

Матеріали: 136 043, 10 грн;

Заробітна плата: 120 804, 17 грн;

Вартість експлуатації машин: 130, 66 грн, в т.ч.: заробітна плата машиністів 33,46 грн;

Трудовитрати: 1 171, 93/0,35 люд./год;

Загальновиробничі витрати: 95 284, 63 грн;

Прибуток (7, 65): 15 101, 33 грн;

Адміністративні витрати (3,89): 7 678, 98 грн;

Разом: 375 042, 87 грн;

Всього з Єдиним податком за ставкою 5 %: 384 254, 54 гривень

Завищення вартості виконаних робіт за актом складає: 460 583, 48- 384254, 54 = 76328, 94 гривень.

Слід зазначити, що відповідно п. 6.16 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з дати виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

Таким чином, при здійсненні перевірки вибірковим методом актів виконаних робіт за ф.№КБ-2в в ході ревізії встановлено, що внаслідок невірного застосування ресурсних елементних кошторисних норм, що є порушенням ч. 1 ст. 318 ГКУ, ст. 877 ЦКУ, п.6.3 Настанови №281, п.4.2 Вказівок по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, п. п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п. 3.14 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 надлишково пред`явлено до оплати вартість будівельних робіт по об`єкту «Поточний ремонт вхідної групи та частини приміщень першого поверху поліклініки за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова,40» на загальну суму 76 457, 94 грн, чим завдано збитків Підприємству на зазначену суму.

Порушення допущено колишнім інженером ОСОБА_1 , який відповідно до посадових обов`язків прийняв роботи та перевірив акти виконаних робіт та посадовими особами організації підрядника - СТ «Святагор».

Внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на загальну суму 76 457, 94 гривень».

Крім того, позивач направив відповідачу лист № 236/9 від 25.08.2023, в якому заявив про відшкодування надлишково сплаченої суми у розмірі 2 343, 29 грн по договору закупівлі послуг від 23.06.2022 № 2306703, що встановлено Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 від 11.08.2023 № 04.04-20/5 Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідач листом № 1 від 31.08.2023 частково погодився з Актом ревізії та провів відповідне коригування актів приймання - передачі виконаних робіт КБ-2в № 1 за червень 2022 року та сплатив 2 343, 29 грн, що учасниками спору не заперечувалось.

Також, позивач на правив відповідачу лист-претензію № 236/10 від 25.08.2023 про відшкодування надлишково сплаченої суми у розмірі 76 457, 94 грн по договору закупівлі послуг від 13.09.2022 № 245, що встановлено Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" за період з 01.01.2020 по 31.03.2023 від 11.08.2023 № 04.04-20/5 Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідач листом № 2 від 31.08.2023 частково погодився з Актом ревізії та провів відповідне коригування актів приймання - передачі виконаних робіт КБ-2в № 2 від 11.10.2022 та сплатив 213, 96 грн, що учасниками спору не заперечувалось.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що внаслідок невірного застосування ДСТУ у сфері визначення вартості будівництва та кошторисної документації, що є порушенням ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, ст. 877 Цивільного кодексу України, позивачем понесені збитки в сумі 76 243, 98 грн, які виникли в результаті неправильно складеної проєктно кошторисної документації за договорами закупівлі, що призвело до необґрунтованого завищення вартості спірних робіт, що встановлено Актом ревізії.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, що і є причиною виникнення даного спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 13 та частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частинами 1-2 ст. 877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про закупівлю № 245 від 13.09.2022, на виконання якого відповідачем виконано роботи з поточного ремонту на загальну суму 2 179 736, 48 грн, що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами КБ-2в за вересень 2022 на суму 560 949, 13 грн, за жовтень 2022 року на суму 425 807, 98 грн, за жовтень 2022 року на суму 460 583, 48 грн, за жовтень 2022 року на суму 318 895, 40 грн, за листопад 2022 на суму 413 500, 49 грн, та відповідними довідками про вартість виконаних робіт КБ-3, і які були оплачені позивачем у повному обсязі, що сторонами не заперечувалось. Крім того, сторонами як при укладенні робіт, так і при прийнятті робіт було складено та підписано без жодних застережень та зауважень як кошториси на виконання робіт, з зазначенням твердої ціни договору, так і акти виконаних робіт на узгоджену у договорі суму, і вказані обставини сторонами не заперечувались.

Також, на виконання умов Договору про закупівлю № 2306702 від 23.06.2022, відповідачем виконано роботи з поточного ремонту на загальну суму 897 988, 98 грн (без ПДВ), які включено до актів КБ-2в: № 1 від 30.06.2022 за червень на суму 199 816, 57 грн, № 2 за липень 2022 на суму 69 012, 33 грн, № 3 за серпень 2022 на суму 76 469, 04 грн, № 4 від 11.08.2022 на суму 204 072, 87 грн, № 5 від 08.09.2022 на суму 168 178, 14 грн, № 6 від 05.10.2022 на суму 80 440, 03 грн, і які були оплачені позивачем у повному обсязі. Крім того, сторонами як при укладенні робіт, так і при прийнятті робіт було складено та підписано без жодних застережень та зауважень як кошториси на виконання робіт, з зазначенням твердої ціни договору, так і акти виконаних робіт на узгоджену у договорі суму, і вказані обставини сторонами не заперечувались.

Таким чином, ціна вищенаведених договорів була погоджена сторонами як у розумінні ст. 180, ст 181 Господарського кодексу України, так і в розумінні ст. 877 Цивільного кодексу України, що підтверджується в сукупності наявними матеріалами справи, а тому посилання у Акті ревізії на ст. 877 Цивільного кодексу України, як на підставу стягнення спірних коштів - суд визнає необґрунтованими.

В свою чергу, позивач стверджує, що внаслідок невірного застосування ДСТУ у сфері визначення вартості будівництва та кошторисної документації, що є порушенням ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, ст. 877 Цивільного кодексу України, ним було понесено збитки в сумі 76 243, 98 грн, які виникли в результаті неправильно складеної проєктно кошторисної документації за договорами закупівлі, що призвело до необґрунтованого завищення вартості спірних робіт, що встановлено Актом ревізії, і відповідно, позивачем заявлено до стягнення 76 243, 98 грн збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки (зокрема у вигляді упущеної вигоди), причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювана є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Суд також враховує, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Водночас, акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді. Встановлені під час проведення контрольних заходів підрозділами аудиту факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19).

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Такий акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тобто, зазначений акт ревізії не може змінювати чи припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, а також зобов`язання, які було визначено договором та підтверджено відповідними актами виконаних робіт.

Отже, наведене вище в сукупності свідчить про відсутність протиправної поведінки відповідача, розмір заявлених до стягнення збитків не підтверджений документально наявними у справі доказами та спростовується в сукупності встановленими обставинами справи і наявними у справі доказами (договором, погодженою двосторонньою документацією до нього, а також актами виконаних робіт КБ-2в), позивачем не доведено як протиправної поведінки відповідача, так і причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та заявленими до відшкодування збитками в розмірі 76 243, 98 грн., які понесені позивачем в якості витрат своєї власної господарчої діяльності з окремим суб`єктом господарювання, як не доведено і вини відповідача у їх завданні.

При цьому, часткове повернення відповідачем спірних коштів - не може і не є єдиною обставиною, яка б підтверджувала протиправність дій відповідача в частині нарахування заявленої позивачем до стягнення спірної суми у розмірі 76 243,98 грн.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належними засобами доказування наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками; 4) вини, що в сукупності свідчить про відсутність обумовлених законом підстав для стягнення 76 243, 98 грн, як збитків.

Крім того, суд враховує, що ч. 1, 2 ст. 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

У зв`язку з чим, посилання у Акті ревізії на ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, як на підставу стягнення спірних коштів - суд визнає необґрунтованими, оскільки наведена стаття регулює правовідносини за договором підряду на капітальне будівництво, а згідно п. 1.1 договору про закупівлю № 245 від 13.09.2022 та договору про закупівлю № 2306702 від 23.06.2022 предметом договорів сторонами було визначено надання замовнику послуг з поточного ремонту вхідної групи та частини приміщень першого поверху поліклініки, поточний ремонт рентген кабінету, частки коридору, що за своїм правовим регулюванням не є капітальним будівництвом.

Крім того, суд встановив, що 13.09.2022 позивачем було затверджено дефектний акт на роботи: Поточний ремонт вхідної групи та частини приміщень першого поверху поліклініки за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40, і вказаним актом зафіксовано необхідність виконання відповідачем певних робіт, які були ним виконані саме за вказівками позивача, як замовника робіт за договорами, і виконання таких робіт підтверджено актом на закриття прихованих робіт № 1 від 03.10.2022.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

З урахуванням наведеного вище, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин завдання позивачу збитків в сумі 76 243, 98 грн з підстав, наведених у позові, і вказані обставини спростовуються наявними у справі доказами належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеними договорами.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 76 243, 98 грн, як зайво перерахованих коштів , які виникли в результаті неправильно складеної проектно-кошторисної документації за договорами не є законними та обґрунтованими, а отже, задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників спору та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Усі інші міркування, доводи та обґрунтування учасників справи судом враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даному рішенні щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" до Споживчого товариства "СВЯТАГОР" про стягнення 76 243, 98 грн відмовити повністю.

Судові витрати у розмірі 4 026 грн за подачу позову залишити за Комунальним некомерційним підприємством "Новомосковська центральна міська лікарня" Новомосковської міської ради" .

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко