Ухвала

від 08.02.2024 по справі 905/671/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

08.02.2024 Справа № 905/671/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вул. Моссаковського Володимира, 7, м. Дніпро, 49044; код ЄДРПОУ 42086719)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмаркет" (вул. Італійська, будинок 35, м. Маріуполь, Донецька область, 87515; код ЄДРПОУ 35214031)

про стягнення 143 413,23 грн.

без виклику сторін

Ухвалою суду від 19.06.2023, після усунення недоліків, було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та відкрито провадження у справі; встановлено відповідачу строки для надання суду відзиву на позов, заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 2610 від 19.11.2018, в частині оплати поставленої електричної енергії, що також стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

На підставі приписів ч.2 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена на електронні адреси сторін: (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3).

Також, судом здійснено направлення поштової кореспонденції за місцем виконання договору постачання електричної енергії (вул. Об`їздна, б. 1, м. Краматорськ, Донецька обл., 84333) та згідно з рекомендованим повідомленням та інформацією, яка розміщена на сайті АТ "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), ухвала про відкриття провадження у справі відповідачем не отримана, з позначкою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно відповідача.

Згідно з реєстром засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмаркет", зокрема, є ОСОБА_1 : " АДРЕСА_1 ".

Поштова кореспонденція, направлена на вищевказану адресу була повернута з відміткою про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, судом було направлено телефонограму за номером відповідача, вказаним у позовній заяві.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудмаркет" про стягнення 143 413,23 грн., з яких 109 387,46 грн. - сума основного боргу, 27 269,85 грн. - пеня за невиконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електричної енергії, 1 820,03 грн. - 3% річних, 4 935,89 грн. - інфляційні втрати.

Таким чином, предметом даного спору є майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку із простроченням оплати за договором постачання електричної енергії споживачу №2610 від 19.11.2018.

Згідно із відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду перебувала справа №911/1359/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 150907381,69 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 постановлено: справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Із даної ухвали від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 вбачається що предметом розгляду судів в межах цієї справи є, зокрема, позовні вимоги невиконання відповідачем зобов`язань за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-360-РДД від 13.12.2021 в частині повернення коштів за електричну енергію, що оплачена, однак відбір/відпуск якої у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 відповідач зменшив. Відмовляючи в задоволенні стягнення пені у розмірі 17933524,59 грн за період з 02.03.2022 по 23.08.2022, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що п. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.

При винесенні ухвали від 09.08.2023 у справі № 911/1359/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визначив підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата):

"13. Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 114116797,48 грн основного боргу; нарахованих з 02.03.2022 по 23.08.2022: пені у розмірі 17933524,59 грн, 3% річних у розмірі 1 536 354,76 грн, втрат від інфляції у розмірі 17 320 704,86 грн.

14. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, в частині відмови у стягненні пені у сумі 17933524,59 грн.

15. Ключовим доводом касаційної скарги є те, що застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами - ЦК та ГК, а також Законом України "Про ринок електричної енергії". Постанова НКРЕКП № 332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед нормами ЦК та ГК (закон), а отже не нівелює загальних норм цивільного законодавства щодо права позивача на застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

16. Зазначені в підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 приписи є настановами, тобто рекомендаціями/порадами, які не мають обов`язкового характеру, не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про участь у балансуючому ринку.

17. Вирішуючи питання стягнення пені та штрафу на користь ПрАТ "НАК "Укренерго", які нараховані останнім у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, у справі, правовідносини в якій є подібними з правовідносинами у цій справі № 911/1359/22, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП (регулятор) прийняв постанову від 25.02.2022 № 332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

18. Верховний Суд вважав, що, звернувшись із касаційною скаргою та пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування постанови НКРЕКП № 332 у подібних правовідносинах, скаржник не врахував, що її прийнято відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, не навів доводів того, що таке регулювання здійснено не з метою забезпечення енергетичної безпеки. Відтак виснував про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення про стягнення пені та штрафу, нарахованих за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, на підставі дії підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332.

19. Колегія суддів у справі № 911/1359/22 вважає за необхідне відступити від таких висновків (позиції щодо правомірності відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі постанови НКРЕКП № 332) ....".

В даній ухвалі зазнчається, що укладеними сторонами договорами, як у справі № 922/1948/22, так й у цій справі № 911/1359/22, передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за договором, зокрема у вигляді пені, що не суперечить вищенаведеним нормам права.

У зв`язку із порушенням відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати наданих послуг, позивач у справі № 922/1948/22 нарахував 73477,58 грн пені та 177603,53 грн 7% штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, а у цій справі № 911/1359/22 - 17933524,59 грн пені за період з 02.03.2022 по 23.08.2022.

Відповідно до абз.1, 2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.

Підзаконним нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий суб`єктом нормотворчості на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України, спрямований на їх реалізацію, та який не повинен їм суперечити.

Конституційний Суд України у Рішенні №5-р(II)/2020 від 18.06.2020р. зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

З огляду на викладене, принцип "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.

У наведеному контексті постанова №332 НКРЕКП (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства України, та Господарський кодекс України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Відмова судів у задоволенні цих вимог, з чим у справі № 922/1948/22 погодився Верховний Суд, фактично ґрунтується на дії у період спірних правовідносин п. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП № 332.

В п. 40 ухвали зазначено, що "рекомендаційний характер пункту 5 Постанови НКРЕКП № 332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК та ГК (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору."

В пунктах 51 та 52 зазначеної ухвали колегія суддів ВС КГС зазначила, що "застосування судами підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП № 332 до спірних правовідносин також не відповідає нормі статті 58 Конституції України, адже не може вважатись пом`якшенням (пом`якшення для однієї сторони спірних правовідносин (зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій) має протилежні наслідки для іншої сторони (позбавляє її права на нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами укладеного договору та нормами чинного законодавства), а також звільненням від відповідальності (наведене формулювання не свідчить про звільнення від відповідальності, а вказує лише на тимчасове обмеження щодо нарахування та стягнення, яке має лише рекомендаційний характер та не свідчить про обов`язковість наведених НКРЕКП настанов для суду при розгляді спору).

Положення Постанови НКРЕКП № 332 (п. 16 п. 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (ЦК та ГК, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП № 332, як підзаконним актом."

З посиланням на зазначені обставини, в ухвалі від 09.08.2023 у справі №911/1359/22 колегія суддів зазначила, що вважає за необхідне відступити від висновку (позиції щодо остаточної відмови в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій на підставі Постанови НКРЕКП № 332), що міститься у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з вищенаведених підстав.

З наведених підстав та підставі ст. 302 ГПК України колегія суддів постановила передати справу № 911/1359/22 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу від 25.08.2023 прийнято до розгляду справу № 911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та призначено до розгляду справу № 911/1359/22 на 06.10.2023.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу від 04.10.2023 розгляд справи призначено на 17.10.2023.

Станом на дату винесення даної ухвали відомостей про закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір у справі № 911/1359/22 виник з подібних правовідносин, що і у справі №905/671/23, а саме: стосується, зокрема, стягнення пені, яка виникла у споживача перед постачальником за договором договоро постачання електричної енергії споживачу №2610 від 19.11.2018 у період після прийняття Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" №332 від 25.02.2022.

У справі № 911/1359/22 розглядається питання застосування до спірних правовідносин наведеної вище Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За приписами ч. 2 ст. 315 ГПК України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно з ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та абз.1 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення КСУ від 31.03.2015 № 1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (рішення КСУ від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п. 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п. 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява № 76943/11).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з ст. 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, вирішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 дозволить повно та всебічно розглянути справу № 905/671/23 з урахуванням єдності практики з визначених вище питань, в т.ч. щодо порядку застосування до спірних правовідносин положень п.п 16 п. 1 Постанови НКРЕКП № 332.

Разом з тим, як свідчать відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, розгляд справи № 911/1359/22 Об`єднаною палатою Верховного Суду станом на момент постановлення даної ухвали у справі № 911/1359/22, триває.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

На підставі викладеного, з огляду на обставини справи № 905/671/23 та з метою уникнення застосування різних підходів до тлумачення законодавства та врахування висновків Верховного Суду щодо існування певних розбіжностей у висновках з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ, а також зазначення ВС КГС на те, що такі розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах справи № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

Враховуючи, що обидві сторони зареєстровані в підсистемі "Електронний суд", а також в матеріалах справи наявні відомості щодо електронних адрес сторін, суд вважає за необхідне направити ухвалу суду шляхом електронного листування.

Керуючись ст. ст. 228, 229, 232, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 905/671/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвала набрала законної сили в день її постановлення судом - 08.02.2024.

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів в Східний апеляційний господарський суд згідно розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).

Суддя О.М. Сковородіна