Рішення

від 29.01.2024 по справі 906/1193/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1193/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Ратушинська І.О. - адвокат, ордер серія АМ №106100 від 04.09.2023,

від відповідача: Сукорянський Є.О. - адвокат, довіреність від 20.12.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про стягнення 595 344,64грн.

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про стягнення 1 560 397,22грн, з яких: 1 202 294,58грн основного боргу, 35 571,55грн пені, 320 138,63грн штрафу та 2392,46грн 3% річних, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1ЖМК0230138 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2023 року.

Ухвалою суду від 07.09.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.10.2023.

За результатами судового засідання 16.10.2023, підготовче засідання було відкладено на 30.10.2023, про що судом 16.10.2023 було постановлено ухвали.

У судовому засіданні 30.10.2023 оголошувалася перерва до 07.11.2023.

Ухвалою суду від 07.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.11.2023.

Ухвалою суду від 22.11.2023 прийнято до розгляду заяву ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат" від 20.11.2023 про часткове закриття провадження у справі, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог, та постановлено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з відповідача - ТОВ "ДІЄСА" на користь позивача - ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат" 595 344,64грн, з яких: 92 242,00грн - грошові кошти-забезпечення, 145 000,00грн - комунально-забезпечувальний платіж, 35 571,55грн - пеня, 320 138,63грн - штраф та 2 392,46грн - 3% річних, а також судові витрати; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2023.

У судовому засіданні 26.12.2023 представник позивача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи по суті з посиланням на те, що відповідач частково погасив наявну заборгованість і між сторонами ведуться перемовини щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Ухвалою суду від 26.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 29.01.2024.

Представники сторін в судовому засіданні 29.01.2024 повідомили, що не дійшли згоди щодо мирного врегулювання спору у зв`язку з чим просили вирішити спір.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2024 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив від 02.10.2023, з урахуванням заяви про часткове закриття провадження у справі від 27.10.2023, доповнень до заяви про часткове закриття провадження у справі від 20.11.2023, заяви про уточнення позовних вимог від 22.01.2024 (а.с.100-104, 130-131, 145-146, 164). Просила задовольнити вимоги про стягнення штрафних санкцій у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків, а провадження у справі в частині стягнення з відповідача 92 242,00грн грошових коштів-забезпечення, 145 000,00грн комунально-забезпечувального платежу закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору. Також заперечила проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2024 проти позову заперечив, просив у позові відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву від 26.09.2023 та зменшити штрафні санкції (а.с.60-63).

У судовому засіданні суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово представників сторін і проголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.07.2023 між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" (орендар/відповідач) укладено договір №1ЖМК0230138 оренди нежитлового приміщення (далі-договір) ( а.с.24-34).

У відповідності до п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ, загальною площею 1 125,6 (одна тисяча сто двадцять п`ять цілих шість десятих) квадратних метрів, на першому та другому поверсі, іменоване далі за текстом "Об`єкт Оренди".

План розміщення Об`єкта Оренди наведений у Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

За умовами п.1.2 договору, Об`єкт Оренди може використовуватися Орендарем винятково для розміщення магазину з продажу аудіо- , відео- та фототоварів, побутової техніки, комп`ютерної та іншої радіоелектронної техніки, обладнання і засобів (в т.ч. засобів зв`язку, аудіовізуальних носіїв) тощо, для продажу супутніх товарів, для надання послуг сервісного обслуговування товарів, що надаються/продаються в торговій мережі Орендаря (ремонт вказаної техніки тощо), а також для розміщення адміністративних приміщень (офісу) магазину та розміщення магазинного складу. Назва магазину - "ЕЛЬДОРАДО".

Цільове призначення використання Об`єкта Оренди протягом строку дії цього Договору може бути змінене за письмовим узгодженням Сторін.

Згідно з пунктом 1.4 договору, балансова вартість 1 квадратного метра Об`єкта Оренди з врахуванням індексації складає 1650,00 грн.

Об`єкт Оренди передається Орендарю по Акту приймання-передачі (надалі за текстом Акт №1) (пункт 1.6 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендар зобов`язаний вносити плату за користування Об`єктом Оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.5. договору, у разі необхідності визначення розміру Плати за оренду, а також інших платежів за цим Договором, за певну кількість днів, розмір Плати за оренду, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру Плати за оренду, а також інших платежів за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому.

Пунктом 3.6. договору сторони передбачили, що Орендар, крім Плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення, водовідведення.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування ТЦ (додаткова електроенергія в місцях загального користування), які розподіляються між всіма Орендарями ТЦ пропорційно площі Об`єкта Оренди до загальної площі ТЦ.

3.6.1. Компенсація витрат нa комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за оренду та оплачується Орендарем за діючими тарифами.

Відповідно до пункту 10.1 договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення Об`єкта Оренди по Акту №2 та повного розрахунку між Сторонами згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 10.2. договору, термін Оренди триває 2 роки та 11 календарних місяців включно - з Дати початку.

Додатком №2 від 01.07.2023 року до договору сторони, за взаємною згодою, визначили розмір плати за оренду та порядок розрахунків (а.с.35-37).

01.08.2023 між сторонами було складено та підписано Акт №1 прийому-передачі приміщення в оренду, за умовами якого відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 липня 2023 року №1ЖМК0230138 (надалі за текстом - "Договір") Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду частину нежитлового приміщення, яке розташоване в будівлі за адресою Житомирська область, місто Житомир, вул. Київська, 77, загальною площею 1125,6 кв. м. (а.с.38).

25.08.2023 між сторонами було складено та підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої:

1. Сторона 1 і Сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав дійшли згоди на підставі ст.601 Цивільного кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 313255,00 грн, (без ПДВ), що випливають з наступних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами:

1.1. за Договором оренди нежитлових приміщень №1ЖМК0230138 від 01.07.2023 року Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 405497,00 гри. (без ПДВ) по сплаті Грошових коштів-забезпечення.

Строк виконання вказаних грошових зобов`язань Сторони 2 перед Стороною 1 настав.

1.2. за Договором оренди нежитлових приміщень №1ЖМК0200167 від 01.09.2020 року Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 є боржником при виконанні грошового зобов`язання в сумі 313255,00 грн. (без ПДВ) по поверненню грошових коштів - забезпечення.

Строк виконання вказаних грошових зобов`язань Сторони 1 перед Стороною 2 настав.

2. Вказані у п.1.1, 1.2. даної Угоди зобов`язання за вищеназваними договорами припиняються у наступному обсязі:

2.1. Вказані у п.1.1 даної Угоди зобов`язання Сторони 2 за Договором оренди нежитлових приміщені: №1ЖМК0230138 від 01.07.2023 року припиняються частково - в сумі 313255,00 гри. (без ПДВ).

2.2. Вказані у п.1.2 даної Угоди зобов`язання Сторони 1 за Договором оренди нежитлових приміщені №1ЖМК0200167 від 01.09.2020 року припиняються повністю - в сумі 313255,00 грн. (без ПДВ).

3. З моменту набрання чинності цією Угодою:

3.1. Сторона 2 не є зобов`язаною по Договору оренди нежитлових приміщень №1ЖМК0230138 віл 01.07.2023 року по оплаті частини Грошових коштів-забезпечення в розмірі 313255,00 грн. (без ПДВ).

3.2. Сторона 1 не є зобов`язаною по Договору оренди нежитлових приміщень №1ЖМК0200167 від 01.09.2020 року по поверненню Грошових коштів-забезпечення в сумі 313255,00 грн. (без ПДВ).

4. Підписання цієї Угоди Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій одна до одної.

5. Ця Угода складена українською мовою, у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.

6. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Договір, додатки до договору та Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті орендних та компенсаційних платежів за договором оренди нежитлового приміщення №1ЖМК0230138 від 01.07.2023, звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням доповнення до заяви ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат" від 20.11.2023 про часткове закриття провадження у справі, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 595 344,64грн з яких: 92 242,00грн - грошові кошти-забезпечення, 145 000,00грн - комунально-забезпечувальний платіж, 35 571,55грн - пеня, 320 138,63грн - штраф та 2 392,46грн - 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення №1ЖМК0230138 від 01.07.2023.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що плата за оренду нараховується Орендареві з Дати початку.

Якщо інше не передбачено цим Договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (пункт 3.3 договору).

За умовами пункту 3.4. договору, Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату Плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

Орендар зобов`язаний сплачувати Плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому Договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків, Плата за оренду розраховується Орендарем самостійно відповідно до Додатка № 2 до цього Договору.

За умовами пункту 3.6.2. договору Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених Орендодавцем рахунків, згідно отриманих від Орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення Орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

Відповідно до пункту 3.6.3. договору, у зв`язку з тим, що Орендодавець здійснює оплату комунальних послуг постачальним організаціям на підставі їх рахунків на умовах попередньої оплати, Сторони дійшли до згоди, що перерахування компенсації витрат на комунальні послуги за перший місяць строку оренди здійснюється Орендарем шляхом передплати у розмір 145000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, протягом 30 тридцяти календарних днів з моменту підписання цього Договору.

У разі якщо сплачена Орендарем сума перевищує суму фактичних витрат за відповідний місяць, що має буті компенсована, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума менша, ніж сума фактичних витрат, що підлягає компенсації - Орендар здійснює остаточний розрахунок щодо компенсації комунальних послуг на підставі виставлених Орендодавцем рахунків або Актів надання послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Починаючи з другого місяця строку оренди Орендар зобов`язується компенсувати витрати на комунальні послуги Орендодавцю на умовах попередньої оплати, а саме протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунка від Орендодавця, але в будь-якому разі не пізніше 10-го числа місяця, що передує оплачуваному. При цьому, сума передплати розраховується на підставі рахунків постачальників комунальних послуг на передплату комунальних послуг місяця за який здійснюється передплата пропорційно частці Орендаря, яка виражена у процентному співвідношенні споживання Орендаря за попередній місяць до загального споживання ТЦ (Майнового комплексу) за попередній місяць.

Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на доплату щодо компенсації витрат на комунальні послуги () та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). У разі якщо сплачена Орендарем сума передплати перевищує суму фактичних витрат за відповідний місяць, що мають бути компенсовані, переплата зараховується в рахунок передплати компенсації витрат на комунальні послуги зі наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума передплати менша, ніж сума фактичних витрат, що підлягають компенсації - Орендар здійснює остаточний розрахунок щодо компенсації комунальних послуг на підстав виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем.

За умовами пункту 3.6.5. договору, орендар має зобов`язання перерахувати на поточний рахунок Орендодавця протягом - 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання цього Договору, грошові кошти (далі - Комунально-забезпечувальний платіж) в розмірі 145 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов`язань по компенсації витрат за спожиті комунальні послуги протягом дії цього Договору. Розмір Комунально-забезпечувального платежу буде змінений після початку опалювального сезону, при цьому Орендар повинен буде доплати кошти, які будуть дорівнювати компенсації комунальних послуг по опаленню Об`єкта Оренди за один календарний місяць, на протязі 15-ти календарних днів з дати отримання від Орендодавця відповідного рахунку.

За умовами пункту 3.13 договору, Орендар має зобов`язання перерахувати на поточний рахунок Орендодавця протягом 20 календарних днів з моменту підписання Договору грошові кошти в розмірі 405 497,00грн без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання Орендарем негрошових зобов`язань по цьому Договору, в тому числі, але не обмежуючись щодо повернення Об`єкта оренди Орендодавцю у належному стані та належним чином. Сторони розуміють, що грошові кошти - забезпечення, у розумінні цього Договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Крім того, Сторони домовились, що за період знаходження грошових коштів - забезпечення на поточному рахунку Орендодавця, а також за користування цією сумою, не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій, як плати за користування таким грошовими коштами.

Грошові кошти - забезпечення можуть бути використані Орендодавцем в будь-який момент впродовж дії Договору, у разі наявності заборгованості Орендаря. В такому разі, заборгованість орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням Орендарем своїх зобов`язань за цим Договором, та/або заборгованість з компенсації документально підтвердженого розміру пошкодження майна Орендодавця, що відбулося з вини Орендаря, по письмовому повідомленню Орендодавцем Орендаря може компенсуватися з Грошових коштів - забезпечення. У такому випадку, зобов`язання Орендодавця щодо повернення використаної частини грошових коштів - забезпечення, та зобов`язання орендаря по сплаті неустойки (штрафу), у зв`язку із невиконанням чи неналежним виконанням Орендарем своїх зобов`язань за цим Договором, та/або заборгованість з компенсації документально підтвердженого розміру пошкодження майна Орендодавця, що відбулося з вини Орендаря, в частині компенсованій з Грошових коштів-забезпечення припиняються на підставах встановлених цим Договором за домовленістю сторін без укладання будь-яких угод.

В такому разі, Орендодавець виставляє Орендарю рахунок на відновлення Грошових коштів - забезпечення, або його частини, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання рахунку, Орендар має відновити початковий розмір Грошових коштів - забезпечення.

Грошові кошти - забезпечення перераховуються строком на 1 (один) рік (а в разі, якщо строк дії даного Договору триває менше одного року, то Грошові кошти-забезпечення перераховуються на весь строк дії даного Договору), та підлягають безумовному поверненню Орендарю протягом 15 (п`ятнадцять) календарних днів після закінчення 1 (одного) року з дати зарахування на поточний рахунок Орендодавця.

Грошові кошти - забезпечення підлягають щорічному поновленню в розмірі Грошових коштів - забезпечення за попередній рік строку оренди, на наступний 1 (один) рік строку оренди протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту повернення Грошових коштів-забезпечення за попередній рік строку оренди.

Сторони мають право передбачити інший порядок зарахування грошових коштів - забезпечення на підставі підписаної Додаткової угоди до цього Договору.

У випадку збільшення розміру Плати за оренду до моменту настання останнього місяця оренди Орендар зобов`язаний буде поповнити Грошові кошти - забезпечення та доплатити різницю, яка виникне у зв`язку з таким збільшенням, у строки та у порядку передбаченому для сплати плати за оренду.

У випадку, якщо Грошові кошти - забезпечення не були використані у вищезазначеному порядку, то вони підлягають поверненню на поточний рахунок Орендаря протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після повернення Об`єкта оренди і підписання відповідного Акта приймання - передачі по поверненню Об`єкта оренди.

Позивач на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №1ЖМК0230138 від 01.07.2023 виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату за послуги оренди приміщення, комунально-забезпечувальний платіж, експлуатаційні послуги та компенсацію комунальних послуг: №20089 від 27.07.2023 на суму 326 705,40грн, №20092 від 27.07.2023 на суму 145 000,00грн, №20091 від 27.07.2023 на суму 145 000,00грн, №20090 від 27.07.2023 на суму 78 792,00грн, №20093 від 27.07.2023 на суму 92 242,00грн, №21219 від 15.08.2023 на суму 78 792,00грн, №21220 від 15.08.2023 на суму 87 849,78грн, №21218 від 15.08.2023 на суму 326 705,40грн (а.с.40-47, докази надіслання а.с.48).

Отже, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в договорі умов щодо строків оплати, відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату, комунально-забезпечувальний платіж, експлуатаційні послуги та компенсацію комунальних послуг за рахунками-фактурами: №20089 від 27.07.2023 на суму 326 705,40грн в строк до 20.07.2023, №20092 від 27.07.2023 на суму 145 000,00грн в строк до 14.08.2023, №20091 від 27.07.2023 на суму 145 000,00грн в строк до 01.08.2023, №20090 від 27.07.2023 на суму 78 792,00грн в строк до 20.08.2023, №20093 від 27.07.2023 на суму 92 242,00грн в строк до 16.07.2023, №21219 від 15.08.2023 на суму 78 792,00грн в строк до 20.09.2023, №21220 від 15.08.2023 на суму 87 849,78грн в строк до 10.08.2023, №21218 від 15.08.2023 на суму 326 705,40грн в строк до 20.08.2023.

За договором оренди нежитлового приміщення №1ЖМК0230138 від 01.07.2023 відповідач у період з 04.09.2023 по 30.10.2023 здійснив оплату послуг оренди в загальній сумі 870 279,42грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №04/09/202300392723 від 04.09.2023 на суму 100 005,40грн, №11/09/202300393274 від 11.09.2023 на суму 100 000,00грн, №12/09/202300393314 від 12.09.2023 на суму 126700,00грн, №15/09/202300393685 від 15.09.2023 на суму 68 548,14грн, №25/09/202300394401 від 25.09.2023 на суму 78 792,00грн, №25/09/202300394402 від 25.09.2023 на суму 120000,00грн, №11/10/202300395623 від 11.10.2023 на суму 100 000,00грн, №13/10/2023 від 13.10.2023 на суму 106 705,40грн, №30/10/2023 від 30.10.2023 на суму 69 528,48грн (а.с.113-120, 148).

Згідно погоджених в пунктах 3.6.5 та 3.13 договору умов сторони погодили, що комунально-забезпечувальний платіж в розмірі 145 000,00грн має бути сплачений протягом 30 робочих днів з моменту підписання цього договору, тобто у строк до 14.08.2023, а забезпечувальний платіж належного виконання орендарем негрошових зобов`язань в розмірі 405 497,00грн з урахуванням зарахованих зустрічних однорідних вимог в сумі 313 255,00грн складає 92 242,00грн, який відповідач повинен був сплатити у строк до 20.07.2023.

З наданих сторонами документів вбачається, що після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті, відповідачем було здійснено погашення заборгованості в сумі 237 242,00грн, з яких: 92 242,00грн - грошові кошти-забезпечення, 145 000,00грн - комунально-забезпечувальний платіж, що підтверджується платіжними інструкціями: №00399635 від 13.12.2023 на суму 68 000,00грн, №00399731 від 14.12.2023 на суму 80 000,00грн, №00399782 від 15.12.2023 на суму 12 242,00грн, №00400121 від 21.12.2023 на суму 77 000,00грн (а.с.161-162).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів-забезпечення в сумі 92 242,00грн та комунально-забезпечувального платежу в сумі 145 000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім суми компесаційних платежів позивач просить стягнути з відповідача 35 571,55грн - пені, 320 138,63грн - штрафу та 2 392,46грн - 3% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, штрафу та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.1. договору, за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань по цьому Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим Договором.

Згідно з пунктом 7.2. договору, у випадку затримок з боку Орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, Орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

7.2.1. Крім зазначеного вище у п. 7.2. цього Договору, до Орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов`язань:

7.2.1.1. якщо період прострочення становить 5-6 календарних днів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

7.2.1.2. якщо період прострочення становить 7-12 календарних днів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

7.2.1.3. якщо період прострочення становить 13 (тринадцять) або більше календарних днів, то Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов`язання.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені в сумі 35 571,55грн та штрафу в сумі 320 138,63грн, суд вважає розрахунок правильним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ "ДІЄСА" наразі не може одночасно виконувати в повному обсязі зобов`язання щодо оплати орендних та інших платежів відповідно до п.3.5 договору, у зв`язку з масовим знищенням товарів, що реалізуються у торговельній мережі Товариства внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та тимчасовою окупацією територій областей України, де знаходяться магазини ТОВ "ДІЄСА" та/або відсутністю доступу до них в наслідок активних бойових дії в регіонах, де знаходяться магазини ТОВ "ДІЄСА", що ускладнює доступ до них. Доводить, що вказані обставини призвели до прямих загальних збитків орієнтовно на загальну суму 889 178 939,45грн, внаслідок чого фінансова спроможність підприємства суттєво підірвана, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору до кінця дії форс-мажорних обставин. Просив не стягувати з відповідача штрафні санкції.

До відзиву відповідач надав Акт про пожежу від 12.09.2022, довідку про знищення/знесення майна №29/03 від 29.03.2022, сертифікати Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини №3000-22-0457 від 25.07.2022, №3000-22-1393 від 11.11.2022, №3000-22-0752 від 06.09.2022, №3000-22-1398 від 11.11.2022, №3000-22-0654 від 25.08.2022, №3000-22-1394 від 11.11.2022, №3000-22-1397 від 11.11.2022, №3000-23-0062 від 29.12.2022, №3000-23-0018 від 29.12.2022, №3000-22-0556 від 10.08.2022, №3000-22-0460 від 25.07.2022, №3000-22-0461 від 02.11.2022 (а.с.67-94).

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача про звільнення від сплати пені та штрафу вказав, що відповідачем сертифікати Київської ТПП та акт про пожежу складені 2022 року, тоді як договір оренди між сторонами укладено 01.07.2023 року. Зазначає, що на момент укладання договору оренди вже існували обставини, на які відповідач посилається як на форс-мажорні обставини, а тому такі доводи вважає необґрунтованими та недоведеними.

Дослідивши подані відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").

На підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідач посилається на загальновідомість військової агресії проти України та надає сертифікати Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Господарський суд наголошує, що форс-мажор повинен бути у причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.

Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення в країні воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

За умовами пункту 8.2 договору, під такими обставинами в цьому Договорі слід розуміти будь-які обставини, що виникли поза волею або всупереч бажанням Сторін, і які неможливо передбачити або уникнути, включаючи: військові дії, природні катаклізми, епідемії, пожежі, повені, підтверджені документально - відповідними компетентними органами (ТППУ).

Відповідно до пункту 8.3. договору, сторона, яка не має можливості належним чином виконувати свої зобов`язання по цьому Договору зобов`язана негайно, а у випадку неможливості - негайно, після того як це стане можливим, повідомити іншу Сторону про існуючі для цього перешкоди (обставини, що виключають її відповідальність).

Відповідачем не дотримано умов п.8.3 договору та не надано доказів направлення позивачу повідомлення про форс-мажорні обставин, сертифікат Торгово-промислової палати України на підтвердження фор-мажорних обставин саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, а за приписами частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За наведених обставин, заперечення відповідача щодо звільнення в повній мірі від сплати штрафних санкцій суд оцінює критично.

Разом з цим, проаналізувавши доводи відповідача що скрутного матеріального становища, яке виникло у зв`язку з масовим знищенням товарів, що реалізуються у торговельній мережі Товариства внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та тимчасовою окупацією територій областей України, де знаходяться магазини ТОВ "ДІЄСА" та/або відсутністю доступу до них, суд прихилить до висновку, що наведене фактично є клопотанням про зменшення розміру пені та штрафу, з огляду на що суд враховує таке.

Згідно положень ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно положень ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

При цьому зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.

Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11 липня 2013 року.

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Дослідивши додані до відзиву документи, суд виходить з того, що стягнення з відповідача пені та штрафу у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також враховуючи масове знищення товарів, що реалізуються у торговельній мережі Товариства внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та тимчасовою окупацією територій областей України, де знаходяться магазини ТОВ "ДІЄСА", що призвело до значних загальних збитків, суд вважає можливим зменшити на 50% розмір пені до 17 785,78грн та штрафу до 160 069,32грн.

При цьому, суд також приймає до уваги, що відповідач в повному обсязі сплатив заборгованість перед позивачем за договором оренди нежитлового приміщення №1ЖМК0230138 від 01.07.2023, що свідчить про високий ступінь виконання зобов`язання, а також те, що відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку за договором.

Судом також враховано, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

З огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, це є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені та штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 17 785,78грн та штраф в сумі 160 069,32грн (50% від заявлених сум). У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 17 785,78грн та штрафу в сумі 160 069,32грн суд відмовляє.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд враховує вищевикладене, а також таке.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 2 392,46грн 3% річних (розрахунок а.с.19).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2 392,46грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 17 785,78грн пені, 160 069,32грн штрафу, 2 392,46грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 160 069,31грн штрафу та 17 785,77грн пені суд відмовляє. Провадження в частині стягнення грошових коштів-забезпечення в сумі 92 242,00грн та комунально-забезпечувального платежу в сумі 145 000,00грн підлягає закриттю.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 92 242,00грн грошових коштів-забезпечення, 145 000,00грн комунально-забезпечувального платежу.

3. Зменшити розмір штрафу на 50% до 160 069,32грн штрафу та розмір пені на 50% до 17 785,78грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 45; ідентифікаційний код 36483471) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; ідентифікаційний код 32744172):

- 17 785,78грн пені,

- 160 069,32грн штрафу,

- 2 392,46грн 3% річних,

- 8 930,17грн витрат по сплаті судового збору.

5. В частині стягнення 160 069,31грн штрафу та 17 785,77грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 08.02.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2- позивачу та представнику через систему "Електронний суд",

3 - відповідачу (ЄДРПОУ 36483471) (рек.) та на ел.пошту - ievgenii.s@gmail.com.