Ухвала

від 07.02.2024 по справі 910/1356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.02.2024Справа № 910/1356/24

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Фермерського господарства "Волова Гора" про вжиття заходів забезпечення позову, у справі

за позовом Фермерського господарства "Волова Гора"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степморкар"

про стягнення 400 000 грн 00 коп..

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства "Волова Гора" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степморкар" про стягнення 400 000 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору поставки № 325 від 03.10.2023 не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 400 000 грн 00 коп.

Також, 05.02.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Фермерського господарства "Волова Гора" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову у розмірі 400 000 грн 00 коп.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що незважаючи на наявність заборгованості за договором постачання від 04.01.2021 № 16/21-П відповідачем не вчиняється жодних дій спрямованих на повернення позивачу грошових коштів.

За твердженням заявника, з інформації, наявної на офіційному сайті "Судова влада України" вбачається, що позивач не єдиний кредитор Товариства з обмеженою відповідальністю "Степморкар". Таким чином, наявність судових справ майнового характеру на значну грошову суму, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Степморкар"є відповідачем (боржником), дає підстави вважати, що при задоволенні позовних вимог у зазначених судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, тоді як спір не вирішується по суті.

Водночас заявником не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Посилання позивача на наявність бездіяльність відповідача щодо повернення сплачених позивачем грошових коштів не є підставами для вжиття заходів забезпечення позову.

Позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем заходів та здійснення дій, які спрямовані на відчуження коштів чи майна.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Фермерського господарства "Волова Гора" про вжиття заходів забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Волова Гора" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька