Рішення

від 09.01.2024 по справі 911/2522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/2522/23

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Репікової З.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Баришівської селищної ради Київської області (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» (07501, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торф`яна, будинок 28, код ЄДРПОУ 19252307)

про стягнення 476064,52 грн боргу за оренду землі,

за участю представників:

позивача: Нєкрасова Марина Василівна,

відповідача: не з`явились,

в с т а н о в и в :

1 історія розгляду справи

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Баришівської селищної ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» про стягнення 476064,52 грн боргу за оренду землі.

Звертаючись до суду позивач повідомляв суд, що відповідачем порушено умови договору оренди, що укладений між сторонами, оскільки починаючи з 2020 року відповідачем, як орендарем, систематично не проводились оредні платежі. Враховуючи це позивач пред`явив позов про стягнення 354536,32 грн основної заборгованості, 78888,52 інфляційних втрат, 13534,06 грн штрафних санкцій та 29105,62 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву 12.09.2023 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Господарський суд 20.09.2023 відкрив провадження у справі, постановивши ухвалу, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 23.10.2023. Судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.

У судове засідання 23.10.2023 учасники справи не з`явились, жодних заяв не подавали та не інформували суд про причини неприбуття. Суд, з метою додержання процесуальних строків, відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Разом з тим, суд вважав за необхідне для процесуальної економії часу встановити позивачу, у разі отримання відзиву на позовну заяву, строк для подання відповіді на відзив до 03.11.2023, а відповідачу строк на подання заперечень до 13.11.2023.

Засідання у справі відкладено на 13.11.2023 на 14:15.

У судовому засіданні 13.11.2023 брали участь представники позивача. Відповідачем не подано відзиву на позов чи інших заяв. Враховуючи закінчення строку підготовчого провадження суд призначив справу до розгляду по суті на 19.12.2023 на 14:00.

В засіданні 19.12.2023 представник позивача не мав можливості з технічних причин прийняти участь за допомогою засобів відеоконференцзв`язку. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. Суд відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 15:30 на 09.01.2024.

До суду 09.01.2024 від позивача надійшли клопотання про залучення співвідповідача від 09.01.2024, а від відповідача клопотання про залучення третьої особи від 26.12.2023. Судом відмовлено у задоволенні таких клопотань враховуючи стадію розгляду справи. У цьому ж судовому засіданні суд, заслухавши виступ присутнього представника позивача, прийняв рішення.

2 фактичні обставини спірних правовідносин

З наявної у справі копії договору оренди землі від 06.08.2004, реєстровий номер 2873, вбачається, що орендодавцем за цим договором є Баришівська селищна рада Київської області, а орендарем ТОВ "Укрполімерконструкція".

Пунктом 1 розділу 2 договору (предмет договору) визначено, що орендодавець надає на підставі рішення селищної ради від 15.07.2004 року №274-1-13-24, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в смт. Баришівка, вул. Торфяна, будинок 28, Баришівського району, Київської області.

В матеріалах справи міститься копія рішення від 15.07.2004 року №274-1-13-24, яким затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки ТОВ Укрполімерконструкція. Також передано земельну ділянку площею 4,0 га в смт Баришівка по вулиці Торф`яна в оренду на 49 років з наступним правом викупу.

Пунктом 8 договору закріплено, що він укладений на 49 років. Відповідно до пункту 10 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Рішенням Баришівської селищної ради № 655-34-06 від 14.07.2014 затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внесення змін до договору оренди від 06.08.2004.

Договором, що датований 05.08.2014 про внесення змін до договору оренди від 06.08.2004, реєстровий номер 2873, до договору оренди внесено, зміни якими пункти договору викладено у такій редакції:

абз. 3 розділу 2 (предмет договору) в оренду передається земельна ділянка площею 3,8409 га, кадастровий номер 3220255101:01:145:0026 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

абз. 6 розділу 2 (предмет договору) нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 3,8409 га, яка передається в оренду, становить 2284066,47 грн;

пункт 9 розділу орендна плата орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 68522,00 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять дві гривні 00 коп. у рік;

пункт 11 розділу орендна плата орендна плата вноситься орендарем в такі строки щомісячно в сумі 5710,17 грн до 30 числа поточного місяця;

Цим же договором про внесення змін сторони узгодили вважати такими, що втратили чинність абзаци 3 та 6 розділу 2 «Предмет договору» та пункти 9, 11 розділу «Орендна плата».

Відповідно до наявного у справі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що датований 15.01.2019, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3220255101:01:145:0026 становила 4807273,39 грн.

Претензією № 2 про заборгованість по орендній платі Баришівська селищна рада Київської області просила ТОВ "Укрполімерконструкція" сплатити борг у розмірі 354536,40 грн за заборгованість, що виникла з 2020 року по травень 2022 року.

З додатків наданого відповідачем до суду клопотання про залучення третьої особи судом встановлено, що 30.07.2021 ТОВ Фінансова компанія "Скай Фінанс", як продавець, та ТОВ "Медіа Продакт", як покупець, уклали договори купівлі продажу нерухомого майна, а зокрема, комплексу, який розташований за адресою: Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, буд. 28 (виробничо-адміністративний будинок, трансформаторна підстанція, контрольно-пропускний пункт, каналізаційно-насосна станція, насосна станція, свердловина, ставок, склад, проїзди).

У договорі купівлі продажу НРК 021396 від 30.07.2021 вказано, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3,8409 га, з кадастровим номером 3220255101:01:145:0026, яка передана в оренду ТОВ "Укрполімерконструкція" на 49 років відповідно до договору оренди від 06.08.2004 за реєстровим номером 2873 та договору про внесення змін до договору від 05.08.2014 за реєстровим номером 1605.

У пункті 2 цього договору зазначено наступне: майно, яке є предметом цього договору, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" (код 19252307), на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії ЯЯЯ №727102, виданого 04.10.2007 Виконкомом Баришівської селищної ради на підставі рішення від 06.09.2007 року за №115.3, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №268266703 від 30.07.2021 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 72099832000, номер запису про право власності 1133042.

У пункті 2 також йдеться про те, що продаж нерухомого майна, яке є предметом цього договору, здійснюється ТОВ Фінансова компанія "Скай Фінанс", як іпотекодержателем у відповідності зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», від свого імені на підставі Договору іпотеки №30/2016-1/3 без оформлення заставної, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. 06.10.2016 за реєстровим №1364, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця, та договору відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. 30.12.2020 за реєстровим №3584. Іпотека зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про іпотеку 16777825, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №268266703 від 30.07.2021.

Також у справі міститься копія договору купівлі-продажу НРК 021396 від 30.07.2021 відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія "Скай фінанс", як іпотекодержателем, продано ТОВ "Медіа Продакт" виробничо складську базу (цех, адміністративно-побутовий комплекс, гараж, прохідна) у смт Баришівка по вул. Торф`яній, будинок 30. Зазначено, що вказане майно належить на праві власності ТОВ "Укрполімерконструкція".

До справи долучені відповідні копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують оформлення права приватної власності за ТОВ "Медіа Продакт" на комплекс нежитлових споруд та виробничо-складську базу за наступними адресами: смт Баришівка, вул. Торф`яна, 28 та смт Баришівка, вул. Торф`яна, 30.

3 основні норми, що застосовуються судом при розгляді справи

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Статтею 11 ЦК України закріплено цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 759 ЦК та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, зазначено у ст. 286 ГК України.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч.5 ст. 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Аналогічні положення містяться в статті 1 та 5 Закону України "Про оренду землі".

В силу частини 4 статті 93 ЗК України та статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

За положеннями пункту "в" частини 1 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю (відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі") це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 120 ЗК України врегульовано перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

В силу частини 4 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

4 висновки господарського суду

З наявних у справі доказів судом встановлено, що відповідач у 2004 році отримав у оренду на 49 років земельну ділянку, якій з 2014 року присвоєно кадастровий номер 3220255101:01:145:0026. Вказана земельна ділянка площею 3,8409 га передана в оренду на підставі рішення Баришівської селищної ради №274-1-13-24 від 15.07.2004. Між сторонами укладено договір оренди від 06.08.2004 про передачу цієї ділянки у користування, відповідно до якого встановлено розмір орендних платежів та строки їх внесення.

З урахуванням наведених вище положень Цивільного, Земельного, Податкового кодексів України та Закону України "Про оренду землі" суд констатує, що на відповідача був покладений обов`язок сплачувати щомісячні орендні платежі у строк до 30 числа поточного місяця (пункт 11 договору оренди). Позивач стверджував, що відповідачем з 2020 року порушується обов`язок з оплати орендної плати. Відповідач, попри те, що був обізнаний про розгляд справи у суді, оскільки заявляв клопотання про залучення третьої особи, не подав до суду доказів, які б спростували твердження позивача про те, що відповідачем не проводилися орендні платежі у спірний період.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Відповідачем з клопотанням про залучення третьої особи подано до суду докази, які свідчать про те 30.07.2021 відповідач відчужив нерухоме майно, яке розташоване на орендованій земельній ділянці ТОВ "Медіа продакт".

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками (користувачами) земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику (користувачу).

Велика Палата Верховного Суду у справі №689/26/17 (провадження № 14-47цс20) у постанові від 16.06.2020 (пункти 6.25-6.29) зазначила наступне: враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Таким чином, з огляду на принцип слідування земельної ділянки за нерухомим майном, суд приходить до висновку, що обов`язки, які були покладені на відповідача щодо проведення орендних платежів перейшли до іншої особи ТОВ "Медіа Продакт", яке отримало у власність нерухоме майно на орендованій земельній ділянці.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обов`язок з оплати орендних платежів був закріплений за позивачем до 30.07.2021, а відтак вказаний у позові період заборгованості з січня 2020 року по травень 2022 року є таким, що визначений хибно. Підставний до стягнення з відповідача період закінчується 30.07.2021.

З урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орендна плата за місяць у спірний період складала 12018,18 грн. При цьому суд бере до уваги розрахунок позивача, який зараховує до суми стягнення також нездійснений платіж у грудні 2019 року у сумі 12018,18 грн, обов`язок з оплати якого в силу пункту 11 був прострочений уже 31.12.2019 . Перевіривши розрахунок позивача з урахуванням всіх наведених вище аспектів, суд з`ясував, що неоплачений розмір оренди відповідачем за 2019 рік становить 12018,18 грн, за 2020 рік 144218,16 грн, а за 2021 рік 83739,60 грн з урахуванням пропорційного розподілу орендної плати за останній неповний місяць користування. Тож сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 239975,94 грн, а вказана вимога задовольняється судом частково.

Разом з тим позивач заявляв до стягнення 78888,52 грн інфляційних втрат та 13534,06 грн відсотків річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення нарахувань за поданий у розрахунках позивача період заборгованості, з урахуванням того, що після 30.07.2021 у відповідача не виникало нового обов`язку здійснювати чергові місячні платежі. Встановлено, що можливою до стягнення сумою інфляційних є 64945,35 грн, а відсотків річних 12125,82 грн. Тож наведені вимоги підлягають частковому задоволенню у визначених судом розмірах.

Також позивачем заявлено до стягнення 29105,62 грн пені.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 14 договору оренди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд наголошує, що статтею 1 3акону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" закріплено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 3акону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тож, перевіривши розмір пені, який може бути нарахований відповідно до договору (0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення) судом встановлено, що він значно перевищує розмір пені встановлений наведеним законом. Тому коригування можливого до стягнення розміру пені здійснене шляхом розрахунку пені до розміру подвійної облікової ставки НБУ України на кожен день прострочення у встановлені законом строки. В результаті цього, можливий до стягнення з відповідача розмір пені становить 17420,52 грн, а відповідно така позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 5017,01 грн.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» (07501, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торф`яна, будинок 28, код ЄДРПОУ 19252307) на користь Баришівської селищної ради Київської області (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623) 239975,94 грн заборгованості за договором оренди земельної ділянки, 64945,35 грн інфляційних, 12125,82 грн трьох відсотків річних, 17420,52 грн пені на рахунок UA048999980334149815000010742, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач ГУК у Київ. обл./Баришівська сел/18010900, код одержувача 37955989.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» (07501, Київська область, Баришівський район, селище міського типу Баришівка, вулиця Торф`яна, будинок 28, код ЄДРПОУ 19252307) на користь Баришівської селищної ради Київської області (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623) 5017,01 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз