Рішення

від 07.02.2024 по справі 912/2117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 рокуСправа № 912/2117/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2117/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія"

до Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН"

про стягнення 673 714,56 грн,

представники:

від позивача - Гарбовська І.О., довіреність від 12.12.2023 № 1212/23;

від відповідача - Бовконюк С.А., ордер від 20.12.2023 серія ВІ № 1123187.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія", яка містить вимоги до Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" про стягнення 806714,56 грн, з яких: 620 822,04 грн - сума основного боргу, 134 239,69 грн - пеня, 34 846,17 грн - інфляційних втрат та 16 806,66 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 10.11.2023 господарський суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" про стягнення 806 724,56 грн залишив без руху.

24.11.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" надійшли письмові відомості по справі від 15.11.2023 № 1511/02, які по суті є заявою про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/2117/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.12.2023 на 14:30.

19.12.2023 до господарського суду від Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" надійшов відзив на позовну заяву від 13.12.2023, в якому відповідач просить закрити провадження в частині стягнення 123 000,00 грн щодо стягнення основного боргу, які вже були сплачені позивачу та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційного збільшення та 3% річних.

До відзиву додано платіжні інструкції на загальну суму 123 000,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що дійсно між сторонами виникли договірні відносини з поставки щебеню гранітного, однак спірний Договір постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 з врахуванням його п. 9.1. та 9.5. діяв до 31.12.2021, виключно в частині поставок товару, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Тобто в частині поставок товару - вони мають бути здійсненні тільки до 31.12.2021 і після вказаного періоду поставки за договором не можуть здійснюватись в рамках даного договору. Сторони перед закінченням строку дії договору поставки не погоджували будь-які додаткові письмові угоди щодо перебігу 31.12.2021 року, тобто сторони не змінювали положення щодо поставки товару виключно до 31.12.2021. Тому всі поставки з 01.01.2022 за Договором постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 в частині порядку розрахунків за поставлений товар і не поширюється відповідальність за використання зобов`язань. Відповідач наголошує, що додаткової угоди про продовження строку дії Договору до постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 після його закінчення 31.12.2021 між сторонами укладено не було.

За твердженням відповідача, у період з 2022 та 2023 року поставки товару (щебеню гранітного) здійснювалось на підставі усних домовленостей відповідача окремими узгодженими партіями, що визначені в окремих видаткових накладних, транспортом відповідача з території гранітного кар`єру в с. Власівка Олександрійського району Кіровоградської області. Дані поставки не відносяться до виконання умов Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428. Посилання в первинних бухгалтерських документах на Договір постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 є помилковим, оскільки він закінчив строк дії 31.12.2021 року.

Відповідач не заперечив, що у період з 05.04.2022 року по 27.02.2023 року ним було отримано від Позивача товар (щебінь гранітний) на загальну суму 850 822,04 грн. Станом на 30.03.2023 року відповідачем було частково сплачено його вартість у розмірі 200 000,00 грн. Сторонами з початку постачання товару і до 30.03.2023 року не було визначено строки здійснення оплати вартості отриманого відповідачем товару. 30.03.2023 року від позивача надійшла вимога щодо оплати вартості всього отриманого товару. На виконання цієї вимоги відповідачем було проведено часткову оплату його вартості відповідно до платіжних інструкцій від 19.04.2023 № 5847 на суму 20 000,00 грн та від 03.05.2023 року на суму 10 000,00 грн. Відповідач пропонував позивачу укласти угоду про розстрочення боргу за поставлений товар з щомісячними оплатами рівними частками до кінця 2023 року. Натомість будь-якої відповіді від позивача щодо укладення зазначеної угоди не було отримано, тобто фактично вона залишилась не погодженою. Окрім того, після подання позову відповідачем частково оплачено частину вартості поставленого товару на загальну суму 123 000,00 грн.

За твердженням відповідача, оскільки поставки були здійснені після 01.01.2022 року, поза умовами закінченого Договору поставки від 28.04.2021 року, то строки оплати поставленого товару сторонами не встановлювались, як і не встановлювались штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань. Обов`язок щодо сплати вартості отриманого відповідачем товару настав з моменту пред`явлення позивачем письмової вимоги щодо його оплати, а саме з 30 березня 2023 року.

Таким чином позивачем безпідставно заявлено до стягнення штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 134 239,69 грн на підставі положень Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 за поставки, які були здійсненні після 01.01.2022 року. Крім того позивач безпідставно і невірно нарахував збитки від інфляційного збільшення суми невиконаного грошового зобов`язання і 3 % річних починаючи з дня наступного з дати оформлення кожної видаткової накладної. Фактично нарахування інфляційних втрат та 3% річних можливо здійснювати з дати порушення виконання грошового зобов`язання, яке в даному випадку могло настати лише після пред`явлення позивачем грошової вимоги, але не раніше 30 березня 2023 року. Позивачем також здійснено безпідставне нарахування пені за спірні періоди, оскільки строки нарахування пені перевищують шість місяців.

20.12.2023 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 20.12.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2117/23 до 19.01.2024 на 11:00 год.

11.01.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" надійшла відповідь на відзив від 20.12.2023 № 01-29-12, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та просить стягнути з відповідача суму боргу у загальному розмірі 683 714,56 грн (фактично з врахуванням часткової оплати основного боргу, здійсненого відповідачем 16.11.2023 на суму 123 000,00 грн).

В обґрунтування своєї позиції позивач, зокрема, зазначає, що відповідач не уважно вивчив умови договору, зокрема, умови передбачені п. 9.2. Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428. Крім того 03.01.2023 між сторонами було підписано Специфікацію № 3 до Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428, в зв`язку з чим твердження відповідача, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" немає підстав для нарахування пені поза межами строку договору за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, позивач вважає безпідставним. Відвантаження продукції в адресу відповідача відбувалося на підставі Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428, також підтверджується видатковими накладними, які виписувалися під час відвантаження товару та платіжними дорученнями, в яких відповідач в призначенні платежу зазначав номер такого договору.

Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що попри те, що відповідач надав на вимогу про погашення заборгованості відповідь разом із додатковою угодою № 1 до Договору постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428, в якому йшлося про виконання договірного зобов`язання з розстрочкою грошового зобов`язання, але попри всі запевнення відповідач не сплатив суми, які ним були зазначені у графіку додаткової угоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" також зауважує, що позивач звернувся до суду через півроку після отримання відповіді відповідача, тобто у відповідача, була можливість погасити заборгованість протягом цього часу, але він не скористався нею, і тільки 16.11.2023 року, після звернення позивача до суду за захистом, Відповідач сплатив 123 000,00 грн.

19.01.2024 до господарського суду від Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" надійшло клопотання від 17.01.2024 № б/н про долучення доказів, а саме: копії платіжної інструкції від 27.12.2023 № 7656 про сплату 10 000,00 грн за спірним Договором.

19.01.2024 суд продовжив підготовче засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники сторін.

Протокольною ухвалою від 19.01.204 господарський суд долучив до матеріалів справи № 912/2117/23 клопотання Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" від 17.01.2024 № б/н про долучення доказів.

Суд враховує, що представником позивача у засіданні суду 19.01.2024 не було підтверджено зарахування коштів, сплачених відповідачем згідно платіжної інструкції від 27.12.2023 № 7656.

Ухвалою від 19.01.2024 господарський суд закрив провадження у справі № 912/2117/23 в частині стягнення 123 000,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору; продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/2117/23 на тридцять днів; закрив підготовче провадження у справі № 912/2117/23 та призначив справу № 912/2117/23 до судового розгляду по суті на 07.02.2024 на 14:00 год.

07.02.2024 суд відкрив судове засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники сторін.

Суд враховує, що представником позивача у засіданні суду 07.02.2024 було підтверджено зарахування коштів у розмірі 10 000,00 грн, сплачених відповідачем згідно платіжної інструкції від 27.12.2023 № 7656.

Ухвалою від 07.02.2024 господарський суд закрив провадження у справі № 912/2117/23 в частині стягнення 10 000,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

28.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (далі - Продавець) та Приватним підприємства "БМЗ БЕТОН" (далі - Покупець) було укладено Договір постачання гранітного щебеню та відсіву від 28.04.2021 № 0428 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у встановлений строк Товар, вказаний у п. 1 цього Договору, у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах визначених даним Договором.

Відповідно до п. 1.2.-1.4., 1.6. Договору предметом Договору є наступний товар: гранітний щебінь та відсів. Товар постачається у кількості та по цінах згідно із Специфікаціями та накладними які є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна кількість Товару, що поставляється, його характеристика, номенклатура погоджуються Сторонами у Специфікації на кожну окрему партію Товару, яка є невід`ємною частиною Договору. Одиницею виміру товару є тонна.

Розділом 3 Договору передбачено умови поставки.

Згідно п. 3.1.-3.3. Договору Товар поставляється Покупцю залізничним транспортом на умовах СІР (Carrige and Insurance Paid to/Перевезення і страхування сплачені), згідно Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року, які застосовуються з врахуванням внутрішньодержавного характеру даного Договору. За згодою Сторін поставка Товару може бути здійснена згідно Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року, які застосовуються з врахуванням внутрішньодержавного характеру до Договору на умовах FCA (Free Carrier/Франко перевізник): Продавець передає Товар у розпорядження Покупця зі складу підприємства-виробника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія", що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт Власівка, вул. Молодіжна, 53. Поставка Товару здійснюється окремими партіями, на умовах та в терміни визначені Сторонами в Заявці, після її складання та узгодження.

Розділом 4 Договору передбачено ціну та кількість товару.

Відповідно до п. 4.1.-4.4. Договору ціна договору складається з вартості партій товарів, поставлених протягом строку дії даного Договору, відповідно до Специфікацій та видаткових накладних які є невід`ємною частиною даного договору. Сторони домовились, що ціни на Товари, поставка яких передбачається даним Договором, є попередніми і можуть змінюватися Продавцем протягом строку дії даною Договору. Ціна кожної партії товару остаточно вказується Сторонами у видатковій накладній (іншому товаророзпорядчому документі) на поставку товару. Ціни на товар встановлюються у національній валюті України.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Товару шляхом прямих банківських переказів па розрахунковий рахунок Продавця, протягом наступного банківського дня з моменту узгодження Сторонами Заявки у розмірі 100 % від вартості замовленого Товару, згідно з сумами, вказаними в накладних або рахунках-фактурах, що надаються Продавцем. При цьому рахунок-фактура не є обов`язковим документом для здійснення оплати за Товар. Поставка Товару здійснюється на умовах попередньої оплати. Покупцю може бути надана відстрочка в оплаті поставленого Товару, строком до 14 (чотирнадцяти) календарних днів. Строк такої відстрочки зазначається Сторонами в Специфікації на поставку окремої партії Товару.

Згідно п. 6.2. Договору у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар, передбачених цим Договором, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ кожен день прострочення оплати.

Розділом 9 Договору передбачено строк дії договору.

Відповідно до умов п. 9.1.-9.4. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2021 року, виключно в частині поставок товару, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Після закінчення вказаного в Договорі терміну та за умови відсутності письмового повідомлення про припинення Договору, направленого однією з Сторін іншій не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії Договору, він автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору, або за незавершені зобов`язання. Дія договору може бути припинена: за письмовою вимогою однієї із Сторін, заявленою не менш як за 60 днів до запланованої дати припинення дії Договору за умови виконання Сторонами усіх своїх зобов`язань за Договором; за згодою сторін; на підставі рішення суду; з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Договір підписано та скріплено печатками.

До укладеного Договору сторонами 28.04.2021 підписано та скріплено печатками Специфікацію № 1, в якій визначено: номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю (з ПДВ) та загальну суму (з ПДВ).

07.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" та Приватним підприємства "БМЗ БЕТОН" було укладено та підписано Протокол розбіжностей до Договору (далі - Протокол), в якому, зокрема:

- розділ 4 Договору в редакції Покупця доповнено п. 4.5.: кількість Товару, яка вказана в Специфікації № 1 до даного договору не є підставою для постачання. Кількість Товару для відвантаження узгоджується та здійснюється згідно заявки Покупця та видатковими накладними на відвантажений Товар;

- п. 5.1. Договору в редакції Покупця: Покупець здійснює оплату Товару шляхом прямих банківських переказів па розрахунковий рахунок Продавця, протягом наступного банківського дня з моменту узгодження Сторонами Заявки у розмірі 100 % від вартості замовленого Товару, згідно з сумами, вказаними в накладних або рахунках-фактурах, що надаються Продавцем. При цьому рахунок-фактура є обов`язковим документом;

- п. 6.2. Договору в редакції Покупця: у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар, передбачених цим Договором, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ кожен день прострочення оплати.

До укладеного Договору сторонами 03.11.2021 підписано та скріплено печатками Специфікацію № 2 в якій визначено: номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю (з ПДВ) та загальну суму (з ПДВ).

До укладеного Договору сторонами 03.01.2023 підписано та скріплено печатками Специфікацію № 3, в якій визначено: номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю (з ПДВ) та загальну суму (з ПДВ).

Позивачем було відвантажено відповідачу відповідно до видаткової накладної від 05.04.2022 № 76 Товар на суму 67 256,00 грн, а відповідач здійснив часткову оплату 30 037,96 грн, відповідно залишилась недосплаченою сума 37 218,04 грн.

20.07.2022 року було відвантажено відповідачу відповідно до видаткової накладної від 20.07.2022 № 160 Товар на суму 35 105,00 грн, а відповідач здійснив часткову оплату 35 000,00 грн, відповідно залишилась недосплаченою сума 105,00 грн.

Повністю несплаченими були наступні видаткові накладні:

- від 03.08.2022 № 166 - на суму 43 071,00 грн;

- від 10.08.2022 № 170 - на суму 29 790,00 грн;

- від 12.08.2022 № 172 - на суму 32 130,00 грн;

- від 12.09.2022 № 188 - на суму 52 871,00 грн;

- від 14.09.2022 № 189 - на суму 52 514,00 грн;

- від 15.09.2022 № 190 - на суму 8 484,00 грн;

- від 17.10.2022 № 207 - на суму 32 403,00 грн;

- від 20.10.2022 № 212 - на суму 33 481,00 грн;

- від 21.10.2022 № 215 - на суму 22 344,00 грн;

- від 04.01.2023 № 003 - на суму 67 347,00 грн;

- від 09.02.2023 № 018 - на суму 84 252,00 грн;

- від 15.02.2023 № 029 - на суму 22 036,00 грн;

- від 23.02.2023 № 039 - на суму 44 065,00 грн;

- від 27.02.2023 № 042 - на суму 67 711,00 грн.

Таким чином, відповідач здійснив лише часткову оплату у розмірі 200 000,00 грн за поставлений йому Товар (до дати подання позовної заяви до суду).

Різниця між сумою поставленого товару і сумою неоплаченого товару, станом на дату подання даної позовної заяви до суду становить: 850 822,04 грн - 200 000,00 грн = 650 822,04 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.03.2023 № 3003-01 про сплату заборгованості у розмірі 650 822,04 грн.

Відповідач Листом від 19.04.2023 № 182/ПП у відповідь на вимогу позивача не заперечував стосовно розміру заборгованості 650 822,04 грн та повідомив, що прикладає всіх зусиль для її погашення. Також Відповідач надав проект додаткової угоди, відповідно до якої просив розстрочити виконання грошового зобов`язанням.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив часткову оплату 19.04.2023 року у розмірі 20 000,00 грн згідно платіжного доручення № 5847 та 03.05.2023 у розмірі 10 000,00 грн згідно платіжного доручення № 5955.

Таким чином, відповідач станом на день подання позову оплату за поставлений Товар у розмірі 620 822,04 грн не здійснив, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до господарського суду з позовом у даній справі.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав, передав відповідачу Товар на загальну суму 850 822,04 грн. Відповідач обов`язок з оплати поставленого Товару виконав частково, сплативши 230 000,00 грн.

Крім того, як зазначалось судом раніше, після відкриття провадження у справі Приватним підприємством "БМЗ БЕТОН" добровільно було сплачено суму основного боргу в розмірі 133 000,00 грн.

Зазначене стало підставою для закриття провадження у справі № 912/2117/23 в частині стягнення 133 000,00 грн основного боргу (123 000,00 грн + 10 000,00 грн) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Таким чином, загальна сума основного боргу складає 487 822,04 грн.

Щодо заперечень відповідача, що Договір закінчив строк своєї дії 31.12.2021, а сторони не погоджували продовження його дії (зокрема, шляхом укладення додаткової угоди до Договору), слід зазначити, що суд трактує умови п. 9.1. та 9.2. Договору так, що спірний Договір було автоматично продовжено.

Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами після закінчення вказаного в Договорі терміну будь-яких письмових повідомлень про його припинення, що свідчить про його автоматичне продовження.

Крім того, матеріали справи не містять доказів припинення Договору у порядку, передбаченому у п. 9.4. Договору; Специфікація № 3 від 03.01.2023 укладена сторонами на виконання п. 1.4. Договору; всі видаткові накладні містять посилання на Договір.

Зазначеним також спростовується твердження відповідача, що всі поставки Товару з 01.01.2022 мають правовий характер позадоговірних відносин, на які не поширюються умови Договору в частині порядку розрахунків за поставлений товар та не поширюється відповідальність сторін за невиконання зобов`язань.

Господарський враховує, що у судовому засіданні представником позивача було повідомлено, а відповідачем не заперечено, що заявки, передбачені умовами Договору, фактично укладались в усній формі.

У видаткових накладних, що підтверджують поставку товару, зазначені дати замовлення покупця, які збігаються з датами видаткових накладних.

Отже, оплата поставленого товару повинна бути здійснена у строки, встановлені п. 5.1. Договору, тобто протягом наступного банківського дня з моменту узгодження заявки, яке відбувалося шляхом підписання видаткової накладної.

В свою чергу, у разі порушення визначеного порядку розрахунків, наявні правові підставою для застосування до сторони відповідальності, передбаченої умовами Договору або Закону.

З огляду на встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" до Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" про стягнення 487 822,04 грн основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення 34 239,69 грн пені, 34 846,17 грн інфляційних втрат та 16 806,66 грн - 3% річних.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру або бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Згідно п. 6.2. Договору (з врахування Протоколу розбіжностей) у разі порушення термінів оплати за поставлений Товар, передбачених цим Договором, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ кожен день прострочення оплати.

Проаналізувавши вказані умови Договору, на які посилається позивач, як на підставу стягнення з відповідача пені, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позову в цій частині, оскільки сторонами договору не узгоджено базу нарахування пені.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційного збільшення, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початок періодів нарахування, з врахуванням умов п. 5.1. Договору, погоджених заявок/замовлень (зазначених у видаткових накладних), а також методики розрахунку інфляційних втрат.

Господарський суд проводить власний розрахунок 3 % річних та інфляційного збільшення згідно умов Договору та наявних матеріалів справи, в межах періодів, визначених позивачем:

- за період з 07.04.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 37 218,00 грн - 1 670,22 грн 3 % річних та 7 686,73 грн інфляційне збільшення (за період квітень 2022 - серпень 2023);

- за період з 22.07.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 105,00 грн - 3,80 грн 3 % річних та 10,24 грн інфляційне збільшення (за період серпень 2022 - серпень 2023);

- за період з 05.08.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 43 071,00 грн - 1 508,08 грн 3 % річних та 4 201,30 грн інфляційне збільшення (за період серпень 2022 - серпень 2023);

- за період з 12.08.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 20 790,00 грн - 715,97 грн 3 % річних та 2 027,93 грн інфляційне збільшення (за період серпень 2022 - серпень 2023);

- за період з 16.08.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 32 130,00 грн - 1 095,94 грн 3 % річних та 2 750,39 грн інфляційне збільшення (за період вересень 2022 - серпень 2023);

- за період з 14.09.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 52 871,00 грн - 1 677,39 грн 3 % річних та 4 525,87 грн інфляційне збільшення (за період вересень 2022 - серпень 2023);

- за період з 16.09.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 52 514,00 грн - 1 657,43 грн 3 % річних та 3 432,33 грн інфляційне збільшення (за період жовтень 2022 - серпень 2023);

- за період з 17.09.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 8 484,00 грн - 267,07 грн 3 % річних та 554,52 грн інфляційне збільшення (за період жовтень 2022 - серпень 2023);

- за період з 19.10.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 32 403,00 грн - 934,80 грн 3 % річних та 1 275,89 грн інфляційне збільшення (за період листопад 2022 - серпень 2023);

- за період з 22.10.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 33 481,00 грн - 957,65 грн 3 % річних та 1 318,34 грн інфляційне збільшення (за період листопад 2022 - серпень 2023);

- за період з 25.10.2022 до 04.10.2023 на суму боргу 22 344,00 грн - 633,59 грн 3 % річних та 879,81 грн інфляційне збільшення (за період листопад 2022 - серпень 2023);

- за період з 06.01.2023 до 04.10.2023 на суму боргу 67 347,00 грн - 1 505,62 грн 3 % річних та 1 682,05 грн інфляційне збільшення (за період січень 2023 - серпень 2023);

- за період з 11.02.2023 до 04.10.2023 на суму боргу 84 252,00 грн - 1 634,26 грн 3 % річних та 1 418,90 грн інфляційне збільшення (за період лютий 2023 - серпень 2023);

- за період з 17.02.2023 до 04.10.2023 на суму боргу 22 036,00 грн - 416,57 грн 3 % річних та 215,35 грн інфляційне збільшення (за період березень 2023 - серпень 2023);

- за період з 25.02.2023 до 04.10.2023 на суму боргу 44 065,00 грн - 804,04 грн 3 % річних та 430,64 грн інфляційне збільшення (за період березень 2023 - серпень 2023);

- за період з 01.03.2023 до 04.10.2023 на суму боргу 67 711,00 грн - 1 213,23 грн 3 % річних та 661,72 грн інфляційне збільшення (за період березень 2023 - серпень 2023);

Отже, стягненню з відповідача підлягає 33 072,01 грн інфляційного збільшення та 16 695,66 грн 3% річних.

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" зі стягнення з Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" 537 589,71 грн, з яких: 487 822,04 грн основного боргу, 33 072,01 грн інфляційного збільшення, 16 695,66 грн 3% річних.

Відповідно дост. 129 Господарського процесуального кодексу Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "БМЗ БЕТОН" (27552, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Власівка, вул. Молодіжна, буд. 57, код ЄДРПОУ 31356153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" (11501, Житомирська область, Коростенський район, м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 3/100, к. 1, код ЄДРПОУ 43222436) суму боргу у розмірі 537 589,71 грн, з яких 487 822,04 грн основного боргу, 33 072,01 грн інфляційного збільшення, 16 695,66 грн 3% річних, а також 8 063,35 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська добувна компанія" та Приватному підприємству "БМЗ БЕТОН" до електронних кабінетів в системі "Електронний суд".

Повне рішення складено 08.02.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко