Рішення

від 06.02.2024 по справі 914/3547/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 Справа № 914/3547/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Галіція-Трейд, м. Городок, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства Посейдон-Плюс, м. Городок, Львівська область

про стягнення 49 548,00 грн збитків

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Оліярник Н. В.

Від відповідача: Холощак Ю. В.

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» до Приватного підприємства «Посейдон-Плюс» про стягнення 49 548,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 11.12.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.01.2024.

09.01.2024 розгляд справи відкладено на 06.02.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судове засідання 06.02.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, дав пояснення по суті спору. Позовні вимоги визнав усно.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч вимогам податкового законодавства, не зареєстрував податкову накладну на суму 297 288,00 грн (в т. ч. ПДВ 49 548,00 грн) в межах укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 20221227-01 від 27.12.2022. Відсутність факту реєстрації податкової накладної позбавило позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 49 548,00 грн, у зв`язку з чим позивачу завдано збитки в наведеній сумі, які останній просить суд стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 80 ГПК України не скористався. В судовому засіданні позовні вимоги визнав усно.

Обставини справи.

27.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» (позивач, за договором покупець) та Приватним підприємством «Посейдон-Плюс» (відповідач, за договором постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 20221227-01.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується поставити товар, який зазначений у додатку (Специфікація № 1) та зобов`язується виконати пуско-налагоджувальні роботи товару, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору. Покупець сплачує за товар, який визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у додатку (Специфікація № 1), що додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною. Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставленого рахунку на умовах: 30% передоплата та 70% не пізніше дня отримання товару (п.3.1). Постачальник надає покупцю видаткову накладну на товар, що постачається за договором та/або товарно-транспортну накладну, гарантійний сертифікат, інші документи, що належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства (п.3.2). Оплата здійснюється покупцем по безготівковому розрахунку шляхом перерахунку коштів на рахунок постачальника (п.3.3). Усі без винятку податкові накладні, складені в рамках виконання цього договору підлягають обов`язковій реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом законодавчо встановленого строку для такої процедури. У разі порушення зазначеної вимоги, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, яка відображена у незареєстрованій або зареєстрованій з порушенням законодавчо встановлених строків податковій накладній (п.4.4). Договір набирає чинності з дня підписання його сторонам і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань договору (п.7.1).

27.12.2022 сторонами оформлено специфікацію № 1 до Договору купівлі-продажу № 20221227-01 від 27.12.2022, в якій зазначено найменування, кількість та ціну товару. Вартість специфікації № 1 становить 990 960,00 грн (у т. ч. ПДВ 165 160,00 грн).

На виконання взятих на себе за договором зобов`язань, 13.01.2023 відповідачем здійснено поставку товару позивачу, що підтверджується накладною № Пос-000017, скріпленою підписами та печатками сторін.

ТзОВ «Галіція-Трейд» здійснено оплату за поставлений товар двома платежами: в сумі 297 288,00 грн (в т. ч. ПДВ 49 548,00 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 371 від 29.12.2022 та в сумі 693 672,00 грн (в т. ч. ПДВ в сумі 115 612,00 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 183 від 26.01.2023.

За результатами зазначеної господарської операції, ТзОВ «Посейдон-Плюс» складено дві податкові накладні:

- 29.12.2022, відповідно до першої події, отримання попередньої оплати, податкову накладну № 147 на суму 297 288,00 грн (в т. ч. ПДВ в сумі 49 548,00 грн);

- 13.01.2023, за датою відвантаження товару, податкову накладну № 111 на суму 693 672,00 грн (в т. ч. ПДВ в сумі 115 612,00 грн).

18.05.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної прийнято рішення № 8839086/36452270 про реєстрацію податкової накладної від 13.01.2023 № 111 на суму ПДВ 115 612,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2023 № 8672790/36452270, відмовлено у реєстрації податкової накладної від 29.12.2022 № 147 на суму ПДВ 49 548,00 грн, у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.05.2023 № 40691/36452270/2, скаргу залишено без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Таким чином, податкова накладна від 29.12.2022 № 147 на суму ПДВ 49548,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 11.04.2023 з вимогою сплатити штраф у відповідності до п. 4.4 договору купівлі-продажу № 20221227-01 від 27.12.2022.

Листом від 02.05.2023 № 20230316, надісланим у відповідь на претензію позивача, відповідачем зазначено, що податкові накладні виписані і відправлені на реєстрацію вчасно і згідно чинного законодавства. ПП «Посейдон-Плюс» не несе відповідальності за блокування податкових накладних ДПС і немає жодного впливу на їх розблокування. Таким чином, зі свого боку ПП «Посейдон-Плюс» виконало зобов`язання стосовно податкових накладних згідно договору № 20221227-01 від 27.12.2022, а також у відповідності до ПКУ та порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи наведене, ТзОВ «Галіція-Трейд» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «Посейдон-Плюс» 49 548,00 грн збитків, зазначивши, що відсутність факту реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю (позивачу) на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту, а отже внаслідок невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної ТзОВ «Галіція-Трейд» завдано збитків.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

В даному випадку, між сторонами виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору купівлі-продажу № 20221227-01 від 27.12.2022.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

За змістом ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивач повинен довести факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Статтею 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Так, згідно з п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, є для покупця таких товарів/ послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/ послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У даному випадку, позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 49 548,00 грн посилаючись на обставину вчинення відповідачем порушення зобов`язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні відповідних норм, зокрема в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкової накладної від 29.12.2022 № 147 на суму 297 288, 00 грн (в т.ч. ПДВ 49 548,00 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано вимоги ст. 201 ПК України щодо реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим, позивач позбавлений можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 49 548,00 грн.

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У відповідності до ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням наведеного, визнання позову відповідачем, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 49 548,00 грн є обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути Приватного підприємства «Посейдон-Плюс» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 38а, ідентифікаційний код 36452270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галіція-Трейд» (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Артищівська, 9, корп. 3, ідентифікаційний код 38169055) 49 548,00 грн збитків та 2 684,00 грн судового збору.

Рішення складено 08.02.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.