Рішення

від 06.02.2024 по справі 917/1091/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 Справа № 917/1091/23

Суддя Мацко О.С. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича група «Станкопромімпорт», 61058, м. Харків, провулок Ботанічний, 2, код ЄДРПОУ 37764235,

до Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механізований завод», 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 21, код ЄДРПОУ 05423432,

про стягнення 1 398 959,32 грн.

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Ухвалою від 29.06.2023р. відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні, встановлено строки для подання заяв по суті спору, призначено підготовче засідання на 27.07.2023р. У зв"язку з перебуванням судді у відпустці, засідання в цей день не відбулося та було призначене на 14.09.23р., після чого у засіданні було оголошено протокольно перерву для надання сторонам можливості врегулювати спір. У підготовчому засіданні 23.11.2023р. представник відповідача повторно клопотав про надання часу для укладення мирової угоди, однак позивач повідомив суд, що умови мирової угоди сторонами не погоджені та просив перейти до розгляду справи по суті. Протокольною ухвалою від 23.11.23р. суд закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті на 18.01.24р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.12.23р.)

У засіданні 18.01.24р. суд розпочав розгляд справи по суті та у зв"язку з оголошенням на території України довготривалої масштабної повітряної тривоги змушений був оголосити перерву в засіданні до 06.02.2024р.

У засідання 06.02.2024р. з"явився представник позивача, підтримав позовні вимоги, підтвердив оплату позивачем 50 000,00 грн. основного боргу по договору та повідомив про відсутність інших оплат станом на час проведення засідання. Відповідач явку представника не забезпечив, по час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У попередньому засіданні представник відповідача усно заявляла про сплату 50 000,00 грн. основного боргу, пропозиція суду надати письмову заяву та докази у підтвердження оплати (копія платіжного доручення, тощо), залишена представником без реагування, так само як і зауваження суду стосовно необхідності реєстрації Електронного кабінету відповідача. Станом на 06.02.2024р. відповідач не повідомляв про погашення заборгованості, повне чи часткове; відзив на позов у строки, встановлені судом, поданий не був. Зважаючи на те, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача ( мотивованим можливістю досягнення врегулювання спору мирним шляхом), зважаючи на заперечення позивача поти подальшого відкладення розгляду справи, суд розглядає справу без участі представника відповідача, повідомленого про час і місце засідання належним чином.

На підставі матеріалів справи судом встановлено наступне:

09.03.21р. між сторонами по справі було укладено договір поставки №275/09/03 (арк..справи 9-13), за умовами якого:

- продавець (позивач) передає у власність покупця (відповідача) вживаний Вертикально фрезерний оброблювальний центр (обладнання), згідно Специфікації (додат ток №1), яка є невід`ємною частиною даного договору;

- виконує роботи з монтажу та пусконалагоджування бладнання в обсязі, зазначеному у додатку №2;

-надає інформаційно-консультаційні послуги з експлуатації обладнання, зазначеному у додатку №3;

- покупець зобов`язаний прийняти та оплатити обладнання, а також роботи і послуги;

- загальна ціна цього договору стаовить суму, еквівалентну 62 000,00 дол.США, що на дату підписання договору становить 1 720 500,00 грн за безготівковим курсом продажу доларів США 27.75 на міжбанківській валютній біржі, у т.ч ПДВ 286 750,00 грн.;

- загальна ціна складається з таких сум:

Вартість обладнання 58 000,00 США (еквівалент 1 609 500,00 грн. з ПДв);

Вартість робіт 2 000,00 дол.США (=55 500,00 грн. з ПДВ);

Вартість послуг 2000,00 дол.США (=55500,00 грн. з ПДВ);

Пунктом 2.3 договору передбачено що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця у такому порядку:

2.3.1. Передплату у розмірі еквівалентному 22 400,00 (двадцять дві тисячі чотириста) доларів США, що на момент підписання цього договору дорівнює 621 600 грн. 00 коп. (шістсот двадцять одна тисяча шістсот), в т.ч. ПДВ 20 % 103 600 грн. (сто три тисячі шістсот). Покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Продавця упродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Продавця. До цього платежу входить часткова вартість Обладнання, а також 100% вартість робіт на Послугу;

2.3.2. Оплату у розмірі еквівалентному 39 600,00 (тридцять дев`ять шістсот) доларів США , що на момент підписання цього договору дорівнює 1 098 900,00 (один мільйон дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот) грн., в т.ч. ПДВ 20% 183 150,00 (сто вісімдесят три тисячі сто п`ятдесят) грн. Покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Продавця протягом 18 місяців з дати підписання Акту виконаних робіт з монтажу та пусконалагодження Обладнання. Оплата здійснюється рівними частинами щомісяця, вісімнадцятьма рівними платежами у розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) доларів США, що на момент підписання цього договору дорівнює 61 050, 00 (шістдесят одна тисяча п`ятдесят) грн., в т.ч. ПДВ 20% 10 175, 00 (десять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. не пізніше 25 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця підписання Акту виконаних робіт з монтажу та пусконалагодження Обладнання.

2.4. Оплата за цим Договором здійснюється у національній валюті України-гривні. Сума кожного платежу визначається за комерційним курсом продажу доларів США для договорів на Міжбанківській валютній біржі за день, що передує даті здійснення кожного платежу, згідно інформації сайту http://minfin.com.ua/currency/contracts/usd.

2.5. Ціна договору в еквівалентному долару США, зазначена в п. 2.1 цього Договору, є фактичною і не змінюється. Остаточна ціна договору в гривні визначається на момент останнього платежу, як сума всіх платежів розрахованих у відповідності до п. 2.4 Договору , та зазначається в Акті коригування вартості.

2.6. Датою платежів вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Продавця.

(п.2.3- 2.6)

Позивач зазначає, що ним було виписано рахунок на оплату №72 від 12.03.2021р. на суму 1 609 500,00 грн. з ПДВ та №73 від 12.03.2021р. на суму 111 000,00 грн. (арк. справи 15-16). Згідно видаткової накладної №147 від 27.05.2021р., яка підписана представниками сторін, обладнання було передане відповідачу (а.с.16), додатковим підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна від 27.05.2021р. та довіреність від 25.05.2021р. №010668 (арк..справи 17,18). Також сторонами було підписано Акт надання послуг №192 від 30.08.2021р. на суму 55 500,00 грн., №294 від 09.09.2021р. на суму 55 000,00 грн. (арк..справи 19,20).

Згідно з вищенаведеними умовами Договору, укладеного між сторонами, відповідач був зобов`язаний повністю оплатити обладнання протягом наступних 18 місяців (з 25.09.2021р. по 25.02.2023р.) Однак. В порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач здійснював платежі дрібними сумами, повного погашення боргу не відбулося. Станом на час звернення до суду, за відповідачем рахувалася заборгованість 30 878,22 дол.США, що еквівалентно 1 140 332,66 грн. за курсом 36,93 грн. за дол..США.

Крім того, на підставі рахунку №149 від 03.06.2021р. відповідачу був поставлений інструмент для обладнання з 27 найменувань вартістю 122 435,58 грн. з ПДВ, прийняття якого підтверджується видатковою накладною №164 від 08.06.2021р. Враховуючи часткову оплату за інструмент у сумі 10 000,00 грн., яка була здійснена 11.02.2022р., борг складає 112 435,58 грн.

Як вбачається з листування сторін (копії листів подано позивачем до позову), позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення боргу (лист №21/95 від 08.12.2021р., лист №23/12 від 22.02.2022р.). У відповідь відповідач повідомив про скрутний матеріальний стан та гарантував виконання зобов`язання у найкоротший час (лист №02/22 від 23.02.2022р.). Позивач також пропонував повернути йому поставлене за договором обладнання, а він, в свою чергу, зобов`язався повернути сплачені кошти з урахуванням амортизації та зниження вартості верстату внаслідок експлуатації+витрат на доставку. Подальше листування між сторонами також не призвело до врегулювання ситуації з погашення заборгованості.

Договором передбачено наступну відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання покупцем з оплати поставленого товару: за п.6.2, у разі порушення строків оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0.05% за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми, яка не надійшла.

Відтак, позивач за даним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним договором поставки у сумі 1 140 332,66 грн., пеню в сумі 114 033,26 грн., 3 % річних в сумі 32157,82 грн., а також заборгованість за поставлений інструмент в сумі 112 435,58 грн.

Відповідач відзив на позов не надав. Його представник у засіданні проти розміру боргу та нарахувань пені і річних не заперечував, повідомив про часткову сплату основного боргу в процесі розгляду справи та наполягав на тому, що сторони ведуть переговори по укладенню мирової угоди (що, однак, спростовувалося позивачем, підписаного примірника мирової угоди суду надано не було).

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором, а також шляхом поставки товару за видатковою накладеною №164 від 08.06.2021р. Відповідачем дані факти не спростовані.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України не провів виконання грошового зобов`язання у строк, встановлений договором та законом.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Сторонами розмір пені за порушення грошового зобов`язання встановлений наступним чином: 0.05% за кожен день прострочення, але не більше 5% суми, що не надійшла.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегулювано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбабчний ст..1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Яким би способом не визначався у договорі розмір пені, у разі її стягнення в судовому порядку він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ (див.постанову КГС ВС від 30.01.2018р. №910/10224/14). Судом перевірено розрахунок пені та встаовлено, що вона не перевищує подвійної облікової ставки НБУ. Втім, позивачем помилково обмежено розмір пені 10% несплаченої суми, в той час як умовами договору передбачено, що розмір пені не може перевищувати 5% суми, що не надійшла. Відтак, стягненню підлягає 57 016.63 грн. пені. В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задовленню.

Також відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розмір заявлених до стягнення річних та встановлено, що обчислення позивача математично є правильними. Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині повністю.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та закриття провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідного клопотання від позивача до суду не надходило.

16.01.2024р. позивачем подано до суду заяву про розподіл судових витрат, де повідмолено, що на даний час позивачем оплачено правову допомогу частково, у сумі 11 000,00 грн., остаточна вартість правової допомоги буде визначена після ухвалення судового рішення, докази чого будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення. Відтак, питання розподілу витрат на правову допомогу буде вирішено судом шляхом постановлення додаткового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 231-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Експериментально-механчіний завод» (36007, м.Полтава, вул.Ковпака, 21, код ЄДРПОУ 05423432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича група «Станкопромімпорт» (61058, м.Харків, пров.Ботанічний,2, код ЄДРПОУ 37764235) 1 090 332.66 грн. основного боргу, 57 016.63 грн. пені, 32157.82 грн річних, 112435.58 грн. заборгованості за інструмент, 19 379,15 грн.судового збору.

3. Закрити провадження в справі в частині стягнення 50 000,00 грн. основного боргу.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 08.02.24р.

Суддя О.С.Мацко