Рішення

від 01.02.2024 по справі 925/1349/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1349/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників сторін:

від позивача - Кушнір С.В., адвокат, Ордер від 01.10.2023 серія СА № 1019852,

від відповідача - Кравчук С.І., адвокат, Ордер від 20.11.2023 серія СА № 1070029,

від третьої особи - участі не брав.

05.10.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" від 29.11.2022, оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" № 29/11/22 від 29.11.2022.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог передбачених Статутом Товариства, щодо порядку скликання, порядку проведення, голосування та участі Учасника в Загальних зборах Товариства.

Так позивач стверджує, що він є учасником ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" та володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 25%. Про існування оскаржуваного рішення Загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 29/11/22 від 29.11.2022, позивач дізнався тільки 01.10.2023, після того, як деякі жителі села Орловець, Черкаського району, які надають свої земельні ділянки сільськогосподарського призначення відповідачу в користування (на правах оренди), в розмові зазначили, що директор Товариства, укладає та підписує договори про розірвання договорів оренди землі. З метою з`ясування всіх обставин справи та захисту прав, позивач, 21.09.2023, уклав договір про надання правничої допомоги з Адвокатським об`єднанням "Дефініція". Адвокатом вказаного об`єднання 01.10.2023 під час з`ясування обставин, дослідження матеріалів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, було встановлено наявність та відповідно отримано копію протоколу загальних зборів Товариства № 29/11/22 від 29.11.2022. Позивач зазначає, що із спірного рішення Загальних зборів учасників оформленого протоколом Загальних зборів учасників Товариства випливає, що Учасниками Товариства є позивач та ОСОБА_2 , присутні учасники тільки третя особа та запрошений директор відповідача ОСОБА_3 . Головою зборів вказано третю особу, секретарем зборів директора відповідача ОСОБА_3 . Порядок денний вказано, про надання дозволу на вчинення значного правочину, а саме: розірвання договорів оренди. В голосуванні брала участь лише третя особа. Прийнято рішення, в якому вказано, що на виконання вимог ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", надано директору, ОСОБА_3 згоду на вчинення значного правочину, а саме дострокове розірвання договорів оренди з наступними кадастровими номерами: 7120384000:02:001:0479, 7120384000:02:001:0480, 7120385500:02:001:1770, 7120385500:02:001:1737, 7120385500:02:001:0212, 7120385500:02:001:1208, 7120385500:02:001:2347, 7120385500:02:001:1378, 7120385500:02:001:1124, 7120385500:02:001:2239, 7120385500:02:001:2943, 7120385500:02:001:0365.

Позивач наполягає на тому, що про скликання та проведення 29.11.2022 Загальних зборів учасників Товариства, його ніхто та ніяким чином не повідомляв. Позивач як учасник Товариства не знав та не міг знати про проведення вказаних Зборів 29.11.2022, відповідно не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, висловити свою думку, зареєструватися для участі у загальних зборах та проголосувати відповідно до свого волевиявлення з відповідними аргументами та задати відповідні питання щодо необхідності прийняття такого рішення та його обґрунтованості, тощо. Отже, позивач участі в голосуванні не приймав, протокол не підписував та не погоджується з рішенням, яке прийнято на зборах Товариства 29.11.2022. Відповідач та/або третя особа чи виконавчий орган Товариства - директор, не повідомляв у встановленому порядку позивача про проведення загальних зборів учасників Товариства.

Як наслідок, на думку позивача, спірним рішенням Загальних Зборів від 29.11.2022 порушені його права встановлені ст. 5, ч. 2 ст. 29, 31, 32, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 116 Цивільного кодексу України. Також, відповідачем порушено та не дотримано вимоги пунктів 4.1., 12.2., 12.13., 12.17., 12.18., 12.19., 12.25., 12.26., 12.28., 12.32. Статуту Товариства.

Ухвалою від 10.10.2023 господарський суд відкрив провадження у справі №925/1349/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.11.2023 о 15:00. Залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

24.10.2023 за допомогою системи "Електронний суд" ОСОБА_2 подав пояснення третьої особи, в яких заявив вимогу про відмову в задоволенні позовних вимог.

У поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що позивач з моменту набуття права власності на частку у Товаристві не цікавиться діяльністю товариства, не приймає жодної участі у вирішенні комерційних питань Товариства, не відвідував його місцезнаходження та не вимагав жодних звітів щодо його майнового стану. ОСОБА_2 стверджує, що він учасник Товариства, який володіє часткою Товариства 75%, приймав участь у загальних зборах учасників Товариства, рішення яких оскаржуються у даній справі, та голосував з питань порядку денного, як це визначено у відповідному протоколі. ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що оспорюване рішення загальних зборів прийняте за наявності кворуму (75%). Безпосередня участь позивача в зазначених вище зборах товариства ніяким чином не могла б змінити прийняте рішення. На його думку, дії позивача спрямовані на блокування діяльності товариства в якому він є учасником та має 75% частки.

26.10.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог.

Відповідач зазначає, що ним дійсно проведені загальні збори товариства від 29.11.2022 за участю третьої особи, а саме ОСОБА_2 , який є учасником ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" та має частку в статутному капіталі в розмірі 75%. Повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства здійснювалося засобами телекомунікаційного зв`язку, однак позивач не надав ніякої відповіді та не цікавився діяльністю підприємства. Відповідач стверджує, що позивач зазначає у позові, що в протоколі вказано, учасники "Голова Зборів" та "секретар зборів", зазначені особи, підписали вказаний протокол, що суперечить п. 12.29. Статуту Товариства і Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", однак, відповідач зауважує, що протокол оскаржуваних рішень загальних зборів підписано учасником товариства, який є власником частки Товариства у розмірі 75% який і був головою таких зборів, що підтверджує правомочність документу. Тобто, наявність підпису секретаря-директора Товариства не може ніяк впливати на правомірність прийнятих рішень загальних зборів учасників Товариства та не може бути підставою для визнання прийнятих рішень недійсними.

Відповідач повідомляє, що на загальних зборах учасників Товариства, рішення яких оскаржуються у цій справі, був присутній учасник, який володіє 75 % голосів, а збори були правомочні приймати рішення по будь-яким питанням крім тих по яким необхідно одностайне прийняття рішення. Порядок денний загальних зборів учасників Товариства не містив питань по яким необхідне одностайне прийняття рішення та звертає увагу на те, що оспорюване рішення загальних зборів ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" прийняте за наявності кворуму (75%). Безпосередня участь позивача в зазначених вище зборах товариства ніяким чином не могла б змінити прийняте рішення.

Відповідач наполягає на тому, що зі змісту позовної заяви не зрозуміло у чому полягає порушення прав позивача, які саме його права порушено прийняттям оспорюваних рішень загальних зборів товариства та як рішення суду про задоволення позову відновило б порушене право позивача та яким чином змінило б прийняте рішення загальних зборів.

Відповідач зазначає, що позивач протягом тривалого часу не цікавиться діяльністю товариства, а саме: не відповідає на особисті дзвінки та повідомлення за допомогою телекомунікаційних мереж щодо вирішення комерційних питань товариства, не відвідував його місцезнаходження та не вимагав жодних звітів щодо його майнового стану. Додатковим підтвердженням того, що ОСОБА_1 , як учасник товариства, не брав участі в його комерційній діяльності є лист № 32 від 26.09.2023 від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України в якому зазначено, що протягом 2021 -2023 років позивач активно виїжджав за кордон, зокрема в той самий період часу, коли проводилися загальні збори товариства. Відповідач звертає увагу, що йому невідомі цілі таких поїздок та вони ніяк не пов`язані з комерційною діяльністю підприємства. Також важливим аспектом, на думку відповідача, є те, що позивач в позовній заяві зазначає, що йому не було невідомо про таке рішення товариства та переоформлення земельних ділянок, однак це не відповідає дійсності. Син позивача - ОСОБА_4 , який є колишнім працівником Товариства та є обвинуваченим у кримінальному проваджені № 12021250350000634 від 17.08.2021 в протоколі його допиту від 07.02.2022 стверджує, що про розірвання договорів по зазначеним земельним ділянкам йому стало відомо від його батька, тобто від позивача. Оскільки предметом спору є рішення загальних зборів відповідача в яких вказані одні й ті самі земельні ділянки, то можна зробити висновок, що ОСОБА_1 було відомо про загальні збори товариства. Натомість жодних листів або звернень від позивача щодо отримання роз`яснень по загальним зборам товариства та комерційної діяльності не було.

Відповідач зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Вищезазначене підтверджується Постановою Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.

Відповідач наголошує на тому, що спірні рішення загальних зборів учасників ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" прийняті за наявності на зборах встановленого законом та статутом відповідача кворуму. Позивач в обґрунтування недійсності спірних рішень не посилався на наявність інших підстав для визнання їх недійсними. Жодної іншої підстави недійсності рішень позовна заява не містить.

31.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

Позивач заперечує проти того, що повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства здійснювалось засобами телекомунікаційного зв`язку, оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, відповідно до положень ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України на підтвердження такого твердження. В Статуті Товариства, а саме п. 12.16., 12.17., 12.18., визначено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлень про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладень або вручення повідомлення про розпис. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 29, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Таким чином, єдиним та належним доказом, що підтверджує повідомлення Учасників Товариства та зокрема позивача про загальні збори учасників є саме письмове повідомлення надіслане поштовим відправленням з описом вкладення або повідомлення з підписом позивача про його отримання. Однак, відповідач таких доказів не надав.

Позивач зазначає, що не заслуговує на увагу твердження відповідача, вказане у відзиві, щодо того, що безпосередня участь позивача в зазначених зборах товариства ніяким чином не могла б змінити прийняте рішення. Зазначене твердження є неспроможним та не спростовує доведеного факту порушення прав позивача як учасника Товариства зазначених як у позовній заяві так і в даній відповіді. Позивач вважає, що при наявності факту порушення порядку скликання та повідомлення учасників товариства про загальні збори, судом не береться до уваги розмір частки позивача у статутному капіталі Товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується, у випадку, якщо б позивач брав участь у голосуванні.

Позивач вважає безпідставним твердження відповідача про те, що зі змісту позовної заяви не зрозуміло у чому полягає порушення прав позивача, з огляду на таке:

- у зв`язку з порушенням відповідачем порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, порушено право участі в управлінні справами Товариства (п. 4.1. Статуту, п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки проведення загальних зборів це і є однією з частин управління справами Товариства;

- відповідачем порушено права позивача бути присутнім на загальних зборах та брати участь в обговоренні питання порядку і голосувати з питань порядку денного (п. 12.2. Статуту товариства та ч. 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Своєчасне і належне повідомлення Учасника Товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами Товариства, аби позивач як Учасник Товариства, міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні;

- як наслідок відповідачем порушено право позивача, запропонувати включити до порядку денного загальних зборів 29.11.2022 питання і відповідач зобов`язаний був би їх включити обов`язково, оскільки позивач володіє більше ніж 10 % статутного капіталу Товариства (п. 12.20., 12.21 Статуту та ч. 7 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Позивач стверджує, що відповідач безпідставно залишає без уваги, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

Позивач наполягає на тому, що поряд з вищевказаним обставинами для визнання недійсним рішення Загальних зборів Учасників Товариства від 29.11.2022 оформленого протоколом № 29/11/22 від 29.11.2022, існують і інші підстави для визнання недійсним вказаного рішення, а саме, стосуються безпосередньо прав і інтересів позивача та їх порушують:

- Спірним рішенням надано директору Товариства право на вчинення договорів дострокового припинення права оренди земельних ділянок;

- Актив у формі права оренди земельної ділянки відноситься до нематеріальних активів Товариства. Такий актив має позитивне значення, якщо у орендаря в даному випадку Товариства, буде виникати дохід від користування земельних ділянок та вирощування сільськогосподарської продукції.

- Зазначеним рішення від 29.11.2022 надано директору Товариства право на вчинення договорів дострокового припинення та вибуття із користування Товариства орендованих земельних ділянок, що неминуче призведе до зменшення доходів Товариства та відповідно і прибутків Товариства. Тобто, оскаржуване рішення від 29.11.2022 прямо суперечить статутній діяльності (меті) Товариства та порушує право Товариства на користування і володіння майновими правами - права оренди землі.

Відтак позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту свого порушеного права є належним та ефективним.

Щодо тверджень відповідача про те, що лист № 32 від 26.09.2023 Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України є підтвердженням того, що позивач був не зацікавлений у господарській діяльності Товариства, позивач зазначає, що такий лист навпаки спростовує таке надумане твердження, адже встановлює, що в період проведення Загальних Зборів Учасників він перебував на території України про що свідчить відповідно запис в`їзд на територію України 23.10.2022 і наступний виїзд з території України 23.01.2023. Тобто, це в свою чергу вказує, що позивач, мав можливість отримувати повідомлення про загальні збори учасників Товариства та приймати в них участь особисто або через представника.

Щодо протоколу допиту свідка від 07.02.2022 в кримінальному провадженні № 12021250350000634, позивач стверджує, що він не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не стосуються предмету доказування та розгляду в даній господарській справі.

Позивач вважає неправильними та недоречними посилання відповідача і третьої особи на те що начебто наявність кворуму у Зборах, є додатковою чи основоположною умовою, що збори 29.11.2022 проведено у відповідності до правил та вимог Статуту та Закону, оскільки позивач не вказує на наявність або відсутність кворуму зборів як на підставу своїх позовних вимог, чи заперечень, а Закон та Статут Товариства не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Протокольною ухвалою від 06.11.2023 господарський суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 20.11.2023 об 11:45.

Протокольною ухвалою від 20.11.2023 господарський суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 20.11.2023 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/1349/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.01.2024 о 15:30.

Протокольною ухвалою від 08.01.2024 суд у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Черкаській області оголосив перерву в судовому засіданні до 01.02.2024 о 15:00.

У судовому засіданні 01.02.2024 представник третьої особи участі не брав. Про дату та час судового засідання належно повідомлений, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду від 08.01.2024) одержувачу в його електронний кабінет 10.01.2024.

Присутній у судовому засіданні 01.02.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 01.02.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

26.01.2021 загальні збори учасників ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" протоколом № 26/01/21-1 затвердили Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" (нова редакція). (далі - Статут)

Згідно з п. 1 Статуту ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" (надалі - Товариство) є господарським товариством заснованим у відповідності до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" іншим чинним законодавством.

Учасники товариства у статуті встановили:

п. 2.1. - метою (ціллю) діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торгівельною діяльністю і задоволення на цій основі соціально-економічних потреб Засновників (Учасників) та членів трудового колективу Товариства.

п. 2.2. - предметом діяльності Товариства є, зокрема вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві.

п. 4.1. - кожний з учасників Товариства має право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим Статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом; вийти з товариства у визначеному цим Статутом порядку; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

п. 5.2. - розмір частки і склад вкладу в статутному капіталі:

- ОСОБА_2 , частка розміром 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), що складає 75,00% (сімдесят п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків;

- ОСОБА_1 , частка розміром 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), що складає 25,00% (двадцять п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків.

п. 12.1. - вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства.

п. 12.2. - кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

п. 12.3. - кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.

п. 12.10. - вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

п. 12.13. - виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

п. 12.16. - загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.

п.12.17. - виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладення або врученням повідомлення під розпис.

п. 12.18. - виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

29.11.2022 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро". Участь у загальних зборах взяв учасник товариства ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 75%. На зборах присутній директор товариства ОСОБА_3 . Загальні збори учасників ухвалили рішення, яким надали директору товариства згоду на вчинення значного правочину про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастрові номери: 7120384000:02:001:0479, 7120384000:02:001:0480, 7120385500:02:001:1770, 7120385500:02:001:1737, 7120385500:02:001:0212, 7120385500:02:001:1208, 7120385500:02:001:2347, 7120385500:02:001:1378, 7120385500:02:001:1124, 7120385500:02:001:2239, 7120385500:02:001:2943,7120385500:02:001:0365. Рішення загальних зборів Товариства оформлено протоколом № 29/11/22 від 29.11.2022.

Як випливає зі змісту протоколу № 29/11/22 від 29.11.2022 ОСОБА_1 не був присутнім на зборах. Всупереч твердженням відповідача, відповідно до листа № 32 від 26.09.2023 Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у період 23.10.2022 23.01.2023 позивач перебував в Україні.

Відповідач не подав суду жодних доказів повідомлення позивача, як учасника Товариства з часткою статутного капіталу в 25%, про дату проведення зборів 29.11.2022.

На виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" останнє уклало договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами. У подальшому власники таких земельних ділянок уклали відповідні договори оренди земельних ділянок з іншими юридичними особами: ТОВ "Черкаси-Дніпро" (щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120385500:02:001:0365, 7120385500:02:001:2943, 7120385500:02:001:2239, 7120385500:02:001:1124, 7120385500:02:001:1378, 7120385500:02:001:2347, 7120385500:02:001:1208, 7120385500:02:001:0212, 7120385500:02:001:1737, 7120385500:02:001:1770), ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120384000:02:001:0479, 7120384000:02:001:0480).

Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, що надана позивачем із відповіддю на відзив. (а.с. 88-132)

Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Черкаси-Дніпро" та ТОВ "Птахофабрика Орловецька", керівником кожної юридичної особи є ОСОБА_3 , тобто та ж особа, що є керівником ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро".

Щодо твердження відповідача про обізнаність позивача про розірвання договорів стосовно оренди земельних ділянок, що зазначені в протоколі № 29/11/22 від 29.11.2022, оскільки його син ОСОБА_4 зазначає про це під час допиту, що підтверджується протоколом допиту свідка від 07.02.2022, то суд встановив, що в протоколі допиту зазначені кадастрові номери інших земельних ділянок, ніж ті, що вказані у протоколі проведення загальних зборів Товариства від 29.11.2022 № 29/11/22.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч. 1-5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 3 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (пункт 45 постанови) сформувала висновок про застосування норм права, відповідно до змісту якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

13.02.2023 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалив передати справу № 909/1154/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 про те, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

15.03.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила повернути справу № 909/1154/2 на розгляд Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду з огляду на відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Повертаючи справу на розгляд Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала, що спір у справі стосувався рішення товариства про відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону № 1576-XII, а також про належність дій представника учасника товариства.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що апеляційний господарський суд установив, що відповідач порушив порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ Агрофірма Славія (неповідомлення позивача про збори та порядок денний), які відбулися 16 серпня 2014 року, порушив права позивача на участь в управлінні справами товариства (участь у зазначених зборах), безпідставно виключено зі складу учасників товариства (за відсутності його заяви про виключення), а не встановлювала зазначену обставину.

Крім того, констатувала, що суд апеляційної інстанції залишив без уваги ту обставину, що визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ Агрофірма Славія від 15 серпня 2013 року та від 16 серпня 2014 року з відповідними змінами до статуту відповідача, а також визнання права власності позивача на частку у статутному капіталі ТОВ Агрофірма Славія у розмірі 51 %, яка становить 423300 грн, передбачає поновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного складу учасників товариства, у тому числі за участю осіб, які не залучені судом до участі у справі. Велика Палата Верховного Суду у свої мотивувальній частині зазначеної постанови вкотре звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

Отже, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів є чітким, зрозумілим та стосується конкретних обставин справи, установлених судами факту - першої та апеляційної інстанцій, а практика Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з розгляду вказаної категорії спорів є сталою.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15 березня 2023 року про повернення справи № 909/1154/21 на розгляд Верховного Суду зазначила про те, що застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду не є догмою у кожній справі відповідної категорії, оскільки навіть в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, при ухваленні рішення, суд має дослідити усі обставини справи, навіть мотиви звернення з позовом і правовий результат, на який сподівається позивач. Крім того, сам висновок Великої Палати Верховного Суду не містить вказівки на його обов`язковість та універсальність у всіх справах зазначеної категорії, незалежно від встановлених судами обставин та наданих сторонами доказів

При вирішенні спору суд також враховує висновки Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, за змістом яких підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21 та інших.

Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Суд зазначає, що хоч права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.

Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Наведене узгоджується з положеннями ст. 15, 16 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГПК України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Судом встановлено, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" від 29.11.2022 було прийняте за наявності на зборах встановленого законом та статутом відповідача кворуму.

Позивач в обґрунтування недійсності спірного рішення не посилався на наявність інших підстав для визнання їх недійсними. Жодної іншої підстави недійсності рішень позовна заява не містить.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що зазначеним рішення від 29.11.2022 надано директору Товариства право на вчинення договорів дострокового припинення та вибуття із користування Товариства орендованих земельних ділянок, що неминуче призведе до зменшення доходів Товариства та відповідно і прибутків Товариства. Тобто, оскаржуване рішення від 29.11.2022 прямо суперечить статутній діяльності (меті) Товариства та порушує право Товариства на користування і володіння майновими правами - права оренди землі.

З аналізу зазначеного випливає, що позивач обґрунтовує свій позов порушенням не його прав, а прав самого відповідача - ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро".

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, в обґрунтування наявності у нього порушеного права, що підлягає судовому захисту, послався лише на порушення його права на участь у загальних зборах та не зазначив, які саме його права та / або інтереси порушені оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.

При цьому, суд зазначає про те, що саме по собі спірне рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди на укладення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок не стосуються та не порушують прав позивача на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством.

Крім того, як встановлено судом вище, на час звернення позивача з цим позовом директором ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" вже вчинено правочини на виконання оспорюваного рішення загальних зборів, укладено договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок і щодо таких земельних ділянок укладено договори оренди з іншими орендарями.

Звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" після виконання такого рішення директором відповідача щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок та подальшого укладення договорів оренди щодо таких земельних ділянок з іншими орендарями свідчить про те, що позивач фактично не погоджується з прийнятим рішенням, наслідком якого є розірвання Товариством договорів оренди земельних ділянок, на підставі яких відбулося вибуття нематеріальних активів за рахунок користування якими Товариство отримувало прибутки. Фактично заявлені позивачем вимоги стосуються немайнових прав самого Товариства, прав оренди Товариства на земельні ділянки, а не прав позивача.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства. Підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, укладення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

При цьому інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.

Крім того, положення ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачають право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 4 ГПК України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст. 7 ГПК України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст. 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо надання згоди на укладення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок, заявлена лише з підстави неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення загальних зборів не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у цих правовідносинах, не призведе до повернення земельних ділянок в оренду Товариства, які вже передані в оренду іншим юридичним особам, а тому не відновить жодних майнових прав позивача у спірних правовідносинах, а також не відновить і права позивача на участь у загальних зборах.

Позивач не довів порушення його прав спірним рішенням загальних зборів учасників Товариства, а позовні вимоги у цій справі про визнання недійсним рішення загальних зборів, що заявлені лише з однієї підстави неповідомлення позивача як учасника Товариства про скликання загальних зборів, не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, оскільки задоволення позову у цій справі (визнання недійсним рішення загальних зборів) не призведе до поновлення прав та / або інтересів позивача.

Підсумовуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

У відзиві на позов відповідач заявив, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 9 000 грн.

У судовому засіданні 01.02.2024 представник відповідача заявив, що відповідачем понесені витрати в розмірі 3 000 грн, що підтверджується доказами, доданими до відзиву на позов. Відповідач просить в разі відмови у задоволенні позову покласти такі витрати на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подав документи: Договір від 20.10.2023 № 11 про надання правничої допомоги та Акт від 23.10.2023 № 6 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до Договору від "20" жовтня 2023 року № 11 "Про надання правничої допомоги".

Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI)

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд установив, що 20.10.2023 ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" (далі - Клієнт) та адвокат Троян Ю.О. (далі - Адвокат) підписали Договір № 11 про надання правничої допомоги. (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у формі, обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу Клієнту за його дорученням, яка полягає у:

- підготовці процесуальних документів у судових справах, що перебувають на розгляді у Господарському суді Черкаської області, а саме: №925/1346/23, №925/1349/23, №925/1344/23, №923/1351/23, №925/1352/23. №925/1364/23, №925/1365/23, №925/1398/23, №925/1348/23, №925/1353/23, №925/1347/23, №925/137523. №925/1401/23, №925/1427/23: №925/1429/23.

- забезпечення представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Черкаської області під час розгляду судових справ, вказаних у попередньому абзаці. (п. 1.2. Договору)

Відповідно до п. 2.1. Договору, Адвокат зобов`язується, зокрема:

2.1.1. Надавати Клієнту необхідну правничу допомогу, відповідно до вимог законодавства України. а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

2.1.3. Представляти і захищати права та інтереси Клієнта.

Згідно з пп. 3.1.2. п. 3.1. Договору, Клієнт зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлений цим договором гонорар адвоката.

Отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. (п. 4.1. Договору)

Гонорар адвоката складається виходячи з обсягу наданих послуг:

4.2.1. підготовка відзиву на 1 (одну) позовну заяву - 3 000,00 грн. без ПДВ;

4.2.2. підготовка 1 (одної) заяви про застосування строків позовної давності - 1000,00 грн. без ПДВ;

4.2.3. участь у судовому засіданні - 3000,00 грн/без ПДВ за кожне судове засідання.

При виконанні договору Адвокат надає Клієнту акт наданих послуг, в якому зазначається перелік наданих адвокатом послуг за цим договором. (п. 4.2. Договору)

Оплата гонорару Адвоката проводиться на підставі виданих рахунків, але це не позбавляє Клієнта права здійснювати оплату шляхом внесення авансових платежів в розмірі узгодженому Сторонами. (п. 4.3. Договору)

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. (п. 7.1. Договору)

Договір діє до моменту фактичного виконання умов Договору або до моменту його розірвання. (п. 7.2. Договору)

23.10.2023 Адвокат Троян Ю.О. та ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро" підписали Акт № 6 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до Договору від "20" жовтня 2023 року № 11 "Про надання правничої допомоги". (далі - Акт)

Відповідно до п. 1 Акту, Адвокатом надано правничу допомогу Клієнту за його дорученням, яка полягає у:

- підготовці відзиву на позовну заяву по справі № 925/1349/23 про визнання недійсним рішення загальних зборів гр. ОСОБА_1 до ТОВ "Черкаси-Дніпро Агро", третя особа ОСОБА_2 - вартість 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Загальна вартість наданих послуг за цим актом становить 3 000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) без податку на додану вартість. (п. 2 Акту)

Клієнт не має жодних претензій до якості наданих Адвокатом послуг та виконанням Адвокатом завдань Клієнта. (п. 3 Акту)

З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги гонорару у фіксованому розмірі, не передбачає необхідності зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється залежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

Представник позивача у судових дебатах просив суд не покладати на позивача витрати відповідача в разі відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так зі змісту Акту № 6 приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до Договору від "20" жовтня 2023 року № 11 "Про надання правничої допомоги" випливає, що загальна вартість наданих послуг за ним становить 3 000 грн.

Отже, витрати відповідача на правничу допомогу під час розгляду цієї справи належно підтверджені в розмірі 3 000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Водночас відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, так як ним не дотримано порядок повідомлення позивача про загальні збори учасників Товариства, господарський суд вважає за можливе не покладати всі витрати відповідача з правничої допомоги на позивача, а покласти їх на обох сторін порівну.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро Агро" (ідентифікаційний код 38833440, вул. Цвітківська, 44, с. Орловець, Черкаський район, Черкаська область, 19515) 1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику позивача, відповідачу та третій особі за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 07.02.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА