Постанова

від 31.01.2024 по справі 911/1615/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1615/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 (колегія суддів: Ткаченко Б. О., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.) та рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2023 (суддя Христенко О. О.) у справі

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Громадська організація "Об`єднання ошуканих інвесторів ЖБК "Діамант"; 2) Броварська міська рада Броварського району Київської області, про визнання замовником об`єкту незавершеного будівництва,

за участю представників:

позивача - Павленко В. В., Дубовик О. В.,

відповідача - Чубар Т. М.,

третьої особи-1 - Фатєєв А. В.,

третьої особи-2 - Халимон Л. В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Житлово-будівельний кооператив "Діамант" (далі - ЖБК "Діамант") звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"</a> (далі - ТОВ "Будстандартінжиніринг") в якому просить суд визнати наявність у позивача прав замовника будівництва об`єкту незавершеного будівництва, а саме багатоповерхової квартирної житлової забудови в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району Житлового комплексу "Діамант", розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 261 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2015 між позивачем та відповідачем укладений договір № 12-01/15-1 спільної участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району Житлового комплексу "Діамант" в м. Бровари Київської області. Згідно умов договору функції забудовника об`єкту було покладено на позивача, відповідач відступив на користь позивача всі майнові та особисті немайнові права замовника і забудовника на частину об`єкту Житлового комплексу "Діамант". Позивач належним чином виконував взяті на себе за договором обов`язки, зокрема здійснював всі юридичні і фактичні дії, пов`язані із виконанням функцій замовника об`єкту.

3. 29.05.2015 між Броварською міською радою та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8837 га кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 для будівництва та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва (багатоквартирна житлова забудова) в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району м. Бровари. 01.10.2015 між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі згідно якого відповідач передав позивачу земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:00:063:0982 для ведення будівельних робіт на період будівництва. Рішенням Броварської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, продовження терміну укладення договорів оренди земельних ділянок, відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки" від 28.04.2020 № 1870-74-07 відмовлено відповідачу в поновленні договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,8837 га кадастровий номер 3210600000:00:063:0982. Рішенням Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" від 22.05.2020 № 1876-75077 було припинено дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:00:063:0982, укладеного між Броварською міською радою та відповідачем.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 24.04.2008 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано ЗАТ "Планета-Буд" дозвіл № 204/04-03/08 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового комплексу по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району в м. Бровари Київської області.

5. 09.06.2009 між ЗАТ "Планета Буд" (продавець) та ТОВ "Будстандартінжиніринг" (покупець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ЗАТ "Планета Буд" продало, а ТОВ "Будстандартінжиніринг" придбало об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000000150532. Площа земельної ділянки 2,8837 га з цільовим призначенням для житлової забудови. Будівництво багатоповерхового житлового комплексу в 5 мікрорайоні IV житлового району м. Бровари Київської області (готовність 6 %).

6. Право власності продавця на відчужуване нерухоме майно підтверджується договором оренди земельної ділянки від 15.11.2006, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н. М., за реєстровим № 3856, зареєстрований КП Броварської міської ради "Броварське бюро технічної інвентаризації" 21.05.2009, реєстраційний № 27337946 (пункт 2 договору).

7. На підставі вказаного договору купівлі-продажу ТОВ "Будстандартінжиніринг" зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000000150532.

8. Відповідач подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомлення про заміну даних щодо замовника будівництва у виданому дозволі на виконання будівельних робіт від 24.04.2008 № 204/04-03/08.

9. 27.11.2014 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ЖБК "Діамант".

10. Відповідно до пункту 5.1 статуту ЖБК "Діамант" кооператив створюється для обслуговування своїх членів/асоційованих членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва; з метою забезпечення житлом та/або нежитловими приміщеннями членів/асоційованих членів Кооперативу і членів їх сімей, шляхом будівництва багатоквартирних та приватних житлових, а також нежитлових будинків на земельних ділянках за власні кошти, а також для наступної експлуатації та управління ними.

11. 12.01.2015 між ЖБК "Діамант" (сторона-1) та ТОВ "Будстандартінжиніринг" (сторона-2) укладений договір № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району Житлового комплексу "Діамант" у м. Бровари Київської області, предметом якого є спільна участь сторін у будівництві об`єкту на будівельному майданчику за адресою: вул. Київська (кадастровий номер 3210600000000150532) м. Бровари Київська область, з наступним оформленням прав власності на об`єкт (його частини) відповідно до акта розподілу площ, керуючись умовами розділу 4 цього договору.

12. Відповідно до пункту 2.2 договору відповідач є одночасно забудовником об`єкту, функції якого покладає (передає) позивачу, який зобов`язується виконувати функції генерального інвестора, генерального підрядника будівництва об`єкта, забудовника щодо всіх дій, необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію кожної відокремленої секції (багатоквартирного житлового будинку) об`єкта та об`єкта в цілому, за відповідною довіреністю, виданою відповідачем.

13. Відповідач відступає на користь позивача майнові та особисті немайнові права замовника і забудовника на частину об`єкту сторони-1 як єдиного, законного та безумовного власника цих прав (пункт 2.2.2 договору).

14. Пунктом 2.3 договору визначено, що на позивача покладено зобов`язання за власний рахунок, своїми силами, на власний ризик та з використанням власних матеріалів забезпечити організацію комплексу будівельно-монтажних робіт щодо будівництва об`єкту, в тому числі супутніх загально-будівельних робіт, безпосередньо пов`язаних з основними роботами, проектної документації та ввести об`єкт в експлуатацію, а відповідач зобов`язується надати позивачу будівельний майданчик (фронт робіт) відповідно до умов цього договору.

15. Позивач має право самостійно залучати інвесторів та інших осіб, що інвестують у будівництво капітальні вкладення, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів (підпункт 3.3.12 пункту 3.3 договору).

16. На виконання підпункту 3.3.12 пункту 3.3 договору ЖБК "Діамант" уклав з фізичними особами 441 договір про інвестування в будівництво, за якими вказані інвестори, сплатили кооперативу 340 182 126,30 грн.

17. За доводами позивача, відповідач не визнає правового статусу позивача як замовника будівництва вказаного об`єкту та неодноразово намагався усунути позивача від будівництва та позбавити його будь-яких прав на результати будівництва. Втрата відповідачем права користування земельною ділянкою позбавляє позивача можливості завершити будівельні роботи, добудувати та ввести в експлуатацію об`єкт та відповідно передати асоційованим членам ЖБК "Діамант" профінансовані ними квартири.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

18. 03.04.2023 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 про задоволення позову.

19. Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що саме ЖБК "Діамант" здійснював дії, пов`язані із виконанням функцій замовника об`єкту будівництва, а саме: вибір генеральної проектної організації, одержання технічних умов і обмежень, укладення договору генерального підряду на будівництво, здійснення технічного та авторського нагляду за будівництвом, фінансування всіх робіт по будівництву, в тому числі й компенсації відповідачу орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідно до умов договору участі у будівництві набув майнові права на багатоквартирну житлову забудову, має намір здійснювати добудову об`єкту для чого намагається отримати земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт будівництва, в користування, яка на момент розгляду справи не передана ні позивачу, ні відповідачу, та виконати свої зобов`язання перед інвесторами щодо передання ним готових квартир.

Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи

20. У касаційній скарзі ТОВ "Будстандартінжиніринг" просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

21. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наполягаючи на ухваленні судових рішень без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених ним у касаційній скарзі.

22. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, чи можна в судовому порядку визнавати наявність прав замовника будівництва об`єкта незавершеного будівництва в цілому, а не конкретних прав замовника як сторони договору про участь у будівництві (правова визначеність при виконанні договірних зобов`язань).

23. ЖБК "Діамант" та Броварська міська рада у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

25. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

26. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

27. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

28. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

29. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

30. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

31. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія виходить з такого.

32. У справі № 9901/337/21 спірні правовідносини стосувались визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

33. У справі № 910/14224/20 розглядався спір про визнання зобов`язання припиненим. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не визнає припинення договірних зобов`язань заводу за кредитним договором внаслідок їх виконання, проведеного належним чином.

34. У справі № 509/5080/18 розглядалися вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

35. У справі № 905/2307/21 (905/496/22) предметом позову були вимоги про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору та зобов`язання вчинити певні дії.

36. У справі № 904/8121/21 вирішувався спір про визнання відсутнім права на нарахування та стягнення плати за електричну енергію.

37. У справі № 904/1427/21 предметом розгляду були вимоги про визнання недійсним з моменту укладання договору купівлі-продажу та доповнень до договору.

38. Проаналізувавши висновки, викладені у наведених скаржником постановах, колегія суддів вважає, що правовідносини у справах, на які посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм, наведені справи різняться предметом і підставами позовних вимог, суттю та змістом правовідносин, фактичними обставинами, матеріально-правовим регулюванням відносин.

39. За таких обставин доводи заявника про наявність передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для подання касаційної скарги є необґрунтованими.

40. Також скаржник у касаційній скарзі зазначив і про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а саме щодо можливості в судовому порядку визнавати наявність прав замовника будівництва об`єкта незавершеного будівництва в цілому, а не конкретних прав замовника як сторони договору про участь у будівництві (правова визначеність при виконанні договірних зобов`язань).

41. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

42. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

43. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказав, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

44. Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

45. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

46. Однак скаржник у касаційній скарзі не зазначає конкретну норму (ми) права щодо застосування якої (их) відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. При цьому як свідчить зміст касаційної скарги, заявник фактично не погоджується із встановленими судами обставинами справи та здійсненою оцінкою наявних у справі доказів, проте з огляду на визначені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції переоцінка доказів та встановлення обставин справи не належить до повноважень Верховного Суду.

47. Зважаючи на викладене, підстава, передбачена у пункті 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася.

48. При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, змісту та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

49. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам скаржник. В іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальності та диспозитивності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

51. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

52. Згідно з вимогами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

53. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати покладаються на скаржника (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 911/1615/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"</a>, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"</a> залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Волковицька

Суддя Г. М. Мачульський