Постанова

від 30.01.2024 по справі 907/811/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/811/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

прокуратури - Гамор Н.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Закарпатської області

у складі судді Лучка Р. М.

від 10.07.2023 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кравчук Н. М., Матущак О. І., Скрипчук О.С.

від 17.10.2023

за позовом Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Управління освіти Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія"

про визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти № 97 від 28.07.2020 та стягнення 75 702,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Керівник Чернівецької окружної прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Управління освіти Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 21.12.2020 до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти № 97 від 28.07.2020 та стягнення 41 514,00 грн пені і 34 188,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час укладення додаткової угоди №1 від 21.12.2020 до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти № 97 від 28.07.2020 та зміни строку поставки товару за даним договором про закупівлю, сторонами порушено вимоги пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідні зміни до договору про закупівлю внесено за відсутності визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару, у зв`язку з чим така додаткова угода № 1 від 21.12.2020 підлягає визнанню недійсною, а з відповідача належить стягнути 41 514,00 грн пені та 34 188,00 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару, відповідно до змісту пунктів 7.2, 7.3 договору про закупівлю і частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

03 червня 2020 року Управлінням освіти Чернівецької міської ради оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель "ProZorro" оголошення про проведення відкритих торгів у закупівлі UА-2020-06-0З-003527-b (Лот 2) меблів для загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до Тендерної документації (нова редакція), затвердженої протоколом тендерного комітету Управління освіти Чернівецької міської ради від 26.06.2020, предметом закупівлі Код ДК 021-2015: 39160000-1 Шкільні меблі Лот 2 були меблі для загальноосвітніх навчальних закладів обсягом 407 комплектів очікуваною вартістю 813 450 грн, строком поставки до 30 вересня 2020 року, технічні характеристики (специфікація) товару та особливі вимоги якого визначені у Додатку 1 до Тендерної документації.

Пунктом 4 розділу 6 Тендерної документації замовником закупівлі визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю, зокрема, предмет договору; найменування, види та обсяги товару; вимоги до якості; умови поставки товару; ціна договору; ціна за одиницю; відповідальність сторін за порушення умов договору; строк дії договору. Перелічені істотні умови включено до проекту договору.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промінь", фізична особа-підприємець Повзун Сергій Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікан груп".

За результатами проведення електронного аукціону та оцінки і розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом Управлінням освіти Чернівецької міської ради 17.07.2020 прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі згідно з предметом закупівлі: меблі для загальноосвітніх навчальних закладів - Код ДК 021:201-39160000-1 Шкільні меблі - в кількості 407 комплектів вартістю 488 400,00 грн - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія", що підтверджується звітом про результати проведення процедури закупівлі UA- 2020-06-03-003527-b (лот 2) від 28.07.2020.

28 липня 2020 року між Управлінням освіти Чернівецької міської ради (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" (надалі - Постачальник) укладено договір про закупівлю товару за бюджетні кошти № 97 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику меблі - 3 лоти, зазначений у Специфікації (додаток № 1 до Договору), а Замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти і оплатити такий Товар. Найменування та кількість Товару: лот 2 - меблі для загальноосвітніх начальних закладів - 407 комплектів.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник повинен поставити Замовнику Товар, якість якого відповідає ДСТУ ГОСТ 16371:2016, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.2012 № 1139, умовам, нормам передбачених для даного виду товару та підтверджуватися відповідними документами. При поставці Товару Постачальник передає супровідні документи, а саме паспорт на кожну позицію Товару в кожний окремий навчальний заклад.

Згідно з пунктом 3.1 Договору його ціна становить 488 400,00 грн, в тому числі 81 400,00 грн ПДВ.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником, після пред`явлення Постачальником накладних на оплату Товару. Замовник протягом 7 банківських днів, з дати отримання накладних подає доручення на здійснення платежу в органи Державної казначейської служби. Фінансування Договору здійснюється з міського бюджету на 2020 рік. Платіжні зобов`язання за Договором виникають при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

У пунктах 5.1, 5.2 Договору сторонами визначено строк поставки Товару - до 30 вересня 2020 року, місце поставки Товару - кожний окремий заклад освіти м. Чернівці із зазначенням переліку таких начальних закладів.

Відповідно до пунктів 5.4, 5.7-5.9 Договору приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до накладних. Приймання Товару здійснюється уповноваженими представниками Замовника, які діють на підставі договорів про матеріальну відповідальність. Датою поставки Товару є дата підписання накладної відповідальним працівником Замовника. Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Замовника.

Пунктом 10.1. Договору сторонами визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами до 31.12.2020.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, встановлених законодавством у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 11.2 Договору усі зміни та доповнення до Договору, а також його дострокове розірвання, є чинним лише у тому разі, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових договорів, які підписуються обома сторонами. Усі додаткові договори є невід`ємною частиною Договору.

21 грудня 2020 року між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" укладено додаткову угоду № 1 (надалі - Додаткова угода), в якій сторони домовились продовжити термін поставки Товару за Договором та викласти пункт 5.1 Договору в новій редакції: «Строк (термін) поставки (передачі) Товару: з 28.07.2020 року до 27.12.2020 року.».

В Додатковій угоді зазначено, що підставою її укладення є лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" від 30.09.2020 про продовження строку зобов`язання щодо передачі Товару у зв`язку з затримкою поставки Товару через затримку поставки комплектуючих з-за кордону, яка спричинена поширенням коронавірусної інфекції Covid-19.

Долученими до матеріалів справи реєстром накладних №1 від 24.12.2020 та видатковими накладними №№ 38-70 від 24.12.2020 підтверджується виконання Постачальником визначеного Договором зобов`язання з поставки в загальноосвітні заклади м. Чернівці (всього в 33 навчальні заклади) шкільних меблів на загальну суму поставки 488 400,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 4176 від 24.12.2020 підтверджується сплата Замовником вартості отриманих від Постачальника шкільних меблів в загальній сумі 488 400,00 грн.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2023 у справі № 907/811/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- при укладенні Договору сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов для даного виду договорів (предмет, ціна, строк дії), а також зміст Договору свідчить про досягнення його сторонами згоди щодо усіх істотних умов, визначених Замовником у Тендерній документації;

- Додатковою угодою сторонами змінено строк (термін) поставки Товару Постачальником за Договором, продовживши такий строк з 30.09.2020 до 27.12.2020. Інші положення Договору Додатковою угодою не змінювалися;

- нормами статті 638 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України строк поставки не визначається як істотна умова договору купівлі-продажу. Перелік зазначених в тендерній документації істотних умов договору купівлі-продажу, які відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України визначаються за заявою замовника саме як істотні умови такого договору також не містить посилання на строк поставки, як істотну умову майбутнього договору купівлі-продажу, який буде укладено за результатами відповідної закупівлі;

- положення Глави 54 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини з купівлі-продажу, і Закон України "Про публічні закупівлі" також не передбачають обов`язкове досягнення сторонами згоди щодо строку поставки товару, а приписи пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на які посилається прокурор, як на підставу заявлених вимог, регулюють можливість продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару;

- оскільки матеріалами справи підтверджено, що оспорюваною додатковою угодою сторонами істотні умови Договору не змінювалися, як і не було змінено строк дії самого Договору, тому положення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не підлягають застосування до спірних правовідносинах;

- відтак, безпідставними є посилання прокурора на положення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо необхідності доведення наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, та необхідності дослідження судами наявності таких обставин.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з порушенням вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України та внаслідок неправильного застосування статей 3, 5, 41, 43 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 13, 203, 215, 216, 530, 610, 611, 612, 614, 617, 628, 638, 712 Цивільного кодексу України, статей 180, 218, 219, 231, 265 Господарського кодексу України;

- відсутністю висновку Верховного Суду щодо визнання строку поставки товару за договором закупівлі як істотної його умови в силу статті 638 Цивільного кодексу України та застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні сторонами додаткової угоди про зміну строку поставки предмету закупівлі за договором закупівлі та стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару закупівлі;

- суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили докази щодо підтвердження існування обставин непереборної сили, які завадили відповідачу вчасно поставити товар за договором про закупівлю, як підстава для укладення оспорюваної додаткової угоди, та докази щодо своєчасності поставки відповідного товару.

Позивач та відповідач відзив на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної норм законодавства при постановленні оскаржуваних судових рішень у даній справі в межах вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та доводів касаційної скарги по суті спору, Суд зазначає таке.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсною Додаткової угоди.

Так, звертаючись з позовом у даній справі, прокурор зазначав, що оспорюваний правочин укладено всупереч вимогам пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки не було підстав, визначених вказаною нормою, для внесення Додатковою угодою змін до Договору про продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що оспорюваною угодою сторонами істотні умови Договору не змінювалися, як і не було змінено строк дії самого Договору, тому положення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не підлягають застосування до спірних правовідносинах. Відтак, безпідставними є посилання прокурора на положення пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо необхідності доведення наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, та необхідності дослідження судами наявності таких обставин.

Разом з тим, Суд не може погодитися із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору, за загальним правилом, пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Так, істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того істотними умовами є будь які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь якої сторони. Тобто такі умови, при відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

У частині 3 статті 180 Господарський кодекс України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Тобто, вказана норма визначає, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто, це правило є загальним у всіх без винятків випадках.

Отже, у даному випадку судам для визначення які умови, викладені у Договорі належать до числа істотних, потрібно було послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору (частина 3 статті 180 Господарський кодекс України), а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь якої сторони тощо.

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, за наслідками проведення відкритих торгів, 28.07.2020 між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів "Династія" було укладено договір про закупівлю товару за бюджетні кошти № 97.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені у Законі України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 03.06.2020 Управлінням освіти Чернівецької міської ради оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель "ProZorro" оголошення про проведення відкритих торгів у закупівлі UА-2020-06-0З-003527-b (Лот 2) меблів для загальноосвітніх навчальних закладів, строком поставки товарів до 30.09.2020.

Відповідно до Тендерної документації (нова редакція), затвердженої рішенням тендерного комітету Управління освіти Чернівецької міської ради від 26.06.2020 та від 26.07.2020, предметом закупівлі (Код ДК 021-2015: 39160000-1 Шкільні меблі Лот 2) були меблі для загальноосвітніх навчальних закладів обсягом 407 комплектів очікуваною вартістю 813 450 грн, строком поставки до 30 вересня 2020 року, технічні характеристики (специфікація) товару та особливі вимоги якого визначені у Додатку 1 до Тендерної документації.

Так, у розділі 1 (загальні положення) Тендерної документації (нова редакція) міститься інформація про предмет закупівлі (пункт 4), відповідно до якої до предмета закупівлі Замовником визначено: назву предмета закупівлі (пункт 4.1); опис окремих частин або частин предмета закупівлі (пункт 4.2); місце, де повинен бути поставлений товар та їх обсяг (пункт 4.3); строк поставки товару (пункт 4.4).

У розділі 6 (результати торгів та укладання договору про закуплю) Тендерної документації (нова редакція) Замовником визначено істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю та порядок зміни умов договору (пункт 4).

Так, у вказаному пункті 4 розділу 6 Тендерної документації (нова редакція) Замовником зазначено, що істотними є умови, визначені такими за Законом чи необхідні для договорів цього виду, у тому числі, умови поставки товару. Така істотна умова включена до проекту договору.

У технічних характеристиках товару (Специфікація) (додаток № 1 до Договору) Замовник також визначив основні вимоги, зокрема - постачальник гарантує беззаперечну доставку Товару до закладу Замовника в певний час.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Із вищенаведеного та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що у даному випадку визначена сторонами у Договорі така умова як строк поставки Товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з частиною першою1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки Товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Як зазначалось вище, у позові прокурор зазначав про те, що не існувало підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", для внесення Додатковою угодою змін до Договору про продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару. Тому оспорюваний правочин укладено всупереч вказаній нормі та підлягає визнанню недійсним.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Із оскаржуваних судових рішень убачається, що суди попередніх інстанцій взагалі не встановлювали обставини наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваного правочину та внесення змін до Договору про продовження строку виконання зобов`язань з поставки Товару.

Тобто, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили наявність/відсутність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі. Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Враховуючи, що аргументи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України), розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 у справі № 907/811/21 скасувати.

3. Справу № 907/811/21 передати на новий розгляд Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова