Постанова

від 31.01.2024 по справі 924/881/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/881/16 (924/1022/17)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огороднік К.М.,

за участі секретаря: Ксензової Г.Є.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 31.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат"

до 1) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (правонаступник Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія"

3) Головного управління Державної казначейської служби в Хмельницькій області,

за участю третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича

про стягнення солідарно 1600000 грн заподіяної майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат".

2. Публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" про стягнення солідарно 1600000 грн. заподіяної майнової шкоди (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Встановлені під час розгляду справи фактичні обставини

3. На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебуває зведене виконавче провадження №47533673 про стягнення з ПАТ "Полонський гірничий комбінат" на користь фізичних, юридичних осіб та держави (503 виконавчих документи).

4. 17.07.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження. Згідно інформаційних довідок з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна - комплекс та все рухоме майно які належить ПАТ "Полонський гірничий комбінат" знаходиться в банківській заставі АБ "Брокбізнесбанк" з 29.01.2008. Згідно даних Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження №47759454, 47759512, 47758698 про звернення стягнення на майно ПАТ "Полонський гірничий комбінат" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк".

5. 26.02.2015 державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на відсів фракції 0x20 в кількості 4000 тонн та відсів фракції 0x5 в кількості 200000 тонн. Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання голові правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Мазуру М.М.

6. Тоді ж проведено опис та накладено арешт на щебінь фракції 5x20 в кількості 5000 тонн, який знаходився в декількох місцях складування на території ПАТ "Полонський гірничий комбінат". Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ ТД "Укрінпап" Комарову А.П. Зберігачів попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Інформацію про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

7. Державним виконавцем 04.06.2015 описано та арештовано майно боржника, яке перебуває в заставі ПАТ "Брокбізнесбанк". Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Полонська гірнича компанія" Мартинюку В.М.

8. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.06.2015 по справі №822/1317/15 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонський щебеневий кар`єр" до відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2015.

9. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 по справі №822/3557/15 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРІМПАП" про зобов`язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області виключити з акту опису та арешту майна від 16.02.2015 щебеневу продукцію фракції 5-20 в кількості 50000 тонн та зняти з неї арешт.

10. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.03.2016 по справі №924/1855/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 та постановою ВГСУ від 06.09.2016, відмовлено у позові ТОВ "ТД Укрімпап" до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне Хмельницької області (далі - ПАТ "Полонський гірничий комбінат"); Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-26", м.Хмельницький; Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі, м. Полонне Хмельницької області (далі - Управління ПФУ); Приватного підприємства "Вагова компанія "Міка", м.Дніпропетровськ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім нафтова компанія "Енергія", с.Малиничі Хмельницького району Хмельницької області; Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Полонського району електричних мереж, м. Полонне Хмельницької області; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл", м.Запоріжжя; Товариства з обмеженою відповідальністю "СП-Транс-Логістик", м.Київ; Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс", м.Коростень Житомирської області; Публічного акціонерного товариства "Хмельницьке шляхо-будівельне управління №56", м.Хмельницький; Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан", м.Хмельницький; Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТІ Промтехсервіс", м.Коростень Житомирської області; Товариства з обмеженою відповідальністю "Олмакс Україна", м.Коростень Житомирської області; Приватного підприємства "Феррі", смт Клесів Сарненського району Рівненської області; Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт", с.Нагірянка, Чортківського району Тернопільської області; Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Полонського відділення м.Полонне Хмельницької області; державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ (далі - Залізниця); Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м.Рівне; державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні", м.Хмельницький; державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" в особі відокремленого підрозділу Локомотивне депо Шепетівка, м. Шепетівка Хмельницької області про визнання права власності на щебінь фракції 5-20 у кількості 5000 тонн вартістю 450000,00 грн; звільнення майна з-під арешту.

11. 22.07.2015 проведено опис та накладено арешт на відсів фракції 0x5 в кількості 1000000 т. Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання голові правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Мазуру М.М. Зберігача попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. 05.08.2015 державним виконавцем, у відповідності до вимог пункту 4.2.7 інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, здійснено перевірку наявності та стану зберігання описаного та арештованого щебеню фракції 5x20 за адресою боржника м.Полонне, вул.А.Герасимчука 190 А. На момент перевірки не виявлено фактів переміщення чи вивезення за територію підприємства боржника арештованого майна. Навантажувально-розвантажувальні роботи не проводились. Підприємство боржник господарської діяльності не здійснювало, про що складено акт державного виконавця.

12. 13.08.2015 державним виконавцем повторно здійснено перевірку наявності та стану зберігання описаного та арештованого щебеню фракції 5x20 за адресою боржника м.Полонне, вул.А.Герасимчука 190 А. До перевірки залучено спеціаліста-маркшейдера, який дав висновок про наявність на складах ПАТ "Полонський гірничий комбінат" щебеневої продукції фракції 5x20 в кількості 5400 тон.

13. 13.08.2015 описане та арештоване майно, яке перебувало на відповідальному зберіганні в голови правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Мазура М.М. передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Полонська гірнича компанія" Мартинюку В.М. Зберігача попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Майно передано на відповідальне зберігання іншому зберігачу на підставі листа голови правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Мазура М.М. про неможливість зберігати описане майно.

14. 11.09.2015 здійснено виїзд за адресою боржника (м.Полонне, вул.А.Герасимчука 190А) та встановлено недостатню кількість на території ПАТ "Полонський гірничий комбінат" щебню фракції 5x20.

15. Згідно вимог пункту 4.2.10 Інструкції з організації примусовою виконання рішень, 14.09.2015 до Полонського РВ УМВС України у Хмельницькій області направлено повідомлення про злочин, передбачений статтею 388 КК України, щодо притягнення винних осіб до відповідальності за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт та яке описано державним виконавцем.

16. Працівниками Полонського РВ УМВС України у Хмельницькій області порушено кримінальне провадження, яке внесено в ЄРДР 22.09.2015 під №120155240200000456.

17. 28.10.2015 до системи електронних торгів арештованого майна внесено інформацію про реалізацію відсіву фракції 0x5 в кількості 1000000 тон вартістю 5.83 грн за 1 кг.

18. 14.01.2016 знято майно з реалізації в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (відсів фракції 0x5 в кількості 1000000 тон вартістю 5.83 грн за 1 тону).

19. В подальшому, 22.01.2016 описано та арештовано щебеневу продукцію (щебінь фракцій 5x10, 10x20, 5x20) в кількості 880 тон. Арештоване майно передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Полонська гірнича компанія" Мартинюку В.М. Зберігача попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

20. 21.06.2016 залучено маркшейдерів, які провели заміри відсіву фракції 0x5 на території ПАТ "Полонський гірничий комбінат" та направлено до Полонського ВП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області повідомлення про незаконне вивезення арештованого відсіву.

21. 06.07.2016 арештоване майно: щебінь фракції 5x10 (в кількості 91 тонна) вартістю 10192 грн (112 грн/тонна), фракції 5х 20 (в кількості 633 тонни) вартістю 64566 грн (102 грн/тонна), фракції 10x20 (в кількості 156 тонн) вартістю 15756 грн (101 грн/тонна) передано на реалізацію до СЕТАМ. Прилюдні торги не відбулись в зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, майно знято з реалізації 05.10.2016.

22. 26.07.2016 описано та арештовано відсів фракції 0x5 в кількості 306825,95 тис.тонн (об`єм приведено в тони з урахуванням коефіцієнта 1,4 та 23% ущільнення). Арештоване майно передано на відповідальне зберігання генеральному директору ТОВ "Полонська гірнича компанія" Мартинюку В.М. Зберігача попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

23. 10.08.2016р. арештований відсів передано на реалізацію до СЕТАМ вартістю 17 грн/тонна на загальну суму 5216041,15 грн.

24. Державним виконавцем залучено маркшейдерів для визначення кількості відсіву, який знаходиться на території боржника. Згідно технічних звітів ТОВ "Геотехпромпроект" від 22.06.2016 та від 17.08.2016 на території ПАТ "Полонський гірничий комбінат" знаходиться відсів фракції 0x5 в кількості 379580 м.куб. що при переведенні в тонни становить (379580x1,4 (об`ємно насипна щільність для переводу з об`ємів в тони) х 1,23 (коефіцієнт ущільнення)=653636,76 тонн.

25. 20.09.2016 згідно вимог пункту 4.2.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень до Полонського відділу поліції направлено повідомлення про злочин щодо відсутності арештованого відсіву.

26. 10.10.2016 винесено постанову про опис та арешт майна, якою накладено арешт на рухоме майно (плити огороджувальні, блоки, ворота металеві), яке виявлено на території боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат" м.Полонне, вул.А.Герасимчука, 190б. Арештоване майно передано на зберігання ОСОБА_1 . Зберігача попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

27. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016 у справі №924/881/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Всі виконавчі провадження зупинено, крім стягнення заборгованості по заробітній платі.

28. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.10.2016 у справі №924/881/16 зупинено реалізацію майна боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (м.Полонне, вул.А.Герасимчука, 190б) по зведеному виконавчому провадженню №47533673.

29. 09.11.2016 згідно вимог пункту 13 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, винесено постанову про передачу арештованого 26.07.2016 (відсів фракції 0x5 в кількості 306825,95 тис. тон (об`єм приведено в тони з урахуванням коефіцієнта 1,4 та 23% ущільнення) та 10.10.2016 (рухоме майно) майна, на відповідальне зберігання іншому зберігачеві - голові правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Синишину О.А., про що складено цього ж дня відповідний акт.

30. На виконання доручення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.11.2016 на підставі постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 04.11.2016 про заміну зберігача арештованого майна, описаного актом опису і арешту майна від 26.06.2015, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 09.11.2016 було складено акти передачі майна на відповідальне зберігання голові правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат" Синишину О.А.

31. У матеріалах справи наявні копії наступних документів: лист начальника відділу ВПР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Пащенюка І.А. №2378 від 06.09.2016, акт опису і арешту майна від 26.02.2015, акт опису і арешту майна від 26.02.2015, акт опису і арешту майна від 22.07.2015, Постанова про передачу майна іншому зберігачу від 13.08.2015, акт опису і арешту майна від 22.01.2016, довідка №16 від 22.01.2016 про залишок продукції, акт виміру об`єму залишку щебеневої продукції від 17.12.2015, лист (повідомлення про злочин) ВПР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області №1915 від 21.06.2016, акт опису і арешту майна від 26.07.2016, інформація про кількість наявного на території ПАТ "ПГК" гранітного піщаного відсіву від 14.01.2016, лист Головного слідчого управління НП України № 940нд/24/4/2-2017 від 16.07.2017, лист прокуратури Хмельницької області №04/2/2-84-16 від 17.10.2017, постанова про передачу майна іншому зберігачу від 09.11.2017, акти про передачу майна іншому зберігачу від 09.11.2017, заява ПАТ "ПГК" №72/16/2016 від 10.11.2016, акт уцінки від 20.09.2016, договір поставки №19.09/17-П від 19.09.2017 із ФОП Кошельником О.В. із специфікацією, копіями рахунків фактури, накладних та випискою з банківського рахунку про оплату покупцем відсіву.

32. Спір у цій справі виник через те, що під час виконання судових рішень органами та посадовими особами ДВС було вилучено у боржника та передано на відповідальне зберігання інших осіб 1200000 тонн відсіву фракції 0х5, а повернуто на зберігання боржника лише частину цієї продукції. Із факту нестачі випливає протиправна бездіяльність, якою порушено право власності позивача на відсів, розмір шкоди, який визначається вартістю нестачі. Внаслідок вилучення майна боржника з метою звернення стягнення на нього, і не забезпечення належної охорони та зберігання цього майна, воно було частково втрачено, що, на думку позивача, свідчить про бездіяльність посадових осіб органів ДВС, в результаті якої було порушено право власності позивача на 754518,6 тонн відсіву.

33. Справа судами розглядалась неодноразово.

34. Так, зокрема рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.09.2021 у справі № 924/1022/17, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (позивач) до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби в Хмельницькій області (відповідач-3), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача розпорядника майном ПАТ "Полонський гірничий комбінат" арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича, Фізичної особи - підприємця Кашперського В.В., про стягнення солідарно 1 600 000 грн заподіяної майнової шкоди.

34.1. Суди виходили з того, що позивачем не доведено факт наявності нестачі у порядку встановленому Постановою КМУ №116 від 22.01.1996 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", не зазначено собівартість та облікові ціни продукції за документами бухгалтерського обліку.

34.2. Позовні вимоги про визнання бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яка виразилась у встановленні нестачі якою порушено право власності позивача - безпідставні.

34.3. Позивач не обґрунтував в чому полягає наявність шкоди (втрата або пошкодження майна) через, яку неправомірну поведінку, та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою предмету спору по даній справі.

34.4. Позивачем не доведено завдання збитків саме в заявленому ним розмірі та саме внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності державного органу чи його посадових або службових осіб головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, також вини ТОВ "Полонська гірнича компанія" у завданні збитків.

35. Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №924/1022/17 скасовано. Справу №924/1022/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

35.1. Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду суду належить повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, з`ясувати дійсні правовідносини сторін у справі, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням всіх учасників справи, врахувавши при цьому зазначене у цій постанові, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення. Крім того, при новому розгляді справи суду слід співставити докази, які надають сторони та застосувати при винесенні рішення, серед іншого і стандарт доказування "вірогідності доказів".

35.2. Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій вкотре не врахували, що протиправність, заявлена позивачем при поданні позову полягає в порушенні права власності позивача на відсів, якого його було протиправно позбавлено, без відповідного зменшення вимог стягувачів, тобто шкода завдана позивачеві, на його думку, протиправною бездіяльністю органу державної влади внаслідок вилучення майна боржника з метою звернення стягнення на нього, і не забезпечення належної охорони та зберігання цього майна, за умови, що зберігачем призначено іншу особу, крім боржника.

35.3. Крім того, Верховний суд зазначив, що суди ухилились від з`ясування обставин, на підставі доказів, які надано позивачем та не спростовано ні відповідачем, ні судом, щодо наявності або відсутності різниці у кількості вилученого під час виконання судових рішень арештованого відсіву та поверненні цього відсіву на відповідальне зберігання позивача. Суди достеменно не з`ясували, чи задовольнялись вимоги кредиторів у примусовому порядку під час проведення виконавчих дій за рахунок майна, нестача якого є предметом даного спору, якщо так, то у якій кількості та яким чином це може впливати на визначення розміру позовних вимог.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

36. За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 у справі №924/881/16(924/1022/17), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023, відмовлено в позові Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат".

36.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що відсутність доказів щодо кількості реалізованого в межах зведеного виконавчого провадження майна позивача - відсіву фракції 0х5 під час його перебування на відповідальному зберіганні Мартинюка В.М. позбавляє можливості встановити нестачу майна ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (чи має місце нестача та у якому розмірі), та, відповідно, визначити чи було порушено право власності позивача на відсів без відповідного зменшення вимог стягувачів (на необхідності встановлення чого для визначення наявності та розміру шкоди наголосив Верховний Суд у постанові у цій справі).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

37. До Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №924/881/16(924/1022/17) та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

37.1. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та на зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про те, що саме на державу в особі органів ДВС, які у відповідних відносинах з боржником є зберігачем у спорі з приводу нестачі повернутого боржнику майна, має покладатися обов`язок доведення кількості майна та його долі, яке було використано на погашення вимог стягувачів боржника під час перебування майна на зберіганні.

Також скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/6355/20.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

38. Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Київ) подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

39. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/881/16 (924/1022/17) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023.

40. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №924/881/16(924/1022/17) та призначено до розгляду касаційну скаргу ФОП Кашперського В`ячеслава Вікторовича у справі №924/881/16(924/1022/17) на 17 січня 2024 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

41. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 року, серед іншого, оголошено перерву в судовому засіданні у справі №924/881/16 (924/1022/17) за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 до 31 січня 2024 року о 12:15 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

42. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій слід залишити без змін, виходячи з такого.

43. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

44. Доводи скаржника (п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), що стали підставою для відкриття касаційного провадження, як вбачається із тексту касаційної скарги, не містять посилання на норму матеріального права, яку скаржник вважає порушеною та містять суперечності, які полягають у такому.

45. Так, скаржник одночасно посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду про те, що саме на державу в особі органів ДВС, які у відповідних відносинах з боржником є зберігачем у спорі з приводу нестачі повернутого боржнику майна, має покладатися обов`язок доведення кількості майна та його долі, яке було використано на погашення вимог стягувачів боржника під час перебування майна на зберіганні.

46. Водночас, скаржник посилається у своїх доводах( п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України) на незастосування судами під час розгляду цієї справи правових висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/6355/20.

47. Так, у оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/6355/20, суд, надаючи оцінку відносинам щодо відповідальності особи за втрату арештованого майна, яке передане їй державним виконавцем на відповідальне зберігання дійшла таких висновків: "Аналіз наведених приписів ЦК України дозволяє дійти висновку, що складення державним виконавцем актів опису й арешту майна та їх підписання уповноваженою на зберігання особою свідчить про поширення на судового виконавця положень статті 955 ЦК України щодо зберігання ним описаного та вилученого у власника (уповноваженого органу) майна та його відповідальності перед власником за збереження такого майна, оскільки, вилучивши у власника описане майно, судовий виконавець тим самим прийняв на себе зобов`язання перед власником (уповноваженим органом) щодо його належного зберігання. Також складення цих актів з визначенням зберігача за постановою про арешт майна та його опис підтверджує ознаки укладення договору зберігання між судовим виконавцем і зберігачем щодо зберігання переданого йому арештованого (описаного) майна та можливу відповідальність зберігача за втрату ввіреного йому майна перед судовим виконавцем. Отже, актом приймання-передачі арештованого майна, складеним на виконання постанови судового виконавця, опосередковується виникнення двох зобов`язань щодо належного зберігання майна - судового виконавця перед власником (уповноваженою особою) та зберігача перед судовим виконавцем."

48. Більш того, судами зроблено висновки, що із наведеного слідує, що у контексті спірних відносин у цій справі, наведеними нормами ЦК України, опосередковується відповідальність зберігача перед державним виконавцем за втрату переданого на зберігання арештованого майна, однак не нівелюється відповідальність такого органу перед власником майна, у якого це майно було вилучено.

49. Отже, наведені доводи касаційної скарги підлягають відхиленню, оскільки судами враховано під час прийняття оскаржуваних рішень наведені скаржником висновки Великої палати, що в свою чергу і спростовує доводи про відсутність висновків верховного Суду у правовідносинах відповідальності органів ДВС стосовно доведення кількості майна та його долі, яке було використано на погашення вимог стягувачів боржника під час перебування майна на зберіганні.

50. Предметом спору у цій справі є позовна вимога ПАТ "Полонський гірничий комбінат" про стягнення 1 600 000 грн майнової шкоди, якої позивач зазнав внаслідок вилучення майна боржника з метою звернення стягнення на нього і не забезпечення належної охорони та зберігання цього майна, яке було у більшій частині втрачено, чим порушено право власності позивача на 837 820 т відсіву.

51. Відповідно до положень статті 2 ГПК України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

52. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

53. Статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

54. Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

55. Відповідно до частини 1 статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

56. За вимогами частин 6, 7 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

57. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

58. Водночас, цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади, їх посадових або службових осіб наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими ж нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

59. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 ГПК України).

60. Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

61. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

62. Як уже зазначалось, справа судами розглядалась неодноразово.

63. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

64. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

65. Колегія суддів звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

66. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

67. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

68. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

69. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

70. Під час розгляду справи судами, з урахуванням стандарту доказування «вірогідності доказів», встановлено відсутність доказів щодо кількості реалізованого в межах зведеного виконавчого провадження майна позивача - відсіву фракції 0х5 під час його перебування на відповідальному зберіганні Мартинюка В.М. , що позбавляє суд можливості встановити нестачу майна ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (чи має місце нестача та у якому розмірі), та, відповідно, визначити чи було порушено право власності позивача на відсів без відповідного зменшення вимог стягувачів на необхідності встановлення чого для визначення наявності та розміру шкоди наголосив Верховний Суд у постанові у цій справі.

71. Отже, суди були позбавлені права здійснювати стягнення шкоди без визначення всього її розміру, що свідчить про правильне застосування статті 1173 ЦК України.

72. Наведені ж у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин, а саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, відтак скаржником не доведено необхідності скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

74. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

75. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, з огляду на наведене у мотивувальній частині цієї постанови, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

76. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кашперського В`ячеслава Вікторовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №924/881/16 (924/1022/17) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік