Рішення

від 07.02.2024 по справі 154/3809/22

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3809/22

2/154/41/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинськийміський судВолинської області в складі:

головуючого судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Редько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації за частку в спільному майні подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , уточненим під час розгляду справи у суді, про стягнення компенсації за частку у спільному майні подружжя, в якому зазначила, що вона з 16.09.2014 року по 06.10.2021 року перебувала з відповідачем у шлюбі. За час шлюбу, а саме: 09.01.2020 року відповідач придбав за кордоном та ввіз на територію України автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), легковий, бежевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , та 18.01.2020 року здійснив державну реєстрацію даного автомобіля на своє ім`я, отримав державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

14.01.2022 року відповідач без згоди позивача відчужив вказаний автомобіль на підставі договору купівлі-продажу 0714 2022/3041345 транспортного засобу від 14.01.2022 року ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що в розумінні ст.ст. 60, 61 СК України, вказаний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності і є неподільною річчю. Оскільки згідно висновку судового експерта № 2215 від 13.06.2023 року ринкова вартість даного автомобіля станом на час проведення експертизи становить 192489,80 грн, то вважає, що її частка у даному майні становить 96244,90 грн.

Зважаючи на те, що автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності, на даний час він відчужений, тож позивачка ОСОБА_1 , розуміючи, що виділити їй в натурі частку із вказаного спільного неподільного майна не є можливим, просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію 1/2 частини ринкової вартості автомобіля VOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), легковий, бежевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , та 18.01.2020 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (бувший державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) у розмірі 96244,90 грн. та покласти на відповідача витрати, пов`язані із судовим розглядом цього позову, а саме стягнути з нього 7000 грн. витрат на проведення судової експертизи. Окрім того, просила повернути їй зайво сплачений судовий збір у розмірі 926,40 грн.

Представник позивача адвокат Жук Ю.Б. у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Жук М.В. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, уточнені позовні вимоги визнала повністю і не заперечувала щодо їх задоволення.

Ухвалою судді від 20 грудня 2022 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до підготовчого розгляду.

20грудня 2022року ухвалою суддібуло задоволенозаяву позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову: накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT», 2014 року випуску, легковий, колір чорний, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер на даний час НОМЕР_5 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), заборонивши ОСОБА_4 вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, відчуження транспортного засобу легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT», 2014 року випуску, легковий, колір чорний, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер на даний час НОМЕР_5 .

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14 березня 2023 року по справі було призначено судову автотоварознавчуекспертизу. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

13липня 2023року провадженняу справібуло відновленота продовжено зі стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10 серпня 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області № 154/1917/21 від 06 жовтня 2021 року, яке набрало законної сили 06.11.2021 року, сторони перебувалиу зареєстрованомушлюбів період з 16 вересня 2014 року по 06 жовтня 2021 року.

Згідно документів реєстраційної справи, посвідчення про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_7 , ОСОБА_2 04.01.2019 року було ввезено на територію України автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), легковий, бежевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , та 18.01.2020 року здійснено державну реєстрацію даного автомобіля на своє ім`я. Автомобіль отримав державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно Договору купівлі-продажу 0714 2022/3041345 транспортного засобу від 14.01.2022 року автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), легковий, бежевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 вказаний транспортний засіб.

З висновкуексперта №2215від 13.06.2023року вбачається,що ринковавартість автомобіляVOLKSWAGENLT35(1991року випуску),легковий,бежевого кольору,ідентифікаційний номеркузова НОМЕР_1 ,держаний реєстраційнийномер НОМЕР_3 (бувшийдержаний реєстраційнийномер НОМЕР_2 )на момент проведення експертизи (13.06.2023 року) складає 192489,80 грн.

Відповідно до вимог ст. 183 ЦК України, автомобіль є неподільною річчю, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Постановою ВерховногоСуду Українивід 07.09.2016року посправі 6-801цс16 визначено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Постановою Верховного Суду України від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17 визначено, що зазначені нормизаконусвідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Таким чином,судом встановлено,що спірнийавтомобільVOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), власником якого вказано відповідача, був придбаний під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі і є неподільною річчю.

Як вбачається з позовної заяви, і даний факт знайшов підтвердження під час розгляду справи судом, спірний автомобіль було відчужено ОСОБА_3 , тому позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію 1/2 частини ринкової вартості спірного майна.

Розглядаючи та аналізуючи заявлену вимогу, суд керується наступним:

За змістом частини четвертої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою (позиція ВСУ від 18.01.2017 року у справі № 6-2565цс16), крім випадків, передбачених ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Подаючи даний позов, ОСОБА_1 фактично висловила свою згоду з присудженням їй грошової компенсації замість частки в майні, яке на момент подачі позову уже було відчужене третій особі.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки вивчені судом факти та наведені сторонами докази і їх належна оцінка вказують на те, що спірне майно придбане відповідачем за час шлюбу, тобто належить сторонам на праві спільної сумісної власності в рівних частках (по 1/2 частини), за результатами експертизи встановлено неможливість виділу частини майна в натурі та встановлено суму вартості майна, то суд враховуючи наведене присуджує позивачу компенсацію вартості належної йому 1/2 частки майна.

Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно судових витрат, суд вважає, що позивачем доведено понесені нею витрати по сплаті витрат на проведення судової експертизи у розмірі 7000 грн., оскільки у матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера від 19.04.2023 року, згідно якою позивач ОСОБА_1 сплатила 7000 грн за послуги експерта.

Окрім того, судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки при подачі позову позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 2000 грн., а згідно висновку експерта вартість транспортного засобу становить 192489,80 грн., при цьому позивачка просила повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 926,40 грн, тому дана сума підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. 15, 59, 77-80, 141, 158, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 183, 364, 365, 370 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 71 СК України,Постановами ВСУ від 07.09.2016 р. по справі 6-801цс16, від 21 листопада 2018 року по справі № 372/504/17, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, позицією ВСУ від 18.01.2017 року у справі№ 6-2565цс16 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року по справі № 404/1515/16-ц, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя шляхом стягнення компенсації за частку в спільному майні подружжя задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну їй частку у спільному сумісному майні подружжя, яка складається з частки легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN LT 35 (1991 року випуску), легковий, бежевого кольору, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , держаний реєстраційний номер НОМЕР_3 (бувший держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) в розмірі 96244 (дев`яносто шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений судовий збір у розмірі 926,40 грн, згідно квитанції ID 4215-1124-0581-5942 від 14.11.2022 року у АТ «Банк Траст-Капітал».

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області № 154/3809/22 від 20 грудня 2022 року, діють протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за мотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Головуюча Ірина КУСІК