Справа № 210/5340/21
Провадження № 2/210/43/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06 лютого 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом адвоката Сови Світлани Миколаївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал Кривий Ріг», ОСОБА_2 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої недостовірною публікацією, суд -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сова С.М. звернулась до суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг», ОСОБА_2 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої недостовірною публікацією.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 являється громадянином України та членом територіальної громади міста Кривого Рогу. З 21.07.2018 року перебуває у шлюбі від якого має двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Виконкому Криворізької міської ради від 28.11.2019 року № 217-к призначений на посаду директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 115 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, як такого, що пройшов за конкурсом, за строковим трудовим договором з 02.12.2019 року по 02.12.2025 року, де й працює по теперішній час.
Відповідно до положень посадової інструкції одними з основних напрямів моєї діяльності та посадовими обов?язками є: організація освітньої (навчально-виховної) роботи школи; загальне управління діяльності школи в усіх напрямках роботи; здійснення розробки, затвердження і впровадження програм розвитку закладу, освітніх програм, навчальних планів, курсів; вирішення науково-методичних, адміністративних, фінансових, господарських питань, що виникають в процесі діяльності школи; планування, координація і контроль за роботою педагогічних кадрів; формування контингенту школярів у межах визначеної ліцензією квоти; забезпечення ефективної взаємодії і співпраці з органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють); організація і вдосконалення методичного забезпечення освітнього процесу, сприяння діяльності вчительських (педагогічних) товариств і організацій, методичних об?єднань; керівництво педагогічною радою школи; координація діяльності громадських (в тому числі дитячих і молодіжних) організацій (об?єднань) в школі; представництво школи в державних, місцевих, громадських та інших органах, організаціях, закладах; тощо.
Відповідно до положень посадової інструкції позивач постійно взаємодіє з: органами громадського самоврядування навчального закладу, профспілковою організацією, опікунською радою школи, педагогічною радою школи та органами місцевого самоврядування.
В службовій характеристиці позивача, що була складена та видана директором Департаменту освіти і науки Виконкому Криворізької міської ради Кріпак Тетяною Петрівною зазначено наступне:
« ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність в 2004 році.
Працював вчителем, завідувачем лабораторії, старшим викладачем. В період з 2012 р. по 2019 р. перебував на посаді директора КЗШ № 115. після закінчення контракту взяв участь у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади директора КЗШ № 115, за результатами якого в листопаді 2019 року був призначений вдруге директором школи. Як директор в 2016 році атестувався на відповідність займаній посаді. За період керівництва ОСОБА_1 кількість класів та учнів зросла, підвищилась середня наповнюваність класів. Наукових праць, звань немає.
В своїй роботі ОСОБА_3 приділяє увагу питанням створення умов для зростання рівня педагогічної майстерності педагогів, оволодіння технологіями педагогічного моніторингу, формуванню інформаційної культури учнів та педагогічних працівників, забезпеченню їх інформаційних потреб. Заклад неодноразово брав участь у міжнародних виставках «Сучасні заклади освіти». Вчителі школи активні учасники різних професійних конкурсів. В 2020 році вони зайняли III місце у фестивалі педагогічних інновацій освітян Дніпропетровщини "EDU_FEST Dnipro-2020".
Як вчитель, викладає інформатику та має вищу кваліфікаційну категорію. Його розробка «ІНФОРМАЦІЯ_3» успішно використовується в школі. У 2013, 2014, 2017 р.р. учні ОСОБА_3 були переможцями та призерами конкурсів науково-дослідницьких робіт МАН України, конкурсу комп?ютерної графіки та анімації «Аніграфьонок».
В 2019 році заклад став переможцем конкурсу проектів місцевого розвитку «Громадський бюджет 2019» зі створення на подвір?ї школи арт-простору «Безпечне довкілля [.]».
Позивач зазначає, що, враховуючи вищевикладене, в нього є всі підстави вважати себе добропорядним громадянином, сім?янином, який має на утриманні двох малолітніх дітей, та посадовою особою, яка належним чином виконує свої посадові обов?язки.
Відповідно до довідки від 14.05.2021 року № 162/2021-Д Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет», яке діє на підставі свідоцтва про акредитацію Об?єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр» від 11.01.2021 року, «за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту https://one.kr.ua/ встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту «Первый городской» на якому розміщені, зокрема наступні ідентифікатори - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг»; адреса: проспект Миру, 44А, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000; телефон: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua), містяться, зокрема наступні відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» - ідентифікаційний код: 39865405; місцезнаходження: 50069, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 44 А; телефон: НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, власником веб-сайту: https://one.kr.ua/ є реєстрант доменного імені one.kr.ua - ОСОБА_2 , якщо інше не визначене умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису (зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг»), або якщо такий договір відсутній».
О 09 год. 54 хв. ІНФОРМАЦІЯ_15 року на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» https://one.k.ua/, де власником веб-сайту https://one.kr.ua/ є реєстрант доменного імені one.kr.ua - ОСОБА_2 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 була поширена публікація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4 » наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_5.
ІНФОРМАЦІЯ_6.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
ІНФОРМАЦІЯ_8.
ІНФОРМАЦІЯ_9.
ІНФОРМАЦІЯ_10.
ІНФОРМАЦІЯ_11!».
ІНФОРМАЦІЯ_12».
ІНФОРМАЦІЯ_13!».
Позивач обґрунтовано вважає, що в даній публікації міститься недостовірна інформація про наступне:
згідно матеріалів кримінальної справи я розповсюджував порнографічні медіафайли за участю учениць мого закладу в соціальних мережах, криворізьких групах, ділився ними з друзями в особистих повідомленнях;
поліція під час обшуку в квартирі виявила в моїй комп?ютерній техніці більше 200 матеріалів порнографічного характеру, не дивлячись на всі спроби обвинувачуваного довести протилежне;
захист обвинувачуваного вжила заходи, щоб «загубити» відео обшуків, але поліція надала копію відеоматеріалів та направила в суд.
Свої доводи обґрунтовує наступними доказами.
У зв?язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» та реєстрант доменного імені one.kr.ua - ОСОБА_2 не є учасниками досудового розслідування за 04.06.2020 року № 42020041710000053, вони не мають жодних законних підстав стверджувати, що позивач «згідно матеріалів кримінальної справи» розповсюджував порнографічні медіафайли за участю учениць мого закладу в соціальних мережах, криворізьких групах, ділився ними з друзями в особистих повідомленнях.
05.08.2020 року старшим слідчим слідчого відділу Інгулецького відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тарасовим Владиславом Руслановичем, розглянувши матеріали досудового розслідування за № 42020041710000053 від 04.06.2020 року, на підставі слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2020 року в період з 09 год. 39 хв. по 10 год. 10 хв. був проведений обшук в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відеозапис обшуку вівся працівниками поліції на відеокамеру модель якої зазначена в протоколі обшуку. Жодних спроб «загубити» відео, щоб «розвалити» справу ні позивач, ні його захист не вживали. Всі законні вимоги працівників поліції нами було виконано добровільно в повному обсязі. Зауваження та заяви по факту обшуку не надавались.
У ході даного обшуку були виявлені виключно: мобільний телефон, комп?ютерний системний блок, два ноутбуки, які було вилучено слідчим. В рамках даного обшуку в квартирі поліцією не було виявлено в моїй комп?ютерній техніці більше 200 матеріалів порнографічного характеру. Даний факт підтверджую копією протоколу обшуку від 05.08.2020 року в якому чітко зазначено перелік виявленої, вилученої оргтехніки та зафіксовано факт їх добровільної видачі.
05.08.2020 року старшим слідчим слідчого відділу Інгулецького відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Тарасовим Владиславом Руслановичем, розглянувши матеріали досудового розслідування за № 42020041710000053 від 04.06.2020 року, на підставі слідчого судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.07.2020 року в період з 11 год. 43 хв. по 12 год. 07 хв. був проведений обшук в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відеозапис обшуку вівся працівниками поліції на відеокамеру модель якої зазначена в протоколі обшуку. Жодних спроб «загубити» відео, щоб «розвалити» справу ні позивач, ні його захист не вживали. Всі законні вимоги працівників поліції нами було виконано добровільно в повному обсязі. Зауваження та заяви по факту обшуку не надавались.
У ході даного обшуку були виявлені виключно: жорсткий диск та два комп?ютерні системні блоки, які було вилучено слідчим. В рамках даного обшуку в квартирі поліцією не було виявлено в моїй комп?ютерній техніці більше 200 матеріалів порнографічного характеру.
Відповідно до висновку судового експерта від 02.10.2020 року № 5-174 на вилучених жорстких магнітних дисках у полімерному корпусі сірого та чорного кольорів з написами: «Transcend», «StoreJet250GB 313997 2945» програмного забезпечення іменованого як: «Facebook», «Telegram», « Facebook Messenger », «Viber», «Instagram» - не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Відповідно до висновку судового експерта від 24.09.2020 року № 5-175 на вилученому в мене мобільному телефоні «HUAWEI» наявне програмне забезпечення, іменоване як: «Facebook», «Telegram», « Facebook Messenger », «Viber», «Instagram». Надати історію переписки між користувачами наявного програмного забезпечення, іменованого як: « Facebook », «Telegram», « Facebook Messenger », « Viber », «Instagram» не надалось можливим, оскільки за допомогою програмного забезпечення, наявного у розпорядженні експерта її не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Відповідно до висновку судового експерта від 17.09.2020 року № 5-176 на жорстких дисках наданих портативних комп?ютерів: «LENOVO» та «асег» програмного забезпечення, іменованого як: «Facebook», «Telegram», « Facebook Messenger », «Viber», «Instagram» - не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Відповідно до висновку судового експерта від 23.09.2020 року № 5-177 серед інформаційного наповнення твердотільного накопичувача, наданого системного блока персонального комп`ютера «LOGIC POWER EXPERTIC» програмного забезпечення, іменованого як: «Facebook», «Telegram», « Facebook Messenger », «Viber», «Instagram» - не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Відповідно до висновку судового експерта від 25.09.2020 року № 5-178 серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках, наданого на експертизу системного блока персонального комп?ютера у корпусі чорного кольору з полімерними вставками сірого кольору з биркою зеленого кольору з написами: «AC230V 50hz4A» програмного забезпечення, іменованого як: «Facebook», «Telegram». «Facebook Messenger». «Viber», «Instagram» - не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Відповідно до висновку судового експерта від 25.09.2020 року № 5-179 серед інформаційного наповнення накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого системного блока персонального комп`ютера з написом: «LOGIC POWER» та биркою з написом «101460067», програмного забезпечення, іменованого як: «Facebook», «Telegram», « Facebook Messenger », «Viber», «Instagram» - не виявлено. Файли, що мають ознаки порнографії/дитячої порнографії не виявлені.
Дані висновки судових експертів документально підтверджують, що на моїй комп?ютерній техніці та мобільному телефоні були відсутні файли порнографічного характеру та спростовують доводи публікації, що я здійснював розповсюдження матеріалів порнографічного характеру з ученицями школи в соціальних мережах, криворізьких групах, особистих повідомленнях з друзями.
Відсутність графічних файлів порнографічного характеру на моїй комп?ютерній техніці та мобільному телефоні підтверджується аудіозаписом допиту судового експерта в рамках судового засідання по справі № 213/245/21 по кримінальному провадженню, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05 червня 2020 року за № 42020041710000053 за обвинуваченням мене у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 301 Кримінального кодексу України (аудіо файл «20210604-140713» з 6 хв. 50 сек. по 8 хв. 00 сек. на архівній копії диску з аудіозаписами судового засідання).
Тому, в позивач є всі підстави вважати публікацію під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_14», що була розміщена о 09 год. 54 хв. ІНФОРМАЦІЯ_15 року на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» https://one.kr.ua/, де власником веб-сайту https://one.kr.ua/ є реєстрант доменного імені one.kr.ua - ОСОБА_2 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , недостовірною; негативною; принижуючою мою честь та гідність; такою, що ганьбить мою ділову репутацію; негативно змальовує особу та підлягає спростуванню в наступних частинах:
«ІНФОРМАЦІЯ_16.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
ІНФОРМАЦІЯ_9».
Тому, позивач вимушений звернутись до суду з вказаною позовною заявою і, посилаючись на Конституцію України, ст.ст. 201, 297, 299 ЦК України, просить суд:
-Визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , інформацію поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39865405, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 44А) та ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на інформаційному ресур ІНФОРМАЦІЯ_17 у публікації під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме наступний її текст:
«ІНФОРМАЦІЯ_16.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
ІНФОРМАЦІЯ_9»;
-Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39865405, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 44А) та ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в строк не пізніше місяця з дати набрання законної сили судового рішення у цій справі, спростувати поширену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , недостовірну інформацію шляхом розміщення за власний рахунок у мережі Інтернет, на веб-сайті https://one.kr.ua/ вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_18»;
-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39865405, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 44А) та ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (сто п?ятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої недостовірною публікацією на інформаційному ресурсі https://one.kr.ua/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_14».
-Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39865405, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, проспект Миру, 44А) та ОСОБА_2 , який зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги не уточнювались та не змінювались.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 19.10.2021 року клопотання представника позивача адвоката Сови С.М. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
В судове засідання сторони не викликалися.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідач ТОВ «Перший міський телеканал Кривий Ріг», отримавши копію позовної заяви та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши наступне.
Статус Відповідача встановлено діючим законодавством України та рішеннями Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Окрім того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є директором Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 115 Криворізької міської ради Дніпропетровської області (Наказ про призначення додано до позовної заяви), також Позивач є обраним депутатом до Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради (про що опубліковано на офіційному веб-сайті Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19, a на офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20).
Відповідач, посилаючись на Пленум Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року, рекомендації, що містяться в Резолюції 1165 (1998), Декларацію про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, вважає, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Як вбачається з матеріалів доданих до позовної зави, мова йде про суспільно значиму тему, а саме щодо обставин кримінального провадження стосовно розповсюдження порнографічних матеріалів щодо неповнолітніх осіб. В зазначеній публікації також наводяться думки/висловлювання різних осіб.
Згідно ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов?язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Відповідач вважає, що Позивачем не зазначено та не доведено у позовних вимогах повного складу зазначеного правопорушення, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
По-перше, відповідно до роз?яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» обов?язковим елементом юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є «поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».
Зазначені роз?яснення Верховного Суду України говорять про те, що від поширення оскаржуваної стороною в справі інформації мають бути РЕАЛЬНІ, а не удавані або теоретичні, негативні наслідки - шкода - для особистого немайнового права про порушення якого така сторона стверджує.
Доказу який би підтвердив розмір моральної шкоди або те що ця шкода взагалі була заподіяна, позивачем не надано до позовної заяви.
Отже, обов?язки Позивача, встановлені діючим законодавством України щодо доказування ним обставин заподіяння шкоди особистим немайновим правам не було виконано. Ні факту її заподіяння будь-яких негативних наслідків, ні ступеню зниження ділової репутації, ні причинно-наслідкового зв?язку між публікацією та порушенням немайнового права особи - жодного доказу в матеріалах справи немає.
Крім того статтею 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначено: у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем, суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.
Як зазначає сам Позивач, жодних дій з приводу досудового врегулювання спору ним не здійснювалось, будь-яких доказів умислу з боку відповідача - засобу масової інформації матеріали позовної заяви не містять.
По-друге, формулюючи позовні вимоги Позивач - не відокремив факти від оціночних суджень. На необхідність такого розмежування неодноразового вказував Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
З приводу викладеного в статті, а саме тої її частини, яку просить спростувати позивач, відповідач зазначає наступне.
По перше, вищенаведене є критичною оцінкою певних фактів журналістом, професійна діяльність якого відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» включає збирання, створення, редагування, підготовку інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів. Так, зібравши та опрацювавши інформацію з мережі Інтернет (розміщених за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_21) та анонімних джерел, була надана та висвітлена оцінка стосовно відкритого кримінального провадження за статтею 301 Кримінального Кодексу України.
По друге, намагаючись доказати факт поширення відповідачем недостовірної інформації, Позивач сам надає копію з матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020041710000053 від 05.06.2020 року, а саме висновок експерта № 5-176 від 17.09.2020 року в якому зазначено обставини справи:
«... Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка заявника ОСОБА_12 , котрий пояснив що ОСОБА_1 розповсюджує предмети порнографічного характеру. Так зокрема ОСОБА_1 за допомогою соціальної інтернет мережі «Facebook» особисто відправив свідку зображення оголеної особи жіночої статі з ознаками порнографічного характеру вказаного зображення...»
«... Також виявлено повідомлення надіслане 18.05.2020 о 15:22 годині від « ОСОБА_13 » у вигляді знімку мессенджеру «Телеграм» з екрану на якому зображено п?ять фотографій молодої дівчини три з яких в оголеному вигляді з ознаками порнографічного характеру вказаного зображення з написом під зображенням «ІНФОРМАЦІЯ_22»...
Показання свідка, а також скріншот з месенджеру, посилання на які міститься у вищенаведеному висновку експерта є, відповідно до ст. 84 КПК України, доказами, які міститься в матеріалах справи. Отже, матеріали справи дійсно містять інформацію (докази) про поширення позивачем відповідних медіафайлів в соціальних мережах, що, в свою чергу, свідчить про достовірність інформації, викладеної в спірній статті.
Відповідач звертає увагу суду що спірна стаття не містить твердження про те, що позивач здійснював розповсюдження матеріалів порнографічного характеру в соціальних мережах (тобто не надається оцінка достовірності цих доказів), а лише про те, що такі дані (докази) є в матеріалах кримінальної справи, що, з огляду на вищенаведені факти, є цілком достовірним.
Посилання позивача на висновок експертів щодо відсутності на вилучених електронних пристроях програмного забезпечення, яке дозволяє спілкуватися в соціальних мережах, ніяким чином не спростовує той факт, що відомості, які підтверджують факт розповсюдження позивачем медіафайлів через соціальні мережі не підтверджуються іншими доказами, які є в матеріалах справи.
Щодо наступної фрази статті, яка, на думку позивача, є недостовірною: «ІНФОРМАЦІЯ_7.»
Відповідач вважає, що позовна заява та додані до неї докази не містить інформації, яка підтверджує, що поширені в статті відомості є недостовірними. Надана позивачем копія протоколу обшуку від 05.08.2020 року не вищезазначений вислів, оскільки містить в собі лише перелік вилучених предметів під час обшуку. Натомість у висновку експерта № 5-174 від 02.10.2020 року, чітко зазначено що серед опрацьованих матеріалів, які були отримані з електронних носіїв, вилучених під час обшуку, було виявлено файли, які містять текст : «шлюха» - у кількості 104 шт., «шлюшка» - у кількості 3 шт., «голая» - у кількості 36 шт. «писька» - у кількості 5 шт., «ОСОБА_7» - у кількості 123 шт., «ОСОБА_8» - у кількості 6 шт. «Малолетняя» - у кількості 6 шт., «школьница» - у кількості 16 шт.
Отже, наявність матеріалів (електронних файлів) сексуального характеру на електронних носіях позивача є фактом, якій підтверджується матеріалами справи, зазначені файли досліджувалися експертом в якості доказів по справі, тобто інформація про наявність на електронних носіях вилучених у позивача під час обшуку таких файлів та про їх кількість є правдивою інформацією.
Щодо спростування фрази: «ІНФОРМАЦІЯ_9» зазначаємо наступне.
Зазначений вислів також не підлягає спростуванню оскільки є оціночним судженням виходячи із стилістичного наповнення речення шляхом розставлення лапок. Відповідно до Академічного тлумачного словнику, лапки («» або „") знак для виділення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому. найчастіше іронічному значенні. Крім того, зазначений вислів стосується дій захисту позивача, а ні його самого, отже вказана фраза ніяким чином не впливає на ділову репутацію самого позивача, його честь та гідність та не має своїм наслідком не порушує жодних особистих немайнових прав позивача, відтак, не може бути підставою для притягнення відповідачів до відповідальності в рамках предмета розгляду цієї справи.
На момент поширення оскаржених відомостей, подачі позову та розгляду зазначеної справи вже не є чинною презумпція недостовірності негативної інформації про особу. Зазначену презумпцію було передбачено і встановлено у ч. 3 ст.277 ЦК, яку було виключено на підставі Закону № 1170-VI від 27.03.2014.
Відповідно, на момент розгляду даної справи, Позивач зобов?язаний відповідно до принципу змагальності (ст.12 ЦПК України) розгляду цивільних справ доводити, як недостовірність поширеної інформації, так і настання будь-яких негативних наслідків від її поширення. Жодна з вказаних обставин не доведена позивачем належними та допустимими доказами. Навпаки, додані позивачем в якості доказів по справі матеріали підтверджують інформацію, наведену в спірній статті.
На підставі вищевикладеного просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сова С.М., отримавши відзив на позовну заяву, скористалась правом подачі відповіді на відзив, який викладений з тими ж мотивами, що і позовна заява, і в якій підтвердила висунуті позовні вимоги.
Відповідач ТОВ «Перший міський телеканал Кривий Ріг», отримавши відповідь на відзив адвоката Сови С.М., скористався правом подачі заперечень на відповідь на відзив, які викладені з тими ж мотивами, що і відзив на позовну заяву.
Відповідачу ОСОБА_2 направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження разом з позовною заявою, однак, вказане відправлення повернулось до суду з відміткою «за завершенням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву не подавав.
Суд зазначає, що, з огляду на воєнний стан в Україні, з метою дотримання прав і інтересів всіх сторін даної справи, суд надав таким сторонам більш ніж потрібно часу для висловлення своїх позицій та надання необхідних доказів для вирішення справи.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини четвертої статті 34 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно зі статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Частиною другою статті 16 ЦК України серед інших передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів як: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 9) відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Згідно з ч. 1 статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Виконкому Криворізької міської ради від 28.11.2019 року № 217-к призначений на посаду директора Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 115 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, як такого, що пройшов за конкурсом, за строковим трудовим договором з 02.12.2019 року по 02.12.2025 року, де працює по теперішній час.
Крім того, Позивач є обраним депутатом до Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, що підтверджується опублікованою на офіційному веб-сайті Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради інформацією.
О 09 год. 54 хв. ІНФОРМАЦІЯ_15 року на інформаційному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» https://one.k.ua/, де власником веб-сайту https://one.kr.ua/ є реєстрант доменного імені one.kr.ua - ОСОБА_2 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 була поширена публікація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4 » наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_5.
ІНФОРМАЦІЯ_23.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
ІНФОРМАЦІЯ_8.
ІНФОРМАЦІЯ_9.
ІНФОРМАЦІЯ_10.
ІНФОРМАЦІЯ_11!».
ІНФОРМАЦІЯ_24».
ІНФОРМАЦІЯ_13!».
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості від 04.06.2020 року за № 42020041710000053 про вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 301 КК України, де в статусі підозрюваного перебував позивач ОСОБА_1 . В зв`язку з цією обставиною, у позивача проводились обшуки та експертизи техніки і інформації, яка знаходилась на технічних носіях інформації.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Українська Прес-Група проти України» суд зазначає, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (п. 41).
Преса відіграє суттєву роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема щодо репутації та прав інших осіб, тим не менш її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань загального інтересу. На пресу не лише покладено обов`язок поширювати таку інформацію та ідеї: суспільство також має право отримувати їх. Якби було інакше, преса була б неспроможна відігравати свою важливу роль "вартового суспільства" (п.38).
В п. 40 вказаного рішення Європейського суду з прав людини зазначено: «Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Журналістська свобода передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних. При дотриманні умов § 2 статі 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».
В п. 104 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Салов проти України» зазначено: «Відповідно до усталеної практики Суду сфера для обмеження політичних висловлювань чи дебатів щодо питань, які становлять загальний інтерес, є дуже малою відповідно до § 2 статті 10 Конвенції. Ця свобода підпадає під обмеження, викладені в статті 10 § 2 Конвенції, які проте мають тлумачитися однозначно. Необхідність будь-якого обмеження має бути переконливо встановлена».
При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя, про це зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009.
Тобто, суд дійшов висновку, що позивач є публічною особою, а у зв`язку з цим, межа допустимої критики є значно ширшою, ніж окремої особи.
В цій цивільній справі за позовом ОСОБА_1 мова йде про суспільно значиму тему, а саме щодо обставин кримінального провадження стосовно розповсюдження порнографічних матеріалів щодо неповнолітніх осіб. В зазначеній публікації також наводяться думки/висловлювання різних осіб.
Згідно ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов?язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».
З огляду на це, суд вважає та погоджується з Відповідачем-1, що позивачем не доведено склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.
З приводу позовних вимоги, в тих межах, які встановив перед судом позивач, а саме визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену Відповідачем-1 у публікації під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме наступний її текст:
«ІНФОРМАЦІЯ_16.
ІНФОРМАЦІЯ_7.
ІНФОРМАЦІЯ_9», суд дійшов таких висновків.
Вищевказана інформація зі статті є критичною оцінкою фактів журналістом, зібравши та опрацювавши інформацію з мережі Інтернет та інших джерел, була надана та висвітлена оцінка стосовно відкритого кримінального провадження за статтею 301 Кримінального Кодексу України.
Позивач надає суду копії з матеріалів кримінального провадження № 42020041710000053 в яких зазначено обставини справи, наприклад, «... Під час досудового розслідування було допитано в якості свідка заявника ОСОБА_12 , котрий пояснив що ОСОБА_1 розповсюджує предмети порнографічного характеру. Так зокрема ОСОБА_1 за допомогою соціальної інтернет мережі «Facebook» особисто відправив свідку зображення оголеної особи жіночої статі з ознаками порнографічного характеру вказаного зображення...».
Це свідчить про те, що матеріали справи дійсно містять інформацію про поширення позивачем відповідних медіафайлів в соціальних мережах, що в свою чергу, свідчить про достовірність інформації, викладеної в оскаржуваній статті.
Позиція позивача щодо того, що він вважає інформацію «ІНФОРМАЦІЯ_7» також спростовується матеріалами справи.
Надана позивачем копія протоколу обшуку від 05.08.2020 року не спростовує вказаний вислів журналіста, оскільки в протоколі зазначено лише перелік вилучених предметів під час такого обшуку. Натомість у висновку експерта № 5-174 від 02.10.2020 року, чітко визначено, що серед опрацьованих матеріалів, які були отримані з носіїв інформації, було виявлено файли, які містять текст, зокрема, «голая», «Малолетняя» та інше.
Суд погоджується з відповідачем-1 з приводу того, що визначення вилучених в ході проведення обшуку позивача матеріалів сексуального характеру як матеріалів порнографічного характеру не є твердженням, а є оціночним судженням автора статті, якій, в рамках наданих йому, як журналісту прав та свобод має право виражати свої судження в самостійно визначеній ним формі, навіть з ознаками перебільшення та провокаційності.
Щодо вимоги про спростування фрази «ІНФОРМАЦІЯ_9» суд зазначає наступне.
Даний вислів також є оціночним судженням, а тому не підлягає спростуванню, виходячи із стилістичного наповнення речення шляхом розставлення лапок. Лапки («» або „") знак для виділення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому. найчастіше іронічному значенні.
Крім того, зазначений вислів стосується дій захисту позивача, а ні його самого, отже вказана фраза ніяким чином не впливає на ділову репутацію самого позивача, його честь та гідність та не має своїм наслідком не порушує жодних особистих немайнових прав позивача, відтак, не може бути підставою для притягнення відповідачів до відповідальності в рамках предмета розгляду цієї справи.
В даному випадку суд не вбачає у висловлюваннях інформації, яка може бути розтлумачена як правдива чи достовірна. Всі висловлення є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі№761/32924/19-ц.
Суд вважає, що загальний тон і контекст поширеної інформації, не може бути розцінений як констатація фактів, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання такої інформації недостовірною та її спростування.
Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Судом, під час розгляду даного спору, в заявлених позивачем межах, не встановлено обставин, які б давали підстави для спростування недостовірної інформації, а також не встановлено, що поширена інформація реально принижує честь та гідність ОСОБА_1 чи реальним чином вплинула на позивача. За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
В силу положень ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший міський телеканал Кривий Ріг», ОСОБА_2 про захист гідності, честі, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, завданої недостовірною публікацією відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко
Суд | Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 13.02.2024 |
Номер документу | 116855853 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу
Літвіненко Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні