Ухвала

від 08.02.2024 по справі 752/14798/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14798/20

Провадження № 2-п/752/9/24

У Х В А Л А

Іменем України

08.02.2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» про перегляд заочного рішення у справі №752/14798/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» про захист прав споживача, -

присутні:

представник заявника (відповідача): Грищук В.В. (дов. №23/11/2023-1 від 23.11.2023р.)

позивач: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.05.2023р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» про захист прав споживача позовні вимоги задоволені, зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» Мартинко В.В. надати ОСОБА_1 фінансовий звіт за 2019-2020 роки щодо надходження Товариству з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» грошових коштів, сплачених власниками квартир та іншими особами Товариству з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» для надання ним послуг з організації управління, утримання і обслуговування будинку і прибудинкової території ЖК «Royal Tower» та отриманих у результаті управління даним майном; зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» Мартинко В.В. надати ОСОБА_1 фінансовий звіт про витрати на утримання будинку і прибудинкової території ЖК «Royal Tower» за 2019-2020 роки; зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» Мартинко В.В. вичерпний перелік приміщень загального користування, а також будівель і споруд, які призначенні для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, а саме ЖК «Royal Tower», які є спільним майном останніх, а також письмово повідомити: площу приміщень загального користування, а також будівель і споруд, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, а саме ЖК «Royal Tower», які є спільним майном останніх, у яких, у тому числі, розташовані: зона відпочинку на даху, тренажерна зала, СПА, зона очікування та дитяча кімната, зазначивши площу кожного приміщення окремо; чи переходило право власності на спільне майно власників квартир у ЖК «Royal Tower»; чи надаються на даний час в оренду третім особам приміщення загального користування, або будівлі і споруди, які призначені

для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, а саме, ЖК «Royal Tower», які є спільним майном останніх; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» у дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

23.10.2023р. судом зареєстровано заяву ТОВ «Метрополіс Роял» про перегляд заочного рішення від 30.05.2023р., за якою відповідач просить скасувати заочне рішення суду у справі №752/14798/20 та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обгрунтування заяви зазначає, що товариство не було належним чином повідомлене про розгляд даної справи в суді, тому не було присутнє в судових засіданнях, а, отже, не могло захистити свої права. Також вказує про те, що суд задовольнив позовні вимоги до особи, яка не може бути відповідачем у цій справі. Крім того, законом і Договором, укладеним з позивачем, передбачено право позивача на отримання від відповідача інформації, що стосується порядку і розміру нарахування і оплати житлово-комунальної послуги, але не встановлено будь-якої обов`язкової форми надання такої інформації. Відповідач звертає увагу на те, що суд своїм рішенням відніс приміщення будинку, в яких розташовані зона відпочинку на даху, тренажерна зала, СПА, зона очікування та дитяча кімната, до спільного майна будинку. Разом з тим, такий висновок є абсолютно необгрунтованим, оскільки не підтверджується доказами у справі. Як вказувалось у відзиві на позов, вказані приміщення не є місцями загального користування, не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. При цьому відповідач також не має обов`язку повідомляти позивачу інформацію, хто є власником квартир або нежитлових приміщень будинку.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд заочного рішення суду, просив її задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належим чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем у конструкції сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.

Таким чином, для скасування заочного рішення суду необхідна наявність одночасно двох умов.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частинами 1, 3 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України визначають, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасниками судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судового повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Як на поважність причин неявки в судове засідання відповідач вказує на те, що він не отримував судових повісток, а, отже, не знав про розгляд даної справи судом.

Так, матеріали справи свідчать про те, що ухвала про відкриття провадження у справі та позов з доданими до нього документами надсилалась відповідачу та були отримані ним 23.11.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Також з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача адвокат Різка М.О. була присутня в засіданнях 10.12.2020р., 13.12.2021р. Відповідачем подавався письмовий відзив на позовну заяву.

Крім того, слід відмітити, що, як зазначено вище, для скасування заочного

рішення суду необхідна наявність одночасно двох умов, у тому числі докази, на які посилається заявник, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що її обґрунтування є фактично непогодження з винесеним рішенням по суті.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Отже, враховуючи наведене, суд виходить з того, що відповідачем не доведено належними засобам доказування обставини та умови, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення, з огляду на що заява про перегляд заочного рішення від 30.05.2023р. у справі №752/14798/20 залишається без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 287 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» про перегляд заочного рішення у справі №752/14798/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрополіс Роял» про захист прав споживача залишити без задоволення.

2. Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає

відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

3. Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя І.О. Ольшевська