Рішення

від 25.01.2024 по справі 450/630/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/630/22 Провадження № 2/450/689/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення частки боргового зобов`язання за кредитним договором, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просила визнати земельну ділянку площею 0,1012 га, кадастровий номер 4623610100:02:002:0292, що знаходиться за адресою с.Наварія Львівського району Львівської області та житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1206 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; просила поділити майно подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 згаданого вище майна; стягнути сплачений судовий збір. В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що 12.12.2007 зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу в них народилося 2 дітей. Шлюб з відповідачем не склався, та вона змушена була забрати дітей і проживати окремо від відповідача. У серпні 2021 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, на час подачі даного позову рішення про розірвання щшлюбу не винесено. За час спільного проживання вони набули таке майно: у 2013 зареєстровано право власності на ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в с.Наварія Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623610100:02:002:0292. Ця земельна ділянка була передана їм в оренду, а згодом приватизована відповідачем. Земельна ділянка передавалася сільською радою під будівництво житлового будинку для їх сім`ї. У 2014 вони збудували житловий будинок у АДРЕСА_1 , який зареєстрували на ОСОБА_2 .. У 2020 вони придбали земельну ділянку, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068, площею 0,1206 га комерційного використання (під автомайстерню) у АДРЕСА_2 , яка також зареєстрована на ім`я відповідача. Вона проживала з відповідачем в шлюбі, займалася вихованням дітей, дбала про добробут сім`ї, а відповідач дбав лише про власні інтереси. На неодноразові спроби мирно поділити майно відповідач відповідав відмовою та заявляв, що будинок і земельні ділянки його і він їй нічого не поверне, сам буде вирішувати як йому розпоряджатися таким. А тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

23.06.2022 позивач (відповідач за зустрічним позовом) подала відзив на зустрічну позовну заяву, у якій зазначається, що придбаний у 2009 році автомобіль марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , завжди перебував у користуванні ОСОБА_2 , автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , придбаний особисто ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 13.04.2018 у ОСОБА_2 , який діяв по дорученню, на придбання даного транспортного засобу кошти надав батько позивачки - ОСОБА_6 та такий автомобіль з моменту придбання по даний час перебуває у користуванні ОСОБА_4 .. Тому автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , не може бути предметом поділу, а ОСОБА_2 не має підстав претендувати на автомобіль. Звертаючись до суду ОСОБА_2 не долучив оцінки транспортних засобів, на які претендує, однак просить сплатити йому різницю половини вартості вказаних автомобілів у розмірі 62944,00 грн. Вважає зустрічну позовну заяву безпідставною.

Позиція відповідача (позивача за зустрічним позовом): 22.04.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява про поділ майна подружжя та стягнення частки боргового зобов`язання за кредитним договором, предмет якого було неодноразово змінено згідно поданих 29.07.2022, 31.01.2023 заяв. Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 просить визнати автомобілі марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, який зареєстровано за ОСОБА_4 , та автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , який зареєстровано за ОСОБА_5 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; поділити майно подружжя та визнати за ним право власності на 1/2 автомобіля марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 та 1/2 автомобіля марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 ; визнати боргове зобов`язання за кредитним договором №2826604256 КД-1 від 02.12.2020 укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 153644,31 грн. спільним борговим зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_4 на його користь у порядку зворотної вимоги (регресу) як до солідарного боржника частку боргового зобов`язання за кредитним договором №2826604256 КД-1 від 02.12.2020, укладним між ним та АТ КБ «Приватбанк», у розмірі 76822,15 грн. В обгрунтування зустрічних позовних вимог покликається на те, що за ОСОБА_4 зареєстровано рухоме майно, яке придбане за спільні кошти в період перебування у шлюбі: у лютому 2009 придбано автомобіль марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, вартість якого сьогодні становить 23400,00 грн, а у лютому 2018 року - автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 149175,00 грн. Вони з дружиною не домовились про порядок поділу майна та оскільки автомобілі є неподільними речима, просить визнати за ним право власності на автомобіль HYUNDAI SONATA та зобов`язати ОСОБА_4 сплатити йому різницю половини вартості вказаних автомобілів. З метою купівлі земельної ділянки площею 0,1206 га у АДРЕСА_2 , він 02.12.2012 уклав кредитний договір з АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 201730,00 грн. 11.12.2020 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з Пустомитівською міською радою з ним він придбав таку за 170287,00 грн. Станом на даний час його заборгованість по даному кредитному договору перед банком становить 153644,31 грн., а тому просить поділити і таку заборгованість. У розпорядженні відповідачки за зустрічним позовом знаходяться і документи на автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за нею і яким вона розпоряджається і до яких він не має доступу.

Крім того подано відзив на позовну заяву про невизнання позовних вимог частково. Зокрема, щодо вимоги визнання земельної ділянки площею 0,1012 га, кадастровий номер 4623610100:02:002:0292, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_4 1/2 цієї земельної ділянки, то вказана земельна ділянка була приватизована 11.09.2013 ОСОБА_2 , тобто набута ним під час шлюбу внаслідок безоплатної передачі йому із земель комунальної власності, в ході приватизації. Він використав його особисте конституційне право на приватизацію земельної ділянки, позивачка на свій розсуд вирішувала право на використання свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. В період часу з 08.02.2011 до 12.06.2012 включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя, до 08.02.2011 та після 12.06.2012 така земельна ділянка належала до особистої приватнох власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду. Щодо вимоги про визнання земельної ділянки площею 0,1206 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачкою 1/2 цієї земельної ділянки, то така була придбана ним 11.12.2020 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного з Пустомитівською міською радою Пустомитівського району Львівської області за 170287,00 грн. однак кошти на придбання цієї земельної ділянки він отримав згідно кредитного договору, який уклав з АТКБ «Приватбанк» на загальну суму 201730,00 грн., станом на даний час заборгованість по даному кредитному договору перед банком становить 153644,31 грн., яку він сплачує. А тому поряд з вирішенням питання про поділ майна спільною сумісною власністю подружжя, необхідно вирішити питання про стягнення з ОСОБА_4 у порядку зворотної вимоги як до солідарного боржника частку боргового зобов`язання за згаданим вище кредитним договором від 02.12.2020 у розмірі 76822,15 грн. Вимоги позивачки про визнання спільною сумісною власністю будинку та визнання за нею права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_3 , то 21.10.2014 він оформив на себе право власності на такий будинок, який він будував в період з 2011 по 2014. Вартість даного будинку згідно оцінки, проведеної позивачкою, станом на 09.02.2022 становить 1558228, що за офіційним курсом НБУ на цей день еквівалентно 55730,61 дол. США і станом на 2014 становило 445844 грн за офіційним курсом НБУ. Однак кошти на будівництво даного будинку йому особисто у період з 2011 по 2014 надавали також батьки. Жодних особистих коштів ОСОБА_4 для будівництва вказаного житлового будинку не використовувалося, оскільки таких не було. Фактично всі кошти в сім`ї заробляв він, здійснюючи підприємницьку діяльність. Впродовж 2011-2014 його батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надали йому особисто як кошти на придбання (будівництво) будинку в загальній сумі еквівалентно 30000,00 дол США, що на той час було еквівалентно 240000,00 грн. і становить 1/2 вартості житлового будинку. А тому житловий будинок на 1/2 збудований за його власні кошти, а 1/2 за спільні з позивачкою кошти. За позивачкою може бути визнано право власності лише на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

28.03.2023 на адресу суду подано відповідь позивача у зустрічному позові на відзив відповідача, у якому зазначається, що автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , був набутий у шлюбі; про намір ОСОБА_4 відчужити таке майно йому нічого не було відомо, відповідачка за зустрічним позовом не подала жодного доказу його згоди на відчуження вказаного майна. Дані обставини ставлять під сумнів добросовісність відповідача ОСОБА_5 , а тому вважає її доводи необґрунтованими та безпідставними та просить задоволити його позовні вимоги.

Позиція відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 : 09.03.2023 до суду надійшов відзив, у якому зазначається, що позовні вимоги заявленно до неї безпідставно. 19.10.2022 вона придбала автомобіль марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , за договором купівлі-продажу 4642/2022/346404, передала кошти за купівлю автомобіля законному власнику ОСОБА_9 . Даний автомобіль не перебував під арештом, відсутні будь які заборони. Вона являється добросовісним набувачем автомобіля та такий договір оскаржено не було.

Представник позивача в суді первісний позов підтримала, у задоволенні зустрічного - просила відмовити з підстав, викладених у позовній заяві, відзиві на зустрічну позовну заяву про поділ майна подружжя та стягнення частки боргового зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач та його представник первісний позов заперечили, зустрічний позов підтримали та просили такий задоволити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зустрічному позові.

Відповідач по зустрічному позові ОСОБА_5 подала відзив про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог та в судове засідання 25.01.2024 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

21.02.2022 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду; 07.04.2022 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; 07.04.2022 ухвала про відкладення підготовчого судового засідання; 22.04.2022 зустрічна позовна заява про поділ майна подружжя та стягнення частки боргового зобов`язання за кредитним договором; 22.04.2022 відзив на позовну заяву; 23.06.2022 заява представника позивача про проведення підготовчого судового засідання у відсутності сторони позивача; 23.06.2022 відзив позивача на зустрічну позовну заяву; 24.06.2022 заява представника відповідача про забезпечення позову ОСОБА_2 ; 24.06.2022 клопотання представника відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи; 24.06.2022 ухвала про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову; 20.07.2022 заява відповідача ОСОБА_2 про зміну предмета зустрічного позову; 28.07.2022 заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви; 30.11.2022 заява відповідача ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову; 02.12.2022 клопотання представника відповідача про витребування доказів; 02.12.2022 ухвала про часткове задоволення заяви про забезпечення зустрічного позову; 31.01.2023 клопотання відповідача про залучення співвідповідача та про зміну предмета зустрічного позову; 31.01.2023 ухвала про залучення у цивільній справі за зустрічним позовом співвідповідачем ОСОБА_5 ; 09.03.2023 відзив відповідача за заустрічним позовом ОСОБА_5 на зустрічну позовну заяву; 28.03.2023 відповідь відповідача на відзив по зустрічному позову; 28.03.2023 клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду; 29.03.2023 ухвала про відкладення підготовчого судового засідання; 02.05.2023 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 07.06.2023 ухвала про відкладення судового засідання; 05.10.2023 заява представника відповідача про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу; 12.12.2023 клопотання представника відповідача про відкладення судового розгляду; 12.12.2023 ухвала про відкладення розгляду справи; 25.01.2024 заява представника позивача про відшкодування витра на професійну правничу допомогу.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.12.2007.

Як зазначили сторони, з початку грудня 2021 позивачка ОСОБА_4 переїхала та проживає окремо та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2013 за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка, кадастровий номер якої 4623610100:02:002:0292, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1012 га.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4623610100:02:002:0292, яка знаходиться в с.Наварія, Пустомитівського району Львівської області, 04.06.2013.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 28368917 від 21.10.2014, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 235,1 кв.м, житловою площею 112,4 кв.м., на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 236553211 та інформації з Державного земельного кадастру про право власності на речові права та земельну ділянку, 11.12.2020 за ОСОБА_2 зареєстровано земельну ділянку площею 0,1206 за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення комерційного використання, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068.

Таким чином, дані об`єкти нерухомості були набуті за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 СК України, Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно з положенням ч. ч. 1-2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норми ст.ст. 60, 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, у сторін під час шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області 09.02.2010, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області 25.11.2014.

Сторона відповідача не заперечила щодо догляду позивачкою дітей та веденні домашнього господарства у період, коли були набуті вказані вище об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).

Зі змісту п. п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Як встановлено судом, земельні ділянки з кадастровим номером 4623610100:02:002:0292 та 4623610100:01:010:0068 були набуті під час перебування відповідача у шлюбі з позивачкою.

Згідно кредитного договору №2826604256-КД-1 від 02.12.2020, укладеного ОСОБА_2 з АТ КБ «Приватбанк» відповідачу було надано кредит у розмрі 200000 грн на викуп землі у міської ради, де ведеться бізнес, та 1730,00 грн. на сплату страхових платежів.

Як вбачається з довідки про стан позичкової заборгованості наданої ОСОБА_2 за договором №2826604256-КД-1 поточна заборгованість станом на 20.04.2022 становить 153644,51 грн.

Правовий режим спільної сумісної власності подружжя свідчить саме про солідарний характер зобов`язань незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, а отже подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном, якщо правочин був вчинений в інтересах сім`ї, а тому борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при розподілі майна подружжя.

Необхідно також наголосити, що Верховним судом України в Постанові від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс 13, було вказано що тлумачення частини четвертої статті 65 СК України свідчить, що той з подружжя хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору стає зобов`язаною стороною (боржником) за наявності двох умов 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно одержане за договором використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника).

Стороною позивачки зазначається, що земельна ділянка, кадастровий номер якої 4623610100:01:010:0068 є спільним майном подружжя, а тому суд приходить до переконання, що кошти, які були отримані відповідачем ОСОБА_2 за кредитним договором, використані в інтересах сім`ї.

Таким чином боргове зобов`язання за кредитним договором №2826604256-КД-1 від 02.12.2020, укладеним АТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_2 , слід визнати спільним борговим зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_12 частку боргового зобов`язання у розмірі 76822,15 грн.

Щодо покликання сторони відповідача на те, що житловий будинок було споруджено за його власні кошти, які були надані його батьками, то жодних письмових доказів передачі таких коштів суду не надано.

Крім того, пояснення допитаної в судовому засіданні як свідка матері відповідача - ОСОБА_7 про надання сину ОСОБА_2 коштів за період з 2011 по 2014 для будівництва будинку в розмірі еквівалентному 30000 дол. США не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки надані зацікавленою особою.

Оскільки відповідачем за первісним позовом не спростовано презумпцію спільної сумісної власності подружжя належними і допустимими доказами, то спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 235,1 кв.м, житловою площею 112,4 кв.м.,є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Приписами ч.1 ст. 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Даною правовою нормою встановлено нероздільність (неподільність) між об`єктом нерухомого майна та земельною ділянкою, на якій він розміщений.

А тому земельну ділянку, кадастровий номер якої 4623610100:02:002:0292, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що передана у власність ОСОБА_2 рішенням №1117 Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області від 23.07.2013 «Про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки» слід визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2009 за ОСОБА_4 було зареєстровано транспортний засіб марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_7 .

Судом встановлено, що даний автомобіль було придбано за час перебування ОСОБА_4 у шлюбі з ОСОБА_2 , а тому транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і підлягає поділу та визнанню за ОСОБА_2 права власності на 1/2 автомобіля марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 .

Щодо вимог про визнання спільним майном подружжя автомобіля марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , то як встановлено судом, такий було відчужено згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №4642/2022/3464604 від 19.10.2022, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Доказів оскарження чи скасування даного договору суду надано не було; право власності на даний автомобіль перейшло до покупця ОСОБА_5 .

А тому підстави для визнання автомобіля марки RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - відсутні.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1012 га, кадастровий номер 4623610100:02:002:0292, що знаходиться за адресою с.Наварія Львівського району Львівської області, земельну ділянку площею 0,1206 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_3 ; .

Поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1012 га, кадастровий номер 4623610100:02:002:0292, що знаходиться за адресою с.Наварія Львівського району Львівської області.

Поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1206 га, кадастровий номер 4623610100:01:010:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 7443,00 грн. сплаченого судового збору та 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення частки боргового зобов`язання за кредитним договором - задовольнити частково.

Визнати автомобіль марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_4 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 автомобіля марки HYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 .

Визнати боргове зобов`язання за кредитним договором №2826604256 КД-1 від 02.12.2020, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» у розмірі 153644,31 грн. спільним борговим зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у порядку зворотної вимоги як до солідарного боржника частку боргового зобов`язання за кредитним договором №2826604256 КД-1 від 02.12.2020, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» у розмірі 76822,15 грн.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1073,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання АДРЕСА_4 .

Відповідач, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2024.

СуддяД. А. Кукса