Справа № 686/17780/21
Провадження № 1-кс/686/1420/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №42021180490000005 03.03.2021,
УСТАНОВИВ:
07.02.2024 слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна на - транспортний засіб: FORD EDGE 1999, (2016), чорний, № двиг. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 18.01.2023.
В обґрунтування даного клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у складенні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено конфіскацію майна як додаткове покарання.
Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) лист № 31/22-431 від 05.02.2024, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано транспортний засіб:
FORD EDGE 1999, (2016), чорний, № двиг. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 18.01.2023.
А тому слідчий просить накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_6 .
Разом із цим,у клопотанні відсутнє обґрунтування заборон,які слід установити при можливому застосуванні ініційованого слідчим заходжу забезпечення кримінального провадження до зазначеного майна.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали подане клопотання.
Прокурор крім цього уточнив, що до майна підозрюваного слід установити заборону відчуження та розпорядження з метою унеможливлення зміни власника транспортного засобу.
З метою забезпечення арешту майна, при розгляді клопотання слідчий суддя застосовує положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно з якими клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого і прокурора, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.3, ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.01.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено конфіскацію майна як додаткове покарання.
Згідно із долученою копією листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій області (філія ГСЦ МВС) № 31/22-431 від 05.02.2024, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів єдиної інформаційної системи МВС на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано транспортний засіб:FORD EDGE 1999, (2016), чорний, № двиг. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 18.01.2023.
Отже,клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України. Відомості про перебування у ОСОБА_6 на праві власності транспортного засобу FORD EDGE 1999, № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , актуальні.
Відповідно до частини другої статті 173 КПКпри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення відповідає меті та підставам його збереження з метою унеможливлення відчуження для цілей конфіскації як виду покарання, відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цій стадії кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ у вказаному питанні, необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Разом із тим, у клопотанні відсутнє обґрунтування ризиків знищення чи псування підозрюваним його транспортного засобу.
Крім цього, указані ризики нівелюються відповідальністю за незаконне поводження з арештованим майном та застосуванням до указаного майна заборони відчуження та розпорядження.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що заборона ОСОБА_6 користуватися та володіти його власністю не відповідатиме закладеному у КПК України принципу співрозмірності (співмірності) втручання у власність особи потребам досудового розслідування.
А тому приходить до висновку про необхідність накладення арешту на указане майно шляхом встановлення заборони його відчуження та розпорядження, ураховуючи уточнення прокурора про це в судовому засіданні.
Щодо накладання арешту на свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 18.01.2023, слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведена мета накладення арешту на цей правовстановлюючий документ на транспортний засіб.
Державна реєстрація публічних обтяжень рухомого майна проводиться відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 та у разі здійснення її на підставі судового рішення не потребує надання правовстановлюючого документа на транспортний засіб.
Крім цього, з урахуванням мети арешту, встановленої пропорційності втручання у право особи, відсутності підстав позбавляти підозрюваного ОСОБА_6 права користування його транспортним засобом, арешт на свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб становитиме надмірне втручання у право особи та унеможливить правомірне користування автомобілем.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження у кримінальному провадженні № 42021180490000005 від 03.03.2021 на транспортний засіб: FORD EDGE 1999, (2016), чорний, № двиг. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Виконання ухвали покласти на слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 116862092 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Дзюбак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні