печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30588/19-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Ситику Р.В.,
за участю:
позивача: не з`явилась,
представника відповідача: не з`явився,
представника третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «КомЕнерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що звільнена з посади, та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Корпорації «Коменерго» (далі - відповідач, Корпорація «КомЕнерго»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - третя особа, Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), в якому просить визнати її такою, що звільнена з посади Президента Корпорації «КомЕнерго» з 25.12.2012 року на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); доручити Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації або будь-якому іншому суб`єкту у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в тому числі, акредитованому суб`єкту) в м. Києві здійснити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про керівника (Президента) Корпорації «КомЕнерго» ОСОБА_1 у зв`язку з її звільненням з посади Президента Корпорації «КомЕнерго» 25.12.2012 року шляхом проведення реєстраційної дії на підставі рішення суду, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 536,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 01.06.2012 року по 25.12.2012 року вона виконувала обов`язки Президента Корпорації «КомЕнерго». На підставі рішення конференції учасників Корпорації «КомЕнерго», оформленого протоколом № 8 від 25.12.2012 року було винесено наказ № 3 від 25.12.2012 року «Про припинення трудового договору», відповідно до якого ОСОБА_1 припинила з 25.12.2012 року виконання обов`язків Президента Корпорації «КомЕнерго» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. У зв`язку з тим, що позивач працювала за сумісництвом, відмітка про працевлаштування та про звільнення до трудової книжки не робилася. Проте в Єдиному державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація щодо Президента Корпорації «КомЕнерго» змінена не була та на момент звернення до суду з позовом Президентом Корпорації «КомЕнерго» зазначено ОСОБА_1 . Зазначає, що 05.02.2019 року звернулася до відповідача з проханням здійснити необхідні реєстраційні дії щодо виключення запису про керівника у зв`язку зі звільненням з посади, яка залишилася без реагування. Вказує, що така бездіяльність відповідача призвела до порушення її трудових прав щодо вільного обирання праці, як це передбачено у ст. 43 Конституції України. За таких обставин, позивач була вимушена звернутися до суду з указаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12.06.2019 року справу було передано судді Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2019 року позову заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.07.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «КомЕнерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що звільнена з посади, та зобов`язання вчинити дії та підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2020 року.
14.11.2019 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника третьої особи П.Бабія надійшов лист, в якому останній просив розглядати справу за відсутності представника Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
30.01.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2020 року, у зв`язку із неявкою представника відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 12.05.2020 року.
12.05.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2020 року, у зв`язку із задоволенням клопотання позивача, відповідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 10.09.2020 року.
10.09.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про заочний розгляд справи, в якій остання зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Корпорації «КомЕнерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що звільнена з посади, та зобов`язання вчинити дії та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 16.03.2021 року.
19.01.2021 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява, без застосування електронного цифрового підпису, в якій остання просила направити їй копію рішення у справі.
16.03.2021 року справу було знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді на онлайн навчанні в Національній школі суддів України за місцем роботи, та судове засідання призначено на 29.04.2021 року.
29.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій остання зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи та відсутністю відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 23.09.2021 року.
21.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій остання зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи та відсутністю відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 01.12.2021 року.
25.11.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій остання зазначила, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
В судове засідання 01.12.2021 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а позивач у заяві від 25.11.2021 року просила розглядати справу за її відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є керівником Корпорації «КомЕнерго» з 01.06.2012 року (а. с. 10 - 12).
Установчою конференцією засновників Корпорації «КомЕнерго» протоколом № 1 від 13.08.2004 року затверджено Статут Корпорації «КомЕнерго» (далі - Статут; а. с. 13 - 17).
Як визначено у п. п. 5.1. Статуту, органами управління та контролю Корпорації є: конференція (загальні збори) учасників Корпорації; дирекція Корпорації; ревізійна комісія.
Згідно п. п. 5.2. Статуту, вищим органом Корпорації є Конференція. Конференція скликається не рідше 1 разу на рік.
Відповідно до п. п. 5.2.5., 5.2.6. Статуту, Конференція правомочна приймати рішення, якщо в її роботи приймають участь більше половини представників Корпорації. До виключної компетенції Конференції відносяться питання, зокрема, про обрання Президента Корпорації.
27.11.2012 року Президент Корпорації «КомЕнерго» ОСОБА_1 направила учасникам Корпорації заяву про звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) з посади Президента Корпорації «КомЕнерго» з 25.12.2012 року (а. с. 19).
24.12.2021 року відбулася конференція учасників Корпорації «КомЕнерго», оформлена протоколом № 8, за результатами якої було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади Президента Корпорації з 25.12.2012 року за угодою сторін (а. с. 18).
На підставі рішення конференції учасників Корпорації «КомЕнерго», оформленого протоколом № 8 від 25.12.2012 року було винесено наказ № 3 від 25.12.2012 року «Про припинення трудового договору», відповідно до якого ОСОБА_1 припинила виконання обов`язків Президента Корпорації «КомЕнерго» з 25.12.2012 року за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 20).
Відповідно до акту приймання-передачі документів Корпорації «КомЕнерго» від 10.01.2013 року, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла установчі та реєстраційні документи Корпорації «КомЕнерго» (а. с. 21 - 22).
Згідно з актом приймання-передачі печатки Корпорації «КомЕнерго» від 10.01.2013 року, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла печатку Корпорації «КомЕнерго» (а. с. 23).
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, вільний вибір виду діяльності та правовий захист від незаконного звільнення.
Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Як визначено у п. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, незважаючи на припинення трудових відносин ще 25.12.2012 року, наявні відомості про неї як Президента Корпорації «КомЕнерго», тому просить визнати визнати її такою, що звільнена з посади Президента Корпорації «КомЕнерго» з 25.12.2012 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідно до наказу № 3 від 25.12.2012 року «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 припинила виконання обов`язків Президента Корпорації «КомЕнерго» з 25.12.2012 року за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Отже, трудові відносини позивача з Корпорацією «КомЕнерго» були припинені 25.12.2012 року, а зазначення ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань як Президента Корпорації «КомЕнерго» не свідчить про продовження трудових відносин з відповідачем.
За таких обставин суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 до Корпорації «КомЕнерго» про визнання особи такою, що звільнена з посади, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позовна вимога про зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації або будь-якому іншому суб`єкту у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника (Президента) Корпорації «КомЕнерго» ОСОБА_1 також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про визнання позивача такою, що звільнена з посади. Крім того, вимоги про зобов`язання вчинити будь-які дії можуть висуватись до відповідача, як учасника справи, а не до третьої особи.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 36, 28 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до Корпорації «КомЕнерго» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що звільнена з посади, та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Бориспільським РВ Управління ДМС України в Київській області 13.08.2015 року.
Відповідач: Корпорація «КомЕнерго», пров. Музейний, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 33102022.
Третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, вул.. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 15, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37401206.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 17.01.2022 року.
Суддя І.В. Григоренко
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116862260 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Григоренко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні