Постанова

від 07.02.2024 по справі 711/9801/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/401/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/9801/23 Категорія: на ухвалу Булгакова Г.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., за участю секретаря Матюхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Придніпровський районний у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення факту смерті в порядку статті 317 ЦПК України, -

в с т а н о в и в :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси в порядку окремого провадження із заявою, в якій просила встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Російській Федерації, Ямало-Ненецькому автономному окрузі, м. Новий Уренгой.

В обґрунтування заяви, вказано, що ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного у місті Черкаси ДРАЦС у Черкаській області для отримання свідоцтва про смерть її матері ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено, оскільки для підтвердження факту смерті не надала документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Отримати свідоцтво про смерть неможливо, оскільки факт смерті відбувся за межами території України, а саме на території Росії і вона не може отримати медичний документ.

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для відкриття спадщини і прийняття спадкового майна.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.12.2023 відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом державної реєстрації актів цивільного стану вже зареєстровано та її смерть настала на території іноземної держави.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Вказала, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та без повного з`ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся в момент проживання в країні, яка наразі є територією країни-агресора, а медичний документ, що може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відсутній.

Вказує, що має лише не засвідчену установою формою копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 та копію довідку про смерть ОСОБА_2 № НОМЕР_2 тобто вказані документи незавірені у відповідності до чинного законодавства України, які вона отримала засобами телефонного електронного зв`язку у грудні 2023 року і їх легалізувати неможливо.

Вважає, що лише в судовому порядку можливо встановити факт ОСОБА_2 , яка померла на території Російської Федерації.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 померла в іншій державі, її факт смерті уже зареєстровано у відповідному органі державної реєстрації актів цивільного стану, тому суд відмовляє у відкритті провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Російській Федерації, Ямало-Ненецькому автономному окрузі, м. Новий Уренгой, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом записів актів цивільного стану Пуровського району служби актів цивільного стану Ямало-Ненецького автономного округу.

Згідно зі ст. 315, ч. 1 ст. 317 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту смерті в певний час, в разі неможливості реєстрації факту смерті та про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до медичного свідоцтва про смерть серії № С-00980, виданого 28.12.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Києва, померла в м. Новий Уренгой, Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації а не на тимчасово окупованій території України.

Аналізуючи зміст ст. 317 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення відповідного факту, оскільки місцем смерті ОСОБА_2 є територія іншої держави.

Колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Між тим, факт смерті ОСОБА_2 встановлений медичними документами та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом записів актів цивільного стану Пуровського району служби актів цивільного стану Ямало-Ненецького автономного округу, а тому повторно чи додатково встановленню не підлягає.

Факт смерті реєструється відповідним реєстраційним органом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2024 року.

Судді