Постанова

від 01.02.2024 по справі 727/3821/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Чернівці

справа № 727/3821/23

провадження 822/47/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,

за участю секретаря Паучек І.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",

третя особа: Чернівецька філія Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01 листопада 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Бойко М.Є.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа: Чернівецька філія ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Посилався на те, що 25 травня 2021 року вінбув прийнятий на роботу доЧернівецької філії Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"на посаду геодезиста, з неповним робочим днем.

Наказом Чернівецької філії Державного підприємства «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» № 3-ОС від 15 березня 2023 року він був звільнений з роботи за прогули 08 лютого 2023 року, 09 лютого 2023 року, 10 лютого 2023 року, 06 березня 2023 року та 07 березня 2023 року.

Звільнення вважає незаконним, оскільки в період з 08 по 10 лютого 2023 року постійно перебував на робочому місці та займався виготовленням замовникам документації із землеустрою. 06 березня 2023 року та 07 березня 2023 року здійснював виїзд на місцевість для здійснення геодезичних робіт із застосуванням GPRS RTK земельних ділянок, які розташовані на території Магальської сільської ради, що підтверджується журналом геодезичних вимірювань, в якому відображено дату виконання таких робіт.

Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Чернівецької філії Державного підприємства «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» № 3-ОС від 15 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до геодезиста ОСОБА_1 », яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення із займаної посади, поновити його на роботі та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, вирішити питання про судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому вимоги про визнання наказу незаконним та скасування його, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позовні вимоги у повністю.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що 06 березня 2023 року здійснив виїзд до замовника ОСОБА_3 , а 07 березня 2023 року до замовника ОСОБА_4 для здійснення геодезичних робіт виконаних із застосуванням GPRS RTK земельної ділянки, що розташована на території Магальської сільської ради.

Дані обставинипідтверджується журналомгеодезичних вимірюваньземельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,які знаходятьсяв технічнійдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельнихділянок внатурі (намісцевості)в якомувідображено датуздійснення данихробіт.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Наказом директора Чернівецької філії Державного підприємства «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 21-ос від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду геодезиста сектору топографо-геодезичних робіт з 25 травня 2021 року з неповним робочим днем 0,5 посадового окладу, згідно штатного розпису, а наказом № 3-ос від 15 березня 2023 року, з яким позивача ознайомлено у той же день, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади з 15 березня 2023 року через відсутність на роботі без поважних причин 08 лютого 2023 року, 09 лютого 2023 року, 10 лютого 2023 року, 06 березня 2023 року, 07 березня 2023 року (а.с. 10).

Згідно із розділом ІІ Посадової інструкції ЧФ ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» геодезист сектору топографо-геодезичних робіт зобов`язаний здійснювати польові роботи, відповідно до наказу керівника філії (підприємства) про відрядження (а. с.23).

У відповідності із п.3.7 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЧФ ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» протягом робочого часу працівники зобов`язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, на робочому місці. У випадку виникнення необхідності тимчасово відлучитися з робочого місця з питань виробничої необхідності або з особистих поважних причин працівник зобов`язаний попередньо погодити свою відсутність з керівником та отримати наказ на відрядження (а.с.38).

Відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2023 року ОСОБА_1 06 березня та 07 березня 2023 року був відсутній на роботі протягом всього робочого часу, в зв`язку із прогулами.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доповідних записок головного бухгалтера ЧФ ДП «Віницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», актів №№ 2, 2-1,2-2, 7,8 ОСОБА_1 08 лютого, 09 лютого, 10 лютого та 06 березня та 07 березня2023 року був відсутній на робочому місці впродовж усього періоду робочого часу без поважних причин та запропоновано йому надати свої письмові пояснення щодо цього (а.с. 11-13; 15-16; 18-22).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенціїкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15Цивільного кодексу Українипередбачено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Вона полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов`язки, зазначено устатті 147 КЗпП України.

Згідно зіст. 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно дост.147-1 КЗпП Українидисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимогст.148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП Українивизначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права,КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах КЦС у складі Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, від 20 лютого 2019 року у справі № 757/28453/14-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул, під яким розуміється відсутність на робочому місці без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, за своєю правовою природою є порушенням трудової дисципліни (дисциплінарним проступком), під яким варто розуміти невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц (провадження № 61-20505св18) вказано, що «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.»

Аналогічне роз`яснення міститься у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 3 при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази з числа передбаченихЦПК України.

Отже, для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення низки послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів. Зокрема, роботодавець має: 1) встановити та зафіксувати факт відсутності працівника на роботі, 2) з`ясувати причини відсутності працівника на роботі, 3) оформити звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.

Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі.

Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. В таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

Для з`ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин. Безумовно, це мають бути об`єктивні обставини, які перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора Чернівецької філії Державного підприємства «Віницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 21-ос від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду геодезиста сектору топографо-геодезичних робіт з 25 травня 2021 року з неповним робочим днем 0,5 посадового окладу, згідно штатного розпису, а наказом № 3-ос від 15 березня 2023 року, з яким позивача ознайомлено у той же день, до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади з 15 березня 2023 року через відсутність на роботі без поважних причин 08 - 10 лютого 2023 року, 06 та 07 березня 2023 року.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2023 року ОСОБА_1 06 та 07 березня 2023 року був відсутній на роботі, протягом всього робочого часу, в зв`язку із прогулами.

Накази про відрядження ОСОБА_1 06 та 07 березня 2023 року для здійснення польових робіт, як і докази погодження ним своєї відсутності з керівником підприємства, у матеріалах справи відсутні.

Позивачем не доведено поважні причини відсутності його на робочому місці 06 та 07 березня 2023 року, що є підставою для його звільнення, відповідно до пункту 4 ч.1 статті 40 КЗпП України.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного про те, що звільнення позивача, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було застосовано правомірно, оскільки відповідачем доведено факт порушення неналежного виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , у зв`язку з прогулами 06 березня 2023 року та 07 березня 2023 року.

Посилання апелянта на те, що 06 та 07 березня 2023 року він здійснював виїзд до замовника ОСОБА_3 , а 07 березня 2023 року до замовника ОСОБА_4 для здійснення геодезичних робіт виконаних із застосуванням GPRS RTK земельної ділянки, що розташована на території Магальської сільської ради, є безпідставними.

Як убачається з витягу Журналу реєстрації договорів на виготовлення проектно-технічної документації на земельні ділянки відповідальним виконавцем робіт, по замовленню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , визначено відповідальними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копій технічних документацій із землеустрою, замовниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі укладених договорів №№ 31,32 від 28 лютого 2023 року, виконавцем рабіт є Маланчук А.

Також слід зазначити, що згідно із розділом ІІ Посадової інструкції ЧФ ДП «Віницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» геодезист сектору топографо-геодезичних робіт зобов`язаний здійснювати польові роботи, відповідно до наказу керівника філії (підприємства) про відрядження (а. с.23).

У відповідності із п.3.7 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЧФ ДП «Віницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» протягом робочого часу працівники зобов`язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, на робочому місці. У випадку виникнення необхідності тимчасово відлучитися з робочого місця з питань виробничої необхідності або з особистих поважних причин працівник зобов`язаний попередньо погодити свою відсутність з керівником та отримати наказ на відрядження (а.с.38).

Накази про відрядження ОСОБА_1 06 та 07 березня 2023 року для здійснення польових робіт, як і докази погодження ним своєї відсутності з керівником підприємства, у матеріалах справи відсутні.

Суд першоїінстанції правильновстановив,що ОСОБА_1 ,відповідно дотабелю облікуробочого часуза лютий2023року 08 та09лютого 2023року бувприсутнім наробочому місціта відпрацював 4години,а 10лютого 2023року ОСОБА_1 був відсутній на роботі, в зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, однак дійшов помилкового висновку про відмову у задоволення позову.

Чернівецькою філією Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" не доведено факту порушення трудової дисципліни, ОСОБА_1 , з 08 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року, тобто прогулу, а тому наказ Чернівецької філії Державного підприємства Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою № 3-ОС від 15 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », у вигляді звільнення із займаної посади за час вимушеного прогулу, з 08 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року є незаконним. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, відмовивши в задоволенні позову у цій частині.

Висновки апеляційногосуду зарезультатами розглядуапеляційної скарги

Відповідно до п. 1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже,рішення суду першої інстанціїв частинівідмови взадоволенні позову провизнання незаконнимта скасуваннянаказу Чернівецькоїфілії Державногопідприємства Вінницькийнауково дослідний тапроектний інститутземлеустрою №3-ОСвід 15березня 2023року «Прозастосування дисциплінарногостягнення до ОСОБА_1 », увигляді звільненняіз займаноїпосади зачас вимушеногопрогулу,з 08лютого 2023року по10лютого 2023року слідскасувати.Позов вцій частинізадовольнити.

В решті рішення суду першої інстанції підлягаю залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 01 листопада 2023 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Чернівецької філії Державного підприємства Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою № 3-ОС від 15 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », у вигляді звільнення із займаної посади за час вимушеного прогулу, з 08 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року, скасувати. Позов в цій частині задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Чернівецької філії Державного підприємства Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою № 3-ОС від 15 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », у вигляді звільнення із займаної посади за час вимушеного прогулу, з 08 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року.

Наказ Чернівецької філії Державного підприємства Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою № 3-ОС від 15 березня 2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », у вигляді звільнення із займаної посади за час вимушеного прогулу, за 06 березня 2023 року та 07 березня 2023 року залишити без змін.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 08 лютого 2024 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: Н.Ю. Половінкіна

О.О. Одинак