Рішення

від 06.02.2024 по справі 160/30608/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 рокуСправа №160/30608/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій № 28935/04-36-09- 03/38114069 від 11 жовтня 2023 року;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Дніпропетровській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 684 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлень на перевірку №5309, №5308 від 04 вересня 2023 року посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено на підставі Наказу № 4056-п від 04 вересня 2023 року фактичну перевірку позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 3227/04-36-09-03/38114069 від 15 вересня 2023 року, який було отримано Товариством засобами поштового зв`язку 21 вересня 2023 року. Не погодившись із вказаним Актом перевірки, позивачем направлено на адресу відповідача 04 жовтня 2023 року заперечення на акт перевірки за вих. № 0410/23-01 від « 04» жовтня 2023 року. Проте, 30 жовтня 2023 року позивачем отримано Лист ГУ ДПС «Про надання інформації» за вих. № 69299/6/04-36-09-03-11 від 12 жовтня 2023 року, як відповідь на заперечення Товариства, про порушення строків подання заперечень на акт перевірки. В той же день, 30 жовтня 2023 року позивач отримав і Рішення про застосування фінансових санкцій № 28935/04-36-09-03/38114069 від 11 жовтня 2023 року у вигляді штрафу у розмірі 500 000,00 грн - за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на зберігання пального. Проте, позивач не погоджується з рішенням відповідача та зазначає, що воно прийнято з численними процесуальними порушеннями та є абсолютно безпідставним, необґрунтованим та протиправним. Так, відповідачем допущено наступні процесуальні порушення: не враховано надані позивачем заперечення на акт перевірки, які надіслано у визначений податковим законодавством строк (10 робочих днів); несвоєчасно відправлено Рішення про застосування фінансових санкцій; не направлено додатки до акта перевірки разом з таким актом; не зазначено в акті перевірки щодо переліку документів, які необхідно надати для підтвердження відсутності з боку Товариства порушень чинного законодавства та інші. Відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті спірного рішення про застосування фінансових санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального не враховано, що придбане пальне не зберігається, а використовуються виключно для заправки транспортних засобів, наявних у позивача. Враховуючи викладене, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі первинної документації щодо придбання та подальшого використання у власній господарській діяльності нафтопродуктів. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював. Разом з тим, сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії. Поряд з цим в акті перевірки не відображено відомостей про інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно - матеріальних цінностей, відбір зразків пального, спосіб зберігання пального, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), тощо. Водночас ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена приписами частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, а їх відсутність та доведеність у діях/бездіяльності позивача виключають можливість притягнення його до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем 14.12.2023 подано до суду відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення ст.15 Закону №481/95-ВР в частині зберігання палива без отримання відповідної ліцензії за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Придніпрянське, вул. Туристична, буд. 1. Зазначив, що доводи позивача про те, що придбане пальне заливається і зберігається у паливних баках підприємства є безпідставними, оскільки відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів країни від 27.11.2020 №729, при реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу при заповненні ознаки щодо напряму використання пального, зазначається код « 6» - «реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, пристрою». Згідно акцизної накладної від 13.02.2023 №21600 «напрям використання» зазначено код « 6», а саме: реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, пристрою. Однак, при цьому, згідно акцизної накладної від 02.12.2022 №287290, на підставі якої встановлено порушення зберігання пального без наявності ліцензії, «напрям використання» зазначено код « 0», а саме: у разі якщо оподатковується на загальних підставах. Щодо розгляду поданих позивачем заперечень на акт фактичної перевірки, то такі надійшли на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області 09.10.2023 за вх. №103299/6, тобто з пропуском 10-денного строку з дати отримання такого акту (21.06.2023). Відтак, позивачем не надано заперечень на акт фактичної перевірки в строк визначений п.86.7 статті 86 ПК України, а тому ДПС вважає рішення про застосування фінансових санкцій законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якій він повторно наголосив на своїй позиції викладеній у позові, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Також позивачем подано до суду додаткові пояснення у яких зазначив, що підставою для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕДС ІНЖИНІРИНГ» як стало відомо з відзиву відповідача був лист від 29 серпня 202 року (незрозуміло чи дійсно це лист 2023 року, оскільки рік вказано - 202) невідомого йому громадянина, який за адресою Дніпровський район, с. Придніпрянське, вул. Туристична, 1 «побачив бочку напевно з пальним, я так розумію вона там знаходиться без дозвільних документів». Проте, у наказі відсутнє посилання на зазначений лист, а також відсутні посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України, а саме, чи перевірка призначена у зв`язку з наявністю інформації про порушення позивачем законодавства, чи у зв`язку з виконанням контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. З урахуванням сформованої та усталеної практики Верховного Суду в питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (у справах № 240/959/20, № 460/2663/22, № 140/14625/20, № 815/1978/18, № 812/1112/16, № 640/21536/19, № 520/12028/18 тощо) контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.

Крім того, відповідачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик свідків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у задоволенні вказаних клопотань відмовлено.

Згідно довідки від 29.01.2024 №34 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 15.01.2024 по 29.01.2024 перебувала у щорічній відпустці, тому справа розглядається із дотриманням розумного строку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 4816 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 постановлено продовжити розгляд справи.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" (код ЄДРПОУ 38114069) зареєстроване 14.03.2012, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису: 12241020000054358, перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ з 15.03.2012 Види діяльності: 43.21 Електромонтажні роботи (основний), 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 71.20 Технічні випробування та дослідження, 42.21 Будівництво трубопроводів.

Наказом заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.09.2023 №4056-п, керуючись ст. 19-1, ст.20, п.п.75.1.3, п. 75.1, ст.75, на підставі п.п.80.2.3, п.п.80.2.5, п.80.2 ст.80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 38114069) за адресою: м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст. 102 Податкового кодексу України. Перевірку розпочати з 05.09.2023, тривалістю не більше 10 діб.

На підставі вищевказаного наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.09.2023 №4056-п та направлень на перевірку від 04.09.2023 №5308 та №5309, посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області 06.09.2023 о 15 год 05 хв розпочато проведення фактичної перевірки за місцем реєстрації товариства - м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49.

Письмовою вимогою перевіряючих від 06.09.2023 запропоновано надати пояснення та засвідчені належним чином копії документів, зокрема, ліцензії на право зберігання пального, договори купівлі-продажу нафтопродуктів, первинні документи щодо надходження нафтопродуктів, договори оренди на резервуари (бочки), які використовуються для зберігання пального, договори оренди/право власності на транспортні засоби (технічні пристрої, устаткування тощо), які використовуються в господарській діяльності, акти списання пального та інші.

Позивачем 14.09.2023 за вих. № 1409/23-01 надано перевіряючим відповідні пояснення та долучені до них документи договори суборенди транспортних засобів з екіпажем, специфікації до них та акти прийому-передач, договори генерального підряду укладених з ТОВ «СОЛАРФІЛД-8» на підтвердження провадження господарської діяльності, генеральний договір поставки нафтопродуктів укладений з ТОВ «ВОГ РЕСУРС» за яким придбано Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО у кількості 2 569,42 л, акти списання товарів, подорожні листи, ліцензію на право зберігання пального.

Перевірку закінчено 14.09.2023 о 16 год 55 хв.

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки від 15.09.2023 за № 3227/04-36-09-03/38114069, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ»:

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: зберігання пального без наявності відповідної ліцензії в період з 23.09.2022 по 29.05.2023 за адресою місця зберігання: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Придніпрянське, вул. Туристична, буд. 1, а саме: згідно акцизної накладної від 02.12.2022 № 287290 ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» отримало пальне - важкі дистиляти (газойлі) у кількості 2 569,42 літрів за адресою: Дніпропетровська обл, Дніпровський р-н, с. Придніпрянське, вул. Туристична, буд.1.

В ході перевірки встановлено наявність у ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 04170414202300261 від 29.05.2023 з терміном дії з 30.05.2023 по 30.05.2028.

Згідно складеного перевіряючими акту відмови від підписання матеріалів перевірки від 14.09.2023, після ознайомлення з актом № 024843 (бланк) від 14.09.2023 головний бухгалтер позивача ОСОБА_1 відмовився від підписання матеріалів перевірки.

Вказаний акт фактичної перевірки від 15.09.2023 за № 3227/04-36-09-03/38114069 отримано позивачем 21.09.2023 засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем 04.10.2023 направлено засобами поштового зв`язку заперечення на акт №3227/04-36-09-03/38114069.

У запереченнях позивачем зазначено, що TOB «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» здійснює діяльність з виконання електромонтажних робіт, підготовчих робіт на будівельному майданчику, будівництва житлових і нежитлових будівель, будівництва споруд електропостачання та телекомунікацій, технічних випробувань та досліджень, надання послуг вантажного автомобільного транспорту.

З метою провадження своєї діяльності ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» придбаває і використовує пальне, яке зберігається в паливних баках відповідної техніки. ТОВ «ЕДС- ІНЖИНІРИНГ» був кінцевим споживачем придбаного у ТОВ «ВОТ РЕСУРС» палива обсягом 2 569,42 літрів, яке використовувалося виключно для власних потреб, що обґрунтовується наступним.

ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» є орендарем техніки (транспортних засобів) за наступними договорами:

-Договір суборенди з екіпажем № 0707 від 07.07.2022 року з ТОВ «ЕДС-ЛОГІСТИК» (Орендодавець), за яким було орендовано MAN TGX 18.440 (місткість паливного баку складає 600 л.), номер шасі: WMA06XZZ1EW200451, колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , у кількості 1 (одна) одиниця згідно Специфікації № 1 від 07.07.2022 року;

-Договір оренди з екіпажем № 0407 від 04.07.2022 з ТОВ «ЕДС-ЛОГІСТИК», за яким було орендовано IVECO STRALIS (місткість паливного баку складає 550 л.), номер шасі: НОМЕР_2 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , у кількості 1 (одна) одиниця та IVECO STRALIS (місткість паливного баку складає 550 л.), номер шасі: НОМЕР_4 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , у кількості 1 (одна) одиниця, згідно Специфікації № 1 від 04.07.2022 року.

01 листопада 2022 року ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» як Підрядником було укладено з ТОВ «СОЛАРФІЛД-8» як Замовником три Договори генерального підряду № 1959-МП1, № 1959-МП2, № 1959-МПЗ на будівництво сонячної електростанції за адресою: Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вул. Озаринецька, 62-в.

З метою здійснення перевезення необхідних матеріалів та обладнання для виконання будівництва вищевказаних сонячних електростанцій ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» були укладені додаткові специфікації до договорів оренди та суборенди техніки, а саме:

- 01.12.2022 року укладена Специфікація № 2 до Договору суборенди з екіпажем № 0707 від 07.07.2022 року з ТОВ «ЕДС-ЛОГІСТИК», за якою було взято в суборенду MAN TGS 41.400 (місткість паливного баку складає 400 л.), номер шасі: НОМЕР_6 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_7 , у кількості 1 (одна) одиниця; MAN TGS 41.400 (місткість паливного баку складає 400 л.), номер шасі: НОМЕР_8 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_9 , у кількості 1 (одна) одиниця; MAN TGS 26.360 (місткість паливного баку складає 400 л.), номер шасі: НОМЕР_10 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_11 , у кількості 1 (одна) одиниця;

- 01.12.2022 року укладена Специфікація № 2 до Договору оренди з екіпажем № 0407 від 04.07.2022 року, за якою було орендовано Iveco EuroCargo (місткість паливного баку складає 250 л.), номер шасі: НОМЕР_12 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , у кількості 1 (одна) одиниця, а також Iveco EuroCargo (місткість паливного баку складає 250 л.), номер шасі: НОМЕР_14 , колір - білий, реєстраційний номер: НОМЕР_15 , у кількості 1 (одна) одиниця.

25 листопада 2022 року ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» укладено з ТОВ «ВОГ РЕСУРС» Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 040203-172- 25/11/2022, за яким для заправки вищевказаного транспорту для доставки необхідних матеріалів та обладнання для виконання будівництва вищевказаних сонячних електростанцій за адресою місця виконання робіт (Вінницька обл., м. Могилів-Подільський, вул. Озаринецька, 62-в) за видатковою накладною № 151547 від 02.12.2022 року придбано Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО у кількості 2 569,42 л. на загальну суму 140 741,40 грн. з ПДВ.

Придбане паливо заправлено в паливні баки орендованих транспортних засобів, а саме: IVECO STRALIS реєстраційний номер: НОМЕР_3 , IVECO STRALIS реєстраційний номер: НОМЕР_5 , Iveco EuroCargo реєстраційний номер: НОМЕР_13 , Iveco EuroCargo реєстраційний номер: АЕ17390Р, MAN TGX 18.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 , MAN TGS 26.360 реєстраційний номер НОМЕР_11 , MAN TGS 41.400 реєстраційний номер НОМЕР_7 , MAN TGS 41.400 реєстраційний номер НОМЕР_9 .

Такі заперечення отримано контролюючим органом 09.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У подальшому на підставі вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №28935/04-36-09-03/38114069 від 11.10.2023 про застосування до ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» за порушення ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на зберігання пального - фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 500 000 грн.

Крім того, листом ГУ ДПС «Про надання інформації» за вих. № 69299/6/04-36-09-03-11 від 12.10.2023 повідомлено позивача, що заперечення Товариства надійшли до контролюючого органу з порушенням строку встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України, а тому податкові повідомлення-рішення будуть прийняті згідно з вимогами п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Незгода позивача з порядком проведення перевірки, а також виявленим порушенням, за яке рішенням про застосування фінансових санкції до нього застосовано штраф в розмірі 500 000 грн стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України), при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

За приписами підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є звернення покупця (споживача), про порушення платником податків вимог законодавства, а передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання контролюючим органом відповідної інформації, яка свідчить про можливі порушення з боку платника податку порушень вимог законодавства, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

За позицією контролюючого органу ним проведена фактична перевірка позивача на підставі підпунктів 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів у зв`язку із зверненням громадянина №С-144 від 29.08.2023.

Суд визнає таку позицію контролюючого органу помилковою та зазначає таке.

Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Наказ від 04.09.2023 року № 4056-п не містить посилання на будь-яку конкретну фактичну підставу для проведення фактичної перевірки, крім зазначення нумерації підпунктів - 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Разом з тим, суд не заперечує, що до функцій контролюючого органу відноситься здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (підпункт 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України), здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України), проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України).

Разом з тим, при здійсненні покладених на нього функцій контролюючий орган має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків.

На думку суду, підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України пов`язує виникнення у контролюючого органу при здійсненні функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, права на проведення фактичної перевірки із отриманням звернення покупця (споживача) про порушення платником податків вимог законодавства у зазначеній сфері, а підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України пов`язує виникнення у контролюючого органу при здійсненні функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, права на проведення фактичної перевірки із наявністю або отриманням інформації про порушення таким платником законодавства у зазначеній сфері.

При цьому ситуація, при якій контролюючим органом за відсутності будь-якої конкретної підстави для проведення фактичної перевірки буде призначений такий вид податкової перевірки, створює для платника негативні наслідки у вигляді правової невизначеності, коли контролюючий орган без конкретно визначених підстав може у будь-який момент прийняти рішення про проведення фактичної перевірки.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. При цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що доповідною запискою відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Дніпропетровській області заступнику начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано пропозиції про проведення фактичної перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки даних викладених у зверненні громадянина (вх. № С-144 від 29.08.2023). Враховуючи вимоги п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп. 80.2.3, 80.2.5 п.80.2 ст.80 пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України вважав за доцільне призначити фактичну перевірку позивача за вищевказаною адресою щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у зверненні «гр.» № С-144 від 29.08.2023 зазначалось про необхідність провести перевірки з питань наявності дозвільних документів на зберігання та реалізацію пального, оскільки ним виявлено «бочку напевно з пальним» на території Дніпровського району в селі Придніпрянське по вулиці Туристична, 1 та АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу, що дані адреси не стосуються позивача та відповідно перевірка проводилась за його юридичною адресою: м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.07.2023 року у справі № 280/4696/22.

Враховуючи, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпунктах 80.2.3 та 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, має супроводжуватись інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері, а в спірному випадку контролюючим органом такої інформації в наказі не приведено, оскаржений наказ не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, в наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів встановлені факти сумнівності, такий наказ суд вважає протиправним.

Аналогічна за змістом правова позиція зі спірного у цій справі питання висловлена Верховним Судом в постановах від 08 грудня 2022 року в справі № 140/2889/21, від 21 липня 2022 року в справі № 320/1864/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22.

Суд також звертає увагу на інший аспект цієї обставини справи: згідно змісту п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України наказ про призначення фактичної перевірки має містити період діяльності, який буде перевірятися.

В наказі відповідача від 04.09.2023 № 4056-п у відповідній частині зазначено: «згідно ст. 102 Податкового кодексу України».

Аналізуючи положення статей 75, 80 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для складання акту перевірки та можливого застосування на його підставі штрафних санкцій.

На переконання суду період перевірки діяльності платника податків під час прийняття рішення владним суб`єктом про призначення фактичної перевірки має розпочинатися, та у рішенні (наказі) такий період має визначатися, не раніше дати, з котрої контролюючий орган має обґрунтовані факти, відомості та документи про невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, якими встановлено або котрі свідчать про факти сумнівності тих чи інших операцій платника податків, - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, або не раніше дати прийняття рішення про проведення такої перевірки керівником у разі її призначення з підстави здійснення функцій.

У противному випадку не виключено зловживань стосовно безпідставної перевірки періоду, котрий визначається владним суб`єктом на власний розсуд під час призначення саме фактичної перевірки, що свідчить про підміну одного виду перевірки іншим, а саме - фактичної на документальну перевірку платника податків, підстави та порядок призначення якої є іншими та передбачені й врегульовані приписами ст. 78 Податкового кодексу України, що також протирічить правовій природі інституту фактичної перевірки.

Суд зазначає, що такий виклад періоду «згідно ст. 102 Податкового кодексу України» проведення перевірки не відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передусім - п. 1-3, 5, 6, 8. Обраний відповідачем спосіб правозастосування позбавляє особу правової визначеності та є необґрунтованим, при цьому відповідачем не обґрунтовано також неможливості належним чином викласти період проведення перевірки.

З огляду на приписи частини другої статті 19 Конституції України контролюючий орган як орган державної влади, не зважаючи на правову поведінку платника податків під час проведення перевірки, повинен чітко дотримуватись принципу законності та діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством.

Податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

Верховним Судом в постанові від 22 вересня 2020 року в справі № 520/8836/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо порядку проведення фактичної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Зміст правозастосування Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.07.2023 року у справі №460/2663/22 вказує на те, що протиправність наказу про призначення перевірки є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень навіть без визнання протиправним та скасування самого наказу про призначення перевірки.

Суд вважає дану практику релевантною у даних спірних правовідносин.

В цьому випадку рішення про застосування фінансових санкцій не відповідає принципам обґрунтованості, оскільки воно ґрунтується на недопустимому доказі, яким є акт фактичної перевірки, адже призначення такої перевірки відбулось із порушенням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Відтак, оскільки акт перевірки є недопустимим доказом, тому рішення про застосування фінансових санкцій № 28935/04-36-09-03/38114069 від 11 жовтня 2023 року щодо зберігання ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» пального без наявності відповідної ліцензії на зберігання пального не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зазначене суд вважає достатніми для висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.10.2023 року № 28935/04-36-09-03/38114069 про застосування до ТОВ «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ист. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п. 58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо протиправності наказу про проведення перевірки, на підставі якого проведено відповідну перевірку, складення за результатами її проведення акту перевірки, який є недопустимим доказом виявлених порушень та прийняття на його підставі рішення про застосування фінансових санкцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу витрат у вигляді судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання цього позову судовий збір сплачений у розмірі 7500 грн, отже, з урахуванням прийнятого судом рішення, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій № 28935/04-36-09- 03/38114069 від 11 жовтня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДС-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 38114069) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.02.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна