Ухвала

від 06.02.2024 по справі 380/2474/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 лютого 2024 рокусправа № 380/2474/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» (вул. Т. Шевченка , 5, с. Борусів, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 44751062) до Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління Державної податкової служби у Львівській області(м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області від 02.03.2023р. № 8368658/44751062, про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2023року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлено ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та від 12.07.2022 у справі №420/5508/20, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

З матеріалів позовної заяви слідує, що 02.03.2023 року товариство отримало Рішення № 8368658/44751062 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17.03.2023 р. Товариство отримало Рішення за результатом розгляду скарги про залишення скарги без задоволення № 27418/44751062/2.

Отже, строк на звернення до суду для оскарження Рішення № 8368658/44751062 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 03.01.2023 року, закінчився 18.06.2023 року.

Таким чином, звернувшись до суду 01.02.2024 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України. Ба більше, позивач пропустив і шестимісячний загальний строк звернення до суду.

Як встановлено судом позивач 21.12.2023 р. вже звертався з аналогічним адміністративним позовом до суду, однак такий ухвалою судді від 24.01.2024 р. було повернуто у зв`язку із тим, що позивачем не було надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В межах даного адміністративного позову позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Так, обґрунтовуючи причини пропуску такого строку позивач покликається на введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022. В подальшому аналогічними Указами Президента України правовий режим воєнного стану продовжено.

Крім того, стверджує, що протягом тривалого часу позивач змушений був систематично подавати податковому органу документи для його виключення з переліку ризикових платників податків, пояснення та скарги і лише після 21.11.2023 року виключений з переліку ризикових платників податку. Відповідач реєстрував аналогічні ПН вибірково. Тобто в період з 19 січня по 10 листопада 2023року позивач систематично подавав документи до податкового органу (скарги, пояснення, таблиці з поясненнями) та вживав усіх можливих заходів для виключення його з ризикових платників податку та реєстрації ПН. При цьому, податковим органом частина аналогічних ПН була зареєстрована. Позивач вживав усіх можливих заходів для отримання рішення про те, що він не відповідає критеріям ризиковості. Після отримання котрого, звернувся до суду з даним позовом.

Також посилається на те, що батько директора товариства тривалий час хворіє туберкульозом легень. В липні 2023 року його стан здоров`я погіршився, а тому директор змушена була здійснювати догляд за ним, супроводжувати на медичні огляди, відвідувати лікарні.

Відтак, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі за цим позовом.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд зазначає наступне.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 20.12.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а й усі інші органи державної влади на території Львівської області, зокрема й органи податкової служби не припиняли своєї роботи.

Тобто, позивач не був позбавлений об`єктивної можливості звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав чи інтересів, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.

Втім, як видно зі змісту поданої заяви (клопотання), однією із причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану.

Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Позивачем, не надано доказів того, що введення воєнного стану стало перешкодою для своєчасного звернення до суду та перебуває у прямому причинному зв`язку.

Крім того, доводи позивача про те, що позивач змушений був систематично подавати податковому органу документи, пояснення та скарги і лише після 21.11.2023 року виключений з переліку ризикових платників податку не заслуговують уваги, оскільки звернення позивача стосувалися виключення його з переліку ризикових платників, вказані обставини не нівелювали право позивача на своєчасне звернення за захистом порушеного права до суду та одночасне надання пояснень податковому органу. Внесення позивача до переліку ризикових платників податку жодним чином не позбавляло його можливості звернутися до суду для оскарження спірного рішення від 02.03.2023 року.

Також посилається на те, що батько директора тривалий час хворіє туберкульозом легень. В липні 2023 року його стан здоров`я погіршився, а тому директор змушена була здійснювати догляд за ним, супроводжувати на медичні огляди, відвідувати лікарні. Варто наголосити на тому, що перебування на лікуванні батька директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ФАРМ» не позбавляло можливості подати позовну заяву його іншими працівниками, зокрема, юристами.

Отже, в даному випадку суд вважає, що ті доводи, які викладені позивачем у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не дають підстав вважати поважними причини пропуску такого строку.

Таким чином, суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві позивача.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, в матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору.

Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою цієї норми передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, за подання даного позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. у оскільки позов подано в електронній формі. Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і Судова влада України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

- документу про сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя

ухвалив :

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

- документу про сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Повний текст ухвали складено 06.02.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович