Рішення

від 08.02.2024 по справі 420/33551/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/33551/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 8368/15-32-04-06 від 04.05.2023 року,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 грудня 2023 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 8368/15-32-04-06 від 04.05.2023 року.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану і нестабільними економічною та соціальною ситуацією, Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ «СТАДІОН «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (далі позивач) було несвоєчасно зареєстровано ряд податкових накладних, що були виписані у лютому 2022 року. 15 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі відповідач) було складено Акт про результати перевірки своєчасності реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної (далі Акт) № 12428/15-32-04-06/43802970 щодо позивача. У відповідності до Акту встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у кількості 153 податкових накладних. На підставі вищезазначеного, відповідачем на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення № 8368/15-32-04-06 від 04 травня 2023 року у відповідності із яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 495,95 гривень по податковим накладним, що перелічені в акті перевірки.

Позивач зазначає, що у Акті, що став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розрахунок кількості днів порушення включає у себе день 15 липня, адже відповідач вважає, що реєстрація повинна відбутись до 15 липня, тобто останній день реєстрації 14 липня, проте це не відповідає положенням діючого законодавства. Податкові накладні № 40, 28, 21, 45, 15, 261, 215, 303, 351, 196, 71, 332, 197, 36, 3, 32, 258, 22, 25, 85, 17, 299, 19, 263, 353, 241, 39, 34, 93, 292, 63, 324, 312, 4, 173, 47, 20, 220, 224, 242, 44, 48, 245, 50, 218, 178, 31, 182, 23, 259, 12, 60, 323, 7, 94, 43, 70, 296, 205, 311, 288, 175, 18, 350, 9, 247, 177, 16, 8, 328, 212, 298, 326, 42, 239, 186, 67, 352, 69, 64, 331, 24, 230, 46, 314, 260, 264, 208, 327, 56, 13, 27, 206, 14, 195, 57, 325, 30, 41, 73, 315, 74, 88, 49, 256, 291, 313, 307, 65, 227, 26, 234, 316, 29, 11, 181, 68, 33, 244, 55, 59, 246, 349, 58, 301, 221, 66, 257, 329, 38, 62, 37, 188, 308, 190, 86, 10, 87, 235, 213, 179, 300, 92, 5, 222, 243 та 286 були складені у лютому 2022 року, а зареєстровані 15 липня 2022 року, у межах граничного строку. За розрахунком відповідача кількість днів порушення реєстрації становить 1 день, тобто 15 липня, у той час як дата 15 липня не може бути включена у кількість днів порушення, адже відповідно до норми Податкового кодексу України податкова накладна підлягає реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року, тобто 15 липня включене у строк подачі, пізнішою датою є вже 16 липня.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не згодне з позицією позивача в повному обсязі та вважає її необґрунтованою, посилаючись на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 та у порядку ст. 76, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) контролюючим органом проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на лютий 2022 року, червень 2022 року товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» (код ЄДРПОУ 43802970) за результатами якої складено Акт від 15.11.2023 року №12428/15-32-04- 06/43802970.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» було направлено ППР з розрахунком штрафу від 04.05.2023 року №8368/15- 32-04-06 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1495 грн. 95 коп. Розрахунок здійснено згідно діючих норм законодавства.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

26 грудня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/19919/23) разом з клопотанням про розгляд справи в порядку загального провадження.

29 грудня 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/055623).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Станом на 08 лютого 2024 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

15 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі Відповідач) було складено Акт про результати перевірки своєчасності реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної ТОВ «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» № 12428/15-32-04-06/43802970.

У відповідності до Акту встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у кількості 153 податкових накладних.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, відповідачем на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення № 8368/15-32-04-06 від 04 травня 2023 року у відповідності із яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 495,95 гривень по податковим накладним, що перелічені в акті перевірки.

Позивач вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі

органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки

платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових

накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У статті 76 Податкового кодексу України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.

Із зазначеного слідує те, що законодавчо закріплено правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань під час проведення камеральних перевірок.

За змістом п. 76.1, п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової

декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Проте, згідно вищезазначених актів перевірок, предметом дослідження є несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які були виписні у періоді лютий 2022 року, червень 2022 року, а проведено таку перевірку листопаді 2022 року.

Отже вбачається, що контролюючим органом проведено вищезазначену камеральну

перевірку з недотриманням встановленого 30 денного строку на можливість їх проведення, що суперечить п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст, 75, п, 76.1, 76.3 ст, 76 ПК України.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо строку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Норми ПК України, обмежуючи строки проведення перевірок, тим самим встановлюють межі контролю з боку контролюючого органу за господарською діяльністю платників та забезпечують паритет публічного та приватноправового інтересу учасників економічної діяльності. З настанням та закінченням строку закон пов`язує виникнення, зміну та припинення суб`єктивних прав та обов`язків сторін, а тому сплив законодавчо установленого строку є юридичним фактом, що припиняє відповідне правовідношення. У контексті даних правовідносин правовим наслідком закінчення строку проведення податкової перевірки є втрата податковим органом права на призначення та проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.120.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних - днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX внесено зміни у ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п.52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Цей Закон набрав чинності 18 березня 2020 року.

В подальшому Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29 травня 2020 року, були внесені зміни в п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Судом встановлено, що на час реєстрації податкових накладних, винесення оскаржуваного повідомлення-рішення, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 були внесені зміни до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за якими продовжено строк дії карантину до 30 квітня 2023 року. Постановою від 25 квітня 2023 року №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.

В подальшому п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягав постійних змін, та на час вчинення даних правовідносин та до теперішнього часу має наступний зміст "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються".

Тобто, визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України обмеження штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно абз.17 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз.абз.1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Встановлюючи такі строки, законодавець очевидно мав на увазі, що податкові накладні можуть бути зареєстровані також і 15 липня 2022 року, тобто 15 липня не може входити до розрахунку кількості днів порушення термінів реєстрації податкових накладних, відлік може вестись тільки із 16 липня 2022 року.

Проте, у Акті перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення розрахунок кількості днів порушення включає у себе день 15 липня, адже відповідач вважає, що реєстрація повинна відбутись до 15 липня, тобто останній день реєстрації 14 липня, проте суд зазначає, що це не відповідає положенням діючого законодавства.

Судом встановлено, що податкові накладні № 40, 28, 21, 45, 15, 261, 215, 303, 351, 196, 71, 332, 197, 36, 3, 32, 258, 22, 25, 85, 17, 299, 19, 263, 353, 241, 39, 34, 93, 292, 63, 324, 312, 4, 173, 47, 20, 220, 224, 242, 44, 48, 245, 50, 218, 178, 31, 182, 23, 259, 12, 60, 323, 7, 94, 43, 70, 296, 205, 311, 288, 175, 18, 350, 9, 247, 177, 16, 8, 328, 212, 298, 326, 42, 239, 186, 67, 352, 69, 64, 331, 24, 230, 46, 314, 260, 264, 208, 327, 56, 13, 27, 206, 14, 195, 57, 325, 30, 41, 73, 315, 74, 88, 49, 256, 291, 313, 307, 65, 227, 26, 234, 316, 29, 11, 181, 68, 33, 244, 55, 59, 246, 349, 58, 301, 221, 66, 257, 329, 38, 62, 37, 188, 308, 190, 86, 10, 87, 235, 213, 179, 300, 92, 5, 222, 243 та 286 були складені у лютому 2022 року, а зареєстровані 15 липня 2022 року, у межах граничного строку.

За розрахунком відповідача кількість днів порушення реєстрації становить 1 день, тобто 15 липня, у той час як дата 15 липня не може бути включена у кількість днів порушення, адже відповідно до норми Податкового кодексу України податкова накладна підлягає реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року, тобто 15 липня включене у строк подачі, пізнішою датою є вже 16 липня.

Також, постановою Верховного Суду у справі 927/490/18 від 08 жовтня 2018 року було зроблено висновок щодо застосування прийменника "до" із зазначенням календарної дати, а саме: прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

З огляду на вищезазначене, строк не пізніше 15 липня 2022 року або як трактує відповідач до 15 липня 2022 року, включає у себе цю дату, тобто кількість днів порушення може відліковуватись лише із 16 липня 2022 року.

З огляду на все вищезазначене, вбачається, що останнім днем строку реєстрації податкових накладних № 40, 28, 21, 45, 15, 261, 215, 303, 351, 196, 71, 332, 197, 36, 3, 32, 258, 22, 25, 85, 17, 299, 19, 263, 353, 241, 39, 34, 93, 292, 63, 324, 312, 4, 173, 47, 20, 220, 224, 242, 44, 48, 245, 50, 218, 178, 31, 182, 23, 259, 12, 60, 323, 7, 94, 43, 70, 296, 205, 311, 288, 175, 18, 350, 9, 247, 177, 16, 8, 328, 212, 298, 326, 42, 239, 186, 67, 352, 69, 64, 331, 24, 230, 46, 314, 260, 264, 208, 327, 56, 13, 27, 206, 14, 195, 57, 325, 30, 41, 73, 315, 74, 88, 49, 256, 291, 313, 307, 65, 227, 26, 234, 316, 29, 11, 181, 68, 33, 244, 55, 59, 246, 349, 58, 301, 221, 66, 257, 329, 38, 62, 37, 188, 308, 190, 86, 10, 87, 235, 213, 179, 300, 92, 5, 222, 243 та 286, є саме 15 липня 2022 року, а не 14 липня 2022 року, як це розраховано а Акті на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також суд зазначає, що Законом України в «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 р. №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 р., зокрема підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 90 згідно якого тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Тобто, ПК України містить положення щодо застосування з 08.02.2023 року штрафів у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у даному випадку 10, 15 відсотків), а не у розмірах, визначених п. 1201.1 ст. 120-1 цього Кодексу (30, 40 відсотків).

Між тим, в контексті наведеного суд зазначає, що згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 р., до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, а саме п. 69.2

викладено у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину,

встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVSD-19), не застосовуються.

З огляду на викладене, норми пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать чинним нормам п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тобто згідно положення пп.69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за порушення податкового законодавства у вказаний період незважаючи на визначені чинним п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України обмеження штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у той же період, що є недопустимим.

Таким чином, суд зазначає, що на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ПК України містить у собі норми, а саме:

- з 29.05.2020 р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 13.05.2020 р. №591-ІХ на період дії карантину штрафні санкції за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН не застосовуються;

- з 08.02.2023 р. згідно Закону України в «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 р. №2876-ІХ штрафні санкції за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуються у меншому розмірі - 10, 15 відсотків суми податку на додану вартість у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 та від 61 до 365 днів;

- з 27.05.2022 р. згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. №2260-ІХ вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не застосовуються, тобто діє загальне правило, визначене п. 1201.1 ст. 1201 ПК України щодо застосування штрафу в розмірі 30, 40 відсотків, як то зроблено відповідачем.

При цьому, всі наведені норми є чинні, не зазнали відповідних змін, та як зазначено вище, в силу приписів п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений пп.4.1.9 п.4.1 ст. 4 ПК України та з огляду на викладене можна дійти до висновку, що в умовах дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час реєстрації податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Відповідно п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Суд приймає до уваги той факт, що незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану ТОВ «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» було виконано податковий обов`язок, щодо здійснення реєстрації вказаних податкових накладних та вказані накладні зареєстровані 15 липня 2022 року.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем вказаних податкових накладних відбулася не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної їх реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Су враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).

Відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд зазначає, що юридична конструкція норми п.56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків, як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2021 року у справі №380/671/20.

З огляду на вище викладені обставини та їх нормативне регулювання в сукупності, суд погоджується з доводами позивача, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у сумі 2 684,00 грн., що сплачені згідно платіжного доручення № 13229814 від 23.10.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 8368/15-32-04-06 від 04.05.2023 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 8368/15-32-04-06 від 04.05.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Менеджмент Компані «Стадіон Чорноморець» (вул. Маразліївська, буд. 1/20, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 43802970).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов