Рішення

від 08.02.2024 по справі 480/9493/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року Справа № 480/9493/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" до Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агро-Союз-Охтирка"), звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), і просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №315918280406 від 16.05.2023, видане Головним управлінням Державної податкової служби у Сумської області щодо нарахування штрафу у сумі 244320,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних прийнято всупереч положенням законодавства, згідно з яким штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються. Крім того, ТОВ Агро-Союз-Охтирка не мало можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки немало реєстраційного ліміту ПДВ із за неправомірних дій податкового органу, а саме не реєстрацію податкових накладних ТОВ "Ноу тіл інвест", який є постачальником позивача.

Також, у рішенні ДПС України про результати розгляду скарги, йде посилання, що рішенням від 23.06.2023 - продовжено розгляд скарги до 10.08.2023, але ТОВ Агро-Союз-Охтирка вказаного рішення не отримувало, що свідчить про те, що платника податків не повідомляли про продовження розгляду скарги, а порушення порядку (неповідомлення чи несвоєчасне) повідомлення про продовження розгляду скарги, свідчить про те, що скарга згідно норм ПК України вважається задоволеною на користь платника податків.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, Законом України №2836-IX (набрання чинності 03.01.2023) внесено зміни, зокрема, до п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ. Згідно з абзацом 18 пп.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ скасовано мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються. Тому, норма п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положеннь ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану у зв`язку із чим спірне рішення прийнято правомірно.

Стосовно відсутності у ТОВ Агро-Союз-Охтирка можливості своєчасно реєструвати податкові накладні з причини відсутності реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ відповідач зазначив, що нормами ПКУ передбачена можливість збільшення реєстраційної суми за рахунок безпосереднього перерахування коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а не тільки за рахунок сум податку за отриманими платником податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Стосовно тверджень позивача щодо не отримання ним рішення ДПС про продовження розгляду скарги та, як наслідок, наявності підстав для визнання скарги такою, що задоволена, відповідач зазначив, що Державною податковою службою України рішенням про продовження строку розгляду скарги від 23.06.2023 № 16653/6/99-00-06-03-01-06 було продовжено строк розгляду скарги до 10.08.2023 (включно). Зазначене рішення було направлено ТОВ Агро-Союз-Охтирка рекомендованим листом за двома адресами, які були вказані платником на титульному аркуші скарги, зокрема поштову та юридичну адреси. Отже, ДПС України було направлено рішення про продовження строку розгляду скарги від 23.06.2023 № 16653/6/99-00-06-03-01-06 у межах встановленого ПК України 20 денного строку, відлік якого розпочався з дня отримання ДПС України скарги від платника.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст, обсяг позовної заяви та кількість додатків. По даній категорії справ наявна невелика кількість нормативного підґрунтя для вивчення, а також досить однотипна практика Верховного Суду при вирішенні таких спорів. Саме тому заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. не є співмірною із складністю справи, часом, потрібним для виконання адвокатом відповідних робіт, та їх обсягом.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка щодо дотримання ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період червень, липень, серпень 2022 року позивачем, про що складено акт №2410/А/18-28-04-06/43875278 від 14.04.2022 про результати камеральної перевірки (а.с. 6-7).

Під час перевірки встановлено несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень, липень, серпень 2022 року, у зв`язку із чим податковим органом зазначено про порушення вимог абз. 14 пункту 201.10 статті 201 глави 2 розділу V Податкового кодексу України, відповідальність платника передбачена пунктом 120 (1) 1 ст. 120 (1) глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

Перелік податкових накладних/розрахунків коригування, термін реєстрації яких порушено/не зареєстровано згідно з актом перевірки зазначено на сторінках акту перевірки №2410/А/18-28-04-06/43875278 від 14.04.2022: №22 від 24.06.2022 на суму ПДВ 62055,00 грн; №23 від 28.06.2022 на суму ПДВ 33885,00 грн; №25 від 01.07.2022 на суму ПДВ 5953,52 грн; №26 від 07.07.2022 на суму ПДВ 24596,00 грн; №24 від 01.07.2022 на суму ПДВ 44145,00 грн; №28 від 11.07.2022 на суму ПДВ 44616,00 грн; №29 від 14.07.2022 на суму ПДВ 23452,00 грн; №32 від 22.07.2022 на суму ПДВ 55088,00 грн; №33 від 26.07.2022 на суму ПДВ 58036,00 грн; №30 від 18.07.2022 на суму ПДВ 30541,68 грн; №31 від 19.07.2022 на суму ПДВ 21291,67 грн; №27 від 07.07.2022 на суму ПДВ 54272,00 грн; №39 від 22.08.2022 на суму ПДВ 2770,33 грн; №37 від 15.08.2022 на суму ПДВ 25065,00 грн; №36 від 12.08.2022 на суму ПДВ 4813,33 грн; №35 від 11.08.2022 на суму ПДВ 60368,00 грн; №38 від 18.08.2022 на суму ПДВ 49833,33 грн; №34 від 03.08.2022 на суму ПДВ 94688,00 грн; №40 від 27.08.2022 на суму ПДВ 11642,40 грн (а.с. 6-7).

Позивач подав до ГУ ДПС у Сумській області заперечення на акт камеральної перевірки №2410/А/18-28-04-06/43875278 від 14.04.2022 (а.с. 8-10).

Відповідач листом від 11.05.2023 №944/12/18-78-04-02-05 (а.с. 11) повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заперечення, висновки акту камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН, складених у червні - серпні 2022 року по ТОВ "Агро-Союз-Охтирка, від 14.04.2023 №2410/А/18-28-04-06/43875278 залишено без змін.

На підставі акту перевірки №2410/А/18-28-04-06/43875278 від 14.04.2022, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №315918280406 від 16.05.2023, яким до ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" згідно з пунктом 201 та 101(1) ст. 120(1) глави 11 розділу ІІ ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 244320,44 грн.

До податкового повідомлення-рішення №315918280406 від 16.05.2023 податковим органом складено розрахунок суми штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ЄРПН) по ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" (а.с. 14).

Позивач 01.06.2023 подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №315918280406 від 16.05.2023 та просив скасувати його (а.с. 15-17).

Державна податкова служба України рішенням від 23.06.2023 №16653/6/99-00-06-03-08-06 (а.с. 50) продовжила строк розгляду скарги ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" від 01.06.2023 №25 на податкове повідомлення-рішення №315918280406 від 16.05.2023. Зазначене рішення було направлено на податкову адресу позивача (вул. Зінківська, буд. 513, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область) та на поштову адресу, яка зазначена самостійно ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" у скарзі від 01.06.2023 (вул. Слобідська, буд. 183, м. Охтирка, Сумська область). За адресою: вул. Зінківська, буд. 513, с. Куземин, Охтирський район, Сумська область поштове відправлення було повернуто до податкового органу із відміткою "за закінченням терміну зберігання". За адресою: вул. Слобідська, буд. 183, м. Охтирка, Сумська область поштове відправлення вручено 28.06.2023 за довіреністю.

Рішенням Державної податкової служби України від 02.08.2023 №21225/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №315918280406 від 16.05.2023, а скаргу без задоволення.

Після адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду щодо скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області №315918280406 від 16.05.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам о склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 201.3 ст. 201 ПК України, у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дозволяє суду зробити висновок, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування з урахуванням граничних строків для виконання платником податків свого податкового обов`язку. У разі ж порушення строків реєстрації до платника податків застосовуються штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем реєстрацію податкових накладних: № 22 від 24.06.2022 на суму ПДВ 62055,00 грн.; № 23 від 28.06.2022 на суму ПДВ 33885,00 грн.; № 25 від 01.07.2022 на суму ПДВ 5953,52 грн.; № 26 від 07.07.2022 на суму ПДВ 24596,00 грн.; № 24 від 01.07.2022 на суму ПДВ 44145,00 грн.; № 28 від 11.07.2022 на суму ПДВ 44616,00 грн.; № 29 від 14.07.2022 на суму ПДВ 23452,00 грн.; № 32 від 22.07.2022 на суму ПДВ 55088,00 грн.; №33 від 26.07.2022 на суму ПДВ 58036,00 грн.; №30 від 18.07.2022 на суму ПДВ 30541,68 грн.; №31 від 19.07.2022 на суму ПДВ 21291,67 грн.; №27 від 07.07.2022 на суму ПДВ 54272,00 грн.; №39 від 22.08.2022 на суму ПДВ 2770,33 грн.; №37 від 15.08.2022 на суму ПДВ 25065,00 грн.; №36 від 12.08.2022 на суму ПДВ 4813,33 грн.; №35 від 11.08.2022 на суму ПДВ 60368,00 грн; №38 від 18.08.2022 на суму ПДВ 49833,33 грн; №34 від 03.08.2022 на суму ПДВ 94688,00 грн; №40 від 27.08.2022 на суму ПДВ 11642,40 грн, здійснено з порушенням строків, визначених ПК України.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Стосовно посилання позивача на те, що ТОВ Агро-Союз-Охтирка не мало можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки немало реєстраційного ліміту ПДВ із за неправомірних дій податкового органу, а саме не реєстрацію податкових накладних ТОВ "Ноу тіл інвест", який є постачальником позивача, суд зазначає, що такі обставини не є підставою для задоволення позовних вимог, враховуючи те, що нормами ПКУ передбачена можливість збільшення реєстраційної суми за рахунок безпосереднього перерахування коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а не тільки за рахунок сум податку за отриманими платником податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Крім того, не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для задоволення позовних вимог твердження позивача про те, щодо позивач не отримав рішення ДПС про продовження розгляду скарги, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що зазначене рішення було направлено ТОВ Агро-Союз-Охтирка рекомендованим листом за двома адресами, які були вказані платником на титульному аркуші скарги, зокрема поштову та юридичну адреси. Отже, ДПС України було направлено рішення про продовження строку розгляду скарги від 23.06.2023 № 16653/6/99-00-06-03-01-06 у межах встановленого ПК України 20 денного строку, відлік якого розпочався з дня отримання ДПС України скарги від платника.

Разом з тим, під час розгляду даної справи, судом враховується наступне.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відтак, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

У той же час, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, були внесені зміни до п. 69.2 розділу XX Перехідні положення ПКУ шляхом викладення цього пункту в новій редакції. Зокрема останній (вісімнадцятий) абзац вказаного пункту було викладено в наступній редакції: ...У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Надаючи оцінку вищенаведеним правовим нормам, а саме п. 52-1 та п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, суд зазначає, що зміни, внесені Законом № 2260-ІХ до п. 69.2 ПК України, не звільняють від фінансової відповідальності на період воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, але в той же час, ані цим Законом, ані іншими нормативно-правовими актами не скасовано чи/або не зупинено дію положень п. 52-1 ПК України, яким встановлені обмеження щодо тих же фінансових санкцій.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин, положення ПК України містило дві правові норми, які суперечили одна одній, зокрема, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлюють мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, тоді як положення п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України вказують на те, що такий мораторій не застосовується.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що починаючи з 27.05.2022, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. При цьому, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, реєстрації податкових накладних, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Вищезазначене призводить до різного регулювання одних й тих же правовідносин та можливості застосування відповідальності за їх можливе порушення.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення, починаючи з 27.05.2022.

Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм ПК України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким платники податків користувалися до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й виправданих очікувань від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі Стретч проти Об`єднаного Королівства від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право.

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 56.21 п. 56. 2 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми п. 56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

У пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України. Заява №39766/05, пункт 43).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24-00 години 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином така правова невизначеність існувала до скасування карантину (до 30.06.2023), який було введено у 2019 році.

Оцінюючи дії податкового органу в частині прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, суд враховує встановлений ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, верховенства права та правової визначеності, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу.

Також, суд враховує, що на момент розгляду даної справи суперечливий абзац 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України про скасування мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за податкові порушення, вчинені в період карантину, на який посилається відповідач, було виключено з ПК України, оскільки відповідно до Закону України №3219-IX, прийнятого 30.06.2023, пункт 69.2 було викладено у новій редакції без абзацу вісімнадцятого.

Разом з тим, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України є чинним та діє для інших платників податків, аналогічні порушення строків реєстрації ПН/РК яких можуть бути виявлені податковим органом після 30.06.2023.

Статтею 58 Конституції України встановлено принцип того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Аналіз вищевикладених змін податкового законодавства в світлі конституційних принципів та вимог КАС України додатково підтверджує висновки суду про порушення у даному випадку принципу правової визначеності та покладення на позивача додаткового надмірного тягаря.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Таким чином, оскільки відповідачем було встановлено порушення строків реєстрації позивача податкових накладних виписаних за період червень, липень, серпень 2022 року, тобто у період дії на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 без врахування приписів пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, суд вважає, що підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за своєчасно не зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних не має.

Суд звертає увагу, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Згідно із позицією ДПС України, розміщеною на офіційному веб-порталі (https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/523133.html) та в Інформаційно-довідковому департаменті «ЗІР»: «Протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції' за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 та від 26.07.2023 у справі № 520/1956/19 висловлював аналогічну правову позицію про те, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Суд звертає увагу, що граничні строки реєстрації податкових накладних, періодом виписки червень серпень 2022 року, припали на період карантину та період, коли діяв «мораторій» на застосування штрафів за вчинення відповідних правопорушень. Станом на 16.05.2023 (момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлений Кабінетом Міністрів України карантин не був припинений. Таким чином, до позивача не можуть застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію зазначених в акті податкових накладних.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №315918280406 від 16.05.2023.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правничої допомоги №416 від 18.08.2023, укладеного між позивачем та адвокатським бюро "Коваленко та партнери" (а.с. 36-); копію ордеру (а.с. 37), копію платіжної інструкції №564 від 29.08.2023 на суму 10000,00 грн (а.с. 38).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, складення позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать її зміст та обсяг.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, ціну позову та значення справи для сторони, враховує предмет спору, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, із врахуванням наявного клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат та застосування принципу співмірності, суд приходить висновку, що виходячи з вищевикладеного, розумним, справедливим та співмірним предмету позову призначити позивачу 5000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" до Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №315918280406 від 16.05.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (вул. Зінківська, 51,с. Куземин,Охтирський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 43875278) судовий збір у сумі 3664,81 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета