Ухвала

від 06.02.2024 по справі 500/2814/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 500/2814/23

06 лютого 2024 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Потихач В.В.

представника позивача - Яцків М.В.,

представника відповідачів 1, 2 - Андрусенко І.Я.,

представника третьої особи - Гошко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей Монастириської міської ради, Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Монастириської міської ради, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 02.01.2019 по 18.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що із 22.10.2006 по 02.01.2019 позивач ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Хоча 02.01.2019 шлюб було розірвано, позивач та ОСОБА_7 , як зазначено у позові, знову разом почали жити однією сім`єю без реєстрації шлюбу. 18.08.2022, ОСОБА_7 , який став на захист Батьківщини з початку повномасштабної війни в Україні, - загинув. Надалі, як зазначає позивач, вона звернулася з заявою-пропозицією до батьків ОСОБА_8 , а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , відмовитись від належної їй частини допомоги на користь дітей померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проте, останніми така пропозиція була відхилена. З огляду на що, позивачем заявлено даний позов, оскільки, як вважає позивач, встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим має для неї юридичне значення оскільки вона зможе реалізувати своє право на отримання передбачених законом пільг та виплат, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 відмовлено у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Монастириської міської ради про встановлення факту проживання.

Поставною Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2023 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №500/2814/23 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 суд прийняв до провадження дану адміністративну справу та ухвалив її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив строк подання учасникам справи заяв по суті.

Ухвалою від 20.11.2023 суд вирішив перейти до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання у справі.

05.12.2023 третьою особою, а саме: Міністерством оборони України подано до суду письмові пояснення щодо позову (арк. справи 31-33, том 2).

08.12.2023, на адресу суду надійшов відзив з додатками представника відповідачів 1, 2 на позовну заяву зі змісту якого слідує, що вони заперечують проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначають що факт проживання однією сім`єю слід вирішувати в порядку цивільного судочинства (арк. справи 47 зворот 63, том 2).

15.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (арк. справи 65-67, том 2).

Третьою особою - Службою у справах дітей Монастириської міської ради подано заяви про розгляд даної судової справи без їх участі.

Третьою особою - Тернопільським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, подано клопотання, у якому просить суд зупинити провадження у даній справі про встановлення факту проживання до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №560/17953/21.

Ухвалою суду від 21.12.2023, клопотання третьої особи - Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зупинення провадження у справі, - задоволено. Зупинено провадження у даній адміністративній справі про встановлення факту проживання до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №560/17953/21.

Станом на 25.01.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, вказана постанова набрала законної сили, з огляду на що суд ухвалою від 30.01.2024 поновив провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду на 06.02.2024.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, чітко визначені статтею 19 глави 2 КАС України. Так, за даною процесуальною нормою, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , звернулася до адміністративного суду із даною позовною вимогою встановити факт проживання без реєстрації шлюбу в період часу з 02.01.2019 по 18.08.2022 із загиблим військовослужбовцем - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, відповідачами у межах даної судової справи зазначено чотирьох фізичних осіб, а саме: батьків та дітей померлого військовослужбовця (не суб`єктів владних повноважень).

Також в ході судового розгляду справи встановлено, що фактичної відмови Міністерством оборони України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця позивачці надано не було, однак, розглянувши подані документи для призначення їй вказаної одноразової допомоги, Міністерством оборони України повернуто їх на доопрацювання з метою надання заявницею документу що підтверджує обставини того, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця. Таким чином, в межах даного спору позивачка має намір встановити факт її спільного проживання із загиблим військовослужбовцем для подальшого подання такого судового рішення про встановлення факту до Міністерства оборони України з пакетом документів для розгляду останнім питання призначення позивачу відповідних виплат.

Крім цього, судом також встановлено, що у листопаді 2022 року позивач звернулась до Монастириського районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у порядку окремого провадження, однак ухвалою суду від 29.12.2022 у справі №603/488/22 її заяву залишено без розгляду та роз`яснено право подати позов на загальних підставах.

У січні 2023 року позивач звернулася до Монастириського районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, подавши позов на загальних підставах (справа №603/38/23). Справу №603/38/23 передано на розгляд Бучацькому районному суду (у зв`язку із заявленими самовідводами суддів Монастириського районного суду), однак, ухвалою Бучацького районного суду від 26.04.2023 задоволено клопотання представника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та провадження у справі закрито, а позивачу роз`яснено, що вона має право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

З наведеного слідує, що у цій справі спірним є те, чи належить до адміністративної юрисдикції вимоги позивача про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю.

Слід відмітити, що подібні правовідносини були вже предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду, відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №87/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), і вказала, що частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє. Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

У той же час, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Так, відступаючи від щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у двох порядках, а саме: у позасудовому та судому порядку. І «рішення стосовно фактів», що мають юридичне значення, прийняті у «позасудовому порядку», можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Однак, юридичні факти, які «належить встановлювати в судовому порядку», - вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вона відступає не від постанов у конкретних справах, а від висновку щодо застосування норм права при визначенні предметної юрисдикції спорів.

Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин даної судової справи, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 встановити факт, що позивач та ОСОБА_7 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 02.01.2019 по 18.08.2022, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також, надаючи оцінку покликанням представника позивача на те, що позивач вже зверталась до цивільного суду з аналогічним позовом однак ухвалами судів загальної юрисдикції провадження у справі за її заявою закрито з посилання на постанову Верховного Суду від 22.03.2022 у справі №290/289/22, суд вважає на необхідне врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.01.2024 у справі №120/6633/23 (за приписами частини п`ятої статті 242 КАС України), де Судом вказано, що дійсно, певний час юрисдикція подібних спорів була невизначеною, оскільки паралельно існували різні підходи до вирішення подібних спорів в адміністративній та цивільній юрисдикціях. Однак, постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №560/17953/21 зазначену правову проблему усунуто, зокрема, як вже зазначено вище, від правової позиції Верховного Суду від 22.03.2022 у справі №290/289/22 здійснено відступ.

Таким чином, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що позивач має право повторно звернутися до цивільного суду із заявою про визнання факту проживання з військовослужбовцем який загину однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що вона має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

Частиною другою статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією від 31.05.2023.

Однак, згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору у даній справі відсутнє, то питання щодо його повернення судом наразі не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Міністерство оборони України, Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Монастириської міської ради, у якій просить встановити факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 02.01.2019 по 18.08.2022, - закрити.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі:

- ОСОБА_2 (місце проживання: с. Велеснів, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48351, РНОКПП: НОМЕР_2 );

- ОСОБА_3 (місце проживання: с. Велеснів, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48351, РНОКПП: НОМЕР_3 );

- ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

- ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

треті особи:

- Служба у справах дітей Монастириської міської ради (місце знаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48301, код ЄДРПОУ: 43940645);

- Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації (місце знаходження: вул. Шевченка, 34, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, код ЄДРПОУ: 03195613);

- Тернопільський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місце знаходження: вул. Січових Стрільців, 2, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46006, код ЄДРПОУ: 07704709);

- Міністерство оборони України (місце знаходження: проспект Повітрофлотський, 6, Київ 168, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) .

Головуючий суддяМірінович У.А.