УХВАЛА
про повернення позовної заяви
05 лютого 2024 року справа № 580/988/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви, поданої адвокатом Шепіль Оксаною Василівною в інтересах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Степанецьке" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась адвокат Шепіль Оксана Василівна в інтересах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Степанецьке" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.07.2023 № 00612110403, яким застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 787 277,52 грн.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Позовна заява підписана та подана адвокатом Шепіль Оксаною Василівною, на підтвердження повноважень якої надано до суду копію довіреності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Степанецьке" від імені директора Братаніч В.А., якою уповноважено адвоката Шепіль О.В. представляти інтереси та бути представником товариства, зокрема у судах, подавати від імені товариства позови, заяви, відзиви, апеляційні та касаційні скарги, інші документи, знайомитися з матеріалами судових справ, брати участь у судових засіданнях, тощо.
Також до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Ордер на представництво інтересів товариства в суді та договір про надання правової допомоги відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Дослідивши копію довіреності адвоката Шепіль О.В., судом встановлено, що вона не містить рукописного підпису директора Братаніч В.А., а засвідчена за допомогою ЕЦП ОСОБА_1 , на підтвердження чого адвокатом надано роздруківку встановлення та перевірки КЕП/ЕЦП.
Суд зазначає, що позов подано до суду нарочно, текст позовної заяви підписано адвокатом Шепіль Оксаною Василівною та всі додатки до позовної заяви також засвідчено цим адвокатом. Враховуючи, що позов подано нарочно, то суд позбавлений можливості перевірити дійсність підпису КЕП/ЕЦП директора товариства Братаніч В.А. на вищевказаній довіреності Шепіль О.В.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 06.04.2021 у справі № 380/1009/20 зазначив таке: "... Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями. Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише у разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія»".
Тобто надана довіреність не засвідчена належним чином, як це передбачає пункт 10 розд. ІІ Правил, для засвідчення копій паперових документів.
Водночас дана паперова копія довіреності засвідчена електронним способом за допомогою підпису ЕЦП/КЕП директора товариства.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з ч. 7 ст. 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положення частини 7 статті 59 КАС України про те, що представник може додати на підтвердження свої повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом, слід застосовувати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України.
На цьому наголосив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21.
Проте, суд зазначає, що в даному випадку позов подано представником позивача - адвокатом Шепіль О.В. не в електронній формі, а нарочно та на довіреність накладено кваліфікований електронний підпис не у відповідності до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Верховний суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 зауважив таке: «Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд». При цьому користувачі не мають можливості будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно відповідно до обраного обсягу повноважень представника».
Також Верховним судом зазначено, що звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» є альтернативою такого звернення документами, оформленими в паперовій формі. Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції рішення РСУ № 17 від 2 березня 2018 року), електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наданою довіреністю представника позивача - адвоката Шепіль О.В. не можливо підтвердити наявність повноважень адвоката на представництво в адміністративному судочинстві, оскільки довіреність засвідчена не у встановленому законом порядку ні для паперових копій, ні для електронних копій, які подаються виключно за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до правової позиції Верховного суду в ухвалі від 19.09.2018 у справі № 826/25365/15 (провадження № К/9901/61349/18, № у реєстрі 76582469) якщо копія довіреності незасвідчена у встановленому законом порядку, вона не може бути оцінена судом як документ, що посвідчує повноваження на представництво інтересів сторони.
До того ж, згідно з постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.08.2019 у справі № 910/3699/18 (№ у реєстрі 83928890) суд може не брати до уваги копію довіреності, якщо сторона не подала її оригіналу або якщо є обґрунтовані сумніви щодо відповідності поданої копії оригіналу.
Крім того слід зазначити, що Рада адвокатів України 02.08.2022 прийняла рішення № 62, яким вирішила затвердити роз`яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді.
У вищевказаних Роз`ясненнях зазначено таке:
"....Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частина 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі. Системний аналіз частини 1 статті 26 та частин 1 і 2 статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, в господарському процесі повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов`язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами, відповідно до частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України.
Таким чином, Рада адвокатів України наголошує на тому, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз`яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.".
Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Таким чином, відповідно до Роз`яснень Ради адвокатів України від 02.08.2022 № 62, в адміністративному судочинстві повноваження представника можуть підтверджуватись довіреністю, що не скасовує обов`язок адвоката щодо укладання договору з клієнтом, а тому довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.
З аналізу довіреності Шепіль О.В., виданої директором позивача Братаніч В.А., не вбачається, що вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги, а тому є такою, що видана без додержання вимог Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.19 у справі № 817/66/16 (провадження № 11-185апп19, № у реєстрі 86002019), де зазначено, що згідно зі статтями 26 і 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених у ч. 2 ст. 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 5076-VI договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках:
1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Доказів існування таких обставин матеріали справи не містять.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо надання оцінки повноваженням адвоката під час звернення до суду, викладеній в ухвалі від 31.08.2018 у справі № 815/6281/16, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з касаційною скаргою.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом також в ухвалах від 04 червня 2018 року у справі № 445/1768/17, від 16 серпня 2018 року у справі №822/3310/17 та від 17 серпня 2018 року у справі № 815/2398/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази повноважень адвоката Шепіль О.В. підписувати та подавати позов до суду від імені позивача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Степанецьке" та представляти інтереси товариства в суді, а тому позовна заява підписана не уповноваженою особою.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись статтями 2-20, 55-59, 150-154, 169, 171, 243 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву подану адвокатом Шепіль О.В. в інтересах Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Степанецьке" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2024 |
Оприлюднено | 12.02.2024 |
Номер документу | 116867470 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні