Постанова

від 08.02.2024 по справі 520/17961/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 р. Справа № 520/17961/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023, по справі № 520/17961/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрайм Україна"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрайм Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8983392/42867114 від 13.06.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 89 від 28.03.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 89 від 28.03.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 8983392/42867114 від 13.06.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 89 від 28.03.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрайм Україна".

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 заяву представника позивача задоволено частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Фрайм Україна" частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

В іншій частині - відмовлено.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявником, зокрема вказано, що заявлені до відшкодування суми не підтверджені документально, оскільки акт приймання-передачі послуг не містить деталізації понесених витрат, не надано доказів оплати послуг адвоката. Також відповідач зазначав, що розмір витрат не відповідає складності справи, не є пропорційним до предмета спору.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Вернигором О.В. на підставі договору про надання юридичних послуг № 0407/23 від 04.07.2023.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору виконавець зобов`язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором надати юридичні послуги з представництва інтересів замовника у Харківському окружному адміністративному суді по оскарженню рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, а саме: складання адміністративного позову про скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних та про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні та подання його до Харківського окружного адміністративного суду; складання відповіді на відзив на позовну заяву (в разі його подання) та подання до Харківського окружного адміністративного суду, а також в адреси відповідачів; представництво інтересів клієнта в Харківському окружному адміністративному суді (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору орієнтована вартість послуг за даним договором становить 10000,00 грн.

Відповідно до акту про надання юридичних послуг від 14.10.2023 адвокатом позивачу надані наступні послуги з професійної правничої допомоги:

- правова допомога по складанню адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних та про зобов`язання зареєструвати податкові накладні подання його до Харківського окружного адміністративного суду;

- складено та подано до суду: клопотання про доручення до матеріалів справи платіжного долучення у справі, клопотання про повернення відзиву на позовну заяву від 11.08.2023, відповіді на відзив від 11.08.2023, заяви про стягнення судових витрат з відповідачів від 13.10.2023.

Вартість послуг із надання професійної правничої допомоги позивачем сплачена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1162 від 11.07.2023, копією рахунку № 1107/23 від 11.07.2023.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у акті про надання юридичних послуг від 14.10.2023, слід вказати, що така послуга як складення та подання до суду клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції про сплату судового збору не підлягає відшкодуванню, оскільки її окреме виділення обумовлене недотриманням представником позивача процесуальних норм, що регулюють порядок звернення до суду із адміністративним позовом та ненаданням доказів сплати судового збору в момент подання позовної заяви.

Отже, така послуга за своєю суттю є виправлення помилок, допущених при зверненні до суду із даним позовом.

Стосовно такої послуги як складення клопотання про повернення відзиву на позовну заяву від 11.08.2023, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 зазначене клопотання було залишено без задоволення.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом, який відображено у детальному описі робіт, є складання позовної заяви та відповіді на відзив.

При цьому, за своїм змістом відповідь на відзив повторює викладене в позовній заяві обґрунтування, не містить нових даних.

Таким чином, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання позовної заяви критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу в даному випадку є 2000,00 грн.

Доводи апелянта про те, що заявлені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи, обсягом робіт та витраченим часом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апеляційна скарга не містять доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в частині вищезазначених витрат у зазначеному розмірі.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 по справі № 520/17961/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий