Постанова

від 06.02.2024 по справі 480/27/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Опімах Л.М.

06 лютого 2024 р.Справа № 480/27/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В с т а н о в и в:

У січні 2021 року позивач Головне управління ДПС у Сумській області (далі ГУ ДПС у Сумській області, контролюючий орган) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви від 30.03.2021 року, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) загальною сумою 163.968,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог контролюючий орган зазначив про те, що в результаті несплати податкових зобов`язань за відповідачем обліковується заборгованість із сплати орендної плати з фізичних осіб, яка виникла на підставі нарахованих йому контролюючим органом сум податкових зобов`язань, згідно з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, штрафів та пені.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач ОСОБА_1 вказує, що сума стягнення для нього досягає дуже великих розмірів і особливо через те, що він перебуває на «Д» обліку з певним діагнозом. Він особисто ніяких податкових вимог у липні 2015 року на суму 33.764,15 грн не отримував. Конотопська міська ОТГ жодних вимог до нього не пред`являла. Строк дії договору земельної ділянки, яка була поділена, сплив і, відтак орендна плата нараховуватися не повинна.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року в задоволені адміністративного позову ГУ ДПС у Сумській області відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що зважаючи на встановлені судом обставини щодо відчуження відповідачем належних йому об`єктів - прохідна та котельня, які розташовані на земельній ділянці, площею 0,3115 га, з кадастровим номером 5910400000:07:020:0024, суд вважає, що саме з моменту переходу права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, у відповідача відсутній обов`язок по сплаті орендної плати за відповідну земельну ділянку.

Крім того, як судом, земельна ділянка, за користування якої податковим органом розрахована заборгованість по орендній платі, зазнала поділу та припинила своє існування 05.11.2019 року. Проте ця обставина контролюючим органом під час визначення заборгованості органом не з`ясована і не врахована. При цьому посилання позивача на ту обставину, що будь-якої інформації з цього приводу від орану місцевого самоврядування не надходила, на думку суду, не заслуговує на увагу, оскільки невиконання суб`єктами владних повноважень своїх функцій та обов`язків, не може бути підставою для юридичної відповідальності фізичної особи, правочини якої зареєстровані у відповідних Державних реєстрах.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позовній заяві.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи. переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області 14.07.2015 року сформована податкова вимога № 149-25, яка направлена платнику платків ОСОБА_1 щодо погашення суми податкового боргу 33.764,15 грн (т. 1, а.с. 19).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року у справі № 818/1728/16, що набрало законної сили 06.02.2017 року, задоволені вимоги адміністративного позову Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області та з ОСОБА_1 стягнутий податковий борг по орендній платі за землю за період жовтень-грудень 2014 року та січень-грудень 2015 року в загальній сумі 45.451,55 грн.

19.06.2017 року між Конотопською міської радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер: 5910400000:07:020:0022, яка розташована у АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розміщені об`єкти інфраструктури, які належать орендарю на праві приватної власності, а також інші об`єкти інфраструктури: територія обладнана інженерними мережами, які знаходяться в доброму технічному стані. Договір укладений на три роки, до 19.06.2020 року (т. 1, а.с. 104-110).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування витягу 16.04.2021 року), земельна ділянка комунальної форми власності, площею 0,3423 га, кадастровий номер: 5910400000:07:020:0022, яка розташована у АДРЕСА_1 , перебуває в оренді відповідно до договору оренди від 19.06.2017 року (т. 1, а.с. 99-100).

Як убачається із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - опис об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 1290404859104). пункт по ремонту та обслуговуванню автомобілів (недобудований, відсоток готовності 49%) В-1, будівля котельні Д-1, земельна ділянка місця розташування - кадастровий номер: 5910400000:07:020:0022 (т. 1, а.с. 98).

В матеріалах справи також мається Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування витягу 16.04.2021 року), про наявність в реєстрі земельної ділянки з кадастровим номером: 5910400000:07:020:0024 (т. 1, а.с. 96).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради від 26.11.2018 року № 298 «По вирішення питань з будівництва та присвоєння адрес». земельній ділянці (кадастровим номером: 5910400000:07:020:0024), наданій у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі утвореній в результаті поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 та будівлі, розмішеній на ній: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 97).

18.02.2019 року приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Сумської області Гавриленком Д.В. посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 купили по частині кожний будівлю прохідної, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,3115 га, кадастровий номер: 5910400000:07:020:0024, яка знаходиться у комунальній власності та передана продавцю в оренду, згідно договору оренди землі, укладеного 19.06.2017 року між продавцем та Конотопської міською радою Сумської області (т. 1, а.с. 93).

За повідомленням керуючого справами виконкому Конотопської міської ради, - рішенням 27 сесії Конотопської міської ради від 17.09.2018 року 7 скликання «Про надання дозволів на розроблення землевпорядної документації» ФО-П ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 115).

Із листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 27.04.2021 року убачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 5910400000:07:020:0024, загально площею 0,3423 га, поділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 5910400000:07:020:0023, площею 0,0308 га, та 5910400000:07:020:0022, площею 0,3115 га (т. 1, а.с. 92).

За висновком, що висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.04.2023 року у справі № 357/8277/19. - поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки.

07.05.2018 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 270707-1305-1805, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 52.302,08 грн, що вручено відповідачу 23.06.2018 року (т. 1, а.с. 4).

10.04.2019 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 37527-5013-1805-2017, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 28.085,50 грн, що вручено відповідачу у липні 2019 року відповідно до п. 4 розділу Ш Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФ України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Мінюсті України 22.01.2016 року за № 124/28254 (т. 1, а.с. 5).

10.04.2019 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 37527-5013-1805, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 52.302,08 грн, що вручено відповідачу у липні 2019 року відповідно до п. 4 розділу Ш Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФ України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Мінюсті України 22.01.2016 року за № 124/28254 (т. 1, а.с. 5).

За висновками Акту камеральної перевірки податкової звітності платника податків ОСОБА_1 від 06.05.2019 року, останній, зокрема. не здійснив своєчасну сплату податкового зобов`язання, визначеного йому податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2018 року № 270707-1305-1805 в сумі 41915,58 грн (т. 1, а.с. 11-12).

19.06.2019 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00327350, яким ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8.423,09 грн за несплату узгодженої суми податкового зобов`язання (42.115,45 грн) на строк більш 30 календарних днів, що настають за останнім строком сплати, що вручено відповідачу у червні 2019 року відповідно до п. 4 розділу Ш Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом МФ України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Мінюсті України 22.01.2016 року за № 124/28254 (т. 1, а.с. 8-10).

За висновками Акту камеральної перевірки податкової звітності платника податків ОСОБА_1 від 17.07.2020 року, останній, зокрема. не здійснив своєчасну сплату податкового зобов`язання, визначеного йому податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2018 року № 270707-1305-1805 в сумі 600 грн (т. 1, а.с. 14).

29.07.2020 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027735033, яким ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності у 600 грн) на строк більш 30 календарних днів, що настають за останнім строком сплати, що вручено відповідачу 31.07.2020 (т. 1, а.с. 17).

14.04.2020 року ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1924850-5033-1805, яким ОСОБА_1 визначена сума податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 24.436,22 грн, що вручено відповідачу 21.07.2020 року (т. 1, а.с. 7).

За даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , на підставі ст. 129 ПК України платнику податків нарахована пеня у розмірі 137,6 грн (т. 2, а.с. 48-57).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що, згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.2. статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до частини першої третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пеня, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених ПКУ випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України);

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема, несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

Згідно підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наведене дає підстави для висновку, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати узгоджені суми податкових зобов`язань.

При цьому, ПК України визначено чітку процедуру звернення контролюючих податкових органів до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника.

Разом з тим, обов`язкові умови (обставини), наявність яких у своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків має бути узгодженою в порядку, установленому законодавством.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 року у справі № 160/9696/22, - оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Враховуючи наведене, у тому числі встановлені обставини, що податковий борг у розмірі 163.968,86 грн або в іншій сумі відповідачем ОСОБА_1 не сплачений, наведені в постанові вище податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є узгодженими та в установленому порядку відповідачем не оскаржені, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги, скасовує судове рішення та приймає нове судове рішення про задоволення вимог адміністративного позову ГУ ДПС у Сумській області.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегія суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України установлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби у Сумській області.

Стягнути з ОСОБА_1 за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) загальною сумою 163 968 (сто шістдесят три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 86 копійок отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ на р/р UA078999980334159815000018530, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 08 лютого 2024 року.