Постанова

від 06.02.2024 по справі 440/10769/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шевяков І.С.

06 лютого 2024 р.Справа № 440/10769/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Полтавський завод медичного скла» до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.07.2023 позивач акціонерне товариство «Полтавський завод медичного скла» (далі АТ «ПЗМС», підприємство) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень рішення відповідача Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, контролюючий орган) від 17.04.2023:

- № 00030310701, яким АТ «ПЗМС» визначено суму зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 127 720.00 грн;

- № 00030320701, яким до АТ «ПЗМС» застосовано штраф в розмірі 63 859.97 грн за відсутність складання та реєстрації податкових накладних протягом граничного строку;

- № 00030330701, яким до АТ «ПЗМС» застосовано штраф 3 400.00 грн за непроведення реєстрації в ЄРПН в установлений законодавством термін зведеної податкової накладної за грудень 2022 з відміткою «без ПДВ» на загальну суму обсягу постачання 380 727.00 грн.

Вимоги мотивував тим, що не погоджується із висновками перевірки та вважає їх необґрунтованими, а спірні рішення протиправними.

Посилається на те, що виробництво кисню рідкого та газоподібного не є основним видом діяльності для АТ «ПЗМС» і слугує лише для забезпечення технологічних процесів виробництва виробів із скла.

Вказує, що в технологічному процесі виготовлення основної продукції позивача (скляні трубки та ампули) використовується обладнання, яка має безперервний цикл виробництва.

Зазначає, що АТ «ПЗМС» не несе додаткових витрат по транспортуванню, зберіганню, та переробці з огляду на особливості технологічного процесу виробництва, оскільки він є побічним, що прямо впливає на вартість продукції - вона є нижчою, ніж у інших підприємств, які виробляють кисень в якості основної продукції.

АТ «ПЗМС» вважає, що висновки контролюючого органу щодо допущення порушень в частині реалізації продукції власного виробництва за звичайними цінами не відповідають вимогам Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки зроблені податковим органом лише на порівнянні цін на товар двох інших виробників кисню - для яких виробництво кисню є основним видом діяльності, та які займають значну частину цього ринку, та як наслідок, не враховують умови договорів, що впливають на ціну, такі як : кількість (об`єм) товарів, строки виконання зобов`язань, умови платежів та інші об`єктивні умови, які можуть впливати на ціну товару.

Позивач звертав увагу, що вартість виготовленої продукції - кисню рідкого та газоподібного відповідає показнику виробничої вартості (собівартості) такої продукції, що сформована АТ «ПЗМС» на момент завершення операційного циклу.

Крім того, вважає, необґрунтованими висновки податкового органу про фактичну залежність між АТ «ПЗМС» та його покупцями ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава», оскільки останні є лише дистриб`юторами продавця.

Враховуючи, що відповідачем в акті перевірки не наведено будь якого належного обґрунтування щодо фактичної залежності юридичних осіб, не надано доказів, які б підтверджували дану інформацію (акти зустрічної звірки, відомості з баз даних чи реєстрів), висновки контролюючого органу в частині кваліфікації відносин позивача зі своїми контрагентами є безпідставними та надуманими, що свідчить про необґрунтованість акту перевірки та застосованих до позивача штрафних санкцій.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17.04.2023 № 00030280701, № 00030330701 якими до скаржника застосовано штраф, зазначає наступне.

На виконання пунктом 201.1 статті 201 ПК України АТ «ПЗМС» під час реалізації промислових та медичних газів на користь ТОВ «БЛАР» та ТОВ «ГАЗПРОМ-ПОЛТАВА», а також ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» складено та зареєстровано податкові накладні на всю суму податку на подану вартість та відображено такі зобов`язання у податкових деклараціях з ПДВ відповідно у листопаді 2022.

Факт складання та реєстрації позивачем податкових накладних за фактом постачання промислових та медичних газів та відображення податкових зобов`язань у деклараціях не заперечується відповідачем в Акті перевірки.

Оскільки висновок відповідача про невідповідність ціни в операціях з постачання промислових та медичних газів ринковій ціні та нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у грудні 2022 є безпідставним та необґрунтованим, то у АТ «ПЗМС» відсутні підстави для складання і подання на реєстрацію податкових накладних у цей період на загальну суму податку на додану вартість 127 719.95 грн.

Отже, якщо відсутні підстави для визначення податкових зобов`язань та складання податкових накладних, то податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 № 00030280701, яким застосовано штраф за їх відсутність в сумі 63 859.97 грн. та від 17.04.2023 № 00030330701, яким до АТ «ПЗМС» застосовано штраф 3 400.00 грн. є безпідставними та підлягають скасуванню.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову відповідач вакує, що АТ «ПЗМС» сформувало податкові зобов`язання при реалізації фактично залежним компаніям ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава», ТОВ фірма «Кріогенсервіс» не за звичайними/ринковими цінами, а за фактичною ціною реалізації, яка була менша за ринкову в декілька разів.

Згідно норм податкового законодавства у випадку надання АТ «ПЗМС» преференцій пов`язаним покупцям ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава», ТОВ фірма «Кріогенсервіс» позивач мав змогу відвантажити продукцію за цінами, вказаними в договорі, а різницю між ринковими та фактичними цінами позивач повинен відобразити у податкових зобов`язаннях в декларації з ПДВ за грудень 2022. Замість цього, підприємство дану цінову різницю до складу податкових зобов`язань не включило.

Зазначив, що в ході перевірки, на підставі отриманих відповідей від ДП «МЕССЕР Україна» (лист від 06.12.2022 № 309/22) та від АТ «Львівський хімічний завод» (лист віл 20.01.2023 № 250), якими надано ринкові ціни на промислові та медичні гази, для визначення звичайної ціни при реалізації технічних газів проведено співставлення цін, отриманих від ДП «МЕССЕР Україна» та АТ «Львівський хімічний завод» та цін реалізації другої ланки постачання на промислових споживачів (ТОВ «Газпром-Полтава», ТОВ «Білар»), встановлено що ціни АТ «ПЗМС» при реалізації технічних газів ТОВ «Газпром-Полтава», ТОВ «Білар» є нижчими, ніж мінімальні ринкові ціни на кисень та азот газоподібні та кисень рідкий.

Також посилався на те, що АТ «ПЗМС» в порушення п.п. 201.3, 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за грудень 2022 на вартість перевищення бази оподаткування товарів над фактичною ціною реалізації промислових газів, та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за грудень 2022 із записом «без ПДВ» на різницю між ціною постачання та звичайною ціною кисню медичного рідкого.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 адміністративний позов АТ «ПЗМС» задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 17.04.2023 № 00030310701, № 00030320701, № 00030330701.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області стягнуто на користь АТ «ПЗМС» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8 635.61 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що у цій справі податковий орган при здійсненні перевірки не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного періоду, та таку інформацію не поклав в основу висновків перевірки.

В свою чергу, відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

За наведеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Також не спростовано, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з поставки товарів власного виробництва позивач виходив з договірних цін, встановлених сторонами договорів поставки, які відповідають рівню звичайних цін.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог пп. 14.1.71, пп. 14.1.219, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.3, п.201.4 ст. 201 ПК України здійснено при помилковому розумінні норм діючого законодавства України та фактичних обставин справи.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Зазначив, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідача, що сформована позивачем ціна реалізації технічних газів на адресу ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава» не відповідає рівню ринкових цін.

Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано наведені контролюючим органом обставини, що підтверджують фактичну залежність між АТ «ПЗМС» та його покупцем ТОВ фірма «Кріогенсервіс».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 21.02.2023 по 06.03.2023 на підставі наказу від 115.02.2023 № 402-П та направлень від 16.02.2023 № 761, № 762 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка АТ «ПЗМС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складений акт від 13.03.2023 № 2239/16-31-07-01-02/00480945 (далі Акт перевірки) (т. 2, а.с. 133-153).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення АТ «ПЗМС»:

- пп. 14.1.71, пп. 14.1.219, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, оскільки завищено суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 127 720.00 грн, у тому числі за грудень 2022 на суму 127 720.00 грн;

- п. 201.1 п. 201.3, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін зведену податкову накладну за грудень 2022 на суму ПДВ 127 720.00 грн;

- п. 201.1 п. 201.3, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін зведену податкову накладну за грудень 2022 з відміткою «без ПДВ» на загальну суму обсягу постачання 380 727.00 грн;

- п. 200.1 абз. б), в) п. 200.4 ст. 200 ПК України, Наказу МФУ № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додано вартість (зареєстровано в Міністерстві Юстиції 29.01.2016 № 159/28289), внаслідок чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 75 528.00 грн., в тому числі за грудень 2022 на суму 75 528.00 грн.

23.03.2023 АТ «ПЗМС» надало заперечення до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 13.03.2023 № 2239/16-31-07-01-02/00480945 (т. 2 а.с 157-165).

10.04.2023 за результатами розгляду заперечень на акт перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення, яким висновки акту перевірки від 13.03.2023 № 2239/16-31-07-01-02/00480945 скасовано в частині відмови у бюджетному відшкодуванні на суму 75 528.00 грн., а в іншій частині висновок залишає без змін, а заперечення частково задовольняє (т. 2 а.с. 175-181).

17.04.2023 на підставі акту перевірки від 13.03.2023 №2239/16-31-07-01-02/00480945 ГУ ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 00030330701, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 3 400.00 грн (т. 2, а.с. 200);

- № 00030320701, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 63 859.97 грн (т. 2, а.с. 201);

- № 00030310701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 на суму 127 720.00 грн (т. 2, а.с. 202).

02.05.2023 АТ «ПЗМС» подано скаргу на податкові повідомлення рішення від 17.04.2023 № 00030330701, № 00030320701, № 00030310701 (т. 2, а.с. 182-191).

За результатами оскарження рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 20.06.2023 № 16029/6/99-00-06-01-04-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 17.04.2023 № 00030330701, № 00030320701, № 00030310701, а скаргу без задоволення (т. 2 а.с. 192-199).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 17.04.2023 № 00030330701, № 00030320701, № 00030310701 та оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до положень п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України установлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 201.3 ст. 201 ПК України, у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, платник податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно із пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14.1.219 ПК України, ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за наступних умов: продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі; обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично; володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно із пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 11 указаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно пункту 13 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митих цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов`язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Зі змісту акту перевірки слідує, що у звітному періоді - грудень 2022 АТ «ПЗМС» здійснювало реалізацію на адресу ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава», ТОВ «Фірма "Кріогенсервіс» продукції - кисню, азоту (рідкого, газоподібного).

Згідно висновків податкового органу ціна реалізації сформована з порушенням норм законодавства про ціноутворення та норм податкового законодавства. Вказані висновки ґрунтуються на доводах відповідача про те, що ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава» є фактично залежними, та ціни реалізації за укладеними договорами не є ринковими (звичайними).

ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава» отримують рентабельність від перепродажу продукції АТ «ПЗМС» промисловим виробникам до 1934.41% та не несуть жодних витрат. ТОВ фірма «Кріогенсервіс» придбаває кисень медичний рідкий лише у АТ «ПЗМС» та здійснює його реалізацію. Обидві сторони володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни які склалися, проте не застосовують ринкові ціни. АТ «ПЗМС» реалізує кисень медичний на адресу ТОВ фірма «Кріогенсервіс» за цінами в 3 рази нижче ніж комунальним і державним лікарняним закладам. ТОВ фірма «Кріогенсервіс» має інших постачальників кисню медичного рідкого і ціна придбання в них в 2-3 рази вища ніж у АТ «ПЗМС» (від 6000 грн/т до 8441,21 грн/т) (т. 2, а.с. 144-145).

Із матеріалів справи судом встановлено, що між АТ «ПЗМС» (Постачальник) та ТОВ фірма «Кріогенсервіс» (Покупець) укладений договір поставки № 2312 від 23.12.2021 (далі Договір № 2312) (т. 2, а.с. 98-100), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити на підставі узгодженої сторонами заявки кисень рідкий медичний ГОСТ 6331-78, а покупець зобов`язується прийняти, оплатити та вивезти узгодженою сторонами партію продукції.

Згідно пункту 2.1 Договору № 2312 загальна сума договору складається з загальної вартості товару, поставленого зі всіма видатковими накладними за цим договором протягом терміну його дії.

Згідно пункту 2.3 Договору № 2312 кількість поставленого товару за даним договором орієнтовно становить 1800 т на рік на умовах рівномірного щомісячного постачання товару. Збільшення або зменшення річного обсягу товару здійснюється укладанням додаткової угоди, підписаною сторонами.

Згідно пункту 2.4 Договору № 2312 ціна товару може змінюватися у випадку виникнення обставин, які не можна було передбачити під час укладання договору, та які призвели до зміни ситуації на ринку, при наданні обґрунтування зміни ціни, за згодою обох сторін, визначених у договорі. У разі зміни ціни на товар, постачальник зобов`язаний письмово повідомити про це покупця за 10 днів до початку місяця постачання. Покупець у письмовий формі на протязі 3 днів повинен надати відповідь. Надана заявка на поставку товару є згодою покупця з новою ціною і підставою для надання постачальником рахунку фактури.

Згідно пункту 2.5 Договору № 2312 сторони домовились, що така ціна продукції є звичайною.

04.01.2022 АТ «ПЗМС» (Продавець) укладені з ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава» (Покупці) договори поставки № 12 (т. 2, а.с. 22-25), № 13 (т. 1, а.с. 204-207).

За умовами договорів продавець зобов`язується передати у власність покупця товар. а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Згідно договору покупець є дистриб`ютором продавця на реалізацію рідкого/ газоподібного кисню та рідкого/ газоподібного азоту, що виробляється продавцем.

Згідно пункту 1.3 Договорів поставки № 12, № 13 для досягнення спільної мети сторони домовились про наступне: - ділові стосунки за даним договором базуються на взаємних відносинах та наданні допомоги в повсякденній діяльності з реалізації товару, що виробляється продавцем; - покупець має виключне право на реалізацію товару, що виробляється продавцем, на ринку України; - для визначення розміру ціни на продукцію застосовуються ринкові критерії з урахуванням пільг та скидок, що надаються продавцем покупцю, як своєму дистриб`ютору.

Згідно пункту 3.1 Договорів поставки № 12, № 13 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяплати. Оплата має бути перерахована на поточний рахунок продавця на підставі рахунку - фактури, за ціною погодженою з продавцем, яка діє на момент отримання заявки від покупця. Зобов`язання по оплаті вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у повному обсязі на поточний рахунок продавця.

Також, 29.12.2021 АТ «ПЗМС» та ТОВ «Газпром-Полтава» підписаний лист-угода, згідно якого ТОВ «Газпром-Полтава» зобов`язується закуповувати та реалізовувати щоквартально товар - рідкий кисень та рідкий азот в загальному об`ємі не менше ніж 500 тон. У випадку невиконання умов по закупівлі та реалізації вищезазначених об`ємів товару, ТОВ «Газпром-Полтава» зобов`язане відшкодувати витрати по доставці товару АТ «ПЗМС» згідно наданих розрахунків на протязі 5 робочих днів в місяці наступному по завершенню квартального періоду (т. 2, а.с. 26).

Згідно із товарно-транспортними накладними, перевізником товару є АТ «ПЗМС», який має ліцензію на перевезення небезпечних вантажів.

Оскільки виробництво кисню рідкого та газоподібного не є основним видом технологічного процесу, то АТ «ПЗМС» не несе витрат по транспортуванню, збереженню та переробці, що впливає на ціну реалізації газів покупцям.

Згідно наказу АТ «ПЗМС» № 245 від 10.12.2021 (т. 2 а.с. 130) з 01.01.2022 встановлено ціни підприємства на продукцію, та прийнято договірну ціну, підтверджену сторонами, які укладають договір, за звичайну ціну:

- кисень медичний газоподібний з доставкою в медичні заклади м. Полтави, облікова ціна підприємства 35.00 грн./м куб, відпускна оптова ціна без ПДВ 39.00 грн./м куб;

- кисень медичний газоподібний з доставкою самовивозом, облікова ціна підприємства 35.00 грн./м куб, відпускна оптова ціна без ПДВ 35.00 грн./м куб;

- кисень медичний рідкий з доставкою в медичні заклади м. Полтави та на умовах самовивозу за межі м. Полтави, облікова ціна підприємства 12.00 грн./кг, відпускна оптова ціна без ПДВ 12.00 грн./кг;

- кисень медичний рідкий з доставкою за межі м. Полтави, облікова ціна підприємства 15.00 грн./кг, відпускна оптова ціна без ПДВ 15.00 грн./кг; - кисень медичний рідкий самовивозом обсягом понад 150 т, облікова ціна підприємства 4.10 грн./кг, відпускна оптова ціна без ПДВ 4.10 грн./кг.

Згідно матеріалів перевірки основним видом діяльності АТ «ПЗМС» є виробництво медичного скла марки УСП-1 та вироблення трубки скляної з нього, що призначається для виготовлення ампул, флаконів, пробірок й інших виробів.

Допоміжним видом діяльності АТ «ПЗМС», який обумовлений застосуванням додаткових технологічних процесів при основному виробництві виробів зі скла, та кисневих станцій, є виробництво кисню рідкого та газоподібного, азоту рідкого та газоподібного.

В своїх пояснення представник позивача зазначав, що виробництво кисню рідкого та газоподібного обумовлено необхідністю забезпечення технологічних процесів виробництва виробів зі скла, зокрема для підтримання в рівновазі технологічного процесу, для забезпечення якого необхідні надлишкові об`єми продукту (кисень, гази), які можна або утилізувати в атмосферу, або застосувати додатковий технологічний процес і за допомогою кисневої станції виготовити ще один продукт і в подальшому реалізувати.

На території АТ "ПЗМС" розташована дільниця з виробництва кисню рідкого та газоподібного, як про це свідчить технологічна довідка начальника Конструкторсько-технологічного бюро (т.1 а.с.169-170), технічна та бухгалтерська документація : досьє виробничої дільниці, висновки експертизи за результатами експертного обстеження і технічного діагностування, паспорту посудини, роздруківок по рахунку 10 «Основні засоби», субрахунку 104 «Машини та обладнання» (т. 1 а.с. 63- 203).

Технологічний процес отримання кисню це безперервний, повністю закритий герметичний процес, від забирання повітря до виходу готової продукції.

У процесі виготовлення основної продукції АТ «ПЗМС» - трубки скляної та ампул скляних використовується обладнання, яке має безперервний цикл виробництва. В технологічному процесі кисень використовується як окисник природного газу, зменшуючи витрати природного газу, підвищуючи питому теплоту згорання. З метою забезпечення безперервного циклу виробництва киснева станція подає газоподібний кисень в основний технологічний процес у безперервному режимі. Перебої з киснем можуть призвести до відхилення температурного режиму від технологічно заданих показників та, відповідно, до збільшення технологічних втрат під час виробництва. Період перезапуску обладнання кисневої станції може складати до трьох діб. Тривалість пускового періоду після зупинки з виходом на робочий режим становить 8 год. Проектна документація передбачає накопичення кисню рідкого в ємностях в невеликих об`ємах на період проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання. Тривале зберігання кисню не передбачене, так як супроводжується втратами, яких неможливо уникнути (відповідно до даних, зазначених у паспорті виробника на ємність). Це призводить до зменшення кількості кисню, що випаровується, та збільшення ризиків, пов`язаних із забезпеченням виробництва основної продукції (склотрубки та ампули). Оскільки виробництво кисню рідкого та газоподібного не є основним видом технологічного процесу, то АТ «ПЗМС» не несе витрат по транспортуванню, збереженню та переробці, що впливає на ціну реалізації газів покупцям.

Продаж промислових та медичних газів у зрідженому та газоподібному стані ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава», як дистриб`юторам офіційним представникам АТ «ПЗМС» на території України, та ТОВ фірма "Кріогенсервіс" за спеціальною ціною, яка є звичайною ціною, під зобов`язання щодо певного обсягу, надає можливість підприємству не тільки компенсувати невідворотні витрати в умовах безперервного циклу виробництва основної продукції, але й отримати прибуток.

Згідно з довідкою щодо прибутку, отриманого в результаті поставки кисню із врахуванням собівартості на його виробництво, за 01.12.2022 по 31.12.2022 прибуток АТ «ПЗМС» склав 564 683.58 грн (т. 2, а.с. 132).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Аналогічний висновок щодо застосування щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 120/15979/21-а.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рівень цін, встановлених позивачем на гази власного виробництва протягом грудня 2022, обумовлений об`єктивними обставинами, що відповідають діловій меті підприємства отримання прибутку, у зв`язку з чим були укладені договори на вигідних для обраного кола контрагентів умовах, які гарантовано відбирали обумовлені обсяги товару впродовж обумовленого періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган посилався на фактичну пов`язаність юридичних осіб, оскільки ТОВ «Білар», ТОВ «Газпром-Полтава» є єдиними покупцями технічних газів у АТ «ПЗМС», дистриб`юторами продавця, а всі витрати на зберігання або транспортування товару здійснює АТ «ПЗМС». Фактична залежність між АТ «ПЗМС» та ТОВ Фірма «Кріогенсервіс» підтверджується тим, що останнє придбає кисень рідкий з кодом УКТЗЕД 2804 лише в АТ «ПЗМС», при цьому обидві сторони володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку таких товарів, але чомусь не застосовують такі ринкові ціни у взаємовідносинах між собою.

З`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом. Будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (листи-відповіді, результати досліджень), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2019 в справі № 200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Ураховуючи викладене, обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на контролюючий орган.

При цьому, відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у низці справ, зокрема, в постановах від 04.06.2019 в справі № 818/2186/14, від 12.09.2019 в справі № 815/527/14, від 15.03.2023 у справі № 200/4942/20-а, від 25.05.2023 у справі № 200/465/21-а

У справі № 200/465/21-а Верховний Суд зазначив, зокрема, наступне «Висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено всупереч вимог п.п. 188.1 статті 188 ПК України, які діяли станом на час періоду, який перевірявся. Та суди першої та апеляційної інстанції правильно дійшли висновку про недоведеність податковим органом факту заниження позивачем рівня звичайних цін.

Проте, відповідачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано доказів вживання заходів, передбачених п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98, а саме, доказів дослідження відповідного ринку цін (а не ціни лише одного з виробників) та проведення аналізу цін на продукцію позивача за період, що перевірявся, не надано доказів, на підставі яких фактичних даних встановлено, що ціни, за якими позивач у перевірений період реалізовував продукцію власного виробництва, не були звичайними цінами (або не відповідали їх рівню).

На підтвердження визначення звичайної ціни при реалізації медичного кисню та технічних газів відповідач посилається на листи відповіді ДП «МЕССЕР Україна», АТ «Львівський хімічний завод».

Надаючи оцінку доводам сторін колегія суддів звертає увагу на визначення пов`язаних осіб, що наведене у підпункт 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого, пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації);

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

На жодну з обставин, з якими закон пов`язує факт існування пов`язаних осіб, відповідач не вказує, відповідних доказів існування таких обставин суду не надає, а тому суд відхиляє доводи податкового органу з цього приводу.

Досліджуючи надані до суду апеляційної інстанції листи відповіді ДП «МЕССЕР Україна» № 309/22 від 06.12.2022 та АТ «Львівський хімічний завод» № 2945 від 07.12.2022, № 250 від 20.01.2023 колегія суддів зазначає, що вказані особи повідомляли податковий орган, що вони не є експертними установами та не мають повноважень щодо надання інформації про рівень ринкових цін на таку продукцію, надана інформація ґрунтується на власних спостереженнях та носить оціночний характер.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган, використовуючи вказану інформацію, не досліджував первинні документи та умови господарських взаємовідносин ДП «МЕССЕР Україна», АТ «Львівський хімічний завод» зі своїми контрагентами, вказана інформація носить суб`єктивний характер та не відображає рівня ринкових цін на відповідну продукцію.

У цій справі податковий орган при здійсненні перевірки не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного періоду, та таку інформацію не поклав в основу висновків перевірки.

Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

Отже, відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України. Також не спростовано, що при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями з поставки товарів власного виробництва позивач виходив з договірних цін, встановлених сторонами договорів поставки, які відповідають рівню звичайних цін.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки контролюючим органом не надано доказів того, що договірна ціна реалізації позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, а відповідачем не заперечується реальність господарських операцій, то висновки, викладені в акті перевірки про завищення позивачем суми ПДВ внаслідок застосування договірних цін в якості ринкових/звичайних цін у даних фінансово-господарських операціях є безпідставними.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 17.04.2023 № 03535000702, яким позивачу визначено суму зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 127 720.00 грн. тому, відповідно скасуванню підлягають також і податкові повідомлення рішення № 00030320701, № 00030330701, якими до позивача застосовано штраф в розмірі 63 859.97 грн за відсутність складання та реєстрації податкових накладних протягом граничного строку та у розмірі 3 400.00 грн за непроведення реєстрації в ЄРПН в установлений законодавством термін зведеної податкової накладної за грудень 2022 з відміткою «без ПДВ» на загальну суму обсягу постачання 380 727.00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 08 лютого 2024 року.