Постанова

від 06.02.2024 по справі 520/20232/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

06 лютого 2024 р.Справа № 520/20232/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника Підприємства «Інвестконтракт» Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська Єдність» - Геріх Наталії Анатоліївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Підприємства «Інвестконтракт» Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська Єдність» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

18.10.2021 позивач підприємство «Інвестконтракт» Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» (надалі підприємство «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту - ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган) в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00106421806 від 09.06.2021, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2021 № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021.

Вимоги мотивував тим, що відповідно до вимог діючого Податкового Кодексу України (далі ПК України) підприємство подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2021, в якій відповідно до ПК України заявило до відшкодування з бюджету податок в розмірі 91 169.00 грн. Податкова декларація з ПДВ була прийнята контролюючими органами 20.04.2021 реєстраційний № 9091837166.

09.06.2021 ГУ ДПС у Харківській області, на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2021 № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021, винесено податкове повідомлення-рішення № 00106421806 від 09.06.2021, згідно якого позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 у розмірі 91 169.00 грн., у зв`язку з встановленим порушенням зазначеним в акті камеральної перевірки п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 ПК України.

Позивач з висновками акту перевірки не погоджується. Зазначає, що основним видом діяльності підприємства є виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів.

Посилається на те, що камеральна перевірка стосується тільки звітності та її показників, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, єдиного реєстру акцизний накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, при цьому не перевіряються первинні бухгалтерські документи, реєстри, договори тощо.

Вказує, що на підставі камеральних перевірок неможливо дійти висновків про реальність операцій, зв`язки з контрагентами, правильність відображення операцій у звітності.

Оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, дані СВА ПДВ, ЄРАН, СВА РП, то перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої камеральної перевірки та поза межами повноважень контролюючого органи.

Зазначає, що в акті від 17.05.2021 № 8405/20-40-18-06-08/3389926 про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за травень 2021, контролюючим органом враховано висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки підприємства управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Проте, ситуація та обставини щодо здійснення своєї господарської діяльності у березні 2021 у порівнянні з жовтнем 2020 у підприємства кардинально змінилися. У жовтні 2020 підприємство «ІНВЕСТКОНТРАКТ» ХООО31 «СЄ», здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами автомобільних коліс (шин, змонтованих на диски). Для цього закуповувало складові частини авто коліс (комплектуючи), а саме гумові авто шини різних типорозмірів та автомобільні диски різних типорозмірів, або використовувало автомобільні диски замовника на давальницьких умовах. В подальшому, в залежності від замовлень покупця, підприємство здійснювало монтаж шин (а в деяких випадках із автокамерами) на колісні диски (на шино-монтувальному обладнанні), накачувало їх повітрям до визначного тиску та здійснювало їх балансування (на балансувальному обладнанні), комплектувало їх в партії та реалізовувало замовнику. Тобто, підприємство отримувало від постачальників окремо авто шини (автокамери) та окремо автомобільні диски або використовувало автомобільні диски замовника, на які монтувало шини, та реалізовувало колеса автомобілів, змонтовані з авто дисків та авто шин.

У березні 2021 підприємство також здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних, виготовлених з авто дисків та з шин, при цьому, використовувало лише покупні автомобільні комплектуючи - диски та авто шини і в жодному разі не використовувало автомобільні диски замовника на давальницьких умовах.

Зазначає, що у березні 2021 підприємством «ІНВЕСТКОНТРАКТ» ХООО31 «СЄ», виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу покупців з наступною номенклатурою «колесо автомобільне ходове, виготовлене з авто дисків та з шин та відбалансоване» за кодом УКТ ЗЕД - 870870.

Отже, обставина - використання автомобільних дисків замовника, на яку посилається контролюючий орган в акті і визначає порушення норм п. 8 підрозділу 2 розділи ХХ ПК України, при здійсненні господарської діяльності у березні 2021 відсутня.

Цей момент контролюючий орган при бажанні мав змогу відслідкувати за даними ЄРПН, проте перевіряючими безпідставно зроблено хибний висновок в порушені нами п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 ПК України та відмовлено у погоджені суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 у розмірі 91 169.00 грн.

На підставі наведеного, камеральна перевірка податкової декларації з ГІДВ за березень 2021 підприємства «ІНВЕСТКОНТРАКТ» ХОО031 «СЄ» мала бути проведена винятково за документами податкової звітності, даних СЕА ПДВ, однак контролюючий орган під час зазначеної перевірки брав до уваги не лише такі дані, як передбачено ПК України.

Отже, контролюючий орган провів перевірку, що одночасно має ознаки як камеральної, так і документальної (невиїзної), що свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка та її висновки є протиправними.

Посилається на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 813/7410/14 та від 17.04.2018 у справі № 812/872/17.

Також зазначає, що підприємство належить до підприємств та громадських підприємств інвалідів. Також підприємство дотрималось вимоги щодо кількості працюючих інвалідів 50 % від загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів, що перевищує 25 % суми загальних витрат підприємства на оплату праці. Посилається на те, що сума витрат, понесених підприємством на обробку, інші види перетворення комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить менше 8 % продажної ціни таких виготовлених товарів. Також підприємство отримало Дозвіл на право користування пільгами з оподаткування передбаченими абз. 1 п. 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України відповідно до розпорядження Харківської ОДА № 179 від 10.04.2020 на період з 01.04.2020 по 31.03.2021. Про своє бажання застосовувати цю пільгу підприємство повідомило податковий орган на підставі вимог абз. 3 п. 8 підр. 2 розд. ХХ ПК України.

Вказує, що підприємство здійснює постачання виготовлених власними силами автомобільних коліс (шин, змонтованих на диск). При цьому, закуповує за прямими договорами поставки складові частини авто коліс, а саме гумові авто шини різних типорозмірів, автокамери та автомобільні диски різних типорозмірів, або використовує автомобільні диски замовника, надані на давальницьких умовах. В подальшому, в залежності від замовлень покупця, підприємство здійснює монтаж шин ( а в деяких випадках із автокамерами) на колісні диски ( на шино монтувальному обладнанні, яке належить підприємству на праві оренди), накачує їх повітрям до визначеного тиску та здійснює їх балансування (на балансувальному обладнанні, яке належить підприємству на праві оренди), комплектує їх в партії та реалізує замовнику.

Зазначає, що підприємство є безпосереднім виробником товарів/послуг в розумінні п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

З огляду на викладене, позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 00106421806 від 09.06.2021.

Позивач просив суд провести розподіл судових витрат у справі, стягнувши на його користь з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову відповідач вакує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, на підставі та в межах повноважень.

Зазначає, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності та інформації, що наявна у контролюючого органу.

Посилається на те, що на теперішній час у контролюючого органу відсутні підстави для проведення документальної перевірки сум бюджетного відшкодування, які менші 100 тис. грн. (п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України). Враховуючи положення ст. 78 ПК України узгодженням сум менше 100 тис. грн. є тільки камеральна перевірка.

Посилається на те, що камеральною перевіркою податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 встановлено порушення підприємством «ІНВЕСТКОНТРАКТ «ХОООІ «СЄ» п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 ПК України, щодо неправомірності застосування ставки « 0», передбаченої п. 8. підрозділу 2 розділу XX ПК України, внаслідок чого підприємству відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 у розмірі 91 169.00 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення, яке задеклароване до бюджетного відшкодування підприємством «ІНВЕСТКОНТРАКТ» ХОООІ «СЄ» є здійснення операцій, які оподатковуються за « 0» ставкою згідно з п. 8. підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Зазначає, що у березні 2021 згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних підприємством «ІНВЕСТКОНТРАКТ «ХОООІ «СЄ» складено податкові накладні на адресу покупців з номенклатурою поставки «колесо автомобільне пневматичне вироблене з авто дисків та з автошин та відбалансоване» та зазначенням у податкових накладних кодом УКТ ЗЕД - 8708709990, який в подальшому відкориговано на код УКТ ЗЕД - 870870, що не вплинуло на зміст реалізованої продукції.

Актом камеральної перевірки по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 встановлено, що підприємством не здійснювалось виготовлення товарів за номенклатурою колеса автомобільні, змонтовані на диски, оскільки автомобільні диски підприємством не придбавались, а мало місце лише монтування придбаних шин на автомобільні диски замовника та фактично здійснено продаж автомобільних шин та послуг з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням.

Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не заявлялось.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено в задоволенні адміністративного позову підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ».

Судове рішення вмотивовано тим, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00106421806 від 09.06.2021, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2021 № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021, відповідає суті виявлених контролюючим органом порушень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд прийшов до висновку, що твердження позивача, що він є виробником товару - є помилковим, не підтвердженим жодним доказом та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відтак, позиція контролюючого органу про неправомірне користування позивачем нульовою ставкою оподаткування ПДВ на підставі пункту 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, з огляду на відсутність факту безпосереднього виготовлення товару, як обов`язкової передумови для застосування такої пільги, є правильною.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі підприємство «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позовній заяві.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що при проведенні камеральної перевірки був взятий до уваги акт документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області № 6983/20-40-07-07-09/32899926, в той час коли ПК України, встановлено, що камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, дані СЕА ПДВ, ЄРАН, СЕА РП.

Посилається на те, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області № 6983/20-40-07-07-09/32899926 спростовані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21.

Таким чином, а сьогоднішній день, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 спростовані висновки викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області № 6983/20-40-07-07-09/32899926.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що розпорядженням ХОДА № 179 від 10.04.2020 «Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування» підприємство «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» надано з 01.04.2020 по 31.03.2021 (включно) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування, передбаченими пунктом 142.1 статті 142 «Звільнення від оподаткування» розділу III «Податок на прибуток підприємств», пунктом 197.6 статті 197 розділу V «Податок на додану вартість» та абзацом першим пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» ПК України (т. 1 а.с. 251).

Головним державним ревізором-інепектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділу V ПК України в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II Кодексу в період з 21.04.2021 по 17.05.2021 проведено камеральну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2021 (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2021 № 9091837166).

За наслідками перевірки складено акт № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021 про результати камеральної перевірки підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2021 (т. 1 а.с.15-21).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» :

- п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, з урахуванням висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області (№ 6982/20-40-07-07- 09/33899926 від 28.12.2020) та Рішення про результати розгляду скарги ДПС України (№ 8291/6/99-00-06-01-05-06 від 13.04.2021) щодо неправомірності застосування ставки « 0», передбаченої п. 8. підрозділу 2 розділу XX ПК України, внаслідок чого підприємству «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 у розмірі 91 169.00 грн.

09.06.2021 на підставі акту перевірки № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021 ГУ ДПС в Харківській області винесене податкове повідомлення - рішення:

- № 00106421806, яким позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку по податковій декларації з ПДВ за березень 2021 у розмірі 91 169.00 грн (т. 1 а.с. 22).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Цим Кодексом передбачено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У розумінні підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Приписами абз.1-3 п.8 пп. 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За правилами п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На виконання приписів п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у разі узгодження такої суми за результатами проведення камеральної або документальної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що на теперішній час у контролюючого органу відсутні підстави для проведення документальної перевірки сум бюджетного відшкодування, які менші 100 000,00 грн, що відповідає вимогам пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у період з 21.04.2021 по 17.05.2021 ГУ ДПС в Харківській області проведено камеральну перевірку підприємству «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2021 (податкова декларація з ПДВ від 20.04.2021 № 9091837166) відповідно до п. 200.10 ст. 200 розділуПК України в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу ІІ Кодексу, результати якої оформлено актом від 17.05.2021 № 8405/20-40-18-06-08/3389926.

Відповідно до висновків, викладених в акті від 17.05.2021, контролюючим органом зазначено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2021 року є здійснення операцій, які оподатковуються « 0» ставкою податку згідно з п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Зі змісту акту вбачається, що відповідачем взято до уваги та процитовано висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області № 6982/20-40-07-07-09/33899926 від 28.12.2020 щодо порушення підприємством «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» норм п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПК України в частині застосування нульової ставки з податку на додану вартість до обсягів з продажу (т.1 а.с. 77-106).

Згідно з актом камеральної перевірки від 17.05.2021, внаслідок встановлення документальною позаплановою виїзною перевіркою порушення підприємством «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в частині застосування нульової ставки з ПДВ, що також є причиною виникнення бюджетного відшкодування у березні 2021 року, та неможливість провести документальну позапланову виїзну перевірку через невідповідність вимогам п.п.78.1.8 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу (від`ємне значення менше 100,0 тис.грн.), контролюючим органом відмовлено у узгодженні суми бюджетного відшкодування за березень 2021 у розмірі 91 1169.00 грн.

При цьому, вказаний висновок ґрунтується виключно на даних, вказаних в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926, згідно з яким платник податків при формуванні видаткових накладних, податкових накладних повинен був окремо зазначати номенклатуру товарів (автошини) та послуги з монтування, автомобільних шин на автомобільні диски надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням. У випадку застосування різних ставок при оподаткуванні обсягів продажу товарів (робіт, послуг) складаються та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних окремі податкові накладні. При цьому, оскільки постачання придбаних товарів оподатковується на загальних підставах за ставкою ПДВ 20 відсотків, контролюючим органом нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на обсяги їх продажу, з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2021 за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом встановлено, що позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу покупців з наступною номенклатурою: «колесо автомобільне пневматичне вироблене з авто дисків та з автошин та відбалансоване» з зазначенням у податкових накладних коду УКТ ЗЕД - 8708709990.

Беручи до уваги висновки позапланової виїзної перевірки контролюючим органом визначено, що підприємством не здійснювалось безпосередньо виготовлення товарів за номенклатурою колеса автомобільні, змонтовані на диски, оскільки автомобільні диски підприємством не придбавались, а мало місце лише монтування придбаних шин та автокамер на автомобільні диски, який надав замовник на давальницьких умовах, отже, фактично здійснено продаж автомобільних шин та послуг з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням виготовлених коліс.

Також в акті відображеноо, що фактично мало місце надання послуг лише з монтування автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням виготовлених коліс, та підприємство при складанні первинних документів повинно було окремо зазначити товарні позиції автомобільних шин, автомобільних камер із зазначенням відповідного коду УКТ ЗЕД, та вартість наданої послуги із зазначенням коду 45201300 «Ремонтування шин автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів, зокрема регулювання та балансування коліс» Державного класифікатора продукції та послуг.

Разом з цим, вказані висновки контролюючого органу зроблені за наслідками перевірки декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року та стосувались іншого звітного періоду та господарської діяльності позивача, ніж березень 2021 року, який підлягав дослідженню під час проведення камеральної перевірки.

Натомість, позивач у позовній заяві повідомив, що у березні 2021 підприємство «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» здійснювало постачання безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних, виготовлених з автодисків та з шин, при цьому, використовувало лише покупні автомобільні комплектуючи - автодиски та автошини і в жодному разі не використовувало автомобільні диски замовника.

Зазначив, що у березні 2021 позивачем було виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу покупців з наступною номенклатурою «колесо автомобільне ходове, виготовлене з авто дисків та з шин та відбалансоване» за кодом УКТ ЗЕД - 8708709990.

При цьому, при виготовленні автомобільних пневматичних коліс позивач використовував автодиски, придбані ним у ТОВ «Кременчуцькі колеса» у грудні 2020 (видаткова накладна № 815 від 10.12.2020) та які обліковуються як товарні запаси на рахунку 207.

З метою підтвердження зазначених обставин позивачем до суду подано копії документів:

- видаткова накладна № 815 від 10.12.2020 (т. 1 а.с. 73),

- товарно-транспортна накладна № РВ15 від 10.12.2020 (т. 1 а.с. 74) ,

- рух запасних частин та комплектуючих по рахунку бухгалтерського обліку № 207, які використовувались для виробництва коліс автомобільних у травні 2021 (т. 1 а.с. 213-218).

Колегія суддів зазначає, що відсутність в ЄРПН даних щодо придбання позивачем у березні 2021 року (в перевіреному звітному періоді) автомобільних шин із зазначенням коду УКТ ЗЕД 4011100090, придбання автомобільних дисків у березні 2021 року, не свідчить про використання позивачем таких комплектуючих на давальницьких умовах (тобто, отриманих від замовника, як вказує відповідач), оскільки такі комплектуючи могли придбаватись підприємством в інших періодах і використовуватись у подальшому в господарській діяльності. Крім того, норми податкового законодавства не передбачають обов`язку з придбання комплектуючих та їх використання саме у звітному місяці.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність факту використання позивачем автомобільних дисків замовника, на яку посилається контролюючий орган в акті камеральної перевірки і визначає порушення норм п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПК України, при здійсненні господарської діяльності позивача у березні 2021.

Крім того, встановленими судом апеляційної інстанції у справі фактичними обставини підтверджено, що господарська діяльність позивача за період, що перевірявся (березень 2021) складалася з перетворення комплектуючих (диски та автошини) в готові вироби (автомобільне колесо, тобто інший товар), що у розумінні вимог абз. 2 п. 8 підр. 2 розділу XX ПК України надає позивачу право для застосування пільгової нульової ставки.

Варто зазначити, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року по справі № 520/9328/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 року, встановлено обставину того, що господарська діяльність позивача і є перетворенням комплектуючих в готові вироби (інший товар) у розумінні вимог абз. 2 п. 8 підр. 2 розділу XX ПК України. При цьому, не має жодних особливостей та виключень щодо використання в технологічному процесі комплектуючих замовника, як в даному випадку - використання автомобільних дисків замовника, на які монтуються шини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що під час проведення камеральної перевірки ГУ ДПС в Харківській області помилково враховано висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926 та результати розгляду скарги підприємства в рішенні ДПС від 13.04.2021 № 8291/6/99-00-06-01-05-06, яким підтверджено висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926 щодо неправомірності застосування нульової ставки, передбаченої п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПК України, оскільки така позиція контролюючого органу склалась під час аналізу господарської діяльності підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» за інший період, коли підприємство здійснювало виконання робіт по монтуванню придбаних автомобільних шин на автомобільні диски, надані замовником (покупцем) з подальшим балансуванням.

Водночас в межах розгляду цієї справи встановлено, що у березні 2021 року позивач здійснював постачання безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних, з використанням самостійно придбаних автомобільних комплектуючих дисків та автошин.

Фактично відповідачем відмовлено в узгодженні заявленої суми бюджетного відшкодування лише з підстав відображення в акті попередньої перевірки висновку про неправомірність застосування нульової ставки з ПДВ до обсягу з продажу товарів та послуг, передбаченої п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПК України, однак за інших умов проведення господарської діяльності підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ», що вказує на неприйнятність такого твердження при вирішенні спірних правовідносин та протиправність відмови в узгодженні заявленої суми бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції враховує, що по спірній сумі 91 169.00 грн, заявленій до відшкодування з бюджету на рахунок позивача, контролюючим органом не встановлено ніяких порушень при заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2021, логічних та арифметичних помилок також не виявлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа № 520/10259/21 за позовною заявою підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС України в Харківській області, винесених на підставі акту перевірки № 6983/20-40-07-07-09/32899926 від 28.12.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 позовну заяву підприємства «Інвестконтракт» ХОООІ «СЄ» задоволено.

Судовим рішенням скасовано податкові повідомлення-рішення № №00053290707 від 16.04.2021, № 00053310707 від 16.04.2021, № 00005730707 від 25.01.2021, №00005740707 від 25.01.2021.

Так, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 судом встановлено, що «висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи...».

Таким чином на сьогоднішній день, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 спростовані висновки в акті документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області № 6983/20-40-07-07-09/32899926 від 28.12.2020.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 набрало законної сили 18.11.2021.

Суд першої інстанції взагалі оцінки вище зазначеному не надав.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Водночас, ГУ ДПС в Харківській області не наведено жодних обставин, а також не надано доказів на підтвердження правомірності відмови позивачу узгодити суму бюджетного відшкодування у розмірі 91 169.00 грн.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на постанови Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 13.06.2022 у справі № 420/5345/19, колегія суддів вважає помилковим, оскільки всі ці справи стосуються виключно відносин при проведені документальних перевірок.

З урахуванням вищенаведеного, висновки наведені в Акті камеральної перевірки № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2021, є безпідставними та неправомірними, які зроблені на помилковому тлумаченні норм ПК України, а тому - винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 00106421806 від 09.06.2021 підлягає скасуванню.

Оскільки наведені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та вказаним обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 слід скасувати.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених у суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи : копія договору про правову допомогу № 20-05/21 від 20.05.2021, укладеного між позивачем та АО «Іваненко та партнери»; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2022; детальний опис робіт виконаний адвокатом Геріх Н.А. у справі № 520/20232/21; ордер серія СА № 1017637 від 10.10.2021; ордер серія СА № 1039902 від 05.12.2022, докази направлення клопотання з додатками ГУ ДПС в Харківській області.

Відповідно до п. 2.2 договору про правову допомогу № 20-05/21 від 20.05.2021 гонорар розраховується на основі погодинних ставок адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 2.3 договору про правову допомогу № 20-05/21 від 20.05.2021 сторони погодили, що погодинна ставка адвокатського об`єднання становить за кожну годину витраченого адвокатським об`єднанням часу на виконання доручення суму грошових коштів у розмірі еквівалентному 40.00 дол. США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України на день виставлення Акту приймання-передачі наданих послуг, за одну годину роботи за кожну особу, що входить до робочої групи (у випадку її створення).

Відповідно до п. 2.5 договору про правову допомогу № 20-05/21 від 20.05.2021 сторони погодили, що Клієнт сплачує на користь адвокатського об`єднання попередню оплату в розмірі 5000.00 грн., які потім враховуються при обрахуванні гонорару.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи у їх сукупності зазначає, що як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2022 (т.2 а.с.122), адвокатом виконано наступні види робіт :

- консультування клієнт щодо скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Харківській області, винесені на підставі акту перевірки № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021, а саме: -№ 00106421806 від 09.06.2021 (витрачено 1 год., вартість 40 дол.);

- складання, формування та подача до Харківського окружного адміністративного суду, адміністративного позову про скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Харківській області, винесені на підставі акту перевірки №8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021, а саме № 00106421806 від 09.06.2021 (витрачено 4 год., вартість 160 дол.);

- складання, формування та подача до Харківського окружного адміністративного суду, письмових пояснень та доказів по справі № 520/20232/21 за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю "Слов`янська єдність" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення рішення ( витрачено 3.30год., вартість 140 дол.);

- участь у судових засіданнях (витрачено 0.30 год., вартість 20 дол.);

- складання, формування та подача до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 по справі № 520/20232/21 (витрачено 4 год., вартість 160 дол.).

Всього витрачено часу 13 годин.

Офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на день виставлення Акту приймання-передачі наданих послуг складає: 1 долар США 36.5686.

Загальна вартість наданої правової допомоги склала: 19 015.67 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21

В даному випадку відповідачем як суб`єктом владних повноважень не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, також суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд звертає увагу, що клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу направлялася відповідачу, що підтверджується доказами направлення, які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 124).

Оскільки відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та пропорційність таких витрат до предмета спору.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19 015.67 грн.

Також, відповідно до положень ст. 139 КАС України, колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судових витрат по сплаті судового збору за подання позову (2 270.00 грн.) та апеляційної скарги (3 405.00 грн.) у загальній сумі 5 675.00 грн. (т. 1 а.с.13, т. 2 а.с. 70).

Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 268-274, 287, 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника підприємства «Інвестконтракт» Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська Єдність» - Геріх Наталії Анатоліївни - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00106421806 від 09.06.2021 року, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за березень 2021 року № 8405/20-40-18-06-08/3389926 від 17.05.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь підприємства «Інвестконтракт» Харківського обласного об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська Єдність» ( ЄДРПОУ 33899926) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 015.67 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 675.00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 08 лютого 2024 року.