Постанова

від 08.02.2024 по справі 160/24225/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/24225/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.06.2023 № 589/32-00-07-06-19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, по декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року, за результатами якої складено Акт № 537/32-00-07-06-14/30912734 від 18.05.2023.

В результаті проведеної перевірки податковим органом встановлено з боку платника податків порушення: пп. «б» п. 187.1 ст. 187, пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України; п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; п.п. 3, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

За висновком податкового органу позивачем не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, за митними деклараціями, оформленими в лютому 2023 на суму 87 150 287,52 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 589/32-00-07-06-19 від 14.06.2023 про застосування до ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА» штрафу в розмірі 57 800 грн.

Назване рішення є предметом оскарження в даній справі.

Позивач вважає його протиправним, адже позивач не допустив порушення податкового законодавства. Зазначає, що реєстрація податкових накладних відбулася в порядку, визначеному в індивідуальній податковій консультації № 1465/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 05.04.2019.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 5 статті 255 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 визначено, що митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Аналіз наведених норм права в контексті спірних правовідносин дає можливість дійти висновку, що у платника податків, який здійснює постачання товарів/послуг, виникають податкові зобов`язання в разі експорту товарів з дати оформлення митної декларації. При цьому митна декларація вважається оформленою шляхом проставлення особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (для митної декларації на паперовому носії), або шляхом внесення до декларації посадовою особою митного органу про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення (для електронної митної декларації).

Відповідно, доводи позивача та висновок суду першої інстанції, що оформлення податкових накладних здійснюється за фактом підтвердження перетину митного кордону України, є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства.

Посилання позивача, в обґрунтування таких доводів, на п. 30 Положення № 450, є помилковим, адже ця норма визначає спосіб підтвердження вивезення товарів за межі митної території України, що не є тотожним з підтвердженням дати оформлення митної декларації.

Також необґрунтованим є посилання позивача та висновок суду першої інстанції в частині правомірності дій ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА», яке діяло відповідно до роз`яснень, викладених в Індивідуальній податковій консультації № 1465/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 05.04.2019, адже остання ґрунтувалася на нормах законодавства, чинного на час її прийняття, тоді як норми податкового та митного законодавства на час виникнення спірних правовідносин набули певних змін.

Більш того, згідно зі статтею 53 Податкового кодексу України в чинній редакції, платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У спірних правовідносинах позивач не забезпечив реєстрацію податкових накладних за неоподаткованими експортними операціями в установлений законом строк з дати оформлення митної декларації, а тому податковий орган правомірно нарахував ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА» штрафні санкції.

При цьому не виявлення відповідного порушення під час проведення попередніх податкових перевірок не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства. Протилежний висновок суду першої інстанції не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в адміністративній справі № 160/24225/23 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВЕЛТА» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 08 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 08 лютого 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров