Постанова

від 31.01.2024 по справі 420/14303/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14303/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

за участю секретаря Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі №420/14303/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

У С Т А Н О В И В:

20 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» (далі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13787/15-32-07-07-23 від 14.06.2023 року, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» застосовано суму штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 14 341 110 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.06.2023 року № 13787/15-32-07-07-23 всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки зроблені у зв`язку з неправильним застосуванням положень податкового законодавства.

Товариство як на підставу для визнання протиправним винесеного податковим органом рішення посилається на форс-мажорні обставини, що виникли у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Зазначені форс-мажорні обставини, як уважає позивач, підтверджуються листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.

Також, 07.09.2023 року Товариством подано додаткові пояснення, у яких серед іншого зазначено про те, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). На думку позивача, нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абзацу 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.(т.2 а.с.129 132)

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 02 листопада 2023 року прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13787/15-32-07-07-23 від 14.06.2023 року про застосування до ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» штрафних санкцій за порушення розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 14 341 110 грн. 40 коп.

Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України, з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України.

Як зауважено окружним адміністративним судом, нарахування Товариству пені у період з 01 січня 2021 року по дату завершення перевірки - 26.05.2023 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу «Перехідні положення» ПК України.

З урахуванням викладеного, суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення контролюючого органу щодо нарахування пені в період дії карантину, посилаючись на п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Окрім цього, окружний адміністративний суд відхилив доводи ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» щодо установлених форс-мажорних обставин, оскільки лист Торгово-промислової палати України, на який посилається представник Товариства, має інформаційний характер.

У свою чергу, як вказано судом першої інстанції, з метою захисту своїх прав позивач мав звернутись до Торгово-промислової палати України у встановленому порядку для отримання відповідного рішення та засвідчення форс-мажорних обставин.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі скаржник, контролюючий/податковий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просило апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги податкового органу зводяться до того, що в підтвердження наявності форс-мажорних обставин Товариством до проведення перевірки та у ході судового розгляду не надано відповідної довідки про підтвердження таких обставин.

Як стверджує контролюючий орган, для звільнення Товариства від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, позивачу необхідно обґрунтувати неможливість виконання іноземною компанією поставки обладнання після здійснення ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» на його користь авансового платежу згідно до укладеного зовнішньоекономічного контракту, та отримати сертифікат про наявність форс-мажорних обставин від Торгово-промислової палати України із зазначенням періоду дії таких обставин.

Водночас, з боку позивача, відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс - мажорних обставин по контрактам під час проведення перевірки або після надано не було, а тому на думку скаржника, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Зокрема, судовою колегією з`ясовано, що на підставі наказу № 2944-п від 28.04.2023 року, та направлення №6044/15-32-07-07-16 від 03.05.2023 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішнього економічними контрактами від 19.09.2019 року №20190919, від 20.07.2021 року №20210720, від 23.11.2021 року №СМ4689, invoice AUK2021/3/80997/0025 від 22.11.2021 року, від 01.10.2019 року №01102019, від 23.11.2018 року №20180123, від 21.08.2020 року №ОММ.20.55, від 31.05.2022 року №20220531, від 03.08.2016 року №03082016, за експортними операціями (дата здійснення операцій 08.11.2022 року, 09.11.2022 року, 10.11.2022 року, 16.11.2022 року, 03.02.2023 року, 13.02.2023 року, 28.02.2023 року) за період діяльності з 01.10.2021 року по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Підставою для проведення вказаної перевірки слугувала податкова інформація Національного Банку України про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої Державною податковою службою України листами від 02.11.2022 року №13439/7/99-00-07-05-02-07, від 06.12.2022 року №15770/7/99-00-07-05-01-07, від 02.01.2023 року №29/7/99-00-07-05-01-07, від 01.02.2023 року №2238/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2023 року №4218/7/99-00-07-05-01-07, від 11.04.2023 року №7743/7/99-00-07-05-01-07.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» № 14266-15-32-07-07-18 від 26.05.2023 року. (т.2 а.с.51-79, 89-90)

Так, як з`ясовано судовою колегією, згідно із висновком вказаного Акту перевіркою установлено порушення ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» вимог валютного законодавства, а саме п. 1, 2, 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 02.01.2019 року, із змінами і доповненнями, п. 14 прим. 2 постанови правління Національного Банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, в частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків:

- несвоєчасне отримання валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ВЕЛЕС- АГРО ЛТД.» по експортним договорам в загальній сумі 203 606,56 дол. США, 10 000 євро, в т.ч. по договорам та нерезидентам:

договір № 20190919 від 19.09.2019 року, Михул 2009 ЕООД, Болгарія - 131 908,95 дол. США, договір № 20180123 від 23.01.2018 року, ООО «Агромеханизм», Молдова 10 000 євро, договір № 20210720 від 20.07.2021 року, VELES AGRO BG EOOD, Болгарія - 71 697,61 дол. США;

- не надходження валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.» по експортним договорам в загальній сумі 166 409,11 дол. США, 339 519,08 євро, в т.ч. по договорам та нерезидентам:

договір №20190919 від 19.09.2019 року, Михул 2009 ЕООД, Болгарія - 152 234,25 дол. США, договір №20220531 від 31.05.2022 року, Михул 2009 ЕООД, Болгарія - 173 271,09 євро, договір №20180123 від 23.01.2018 року, ООО «Агромеханизм», Молдова - 30 377,18 євро, договір № 20220531 від 31.05.2022 року, VELES AGRO BG EOOD, Болгарія - 135 870,81євро, договір № 20210720 від 20.07.2021 року, VELES AGRO BG EOOD, Болгарія - 14 174,86 дол. США.

Прострочена дебіторська заборгованість (на яку поширюються граничні строки розрахунків) складає по експортним договорам 166 409,11 дол. США (6 085 348 грн. 18 коп.), 339 519,08 євро ( 13 698 270 грн. 76 коп.), в т.ч. по договорам та нерезидентам:

договір № 20190919 від 19.09.2019 року, Михул 2009 ЕООД, Болгарія - 152 234,25 дол. США (5 566 993 грн. 39 коп.), договір № 20220531 від 31.05.2022 року, Михул 2009 ЕООД, Болгарія - 173 271,09 євро (6 990 812 грн. 73 коп.), договір № 20180123 від 23.01.2018 року, ООО «Агромеханизм», Молдова - 30 377,18 євро (1 225 600 грн. 74 коп.), договір № 20220531 від 31.05.2022 року, VELES AGRO BG EOOD, Болгарія - 135 870.81 євро (5 481 857 грн. 29 коп.), договір № 20210720 від 20.07.2021 року, VELES AGRO BG EOOD, Болгарія - 14 174,86 дол. США (518 354 грн. 79 грн.);

- несвоєчасне повернення коштів в сумі 29 040 євро (по імпортному договору № 01102019 від 01.10.2019 року, NAK SEALING TECHNOLOGIES CORPORATION, Китай);

- несвоєчасне надходження товару по імпортним договорам в загальній сумі 110 178.47 євро, 393 959,69 дол. США:

договір купівлі-продажу № ОММ20.55 від 21.08.2020 року, EREGLI DEMIR VE CELIK FABRIKALARI - ПО 178,47 євро; договір № 03082016 від 03.08.2016 року, MMZ ONUR BORU PROFIL URETIM SAN. VE TIC. A.S., Туреччина - 142 694,69 дол. США, угода купівлі-продажу № СМ4689 від 23.11.2021 року, ColakogluMetalurjiAnonimSirketi - 251 265,00 дол. США.;

- ненадходження товару в сумі 57 969,56 євро:

договір купівлі-продажу № ОММ20.55 від 21.08.2020 року, EREGLI DEMIR VE CELIK FABRIKALARI - 57 969,56 євро;

Прострочена дебіторська заборгованість (на яку поширюються граничні строки розрахунків) складає по імпортному договору - 57 969,56 євро (1 990 229 грн. 13 коп.):

договір купівлі-продажу № ОММ20.55 від 21.08.2020 року, EREGLI DEMIR VE CELIK FABRIKALARI 57 969,56 євро (1 990 229 грн. 13 коп.).

На підставі Акту перевірки № 14266-15-32-07-07-18 від 26.05.2023 року та виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №13787/15-32-07-07-23 від 14.06.2023 року, яким до ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 14 341 110 грн. 40 коп. (т.2 а.с.91-93)

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII) (набрав чинності з 07 липня 2018 року та введений в дію 07 лютого 2019 року) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

У відповідності із частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно із частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно до частин першої, другої, третьої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно із частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року, затвердило «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно із пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Разом з цим, відповідно до п.14 прим. 2 постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. (п.14 прим. 3 Постанови №18)

З аналізу наведених вище норм законодавства України слідує, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання.

При цьому, порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

У свою чергу, судова колегія звертає увагу, що виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах ч. 6-7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а також у ч. 4 вказаної статті.

Так, у відповідності із частиною 6 статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII) у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно із частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:

загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Судова колегія звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Як слідує із вищенаведеного, обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану - підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Апеляційним судом установлено, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та 28.02.2022 року на сайті ТПП України розмістила загальний офіційний лист ТПП України №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Більше того, у подальшому, а саме 15.01.2024 року додатково на сайті ТПП України розміщено відповідні роз`яснення Торгово-промислової палати України, у яких вказано про те, що враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яке у свою чергу надасть можливість за необхідністю роздрукувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

У вказаному листі, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно із умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено з об`єктивних причин внаслідок збройної агресії з боку російської федерації.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 112.1, 112.2 та 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу на те, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Таким чином, наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин - військової агресії російської федерації проти України, що стадо підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до п. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» від відповідальності за порушення вимог п. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII та нарахування пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Більше того, апеляційний суд уважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року №2118-IX, відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.»

У подальшому, Законом України від 12.05.2022 року № 2260-IX внесено зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно до якого визначено:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.».

Апеляційний суд зауважує, що обов`язок щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, на переконання судової колегії, дія норми п. 69.9 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Щодо доводів податкового органну про те, що частиною 3 статті 3 вказаного вище Закону № 2473-VIII установлено, у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону, колегія суддів зазначає таке.

У положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні.

Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином установлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Відповідні правові висновки, висвітлені у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 380/671/20.

Враховуючи вищенаведене та керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податків, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо поширення дії норми пункту 69.9. Підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, а отже й, одночасно, щодо зупинення строків їх перебігу.

На підставі вищевикладених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 13787/15-32-07-07-23 від 14.06.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом неправомірно нараховано пеню за порушення вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

У свою чергу, колегія суддів уважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на те, що Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Згідно із приписами пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

У відповідності до абз.17 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно із цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.4 ч.1 ст.317 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте окружний адміністративний суд виходив з помилкових мотивів, колегія суддів уважає необхідним, у відповідності із ст. 315, 317 КАС України, змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі №420/14303/23, виклавши її у редакції даного судового рішення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі №420/14303/23 змінити.

Викласти мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі №420/14303/23 в редакції даного судового рішення.

В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у справі №420/14303/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 07.02.2024 року.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян