Постанова

від 07.02.2024 по справі 761/5943/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/5943/23 Суддя (судді) першої інстанції: Фролова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Ганечко О. М., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, за апеляційною скаргою Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0045/126000/22 від 01.12.2022 р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України;

- провадження у справі про порушення митних правил № 0045/126000/22 щодо притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України закрити;

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року позов задоволено.

Скасовано постанову про порушення митних правил № 0045/126000/22 від 01.12.2022, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Провадження у справі про порушення митних правил № 0045/126000/22 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, закрито.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що документи, подані для отримання сертифікатів з перевезення (походження) підприємством ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ», відповідно до яких виробником товару зазначається ТОВ «Нік» містять недостовірні відомості. Вказана обставина призвела до недоборів по митним платежам в розмірі 893184,14 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 до 31.10.2022 рок був директором ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ».

З метою здійснення основного виду господарської діяльності 24.06.2022 було укладено договір № 24/06/22 на закупівлю сільськогосподарської продукції з ТОВ «НІК».

В рамках виконання цієї угоди 29.06.2022 ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» було отримано 1000 тон насіння соняшника 2021 року врожаю.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 18.07.2022 по 13.09.2022 ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» (код ЄДРПОУ 43156451) з метою експорту до Республіки Болгарія, Румунії та Угорщини товару «насіння соняшника», шляхом електронного декларування подано митні декларації (далі - ЕМД) типу «ЕК 10 АА», які прийнято до митного оформлення та присвоєно відповідні реєстраційні номери.

Згідно з відомостями, наведеними в ЕМД, країною походження товару є Україна, виробник - ТОВ «Нік» (код ЄДРПОУ 32096977), ставка мита - пільгова.

До митних декларацій, як підставу для здійснення митного контролю та митного оформлення директором ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» надано контракт від 20.06.2022 № 20-06/22, укладений між ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» (Україна, 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 20, офіс 5) та іноземною компанією «NORTON TECH LTD» (International House, 012 Constance Street, London, United Kingdom, E16 2DQ).

Перелік документів, поданих до митного оформлення, зазначено в графі 44 ЕМД.

Відповідно до графи 36 ЕМД заявлено код митної преференції « 410» (товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року №1678-VII, а також інших міжнародних договорів України, укладених у встановленому порядку (Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, стаття 31 Угоди, додаток І-С до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею»), тобто застосовано тарифну пільгу по сплаті вивізного мита, що складає 3,6% (гр. 47 ЕМД).

Повна ставка вивізного мита, яке підприємство ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» мало б сплатити в ході проведення операцій з вивезення товару «насіння соняшника», без застосування преференцій в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС складає 10%.

Для того, щоб скористатися преференціями в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Україна приєдналась до Конвенції 08.11.2017, дата набрання чинності 01.12.2018 ЗУ № 2187-VIII).

У якості підстави для застосування тарифної пільги, директором ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» ОСОБА_1 надавались сертифікати перевезення (походження) товарів EUR.1 на кожну партію товару, які видані Одеською митницею відповідно до Порядку та за формою затвердженою наказом МФ України від 02.03.2021 № 139.

Також в ході проведення аналізу документів наданих ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» на підставі яких Одеською митницею протягом 2022 року видавались сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 встановлено, що придбання товару «насіння соняшника» ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» здійснювало у ТОВ «Нік».

З метою отримання копій документів, які стали підставою для митних оформлень ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» товару «насіння соняшнику» в митному режимі експорту Митницею направлено запит до Одеської митниці від 07.09.2022 № 7.9/24-1/7/1214. Згідно з інформацією, зазначеною у листі-відповіді від 12.09.2022 №7.10-2/28.1-01/7/15165 (вх. від 12.09.2022 № 2047/7-16) ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» для отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару ЕUR.1 надавалися копії видаткової накладної, контракту на придбання «насіння соняшнику» з суб`єктом господарської діяльності ТОВ «Нік» (код ЄДРПОУ 32096977) та копія довідки про порядок виготовлення насіння соняшнику ТОВ «Нік».

Відповідно до наданої Державною податковою службою України інформації стосовно фінансово-господарських операцій з купівлі ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» у зазначеного вище суб`єкта господарювання товару по ланцюгу постачання за період з 01.01.2021 по 02.09.2022 не відслідковується.

07 вересня 2022 року митницею направлено лист № 7.9-1/24-1/14/1215 до ТОВ «Нік» (код ЄДРПОУ 32096977) з метою підтвердження або спростування фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» (код ЄДРПОУ 43156451).

Згідно з отриманою відповіддю від 22.09.2022 (вх. від 23.09.2022 № 2145/14-18) вищевказане підприємство не укладало угод з ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» (код ЄДРПОУ 43156451) та не проводило будь-яких фінансово-господарських операцій з постачання товару.

26 жовтня 2022 року митницею до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України направлено повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину № 8 за ст. 358 КК України.

20 лютого 2023 року на адресу митниці надійшов лист від 15.02.2023 № 5926 бг/24/9/2-2023/вс Головного слідчого управління Національної поліції України про витребування документів, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120022000000001396 від 14.12.2022 за ч.2 ст. 364 МК України, зокрема оригіналів документів, а саме: лист-відповідь від контрагента- постачальника ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ», який використовувався під час складання Повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки злочину.

22 лютого 2023 року листом № 7.9-1/24-1/13/425 оригінал листа від 21.09.2022 № 2109/14-18 Фермерського господарства «Лан» наданий на запит про витребування документів Головного слідчого управління Національної поліції України в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120022000000001396 від 14.12.2022 за ч.2 ст. 364 МК України.

Відповідно до листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 15.02.2023 № 5926 бг/24/9/2-2023/вс встановлено, що у період з 13.07.2022 по 13.09.2022 ТОВ «ФІНД КАМІС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43156451, стара назва TOB «БІЛУТОН РОУЗ») експортовано до країн Європейського Союзу (Румунії, Болгарії, Угорщини) товар «насіння соняшника» застосувавши пільгову митну ставку (3,6%) замість повної ставки 10 %. (Законом України від 07.07.2005 № 2773-IV «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» на вищевказаний товар встановлено експортне мито у розмірі 10%).

За наданими розрахунками управління адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Одеської митниці, лист від 18.10.2022 № 7.10-4/28.1-02/7/16663 (вх. від 18.10.2022 № 2377/7-16), загальний розмір митних платежів (вивізне мито), які необхідно було б сплатити прнГ вивезенні товару «насіння соняшника» без застосування 410 преференції по митних деклараціях складає 1 395 600,47 грн, тобто з урахуванням часткової сплати в розмірі 502 416,33 грн, загальна сума недоборів по сплаті митних платежів становить 893 184,14 грн.

У зв`язку з цим, 28 жовтня 2022 року Координаційно-моніторинговою митницею Держмитслужби України стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0045/126000/22, за ст. 485 Митного кодексу України (в чинній редакції Митного кодексу України станом на дату складання протоколу про порушення митних правил).

01 грудня 2022 року Державною митною службою України винесено постанову про порушення митних правил № 0045/126000/22 якою визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів що становить 2 679 552, 42 грн.

Вважаючи протиправною вищевказану постанову, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України, у цьому випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Відповідно до ч. 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною першою статті 266 МК України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до частини третьої ст. 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Статтею 352 Митного кодексу України закріплено перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до статті 489 Митного кодексу України що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на надання митному органу неправдивої інформації з метою переміщення товарів через митний кордон України з ухиленням від сплати митних платежів, або заниження їх розміру, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення неправдивості вказаних у поданих нею документах відомостей.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що ТОВ «НІК» не укладало угод з ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» та не проводило будь-яких фінансово-господарських операцій з постачання товару «насіння соняшнику», усвідомлював протиправний характер своїх дій під час надання документів для видачі сертифікатів про походження товарів, передбачав наслідки і бажав їх настання у вигляді недоборів митних платежів».

Колегія суддів погоджується з тим, що така позиція митного органу є необґрунтованою, адже в матеріалах справи про порушення митних правил не надано жодного доказу, який підтверджує те, що ОСОБА_1 знав про те, що ТОВ «НІК» ніколи не укладало угод з ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ».

Використання відповіді Податкової служби України про те, що господарські операції не відслідковуються в податковому обліку та той факт, що наявний лист ТОВ «НІК», в якому останнє заперечує наявність господарських відносин з ТОВ «БІЛУТОН РОУЗ» не можуть слугувати доказом для вищевказаних висновків.

Поряд з цим, як станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час апеляційного перегляду справи, договори з ТОВ «НІК» та інші документи, які складені на виконання договору, не визнані судом недійсними.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відтак, викладені в оскаржуваній постанові доводи відповідача про те, що позивачем заявлено неправдиві відомості у митній декларації, є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, адже неможливо стверджувати про достеменну обізнаність позивача з вищевказаними обставинами, які ставляться йому в вину.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Викладене у сукупності свідчить відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко