Ухвала

від 08.02.2024 по справі 400/12179/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа №400/12179/21

адміністративне провадження № К/990/44041/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційний адміністративний суд від 30 листопада 2023 року у справі № 400/12179/21 за позовом Приватного підприємства «Памір-Буд» до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Приватне підприємство «Памір-Буд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області від 10 вересня 2021 року № 3097317/38682379 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 липня 2021 року № 235 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «Памір-Буд» від 28 липня 2021 року № 235.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року позов задоволено.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду апеляційну скаргу на зазначене рішення разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На виконання вимог ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач посилався на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити його.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Суд установив, що повний текст рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року було направлено до електронного кабінету відповідача 13 жовтня 2022 року, що підтверджується відповідною довідкою. Отже, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з подання апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через рік, що у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Щодо посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції зазначив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Разом із тим, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для уточнення вимог касаційної скарги та рішення суду, яке оскаржується; надання документа про оплату судового збору.

Колегією суддів установлено, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 13 жовтня 2022 року, складено у повному обсязі у день винесення, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 23 жовтня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційний адміністративний суд від 30 листопада 2023 року у справі № 400/12179/21 за позовом Приватного підприємства «Памір-Буд» до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко