Постанова

від 08.02.2024 по справі 140/3286/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2024 року

Київ

справа №140/3286/23

адміністративне провадження №К/990/43248/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/3286/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Тайм» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (головуючий суддя Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.),-

ВСТАНОВИВ:

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 08 травня 2023 року, прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 листопада 2022 року №7656913/40654162 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 17 жовтня 2022 року. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Електро-Тайм» податкову накладну №9 від 17 жовтня 2022 року (а.с.61-67).

Відомості про дату отримання копії вказаного рішення сторонами в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) 06 червня 2023 року поштою надіслало до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу (а.с.70-75).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4026 грн у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали (а.с.79-80).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 липня 2023 року о 15:52 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.81).

24 липня 2023 року поштою ГУ ДПС направило до суду клопотання, в якому апелянт просив продовжити йому строк на усунення недоліків. Такі вимоги мотивував тим, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану ГУ ДПС як державний орган обмежене у фінансуванні витрат на сплату судового збору. Поряд з цим апелянт вживає заходи з метою відновлення руху коштів, з огляду на що очікується надходження відповідних бюджетних асигнувань. Після надходження оригіналу платіжного доручення, останнє негайно буде направлено до суду апеляційної інстанції (а.с.82-84).

27 липня 2023 року ГУ ДПС також поштою направило на адресу апеляційного суду клопотання, ідентичне за своїм змістом клопотанню, надісланому 24 липня 2023 року (а.с.85-86).

Ухвалою від 31 серпня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків. Повернув апеляційну скаргу скаржнику (а.с.87-88).

Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що у встановлений судом строк ГУ ДПС не усунуло недоліки апеляційної скарги.

У матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання копії вказаної ухвали відповідачем.

За результатами витребування за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» електронної справи, яка формувалась апеляційним судом, суд касаційної інстанції встановив, що копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 31 серпня 2023 року була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 31 серпня 2023 року об 18:26 годин.

14 вересня 2023 року ГУ ДПС поштою повторно направило до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, до якої долучило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт просив врахувати, що первинне звернення до суду апеляційної інстанції відбулось у межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства (далі - КАС України). Проте, вперше подана апеляційна скарга була повернута через несплату судового збору. Разом з тим, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із скаргою. Апелянт зазначив, що наразі ним вживаються заходи щодо сплати судового збору, а також послався на норму частини другої статті 299 КАС України (а.с.93-100).

Ухвалою від 06 листопада 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені ГУ ДПС у клопотанні підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у задоволенні цього клопотання. Апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без руху та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску із наданням відповідних доказів, а також надання документа про сплату судового збору (а.с.106-111).

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що повернення первісної апеляційної скарги у цій справі відбулось внаслідок тривалої несплати контролюючим органом судового збору, тобто, обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Суд також зауважив, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 06 листопада 2023 року о 23:45 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.112).

15 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, в якій апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження. Зазначило, що повторне звернення із апеляційною скаргою відбулось у найкоротший термін, а первісна апеляційна скарга була подана в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Апелянт зазначив, що станом на дату подання цієї заяви ним вжито активних дій щодо усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а саме подано реквізити щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі. Просив врахувати, що несвоєчасна сплата судового збору обумовлена тим, що можливість передбачити у свої видатках на поточний рік значної суми для сплати судового збору у ГУ ДПС була відсутня. При цьому з огляду на значну кількість справ, щодо яких відповідачем здійснюється оскарження, сплата судового збору здійснюється в порядку черговості. До заяви апелянт долучив копію службової записки про сплату судового збору, поданої до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Волинській області (а.с.113-119).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2023 року визнав неповажними наведені ГУ ДПС причини пропуску строку на апеляційне оскарження і залишив заяву про поновлення цього строку без задоволення. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року (а.с.120-125).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не підпадають під критерій таких, що є непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи, а тому не можуть бути визнані поважними. Обставини неналежного фінансування щодо сплати судового збору не надають права суб`єкту владних повноважень у довільно обраний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження врахував правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 23 жовтня 2023 року (справа №280/6435/22), від 28 квітня 2022 року (справа №140/1528/21), від 21 грудня 2020 року (справа №580/1020/19), від 04 березня 2021 року (справа №160/2538/19), від 28 квітня 2021 року (справа №640/3393/19).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково не врахував того, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану ГУ ДПС як державний орган був обмежений у фінансуванні витрат на сплату судового збору. При цьому відповідач сплатив 14 листопада 2023 року судовий збір (платіж було проведено 16 листопада 2023 року, а отримано 20 листопада 2023 року), що підтверджується платіжною інструкцією №3542. Проте, суд апеляційної інстанції не продовжив строк на усунення недоліків та не повідомив про задоволення чи відмову в задоволенні такого клопотання. За таких обставин наявні підстави вважати, що законні права ГУ ДПС були порушені, враховуючи, що первинна апеляційна скарга була подана в строки, передбачені КАС України, а недолік апеляційної скарги був усунутий.

Скаржник вказує, що для висновку про неналежну організацію внутрішньої роботи контролюючого органу необхідно зробити аналіз наявності/відсутності фінансування, і лише у разі установлення наявності коштів у контролюючого органу, але несплати судового збору, або ненадання будь-яких відомостей про стан фінансування можна дійти висновку про порушення порядку звернення з апеляційною скаргою. Такий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року (справа №120/14564/21-а), проте, апеляційний суд його не врахував.

ГУ ДПС зазначило, що рішення суду першої інстанції було прийняте 08 травня 2023 року в порядку письмового провадження, тоді як частина друга статті 295 КАС України пов`язує відлік строку на апеляційне оскарження з моментом вручення процесуального документа учаснику справи. На думку скаржника, при постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, що мало наслідком неправомірне обмеження податкового органу у праві на доступ до суду. Про неприпустимість надто суворого тлумачення судами процесуальних норм вказував і Верховний Суд у постановах від 18 січня 2023 року (справа №160/14956/21), від 24 січня 2023 року (справа №420/10977/21), від 26 січня 2023 року (справа №600/4172/21-а).

Ухвалою від 27 грудня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для здійснення касаційного перегляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало 06 червня 2023 року, тобто, у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали від 10 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС надіслало до апеляційного суду два ідентичних за змістом клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Вказуючи про відсутність наразі коштів на сплату судового збору та про їх виділення у майбутньому, скаржник у вказаних клопотаннях як не визначив, до якої саме дати, на його думку, слід продовжити строк на усунення недоліків, так і не долучив жодних доказів, які б свідчили про відсутність таких коштів на рахунках і вжиття заходів, спрямованих на їх отримання. Більше того, за змістом указаних клопотань ГУ ДПС вказує про те, що очікує «…надходження бюджетних асигнувань для сплати судового збору у березні 2023 року…» (а.с.82 зворот, 85 зворот), тоді як звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось у червні 2023 року, а подання означених клопотань - у липні 2023 року. Такі обставини свідчать про формальний підхід скаржника до підготовки і обґрунтування поданих ним процесуальних документів з метою отримання додаткового строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку як про відсутність підстав для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, так і про неусунення ГУ ДПС таких недоліків, що слугувало підставою для повернення апеляційної скарги.

Хоча в матеріалах справи відсутні докази отримання ГУ ДПС копії ухвали від 31 серпня 2023 року про повернення апеляційної скарги, суд касаційної інстанції за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановив, що копія указаного рішення в той же день о 18:26 годин була доставлена в Електронний кабінет відповідача. За правилами частини шостої статті 251 КАС України вважається, що ГУ ДПС отримало копію ухвали про повернення апеляційної скарги 01 вересня 2023 року.

Скаржник реалізував право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою 14 вересня 2023 року, тобто, через 13 календарних днів після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги. До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову як не долучило документ про сплату судового збору, так і не навело у ній жодних пояснень щодо причин його відсутності.

Скаржник стверджує, що підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження є те, що звернення до суду із апеляційною скаргою повторно відбулось без надмірних зволікань. Суд касаційної інстанції зазначає, що лише тільки таких обставин недостатньо для висновку про визнання поважними причин пропуску процесуального строку.

Верховний Суд дотримується усталеної позиції, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. При такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

Водночас, з матеріалів цієї адміністративної справи слідує, що при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідний недолік в частині сплати судового збору усунутий не був.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції зазначає, що у ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху, питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

У цьому конкретному випадку відсутні підстави вважати, що сплата ГУ ДПС судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі згідно з платіжною інструкцією №3542 від 14 листопада 2023 року є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, ГУ ДПС ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 06 червня 2023 року (дати подання апеляційної скарги вперше) по 14 листопада 2023 року апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати. Проте жодних таких доказів ні до поданої повторно апеляційної скарги, ні до заяви про усунення недоліків ГУ ДПС не подавало.

Долучена до заяви про усунення недоліків від 15 листопада 2023 року службова записка про сплату судового збору за апеляційними та касаційними скаргами у низці справ, яка адресована Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Волинській області, не містить жодних ідентифікуючих реквізитів, зокрема, дати її направлення, підпису відповідальної особи. Відтак, такий документ не підтверджує ні обставини дійсного подання клопотання про виділення таких коштів, ні часу вчинення таких дій. Більше того, долучаючи вказаний документ до заяви про усунення недоліків ні в прохальній частині останньої, ні за змістом такої заяви скаржник не висловлював прохання до суду про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги саме з огляду на вжиття ним заходів щодо сплати судового збору і наявності обґрунтованих підстав вважати, що ці кошти будуть сплачені найближчим часом (а.с.113-119). За таких обставин довід касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги підлягає відхиленню як безпідставний та необґрунтований.

Окремо суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що платіжна інструкція №3452 була сформована ГУ ДПС і отримана відповідним банком ще 14 листопада 2023 року. Водночас, станом на дату подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги - 15 листопада 2023 року, апелянт не повідомив суд про такі обставини, подавши, натомість, указану вище службову записку. Такий підхід апелянта до усунення недоліків апеляційної скарги є свідченням недобросовісного користування наданими йому процесуальними правами.

Щодо доводів скаржника про те, що частина друга статті 295 КАС України пов`язує відлік строку на апеляційне оскарження з моментом вручення процесуального документа учаснику справи, суд касаційної інстанції зазначає, що матеріали справи дійсно не містять доказів дати отримання ГУ ДПС копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Разом з тим, за результатами витребування за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» електронної справи, що формувалась судом першої інстанції, касаційний суд встановив, що копія рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС ще 08 травня 2023 роуку о 12:38 годин. Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині також підлягають відхиленню.

Скаржник також вказує про неврахування судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження низки висновків, висловлених Верховним Судом у його постановах. Проте, дослідивши зміст приведених скаржником судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що останні ухвалені не у подібних до обставин цієї справи правовідносинах.

Так, скаржник залишив поза увагою, що у справі №120/14564/21-а при повторному зверненні до суду до апеляційної скарги було долучено документ про сплату судового збору. Крім того, апелянт на підтвердження обставин відсутності коштів на сплату судового збору долучав до первинної апеляційної скарги відповідні докази. Саме ці обставини у сукупності слугували підставою для висновку Верховного Суду про передчасність визнання апеляційним судом неповажними наведених податковим органом причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, в межах цієї справи таких обставин не встановлено.

У постанові від 18 січня 2023 року (справа №160/14956/21) Верховний Суд визнав проявом надмірного формалізму відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження на 1 календарний день (з урахуванням приписів частини другої статті 295 КАС України та направлення копії рішення суду першої інстанції не на адресу, що була вказана позивачем для листування).

У межах справи №420/10977/21 Верховний Суд вирішував питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, сплив якого відбувся майже одразу після введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Вирішуючи цей спір, суд касаційної інстанції також врахував, що апелянт - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, є національним закладом вищої освіти у сфері національної безпеки та оборони, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України, а із введенням в Україні воєнного стану військовослужбовці цього навчального закладу були переведені на функціонування в умовах особливого періоду та залучені до заходів щодо оборони держави. Саме з огляду на такі обставини Верховний Суд визнав формальним підхід апеляційного суду до вирішення питання про дотримання строку на апеляційне оскарження та дійшов висновку про передчасність висновку про неповажність причин пропуску такого строку.

Аналогічні обставини задіяння Військової частини НОМЕР_1 до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, були встановлені Верховним Судом у справі №600/4172/21-а та слугували підставою для висновку для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин, на що правильно звернув увагу суд апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що загальний строк, що минув з 08 травня 2023 року (дати ухвалення рішення суду першої інстанції) по 14 вересня 2023 року (дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою), становив більше 4 місяців, що обґрунтовано було визнано судом апеляційної інстанції достатнім для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко