Постанова

від 22.01.2024 по справі 755/3711/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року м. Київ

Справа №755/3711/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/3954/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

за участю секретаря Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Виниченко Л.М., 19 червня 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 19 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

В березні 2023 року позивач звернувся до суд з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» на його користь моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн та понесені судові витрати у розмірі 27500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України позивач та ОСОБА_2 набули права власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів та послуг, віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг. Відповідач незаконно використовував ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» починаючи з 2021 року, уклавши з другою співвласницею свідоцтва ОСОБА_2 ліцензійний договір без згоди позивача, що встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі №755/3412/22, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року. З метою припинення такої незаконної діяльності щодо використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивач звертався до Антимонопольного комітету України, поліції, Державної митної служби України, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки. Оболонське управління поліції ГУНП України в м. Києві у зв`язку з незаконним використанням торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» відкрило кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 229 КК, в рамках якого проводиться досудове розслідування, у якому позивач був визнаний потерпілим.

Позивач також зазначав, що внаслідок незаконних дій відповідача щодо незаконного використання «ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1», які тривають вже два роки, позивачу було завдано душевних страждань, погіршився його психологічний стан, порушився звичний ритм життя, адже значну частину свого часу позивач витрачає на припинення протиправних дій відповідача, а саме на написання різноманітних заяв, запитів, спілкування з адвокатами, контактування з державними органами, що спричиняє йому багато незручностей, змушує нервувати. Позивач знаходиться в стані постійного стресу, постійно роздратований, що впливає на його спілкування з близькими людьми та колегами. На підтвердження завданої відповідачем моральної шкоди позивачу, позивач посилається на Висновок експерта Рудакової Вікторії Юріївни № 962/03/2023 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 15.03.2023.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн, витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 1200,00 грн та судовий збір у розмірі 1073, 60 грн, а всього 32273, 60 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що судом беззаперечно встановлено використання відповідачем без згоди позивача торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», а отже і завдання такими діями моральної шкоди позивачу у 2021 році. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту того, що незаконне використання торговельної марки здійснювалось ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» у подальшому протягом 2022 року і здійснюється на момент розгляду цієї справи. А тому суд першої інстанції, врахувавши характер та тривалість заподіяних позивачу моральних страждань і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що сума компенсації моральної шкоди позивачу має бути зменшена до розміру 30000,00 грн.

Також суд першої інстанції виходячи з частково задоволення позовних вимог дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті послуг експерта в розмірі 1200,00 грн та судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Не погодилось із вказаним рішенням суду ТОВ «НІКА-ТРЕЙД», представником товариства подана апеляційна скарга, в якій він вказує на незаконність необґрунтованість рішення суду, у зв`язку з неповним дослідженням обставин справи, та їх неправильною оцінкою.

Представник відповідача вказує на неправильність висновків суду першої інстанції щодо незаконного здійснення ними використання торговельної марки співвласником якої є позивач, оскільки таке використання здійснювалось на підставі ліцензійного договору, а після звернення позивача до органів Антимонопольного комітету України таке використання припинилось взагалі. Рішенням суду, на яке посилався позивач, були встановлені лише обставини порушення процедури укладення ліцензійного договору та заборонено використання торговельної марки в подальшому, однак вказане рішення наразі оскаржується в касаційному порядку. За таких умов жодної моральної шкоди діями відповідача не було завдано позивачу, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Що стосується кримінальних проваджень на які посилається позивач у своїй позовні заяві, то такі кримінальні провадження здійснювались з порушенням правил підслідності та носили явний замовний характер кримінального переслідування відповідача з метою блокування його фінансово-господарської діяльності,.

За таких обставин, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також не погодився із рішенням суду позивач, його представником подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надав жодної оцінки окремим доказам завдання моральної шкоди позивачу, які долучались до позовної заяви, а також не надав жодної оцінки посиланням позивача на погіршення його стану здоров'я. Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що моральна шкода була завдана позивачу лише у 2021 року, оскільки така шкода має триваючий характер.

Представник також вказує на те, що позивачем у позовні заяві було детально обґрунтовано суму моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн, надано належний доказ - висновок експерта. А тому висновок суду щодо зменшення визначеної позивачем суми моральної шкоди до 30000 грн вважає необґрунтованим. При тому, що в оскаржуваному рішення суд першої інстанції беззаперечно встановив факт завдання моральної шкоди позивачу відповідачем, таким чином, визнав вину відповідача, а тому мав покласти на відповідача повну міру відповідальності та понесені судові витрати.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем також був поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечує доводи викладені відповідачем, вважає їх безпідставними, а тому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення (т.2 а.с.206-208).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Панченко М.В. підтримав подану ними апеляційну скаргу, з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував, вказуючи на їх безпідставність.

Представники відповідача - адвокат Школяр А.В. та адвокат Пухальська І.С. підтримали апеляційну скаргу, подану стороною відповідача, з підстав викладених у ній, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечували, вказуючи на їх безпідставність. В судових дебатах адвокат Пухальська І.С. просила про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому їх неявка, згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

В судовому засіданні апеляційного суду розглянуті шляхом постановлення ухвали суду із занесенням до протоколу судового засідання такі клопотання:

клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду поданої ними касаційної скарги Верховним Судом у справі № 755/3711/23 залишено без задоволення, оскільки вказані обставини не є підставами для зупинення провадження у справі в розмінні вимог процесуального закону.

клопотання сторони позивача про долучення до матеріалів справи нових доказів залишено без задоволення, з підстав порушення порядку подання доказів встановленого процесуальним законом і відсутності виключних обставин, які свідчили б про неможливість вчинення позивачем таких дій на стадії розгляду справи судом першої інстанції, доказ який не існував на час вирішення справи судом першої інстанції не може бути прийняти апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач та третя особа ОСОБА_2 є власниками знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », для товарів і послуг 1,4 класів МКТП, свідоцтво № НОМЕР_1 , датою подання заявки визначено 10 серпня 2016 року (т.1 а.с.17-22,141-147 т.2 а.с.8-16).

01 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Ніка-Трейд» був укладений Ліцензійний договір на використання торговельної марки. За умовами цього договору ОСОБА_2 надала за плату ТОВ «Ніка-Трейд» дозвіл на використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом № НОМЕР_1 у підприємницькій діяльності ТОВ «Ніка-Трейд» у будь-який спосіб, що не заборонені законом строком на 3,5 роки до 01 грудня 2021 року (т.2 а.с.5-7).

В червні 2021 року позивач звертався до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про порушення законодавства про захист недобросовісної конкуренції, в якій вказував на те що ТОВ «Ніка-Трейд» незаконно, а саме з порушенням його прав інтелектуальної власності, завозить з-за кордону та реалізує на території України товари з ідентичним логотипом «ІНФОРМАЦІЯ_1». У зв`язку з чим просив: визнати факт недобросовісної конкуренції; встановити осіб, винних у порушенні законодавства і притягнути їх до відповідальності; терміново вжити заходів щодо припинення незаконних дій; накласти на відповідача штраф за недобросовісну конкуренцію (т.1 а.с.33-36,158-161).

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету у листі від 28 жовтня 2021 року № 60-02/7992, за результатами розгляду звернення позивача встановило зокрема, що використання відповідачем (ТОВ «Ніка-Трейд») спірного позначення в Україні здійснюється відповідно до укладених між Товариством та власниками/співвласниками ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідних ліцензійних договорів, відповідач реалізує на території України автомобільну продукцію, марковану ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1», придбану Товариством на підставі відповідних договорів, укладених між ТОВ «Ніка-Трейд» та іноземними суб`єктами господарювання, які є постачальниками (виробниками та/або продавцями) такої продукції. Також вказано на те, що заявником не надано документального підтвердження, а Відділенням не встановлено, що дії відповідача, які заявник вважає порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, призвели до змішування діяльності заявника і діяльності відповідача, а також призвели до негативних наслідків для заявника та/або конкуренції на ринку реалізації автомобільної продукції. Таким чином, за результатами аналізу у сукупності повідомлених заявником обставин, а також наданих заявником і відповідачем документів та інформації, Відділення Антимонопольного комітету у діях ТОВ «Ніка-Трейд» не виявило ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, у зв`язку з чим повідомило про відмову у початку розгляду справи (т.1 а.с.37-42,162-167).

В лютому 2022 року позивач звертався з Дарницького управління поліції ГНП у м. Києві та Дарницької окружної прокуратури м. Києва з клопотанням про надання інформації щодо ходу кримінальних проваджень щодо незаконного використання ТОВ «Ніка-Трейд» ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.1 а.с.43-45,49-51,168-170,174-176).

Згідно з листом від 06 серпня 2021 року № 16-1/16-02/10/260 Державна митна Служба України надіслала позивачу запит із зазначенням документів та/або інформації, які необхідно надати, відкоригувати або доповнити для вжиття ними необхідних заходів реагування зазначених позивачем у зверненні порушення його прав на торговельну марку (т.1 а.с.47-48,171-173).

Матеріали справи також місять копії інших позовних заяв позивача (т.1 а.с.52-63,72-78а,177-188,197-204)

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2022 у справі №755/3412/22, встановлено використання ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37935978) знака для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без згоди власника - ОСОБА_1 ; заборонено будь-яке використання (виробництво, зберігання, пропонування до продажу, рекламування та продаж) ТОВ «НІКА-ТЕЙД» знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 241321 від 10 травня 2018 року; заборонено пропуск через митний кордон України товарів віднесених до 1, 4 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 241321 від 10 травня 2018 року, імпорт яких здійснюється ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» з порушенням права інтелектуальної власності ОСОБА_1 (т. 1 а.с.23-32,148-157).

Вказане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року (т.1 а.с.64-71,189-196).

Однак Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В мотивувальній частині постанови Верховний Суд вказав на те, що апеляційний суд не звернув увагу, що для вирішення того, яка норма підлягає застосуванню (статті 428 ЦК чи пункт 3 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг») потрібно застосовувати частину другу статті 4 ЦК, яка закріплює пріоритет норм ЦК над нормами інших законів. Оскільки у пункті 3 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» по іншому визначені правові наслідки відсутності договору між співсуб'єктами прав на торговельну марку і він суперечить статті 428 ЦК, то з урахуванням правила про пріоритетність норм ЦК над нормами інших законів, застосуванню підлягає стаття 428 ЦК. Також вказано на те, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що законодавець не передбачив норми, яка кваліфікує ліцензійний договір, вчинений одним із співсуб`єктів прав на торговельну марку, як нікчемний. Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочину, ліцензійний договір, вчинений одним із співсуб`єктів прав на торговельну марку, вважається правомірним до моменту спростування презумпції правомірності правочину внаслідок визнання судом його недійсним. В цій справі позивач позовну вимогу про оспорювання Ліцензійного договору від 01 червня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Ніка-Трейд» не пред`являв.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не мотивував відхилення доводів відповідача щодо правомірності використання торговельної марки та зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції (т.3 а.с.4-16).

Висновком експерта №962/03/2023 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 15 березня 2023 року, складеного експертом Рудаковою Вікторією Юріївною ТОВ «Експертно-дослідна служба України», встановлено у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості та виникли внаслідок обставин, що досліджуються за справою - психологічні наслідки конфлікту ОСОБА_3 з ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» через використання ними знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка належить підекспертному ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджується за справою; орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 становить 500000,00 грн. (т. 1 а.с.79-101),205-228). Висновки наведені експертом ґрунтуються на наданих представником позивача документах щодо порушення прав позивача та вчинених ним дій, які є аналогічними додаткам до позову, що становить предмет даного розгляду, а також поясненнях трьох фізичних осіб наданих в письмовому вигляді експертній установі та копії Консультативного висновку Центру естетичної медицини «IDERMIC» від 10 березня 2023 року, згідно з яким позивачу встановлений діагноз «Андроген чутливого випадіння волосся» (т.1 а.с.107-117,234-244).

Стороно відповідача також надані: копія Ліцензійного договору про передачу прав на використання торгівельної марки від 12 березня 2021 року укладеного між ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» та ОСОБА_4 , предметом якого є використання ТМ, яка також містить словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом № НОМЕР_2 (т.2 а.с.17-28); копія наданих ними пояснень Голові відділення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (т.2 а.с.29-34); копії 12 контрактів укладених ТОВ «НІКА-ТРЕЙД» в 2020-2021 роках з різними іноземними компаніями на поставку автомобільних товарів під маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т.2 а.с.35-63); копія Висновку експерта № 15118 від 05 жовтня 2022 року проведений в ході розгляду цивільної справи №755/3412/22 щодо відсутності тотожності між знаками для товарів і послуг зареєстрованими за свідоцтвом № НОМЕР_3 та свідоцтвом № НОМЕР_1 (т.2 а.с.64-96); копії пояснень фізичних осіб зафіксованих представником відповідача адвокатом Школяр А.В. (т.2 а.с.97-102); копії відповідей Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань на звернення відповідача щодо тривалості досудового розслідування кримінальних провадження (т.2 а.с.103-109); копія касаційної скарги ТОВ «Ніка-Трейд» у справі № 755/3412/22 (т.2 а.с.110-118).

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої названої статті моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, до об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

В порядку ст. 428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції чинній до 16 серпня 2020 року ) було визначено, що взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакції чинній з 16 серпня 2020 року ) визначено, що взаємовідносини при використанні торговельної марки, свідоцтво на яку належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати торговельну марку на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання торговельної марки та передавати право на торговельну марку іншій особі без згоди решти власників свідоцтва.

Відповідно до ч. 9 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (редакція не змінювалась) договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

За нормою ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (редакція не змінювалась з 2003 року), будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 цієї статті (в редакції чинній до 15 квітня 2023 року) було визначено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Частиною 2 цієї статті (в редакції чинній з 15 квітня 2023 року) визначено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

В порядку ст. 21 цього Закону захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Також вказано на те, що суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

Верховний Суд у Постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 357/14357/17 вказав на те, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 686/23731/15-ц, постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 464/6418/146, вказано на те, що суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 591/6892/18 зазначено про те, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, рішення має увалюватись з дотримання принципу співмірності та справедливості з урахуванням конкретних обставин справи та тривалістю завдання моральної шкоди позивачу.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, клопотання особи, яка подала скаргу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З наведених вище обставин справи вбачається, що предметом позову у цій справі є відшкодування моральної шкоди, яка за твердженням позивача заподіяна йому відповідачем шляхом використання торговельної марки, співвласником якої він є, без погодження з ним.

Обставини наявності у позивача права спільної власності на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом № НОМЕР_1 підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем.

Ліцензійний договір, з укладенням якого позивач пов`язує заподіяння йому моральної шкоди, був укладений між відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» та третьою особою ОСОБА_2 01 червня 2018 року і строк його дії був визначений датою до 01 грудня 2021 року. Вказаний договір, як вбачається з матеріалів справи, його сторонами та позивачем не оскаржувався, відповідно недійсним не визнавався. Даних про продовження його дії матеріали справи не містять. А отже вказаний договір припинив свою дію по закінченню строку визначеного сторонами в його умовах.

Положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини між співвласниками торгівельних марок, не містять норми, яка кваліфікує ліцензійний договір, вчинений одним із співсуб`єктів прав на торговельну марку, як нікчемний. Тому, такий договір є оспорюваним і є чинним до визнання його недійсним в судовому порядку або до закінчення строку його дії визначеного сторонами в його умовах.

В межах даної справи позивачем не було заявлено вимог та підстав щодо недійсності укладеного між відповідачем та третьою особою договору, а отже його оцінка не входить до предмету розгляду у даній справі.

Розглядаючи підстави цього позову суд мав визначити обставини, з якими матеріальний закон пов`язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, а саме: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

А отже перше питання, яке підлягає оцінці суду є питання наявності моральної шкоди.

За загальним правилом, моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків в колективі, сім`ї, втрату роботи, можливості зробити кар`єру, втрату довіри оточуючих людей тощо. Ці зміни примушують особу докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Вони є визначальними показниками настання моральної шкоди.

З обставин даної справи вбачається, що наявність таких страждань обґрунтовується позивачем виключно висновками експерта, які здійснені на підставі письмових заяв трьох фізичних осіб, які вказували на знервований стан позивача. Вказані особи не були заявлені в якості свідків в ході судового розгляду, відповідно не допитувались судом в порядку передбаченому процесуальним законом, тому їх пояснення надані в письмовому вигляді можуть бути розцінені виключно як письмові докази, проте їх достовірність та достатність не є визначальним для підтвердження наявності моральних страждань позивача.

За нормами процесуального законодавства висновок експерта не має наперед визначеної сили, і оцінюється судом за загальними правилами у сукупності з іншими наявними доказами у справі. Судом не може бути взято до уваги наданий позивачем висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи дослідження, оскільки експерт вийшов за межі своїх повноважень. Окрім аналізу психологічного стану позивача були надані відповіді на питання, що належать до компетенції суду, такі як факт заподіяння моральної шкоди, встановлення причино-наслідкового зв`язку з діяльністю відповідача та визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Матеріали справи містять також один документ медичного характеру, проте встановлений діагноз не свідчить про те, що він є наслідком моральних страждань. А отже доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд не надав жодної оцінки посиланням позивача на погіршення його стану здоров'я не заслуговують на увагу апеляційного суду.

А отже в ході розгляду справи позивачем не доведена наявність таких страждань, які викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків в колективі, неможливість зробити кар`єру із використанням належної йому на праві спільної власності торговельної марки, втрату довіри оточуючих людей у зв`язку з цим тощо. Тобто не доведена наявність у його житті змін, і вчинення ним додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому слід зазначити, що сама по собі наявність звернень позивача до різних органів державної влади щодо порушення його права, без наявності реального результату, не свідчить що такі зусилля призвели до зміни організації його життя.

Обставини наявності моральних страждань та наявність додаткових зусиль для організації життя є визначальними показниками настання моральної шкоди. А отже за відсутності доведення цих обставин не можна стверджувати про наявність моральної шкоди заподіяної позивачу.

Наступним питанням, яке підлягає оцінці суду є питання наявності протиправної поведінки з боку відповідача щодо позивача.

Позивач стверджує, що протиправна поведінка відповідача полягає у використанні торговельної марки без його погодження як співвласника. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що ліцензійний договір, з укладенням якого позивач пов`язує заподіяння йому моральної шкоди, був укладений між відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» та третьою особою ОСОБА_2 . А отже не можна стверджувати, що виключно дії одного відповідача призвели до порушення прав позивача. До того ж вчинення дій на підставі договору, який не визнаний недійсним і неправомірним, не може вказувати на наявність протиправної поведінки відповідача. Крім того, як вбачається компетентний орган, а саме територіальне відділення Антимонопольного комітету України, здійснивши перевірку звернення позивача, встановив що використання відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» спірного позначення в Україні здійснюється відповідно до укладених між Товариством та власниками/співвласниками ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідних ліцензійних договорів, відповідач реалізує на території України автомобільну продукцію, марковану ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1», придбану Товариством на підставі відповідних договорів, укладених між ТОВ «Ніка-Трейд» та іноземними суб`єктами господарювання, які є постачальниками (виробниками та/або продавцями) такої продукції. Таким чином, само по собі використання відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» не може свідчити про протиправність поведінки відносно позивача.

Позивач при зверненні до суду з позовом вказував на те, що обставини неправомірного використання відповідачем ТОВ «Ніка-Трейд» торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлені рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 серпня 2022 у справі №755/3412/22. На час розгляду справи судом першої інстанції вказане рішення суду було таким, що набрало законної сили. Однак, на час розгляду справи апеляційним судом, постанова апеляційного суду скасована Верховним Судом і справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, яким ще не розглянута. У зв`язку з цим, на даний час це рішення суду не є таким, що набрало законної сили, а отже апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання позивача на встановлені цим судовим рішенням обставини.

Наступним питанням, яке підлягає оцінці суду, є питання наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.

Враховуючи, що апеляційним судом не встановлено протиправності дій відповідача, а також наявності моральної шкоди, неможливим є встановлення і причинно-наслідкового зв`язку.

Відсутність встановлених обставин протиправності дій відповідача виключає і можливість встановлення його вини.

Таким чином, під час судового розгляду залишилась недоведеною наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що судом беззаперечно встановлено використання відповідачем без згоди позивача торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», а отже і завдання такими діями моральної шкоди позивачу у 2021 році.

Вказане вище не було враховано судом першої інстанції у зв`язку з чим судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що дає підстави апеляційному суду для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

А отже доводи апеляційної скарги відповідача є такими, що знайшли своє підтвердження, тому подана відповідачем апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Натомість доводи апеляційної скарги позивача слід визнати безпідставними, так як за відсутності доведення всіх елементів складу цивільного правопорушення - заподіяння моральної шкоди, відсутні підстави для стягнення позивачу будь-якої грошової суми в порядку відшкодування шкоди. До того ж обґрунтування суми моральної шкоди здійснено позивачем виключно з посиланням на висновок експерта, який як вже вказано вище не має обов`язкового характеру для суду і оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі. У даній справі позивач просив про відшкодування заподіяної моральної шкоди, однак належних, допустимих та достатніх доказів наявності такої шкоди, протиправності дій відповідача, його вини та наявності причинного зв`язку між ними не надав. Разом з цим, саме позивач має довести обставини на які він посилається.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський Суд наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Враховуючи наявні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, в порядку ч. 13 ст.141 ЦПК України, перегляду підлягає і питання компенсації понесених судових витрат. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в порядку ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати компенсації не підлягають. Натомість враховуючи наявні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, останній має право на відшкодування понесених ним витрат. На стадії апеляційного перегляду справи відповідачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11250,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією (т.2 а.с.131). Про інші витрати стороною відповідача заявлено не було. А тому стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 11250,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД»- задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 11250,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКА-ТРЕЙД» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 35-А , ЄДРПОУ 37935978).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: Н.В. Поліщук

О.І. Шкоріна

Повний текст постанови складений 08 лютого 2024 року