Рішення

від 02.02.2024 по справі 159/7396/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/7396/23

Провадження № 2/159/280/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Шимчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , з участю третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачка зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, понад рік живе окремо від дітей. Присуджені рішенням суду аліменти не сплачує, не бере участі у житті дітей, дітьми опікується лише батько. З метою захисту інтересів неповнолітніх дітей просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що тривалий час намагався допомогти ОСОБА_3 змінити звичний спосіб життя, турбувався про неї та дітей, проте усі спроби виявилися марними, остання продовжує зловживати спиртними напоями і не здатна дбати про дітей. У зв`язку із мобілізацією постало питання здійснення опіки над дітьми у разі призову. Мати ОСОБА_3 (бабуся дітей) також зловживає спиртними напоями, старші діти сторін проживають окремо, мають власних малолітніх дітей, їхні чоловіки проходять військову службу, тому лише позивач реально має можливість забезпечити усі інтереси дітей.

Представник третьої особи ОСОБА_6 вважає висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 достатньо обґрунтованим. В судовому засіданні повідомила, що сім`я тривалий час перебувала на обліку, як така, що опинилась у скрутних умовах. Після проходження ОСОБА_3 лікування сподівалися на зміну ситуації, сім`ю зняли з обліку, однак через незначний проміжок часу ОСОБА_3 повернулася до аморального способу життя. Позивач самостійно доглядає за дітьми, готує їсти, купує одяг, контролює навчання, дбає про здоров`я дітей. Інших рідних, які б могли опікуватися дітьми у випадку призову ОСОБА_1 об`єктивно немає.

Опитані в судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розповіли, що живуть разом з батьком і вже звикли дбати одна про одну, де живе мама не знають, лише інколи бачать її у бабусі. Розуміють яке питання вирішує суд і не заперечують проти його задоволення.

Належним чином повідомлена ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.

Враховуючи згоду позивача, керуючисьст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

За матеріалами справи сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено у свідоцтвах про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 виданих повторно 10.11.2022.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2023 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний.

Позивач ОСОБА_1 та неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.

Учениця 10 класу ОСОБА_5 та учениця 5 класу ОСОБА_4 у навчальному закладі Облапський ліцей Дубівської сільської ради характеризуються із позитивної сторони як дисципліновані та старанні. Діти забезпечені усім шкільним приладдям та речами, їх вихованням займається батько, мати з дітьми не проживає, не цікавиться їх життям та навчанням, батьківські збори не відвідує, з класними керівниками зв`язок не підтримує. Вказані обставини викладені у висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де умови для проживання дітей відсутні, про що зазначено у висновку органу опіки та піклування.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.12.2022 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 3 000 гривень щомісяця на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 листопада 2022 року і до досягнення повноліття.

Згідно з довідкою та розрахунком виданими Ковельським відділом ДВС у Ковельському районі Волинської області заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання доньок станом на 30.05.2023 становить 33400 гривень.

У зв`язку із ухиленням ОСОБА_3 від сплати аліментів, позивач отримує тимчасову допомогу на двох дітей у розмірі 2833 гривень (довідка Управління соціальної та ветеранської політики Ковельської РДА).

Окрім цього, за інформацією наданою Ковельським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає на АДРЕСА_2 , з 28.09.2023 перебуває на обліку у відділі пробації на підставі вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області 23.06.2023, яким вона засуджена за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 100 годин.

Рішенням виконавчого комітету Дубівської сільської ради Ковельського району від 17.11.2023 №21/5 затверджений висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наведене у сукупності дає підстави для задоволення позову з таких мотивів.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного спілкування.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, а також за статтею 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

При цьому, необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на умови, за яких втручання у сімейне життя особи вважається виправданим, зокрема у справі «Хант проти України» ( від 07.12.2006 року, заява №31111/04 , п.50-53) зазначив, що виправданим є таке втручання, яке: здійснюється згідно із законом, тобто у випадках передбачених національним законодавством, має законну мету, наприклад захист прав та інтересів дитини, є необхідним у демократичному суспільстві.

Відповідно до статті 165 СК України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В ході розгляду справи суд встановив, що неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебуває під фактичною опікою лише батька, відповідачка проживає окремо, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, життям дочок не цікавиться, участі у їх вихованні та утриманні не приймає.

Особа, яка свідомо не приймає участі у вихованні дитини, несе відповідні ризики порушення нормальних життєвих зв`язків та передбачених законом наслідків невиконання батьківських обов`язків, що в даному випадку і відбулось неповнолітні діти залишились без батьківського піклування зі сторони рідної матері.

У пункті 54 рішення Європейський суд з прав людини нагадував, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27.11.1992, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно своїх дочок і вважає його достатньо обґрунтованим та підготовленим на підставі повного, всебічного, детального й об`єктивного аналізу фактичних обставин.

За таких умов, на переконання суду, позбавлення відповідача батьківських прав є законною та необхідною мірою для захисту інтересів неповнолітніх дітей.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частиною першою статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

У позовній заяві позивач повідомив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу на рівні 5000 гривень, та заявив про подання доказів про надану правничу допомогу та її розмір у строк передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК.

З наданих позивачем доказів (договору про надання правничої допомоги, акту здачі-прийняття наданих послуг, квитанції) вбачається, що професійна правнича допомога адвокатом була надана, вона є реальною та необхідною, складається з підготовки до розгляду справи, аналізу фактичних обставин справи, формування доказів, аналізу судової практики, надання юридичних консультацій, а також складання, оформлення і надсилання позовної заяви. Кошти реально адвокату сплачені, загальна сума витрат становить 5000 гривень.

Враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача, приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 858,88 гривень, який був сплачений ним при подачі позовної заяви до суду через систему «Електронний суд».

Керуючись статтями 164 - 167 Сімейного кодексу України, статтями 3,18 Конвенції про права дитини, статтями 12,15, 76-81,133, 137, 141, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських правах відносно дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 08.02.2024.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК