Рішення

від 05.02.2024 по справі 308/18306/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18306/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 лютого 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ужгородського комерційного училища Київського національного торгівельно-економічного університету, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя сторона без самостійних вимог на предмет спору: Будинковий комітет «Беркут», про визнання за особою права користування житловим приміщенням та права на реєстрацію місця проживання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з вказаною позовною заявою, яку мотивують тим, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 біля 25 років постійно проживають разом однією сім`єю, за адресою АДРЕСА_1 .

Родинні зв`язки доводяться свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 01.07.2015 року та свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 .

Вказана квартира попередньо була житловою кімнатою АДРЕСА_2 , яку було виділено ОСОБА_1 , що доводиться договором найму житлового приміщення від 01.03.1999 року.

Позивачі зазначають, що їх житловий будинок був гуртожитком Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торгівельно-економічного університету, в який свого часу ОСОБА_1 була поселена на проживання як працівник освіти.

ОСОБА_1 зазначає, що з невідомих для неї причин реєстрація її місця проживання у даній квартирі була тимчасовою, в подальшому через реорганізацію закладу, так і через те, що нею не було надано цьому належної уваги - ні її ні доньку не було прописано у даному житлі на постійній основі.

У зв`язку із проживанням у вказаному будинку, позивачами разом з іншими мешканцями будинку, було створено будинковий комітет « ОСОБА_3 », який було зареєстровано на підставі рішення Ужгородської міської ради від 08.07.2010 року за № 1490.

БК «Беркут» отримав дозвіл від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.08.2010 року № 242 на реконструкцію гуртожитку в багатоквартирний житловий будинок.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 26.07.2011 р. № ЗК 14311020666 реконструкцію гуртожитку під житловий будинок було завершено, будинок було здано в експлуатацію.

Відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури № 1994 від 31.07.2014 р. за наслідками реконструкції, житловій кімнаті, в якій проживають позивачі надано поштову адресу АДРЕСА_1 .

Вказують, що 16.08.2010 року Ужгородським КП БТІ, на ім`я ОСОБА_1 було виготовлено інвентарну справу № 7061 на житлову квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки № 191 від 27.03.2016 року виданої БК «Беркут» доводиться, що місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Склад сім`ї : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від народження, що доводиться довідкою № 321 від 01.08.2018 року виданою БК «Беркут».

Позивачі зазначають, що відсутність реєстрації по місцю фактичного проживання не дозволила їм свого часу укласти договір найму та приватизувати квартиру, як це зробили всі їхні сусіди, що порушує їх право на житло.

Окрім цього факт проживання позивачів у гуртожитку в кімнаті № 516, а в подальшому квартирі АДРЕСА_4 , доводиться показами сусідів а саме:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка: АДРЕСА_5 ,

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка: АДРЕСА_6 .

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка: АДРЕСА_7 .

Також ОСОБА_1 зазначає, що 28.04.2006 року нею було укладено договір на користування електроенергією № 0415042, договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 1210122 від 10.03.2013 року та договір про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 24.06.2011 року № 26942, за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позивачі просять суд визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), право користування житловим приміщенням та право на реєстрацію місця проживання у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17.11.2023 року від Ужгородського комерційного училища Київського національного торгівельно-економічного університету надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач обставини викладені в позовній заяві підтвердив та не заперечив факт проживання позивача у колишньому гуртожитку за адресою: АДРЕСА_8 , що належав та перебував на балансі ПТУ № 6, правонаступником якого тепер виступає відповідач - Ужгородське вище комерційне училище Державного торговельно-економічного університету. На підставі ст. 178 ЦПК України, дирекція Ужгородського вищого комерційного училища Державного торговельно-економічного університету не заперечує проти позовних вимог та залишає розгляд справи на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак їх представник адвокат Бойко Б.Б. надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив такі задоволити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечив.

Представник вищого комерційного училища Державного торговельно-економічного університету в судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві позовні вимоги визнав та просив розглянути справу без його участі.

Представники виконавчого комітету Ужгородської міської ради та Будинкового комітету «Беркут» в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи до суду не надходило, а тому суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 47 Конституції України передбачено що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вчителем історії в Шишлівському опорному закладі, загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, Холмківської сільської ради з 1991 року з повним тижнем навантаженням і фактично з 1996 року, згідно запису в особовій карті працівника, безперервно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 09.09.1991 року та довідкою №» 379 від 01.07.2021 року виданою дирекцією Шишлівського опорного закладу ЗСО І-ІІІ ступенів Холмківської сільської ради.

Встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був гуртожитком Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торгівельно-економічного університету, в якому ОСОБА_1 , як працівнику освіти, було виділено житлову кімнату № НОМЕР_4 , що підтверджується договором найму житлового приміщення від 01.03.1999 року.

У зв`язку із проживанням у вказаному будинку, позивачами разом з іншими мешканцями будинку, було створено будинковий комітет « ОСОБА_3 », який було зареєстровано на підставі рішення Ужгородської міської ради від 08.07.2010 року за № 1490.

БК «Беркут» отримав дозвіл від Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 11.08.2010 року № 242 на реконструкцію гуртожитку в багатоквартирний житловий будинок.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЗК 14311020666 від 26.07.2011 р., реконструкцію гуртожитку під житловий будинок було завершено, будинок було здано в експлуатацію.

Відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури № 1994 від 31.07.2014 р. за наслідками реконструкції, житловій кімнаті, в якій проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано поштову адресу АДРЕСА_1 .

Зі слів позивачки ОСОБА_1 , вона разом із своєю донькою ОСОБА_2 прожили у квартирі за вказаною адресою біля 25 років.

Факт проживання позивачів у вказаній квартирі підтверджується договором на користування електроенергією № 0415042, договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 1210122 від 10.03.2013 року та договором про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 24.06.2011 року № 26942.

Окрім цього факт проживання позивачів у гуртожитку в кімнаті № НОМЕР_4 , а в подальшому квартирі АДРЕСА_4 , доводиться показами сусідів а саме:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка: АДРЕСА_5 ,

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка: АДРЕСА_6 .

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка: АДРЕСА_7 .

Відповідно до довідки № 191 від 27.03.2016 року виданої БК «Беркут» доводиться, що місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Склад сім`ї : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , також підтверджується довідкою № 321 від 01.08.2018 року виданою БК «Беркут».

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п.9 постанови Пленуму №2 від 12.04.1985 року, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №335904195 від 16.06.2023 року, встановлено відсутність за ОСОБА_1 прав власності на будь - яке нерухоме майно.

З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №335905747 від 16.06.2023 року, встановлено відсутність за ОСОБА_2 прав власності на будь - яке нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, згідно з якими, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що один з відповідачів визнав позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), право користування житловим приміщенням та право на реєстрацію місця проживання у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 09.02.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк