Ухвала

від 07.02.2024 по справі 732/1758/23

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1758/23

Провадження № 2-о/732/10/24

УХВАЛА

Іменем України

07.02.2024 м.Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Лиманської М.В., у присутності секретаря Данилової С.Г., за участі заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 , представників заінтересованих осіб Отроди Т.Ю.,Ніколаєнка Д.В.,Линдюка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту позбавлення людини особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України,

заінтересовані особи:Координаційний штабз питаньповодження звійськовополоненими (адреса:вул.Спаська,37,м.Київ,040070,ЄДРПОУ 43966883),Державне підприємство„Український Національнийцентр розбудовиМиру,що виконуєфункції Національногоінформаційного бюровідповідно доЖеневських конвенційпро поводженняз військовополоненимита прозахист цивільногонаселення підчас війнивід 1949року (адреса:вул.Є.Коновальця,36-Бліт.А2,м.Київ,01233,ЄДРПОУ 44580262),Об`єднаний центрз координаціїпошуку тазвільнення військовополонених,незаконно позбавленихволі осібвнаслідок агресіїпроти Українипри Службібезпеки України(адреса:вул.Ірининська,4,м.Київ,01601,ЄДРПОУ 00034074),Міністерство внутрішніхсправ Українив особіУправління зпитань осіб,зниклих безвістиза особливихобставин (адреса:вул.Академіка Богомольця,10,м.Київ,01601,ЄДРПОУ 00032684), Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, 13),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася досуду із заявоюпро встановлення факту позбавлення людини особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Золотуха Сквирського району Київської області, у полоні російської федерації, позбавленим особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з 30.04.2022, дата внесення відомостей до ЄРДР №12022270340001890 та початку досудового розслідування за обставинами зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 та порушення правил та звичаїв війни.

З поданої заяви виходить, що заявниця є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у м.Маріуполь Донецької області та з 25 березня 2022 року не виходив на зв`язок. За фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 30 квітня 2022 року Чернігівським районним управлінням поліції ГУНП у Чернігівській області було внесено відомості до ЄРДР за № 12022270340001890 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Крім того, 21.10.2022 Чернігівським РУП ГУНП у Чернігівській області було заведено оперативно-розшукову справу за фактом зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 . Відомості про ОСОБА_3 , як зниклого безвісти за особливих обставин, було внесено до систем обліку Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Державного підприємства „Український Національний центр розбудови Миру, що виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

У червні 2023 року із засобів масової інформації та Інтернет-ресурсів заявниці стало відомо, що ОСОБА_3 перебуває у СІЗО-1 м.Ростов-на-Дону, росія, та, що відносно нього і ще 23 військовополонених оборонців « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Південному окружному військовому суді (м.Ростов-на-Дону,рф) розглядається кримінальна справа. З приводу отриманої інформації заявницею було проінформовано правоохоронні органи та інші органи, уповноважені на здійснення розшуку та пошук осіб зниклих безвісти за особливих обставин. У зв`язку із встановленням місця перебування ОСОБА_3 оперативно-розшукову справу було закрито, а досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022270340001890, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке у подальшому було перекваліфіковано на ч.1 ст.438 КК України, триває. Заявниця вказує, що відомості про перебування її сина у полоні внесені до реєстру Національного інформаційного бюро та передані до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який наділений повноваженнями забезпечення звільнення осіб, які перебувають у полоні, ведення відповідних переговорів та складання списків осіб, які перебувають у полоні та заявляються до обміну, проте факт перебування ОСОБА_3 у полоні держави-агресора не підтверджений російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. У зв`язку з наведеним заявниця стверджує, що її син ОСОБА_3 де-юре є особою зниклою безвісти за особливих обставин, а де-факто перебуває у полоні на території країни-агресора та є особою, яка позбавлена особистої свободи внаслідок збройної агресії рф проти України.

Заявниця вважає, що встановлення факту перебування ОСОБА_3 у полоні та факту, що він є особою, позбавленою особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, надасть її сину соціальні та правові гарантії, зокрема право на обмін, верифікацію.

Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявниця та її представник адвокат Торопчин О.Д. заявлені вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у справі - Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених в межах його компетенції були розглянуті звернення заявниці та надана нею інформація щодо місця перебування ОСОБА_3 врахована.

Представник заінтересованої особи у справі - Міністерства внутрішніх справ України Отрода Т.Ю. у судовому засіданні підтримала подані нею пояснення, зі змісту яких встановлено що порядок встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України врегульовано наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01.12.2022 №281, а отже встановлення факту, про який просить заявниця, не може бути предметом судового розгляду відповідно до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України. (а.с.137-142)

Представник заінтересованої особи у справі - Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Д. Усов заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду, проте зауважив, що питання встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відноситься до компетенції Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка утворена при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. (а.с.110)

Представник заінтересованої особи у справі Державного підприємства „Український Національний центр розбудови Миру Линдюк С.С. у судове засідання не з`явився, 08.01.2024 подав письмові пояснення з приводу заявлених ОСОБА_1 вимог, у яких зауважив що питання встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відноситься до компетенції Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, утвореної при Мінреінтеграції, завданнями якої є прийняття рішень про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України чи про непідтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України; встановлення дати початку строку позбавлення особи особистої свободи під час прийняття рішення про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а у разі звільнення особи з місць несвободи - дати її звільнення. Крім того, представник заінтересованої особи у своїх поясненнях звернув увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту позбавлення особистої свободи ОСОБА_3 до Комісії не зверталась. (а.с.125-127)

Представник заінтересованої особи у справі - Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) у судове засідання не з`явився. Голова комісії ОСОБА_5 заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та подав письмові пояснення з приводу заявлених ОСОБА_1 вимог, у яких зауважив що питання встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відноситься виключно до компетенції Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, утвореної при Мінреінтеграції, у зв`язку з чим просив залишити без розгляду подану ОСОБА_1 заяву. У додаткових поясненнях, які надійшли на адресу суду, голова комісії ОСОБА_5 повідомив суд, що 22.01.2024 на адресу Комісії надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування її сина ОСОБА_3 у полоні російської федерації. Указана заява прийнята до розгляду та буде розглянута на найближчому засіданні Комісії. (а.с.231-233)

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у свої постанові від 22 вересня 2021 року у справі №591/5199/20 ( провадження 361-19527св20) зазначив, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним судом у справі № 552/2742/19 (постанова постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року). У вказаній справі, яка є аналогічною до тої, що розглядається, Верховний суд зазначив, що розгляд заяви про встановлення факту перебування у полоні судом у межах цивільного судочинства фактично є перебиранням органом судової влади функцій, які покладені на спеціально уповноважений орган, до якого заявник у позасудовому порядку не звертався.

З урахуванням наведеного, зазначена заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута у позасудовому порядку уповноваженим органом, за наслідками розгляду якої у заявника може виникати право на судовий захист, що повинно реалізовуватися з урахуванням норм про судову юрисдикцію.

Під час судового розгляду судом установлено, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту перебування ОСОБА_3 у полоні російської федерації, позбавленим особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, не підлягаєсудовому розглядув окремомупровадженні,оскільки чиннимзаконодавством передбаченоінший позасудовийпорядок встановленнятакого юридичногофакту,а самезвернення ізвідповідною заявою до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка утворена при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а у разі незгоди з діями цього органу, вони можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, а не шляхом подання заяви в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Наведене виключає можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення ОСОБА_3 особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Оскільки заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.255, ст.293,315 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту позбавлення людини особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.В.Лиманська